Рішення № 137958246, 25.06.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 рокуСправа № 912/462/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: Заступника керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області (вул. Є.Чикаленка, 11, м. Кропивницький, 25002) в інтересах держави, в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (вул. Героїв АТО, 92, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50103)

до відповідача: Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький, 25006)

участі у справі в якості третьої особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне підприємство "ЗЛАТА КІРОВОГРАД" (вул. Євгена Тельнова, 28, м. Кропивницький, 25009).

про скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування державної реєстрації права комунальної власності,

секретар судового засідання - Коваленко Т.А.

представники сторін:

від прокуратури - Мороз В.С., посвідчення № 075368 від 01.03.2023;

від позивача - участі не брали;

від відповідача - участі не брали;

від третьої особи - участі не брали,

у судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Заступника керівника Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області, яка містить вимоги до Кропивницької міської ради про таке:

- скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги;

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га, припинивши право комунальної власності Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41 м. Кропивницький, 25022; код ЄДРПОУ 26241020) із закриттям розділу, з покладенням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що при формуванні та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га, як земельної ділянки житлової та громадської забудови не було враховано, що земельна ділянка належить до природно-заповідного фонду та знаходиться у межах Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", чим порушено, зокрема ст. 19, 20, 43 - 45, 122, 150 Земельного кодексу України, а також ст. 6, 7, 9, 26, 53, 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України".

Ухвалою від 02.03.2026 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання на 26.03.2026.

16.03.2026 прокуратурою подано заяву на виконання ухвали суду.

19.03.2026 Приватним підприємством "ЗЛАТА КІРОВОГРАД" подано пояснення на позовну заяву.

23.03.2026 прокуратурою подано заяву щодо пояснень третьої особи.

26.03.2026 Кропивницькою міською радою подано відзив на позовну заяву.

26.03.2026 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 23.04.2026.

23.04.2026 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів за ініціативи суду та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 13.05.2026.

Ухвалою від 13.05.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 27.05.2026.

Протокольними ухвалами від 27.05.2026 та від 18.06.2026 оголошувалися перерви у судових засіданнях.

У судовому засіданні 25.06.2026 представники позивача, відповідача та третьої особи участі не брали. Сторони про дату, час і місце проведення засідання належно повідомлені.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.

Ухвали суду у справі надіслано до електронних кабінетів сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

У судовому засіданні 25.06.2026 досліджено докази у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив таке.

На території міста Кропивницького розташований Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк" (далі - Парк-пам`ятка), який входить до складу природно-заповідного фонду Кіровоградської області.

Рішенням № 233 від 09.06.1971 "Про оголошення пам`ятками природи місцевого значення зелених насаджень та водних джерел" (п. 1) виконком Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих погодився з пропозицією обласної інспекції по охороні природи про оголошення пам`яткою природи місцевого значення Кіровоградського дендропарку (а.с. 37).

Рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 213 від 06.06.1972 "Про віднесення пам`яток природи республіканського та місцевого значення до категорій відповідно нової класифікації та затвердження нововиявлених заповідних територій і природних об`єктів" відповідно до постанови Ради Міністрів Української РСР № 43 від 28.01.1972 "Про заходи по розширенню мережі державних заповідників і поліпшенню заповідної справи" віднесено до категорії парків-пам`яток садово-паркового мистецтва пам`ятки природи республіканського і місцевого значення, затверджені рішенням облвиконкому № 105 від 29.01.1960, № 577 від 30.12.1968 та № 233 від 09.06.1971 згідно з додатком № 1. Вказаний додаток містить перелік пам`яток природи місцевого значення, що по класифікації відносяться до заповідних парків-пам`яток садово- паркового мистецтва, зокрема, зазначено Кіровоградський дендропарк, площею 45 га. В короткій характеристиці вказано, що парк заснований в 1958 році (а.с. 37-42).

Крім того, рішенням виконавчого комітету Кіровоградської обласної Ради депутатів трудящих № 490 від 26.10.1984 "Про мережу територій та об`єктів природно-заповідного фонду області" відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР № 311 від 22.07.1983 "Про класифікацію та мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду Української РСР" визнано таким, що втратило силу постанову Ради Міністрів Української РСР № 43 від 28.01.1972 та затверджено у відповідності до діючої класифікації мережі територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення відповідно додатків 1-3.

Згідно з додатком 2 Парк "50 років Жовтня", площею 42,7 га, затверджений рішенням облвиконкому № 213 від 06.06.1972, віднесено до категорії державних парків-пам`яток садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Прокурор зазначив, що відповідно до Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і колонізації топонімії" рішенням Кіровоградської обласної ради № 507 від 20.12.2024 "Про перейменування територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення в Кіровоградській області" Парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") було перейменовано на парк-пам`ятку садово-паркового мистецтва "Дендропарк".

З моменту створення зазначеного об`єкту природно-заповідного фонду він набув особливого, виключного статусу та імперативно віднесений до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, будь-яких рішень щодо скасування такого статусу, зміни цільового призначення або його вилучення уповноваженими органами не приймалось.

Згідно з рішенням № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин" (п. 49) Кіровоградська міська рада вирішила затвердити акт визначення збитків, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати товариству з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" в оренду на 49 років земельну ділянку площею 1,51 га, у тому числі 0,2149 га земель, які використовуються в комерційних цілях за рахунок земель житлової та громадської забудови, та 1,2951 га зелених насаджень загального користування за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня" (за його згодою) під розміщення розважального комплексу по просп. Правди, 15-а з визначенням розміру орендної плати на рівні 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в рік (а.с. 55).

На підставі вказаного рішення 16.05.2006 між Кіровоградською міською радою (Орендодавець) та ТОВ "Будекспорт" (Орендар) укладено договір оренди землі № 161 (а.с. 56-59). За умовами договору Орендодавець, на підставі рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин", надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення розважального комплексу, яка знаходиться по просп. Правди, 15-а в місті Кіровограді. Договір укладено на сорок дев`ять років, починаючи з дати прийняття рішення Кіровоградської міської ради.

Договір зареєстрований у Кіровоградській регіональній філії державного підприємства Центру державного земельного кадастру при Держкомземі України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 93 від 26.05.2006.

Відповідно до умов використання земельної ділянки за укладеним договором земельна ділянка передається в оренду для несільськогосподарського використання. Цільове призначення земельної ділянки - землі житлової та громадської забудови. Умови збереження стану об`єкта оренди - дотримання режиму використання земель житлової та громадської забудови.

Прокурор зазначив, що таким чином, фактично змінено цільове призначення спірної земельної ділянки всупереч вимогам ст. 20 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 у справі № 912/1791/13, задоволено позов Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня", за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Кіровської районної у місті Кіровограді ради до Кіровоградської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Будекспорт", визнано недійсним та скасовано пункт 49 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин" та визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Кіровоградською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Будекспорт" №161 від 16.05.2006 (а.с. 60-62). Вказане рішення суду набрало законної сили 07.02.2014 та є чинним.

Особливий статус земель під Парком-пам`яткою зафіксовано також рішенням п`ятої сесії двадцять другого скликання Кіровоградської міської ради № 46 від 28.02.1996 "Про визначення земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення", де парк 50-річчя Жовтня віднесено до категорії земель природоохоронного призначення (а.с. 49-50).

Згідно з карткою первинного обліку територій та об`єктів природно-заповідного фонду України Парк-пам`ятка знаходиться за адресою м. Кіровоград (зараз - м. Кропивницький), просп. Правди (зараз - вул. Євгена Тельнова), 28. Об`єкт ПЗФ створено (оголошено) рішенням Кіровоградського облвиконкому № 213 від 06.06.1972. Загальна площа об`єкта ПЗФ складає 44,2 га та 2,0455 га охоронної зони поза загальною площею. Режим охорони і використання визначено: заказний на площі 44,2 га (100 %); загальна площа об`єкта ПЗФ -44,2 га (100 %) (а.с. 45-47).

26.03.2008 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області видано паспорт території (об`єкту) природно-заповідного фонду України № МПП 1-564 та видано охоронне зобов`язання № МПП 1-564 на об`єкт - Парк-пам`ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня", площею 44,2 га, охоронна зона 2,1 га, створений рішенням Кіровоградського облвиконкому від 06.06.1972 № 213, що знаходиться у віданні Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку", та передано зазначений об`єкт під охорону землекористувача - Комунального підприємства "Парк культури і відпочинку". В додатку до охоронного зобов`язання вказано перелік заборон, що розповсюджуються на територію парка-пам`ятки садово-паркового мистецтва. Зокрема: проведення господарської і підприємницької діяльності без попереднього погодження з місцевим природоохоронним органом; будь-яке будівництво, не пов`язане з охороною та благоустроєм території парку; зміна меж відведення і надання земельних ділянок парку для потреб, не пов`язаних з цільовим призначенням; самовільне проведення гідротехнічних, земляних та інших робіт без попереднього погодження з Держуправлінням ОНПС в Кіровоградській області (а.с. 43-44, 48).

Відділом № 2 Управління надання адміністративних послуг ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області надано інформацію, з якої слідує, що відповідно до земельно-облікових даних Відділу, станом на 01.01.2013 встановлено, що між Кіровоградською міською радою та ТОВ "Будекспорт" було укладено договір оренди землі терміном на 49 років на земельну ділянку загальною площею 1,5098 га, для розміщення розважального комплексу, який зареєстрований в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 93 від 26.06.2006 з визначеним кадастровим номером 3510100000:37:309:0032. Документація із землеустрою, яка була підставою реєстрації вищевказаного договору оренди землі до Місцевого фонду документації із землеустрою та оцінки земель Відділу не передавалася та в архіві Відділу відсутня. Відповідно до даних Державного земельного кадастру зазначена земельна ділянка у 2013 році була перенесена в автоматичному порядку з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (а.с. 30-33).

Відповідно до даних Державного земельного кадастру встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га, з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, проведена 26.05.2006 на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, розробником якої є ПП "Альфа-Земпроект" (а.с. 68-69).

09.02.2023 о 14 год 05 хв державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в ході розгляду заяви про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га, на підставі відомостей з ДЗК зареєстровано право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку в особі Кропивницької міської ради (а.с. 65-67).

Прокурор зазначив, що не зважаючи на те, що рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 у справі № 912/1791/13, яке набрало законної сили ще 07.02.2014, встановлено незаконність виділення земельної ділянки з площі територій об`єкту природно-заповідного фонду та, як наслідок, визнано недійсним та скасовано пункт 49 рішення Кіровоградської міської ради № 1691 від 31.01.2006 "Про регулювання земельних відносин", яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, на території Парку-пам`ятки до цього часу продовжує існувати як об`єкт цивільних правовідносин земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032 з віднесенням її до категорії земель - землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Дії з державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 1,5098 га кадастровий номер 3510100000:37:309:0032, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, та прав на дану земельну ділянку, яка накладається на територію Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "Дендропарк", призвели до незаконної зміни цільового призначення частини земель Парку-пам`ятки та безпідставного їх виведення із земель природно-заповідного фонду, які перебувають під особливою охороною держави та у відповідності до п. "г" ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України віднесені до особливо цінних земель.

Таким чином, створено умови для розпорядження земельною ділянкою, яка розташована в межах об`єкта природно-заповідного фонду, в порядку передбаченому для земель житлової та громадської забудови, що порушує режим заповідання та може завдати непоправної шкоди об`єкту природно-заповідного фонду.

Щодо підстав представництва інтересів держави в суді прокурором.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст. 174 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Однак, окремі приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв`язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 6-р(II)/2025 від 03.12.2025.

Разом з тим, Конституційний Суд України установивши невідповідність Конституції України (неконституційність) окремих приписів абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", вважав за потрібне реалізувати своє повноваження, визначене ч. 2 ст. 152 Конституції України, та відтермінувати втрату ними чинності після ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Приписи абз. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визнані неконституційними, втрачають чинність із 1 січня 2027 року.

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом відповідно до ст. 6, 7, 13 та 143 Конституції України може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади (п. 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.1999).

Позитивні зобов`язання держави у сфері охорони навколишнього природного середовища закріплені у ст. 50 Конституції України, ст. 10, 11 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законі України "Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року" та інших нормативно-правових актах.

Згідно зі ст. 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (нова редакція, ідентифікаційний код 43877118, а.с. 70-81), (далі - Положення про Держекоінспекцію Придніпровського округу), затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України № 40 від 24.02.2023, Держекоінспекція Придніпровського округу є міжрегіональним територіальним органом Держекоінспекції та їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції Придніпровського округу поширюються на територію Дніпропетровської та Кіровоградської областей. Її основними завданнями є реалізація повноважень Держекоінспекції у межах Дніпропетровської та Кіровоградської областей.

Згідно з пп. 2 п. 2 розділу II Положення про Держекоінспекцію Придніпровського округу Держекоінспекція Придніпровського округу здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону земель, надр, зокрема щодо додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні.

Крім того, згідно з п. 6 розділу II Положення про Держекоінспекцію Придніпровського округу Держекоінспекція Придніпровського округу звертається до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме: подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Згідно з інформацією Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) № 3-3750-11 від 22.05.2025 Інспекцією протягом останніх років не проводились перевірки КП "Парк культури і відпочинку "Дендропарк-20182 (КП "Парк культури і відпочинку ім. 50-річчя Жовтня та інших користувачів земельних ділянок в межах даної території ПЗФ (а.с. 86). Вказано, що п. 1 постанови Кабінету Міністрів України №303 від 13.03.2022 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю ) в умовах воєнного стану" припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи зазначене протягом дії воєнного стану інспекцією державний нагляд (контроль) не проводився. Крім того зазначено, що Інспекція не заперечує щодо здійснення відповідних дій в межах ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" та звернення до суду в інтересах держави.

Виключність випадку представництва прокурором інтересів держави в суді у даній справі зумовлена тим, що на території об`єкта природно-заповідного фонду з 26.05.2006 (майже 20 років) зареєстрована земельна ділянка з цільовим призначенням 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га (землі житлової та громадської забудови). Позивач з урахуванням обізнаності про порушення інтересів держави, на які вказує прокурор, не відреагував на порушення, самостійно заходів захисту вказаних інтересів не вжив та не заперечував проти вжиття заходів представницького характеру прокурором. Вказане стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) до суду з цим позовом.

У відзиві на позовну заяву відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі та просить, в разі задоволення позовних вимог, застосувати ч. 1 ст. 130 ГПК України та п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" і здійснити повернення 50 відсотків сплаченого судового збору позивачу з Державного бюджету України.

У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву ПП "ЗЛАТА КІРОВОГРАД" не погоджуючись з доводами прокурора зазначила, що відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу №58 від 16.06.2016 стало власником приміщення торгівельного павільйону-кафе, розташованого у м. Кропивницький за адресою: проспект Правди (вул. Євгена Тельнова) 15а.

Згідно з п. 1.3.1. даного договору придбаний ПП "ЗЛАТА КІРОВОГРАД" об`єкт нерухомості розташований на земельній ділянці, яка має площу 1,5098 га за кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, що прямо вказано у тексті договору.

Окрему адресу даному об`єкту нерухомості присвоєно, згідно з листом Управління містобудування, архітектури, екології та земельних відносин Кіровоградської міської ради № 270 від 07.03.2001. Належність саме ПП "ЗЛАТА КІРОВОГРАД" права власності на названий об`єкт нерухомості підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 19.03.2026 з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 876381635101 (а.с. 130-132).

Розглядаючи спір по суті суд зазначає таке.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, до яких, зокрема, належать землі житлової та громадської забудови, землі рекреаційного призначення.

За приписами ст. 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" території та об`єкти природно-заповідного фонду підлягають особливій державній охороні.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" до природно-заповідного фонду України належать, зокрема, штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва. Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

До земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва) (ст. 44 Земельного кодексу України).

Таким чином розташування спірної земельної ділянки у межах Парку-пам`ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення "50 років Жовтня" ("Кіровоградський дендропарк") свідчить про її віднесення до земель природно-заповідного фонду, на які поширюється особливий режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Режим території зазначеного Парку-пам`ятки і встановлені обмеження унеможливлюють використання даних земельних ділянок за іншим цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду України, а також землі територій та об`єктів, що мають особливу екологічну, наукову, естетичну, господарську цінність і є відповідно до статті 6 цього Закону об`єктами комплексної охорони, належать до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення. На землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об`єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням. Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проєктів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 9 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено вичерпний перелік видів використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема, передбачено їх використання лише у природоохоронних, науково-дослідних, оздоровчих та інших рекреаційних цілях, в освітньо-виховних цілях, а також для потреб моніторингу навколишнього природного середовища. При цьому використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду можливе лише за умови, що така діяльність не суперечить їх цільовому призначенню, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів. Режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва оголошуються найбільш визначні та цінні зразки паркового будівництва з метою охорони їх і використання в естетичних, виховних, наукових, природоохоронних та оздоровчих цілях.

Статтею 38 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що на території парків-пам`яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов`язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню. Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Суд установив, що рішенням Кіровоградської міської ради № 46 від 28.02.1996 "Про визначення земель природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення" до категорії земель природоохоронного призначення віднесено, у тому числі, парк 50-річчя Жовтня.

Разом з тим, земельна ділянка з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, яка сформована в межах території об`єкта ПЗФ, за рахунок особливо цінних земель, 26.05.2006 зареєстрована в Державному земельному кадастрі з цільовим призначенням - 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

09.02.2023 на підставі відомостей з ДЗК зареєстровано право власності територіальної громади на вказану земельну ділянку в особі Кропивницької міської ради.

Частинами 1, 2 ст. 20 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час державної реєстрації земельної ділянки як земель житлової та громадської забудови на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)) визначено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України.

При цьому за приписами ч. 6, 7 ст. 20 Земельного кодексу України (у вищенаведеній редакції) зміна цільового призначення особливо цінних земель допускається лише для розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв`язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією, а також у разі відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, зазначених у пунктах "а" і "б" ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земель історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Чинна редакція Земельного кодексу України передбачає, що зміни цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, внаслідок яких земельні ділянки виводяться із складу таких категорій (крім зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення для розміщення на них лінійних об`єктів енергетичної інфраструктури), а також зміни цільового призначення земель, визначених пунктом "б" частини першої статті 150 цього Кодексу, здійснюються за погодженням з Кабінетом Міністрів України. Зміна цільового призначення особливо цінних земель та земельних лісових ділянок з метою їх використання для цілей, не пов`язаних із веденням лісового господарства, допускається виключно у разі: розміщення на них об`єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та електронних комунікаційних мереж, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об`єктів соціально-культурного призначення, об`єктів, пов`язаних з видобуванням корисних копалин, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов`язаних з їх експлуатацією; розміщення об`єктів промисловості, енергетики (у тому числі технологічної інфраструктури об`єктів енергетики) на землях, визначених пунктом "а" ч. 1 ст. 150 цього Кодексу; відчуження земельних ділянок для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, віднесення земель, визначених пунктами "а" і "б" ч. 1 ст. 150 цього Кодексу, до земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, лісогосподарського призначення; віднесення земельних ділянок до земель оборони і використання їх для забезпечення діяльності Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Міністерства оборони України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, а також для розміщення військових частин, військових навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, що перебувають у сфері управління зазначених органів та/або входять до структури Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань; реалізації інвестиційного проекту із значними інвестиціями.

Верховним Судом у постановах від 13.08.2019 у справі № 910/11164/16, від 22.06.2022 у справі № 752/3093/19, від 06.07.2022 у справі № 575/462/21 неодноразово висловлювались правові позиції про виключність статусу об`єктів та територій природно-заповідного фонду та незаконність зміни їх цільового призначення органами державної влади та місцевого самоврядування.

У силу положень ст. 44 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка відноситься до земель природно-заповідного фонду, відповідні рішення щодо зміни її цільового призначення не приймалися, отже, проведення у 2006 році її державної реєстрації (формування) у Державному земельному кадастрі як земель житлової та громадської забудови є протиправним, суперечить режиму використання земель природоохоронного призначення та вимогам Земельного кодексу України.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 813/4701/16 викладені висновки про те, що правовий режим відповідної земельної ділянки пов`язаний із фактом знаходження на ній об`єкта, який охороняється законом та має особливий статус, а не рішенням органу місцевого самоврядування. Неприйняття місцевою радою рішення про приведення цільового призначення земельної ділянки у відповідність до її дійсного призначення, встановленого в силу вимог законодавства, не впливає на її правовий режим.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №487/10128/14-ц звертає увагу на те, що у спорах стосовно прибережних захисних смуг, земель лісогосподарського призначення, інших земель, які перебувають під посиленою правовою охороною держави, остання, втручаючись у право мирного володіння відповідними земельними ділянками з боку приватних осіб, може захищати загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні власності не на шкоду людині та суспільству (частина третя статті 13, частина сьома статті 41, частина перша статті 50 Конституції України, частина третя статті 1 ЗК України). Ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок (статті 18, 19, пункт "а" частини першої статті 91 ЗК України), які набуваються лише згідно із законом (стаття 14 Конституції України) (див. пункт 127 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, пункт 90 постанови Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц, пункт 148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року № 183/1617/16, пункт 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №367/2022/15-ц).

Як установив суд, рішенням Господарського суду Кіровоградської області від 20.01.2014 у справі № 912/1791/13, встановлені обставини, що мають преюдиційне значення при розгляді даної справи. Зокрема, що спірна земельна ділянка знаходиться на території об`єкту природно-заповідного фонду, відноситься до категорії земель - землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиційні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв`язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.

На відміну від прецедентного характеру правових висновків (позицій) Верховного Суду, преюдиція зберігатися як при зміні законодавства, так і зміні судової практики.

Преюдиціальність дає певний привілей стороні у справі не доказувати знову вже встановлені судом обставини (юридичні факти).

Аналогічні висновки зроблені Верховним судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 140/6115/21.

Отже, факт належності спірної земельної ділянки до земель природно-заповідного не потребує доказування, оскільки ця обставина вже встановлена судовими рішеннями.

Органом місцевого самоврядування не приймалося рішень щодо зміни її цільового призначення, отже, проведення у 2006 році її державної реєстрації (формування) у Державному земельному кадастрі як земель житлової та громадської забудови є протиправним, суперечить режиму використання земель природоохоронного призначення та вимогам Земельного кодексу України.

З огляду на викладене суд погоджується з доводами прокурора про те, що при формуванні та реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032 як земельної ділянки житлової та громадської забудови не було враховано, що вона належить до земель природно-заповідного фонду, чим порушено, зокрема, ст. 19, 20, 44-46 Земельного кодексу України.

Прокурор для відновлення порушених прав та інтересів держави просить скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032 та скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020), здійснену у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки площею 1,5098 га з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, припинивши право комунальної власності Кропивницької міської ради на зазначену земельну ділянку.

За приписами ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки і набуття нею статусу об`єкта цивільних прав пов`язується законодавством з визначенням її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України та ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується, зокрема, в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Статтею 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

За змістом ч. 1 ст. 24 вищевказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку.

Суд ураховує, що наявність у Державному земельному кадастрі відомостей щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, як земель для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови порушує принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей Державного земельного кадастру, визначені ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр".

За змістом ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають із дня такої реєстрації.

На даний час спірна земельна ділянка зареєстрована у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Кропивницькою міською радою, у зв`язку з чим територіальна громада позбавлена можливості розпоряджатися нею як землями природно-заповідного фонду.

Частиною 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" передбачено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За визначенням наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав проводиться шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 вказаного Закону відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Отже, для відновлення становища, що існувало до порушення, необхідним є скасування державної реєстрації спірної земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, що відповідно до ч. 10 ст. 24 Закону України "Про Державний земельний кадастр" допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

З огляду на обставини справи, задоволення вимог про скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації спірної земельної ділянки та припинення і скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права комунальної власності Кропивницької міської ради на спірну земельну ділянку забезпечить відновлення прав територіальної громади м. Кропивницький на користування спірною земельною ділянкою відповідно до її дійсного цільового призначення.

У постанові від 03.09.2020 у справі № 911/3306/17 Верховний Суд вказав, що держава втручаючись у права щодо земельних ділянок, зокрема тих, які перебувають під посиленою правовою охороною, захищає загальні інтереси у безпечному довкіллі, не погіршенні екологічної ситуації, у використанні майна не на шкоду людині та суспільству і ці інтереси реалізуються, зокрема, через цільовий характер використання земельних ділянок.

Тобто вирішення питання зміни цільового призначення ділянок не обмежене власним розсудом компетентного органу, оскільки при прийнятті відповідного рішення належить керуватися вимогами земельного законодавства і діяти з урахуванням загальних інтересів.

Реєстрація права комунальної власності на земельну ділянку природно-заповідного фонду з визначенням її цільового призначення, як для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови здійснювалась всупереч ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України.

Як уже зазначалось вище, відповідач визнав позовні вимоги та погодився з правовими та фактичними підставами позову.

Щодо власника приміщення торгівельного павільйону-кафе, розташованого у м. Кропивницький за адресою: проспект Правди (вул. Євгена Тельнова) 15а - ПП "ЗЛАТА КІРОВОГРАД", суд зазначає таке.

Відповідно до підпункту "г" ч. 1 ст. 150 Земельного кодексу України землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення відносяться до особливо цінних земель.

Нормами ст. 90, 95 Земельного кодексу України визначено, що право споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди мають власники земельних ділянок, землекористувачі.

З приписів ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України вбачається, що тільки власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

За правилами ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.

При цьому скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, а також реєстрації права власності Кропивницької міської ради в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно не призведе до вибуття вказаної ділянки з комунальної власності в силу ст. 83 Земельного кодексу України.

Щодо заяви третьої особи ПП "ЗЛАТА КІРОВОГРАД", викладених у поясненнях на позовну заяву, про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частина 3 ст. 267 Цивільного кодексу України передбачає, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Тлумачення ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України, положення якої сформульовано із застосуванням слова "лише" (аналог "тільки", "виключно"), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення випливає безумовний висновок, відповідно до якого позовна давність застосовується тільки на підставі заяви, зробленої стороною у справі.

Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу, включаючи прокурора, який не є стороною у справі), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності.

Зокрема, ч. 5 ст. 50 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені у ст. 46 ГПК України та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згаданий припис ст. 267 Цивільного кодексу України є нормою права матеріального і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб.

Виходячи з основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин і аналізуючи норми Цивільного кодексу України "Строки та терміни. Позовна давність" у їх сукупності з нормами ГПК України, суд дійшов висновку, що без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони, в той час як треті особи без самостійних вимог на предмет спору правом подачі вище вказаної заяви не наділені.

Отже, з наведеного вбачається, що нормами чинного законодавства не передбачено право третьої особи на звернення до суду із заявою про застосування строку позовної давності у порядку ст. 267 Цивільного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.03.2015 у справі № 6-25цс15, від 24.06.2015 у справі № 6-738цс15, Верховного Суду від 19.09.2018 у справі №906/373/17.

На підставі вищенаведеного в сукупності, за результатами оцінки доказів, обставин справи та вказаних правових положень, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо заяви відповідача, викладеної у відзиві на позовну заяву, суд зазначає таке.

За результатами розгляду справи по суті суд дійшов переконання, що заява відповідача про визнання позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.

Однак, відповідно до п. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га, із скасуванням її кадастрового номеру у Державному земельному кадастрі та закриттям відповідної Поземельної книги.

Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права комунальної власності Кропивницької міської ради (код ЄДРПОУ 26241020) на земельну ділянку з кадастровим номером 3510100000:37:309:0032, площею 1,5098 га, припинивши право комунальної власності Кропивницької міської ради (вул. Велика Перспективна, 41 м. Кропивницький, 25022; код ЄДРПОУ 26241020) із закриттям розділу.

Стягнути з Кропивницької міської ради (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 26241020) на користь Кіровоградської обласної прокуратури (просп. Європейський, 4, м. Кропивницький, 25006, ЄДРПОУ 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА848201720343100001000004600, код класифікації видатків бюджету - 2800) 5 324,80 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів.

Повний текст рішення складено 06.07.2026.

Суддя М.С. Глушков