Рішення № 137958242, 30.06.2026, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25006,

тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,

e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 рокуСправа № 912/241/26

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/241/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостайл", вул. Лавандова, 27, каб. 11, м. Кропивницький, 25030

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки Плюс", вул. Шевченка, 52/31, м. Кропивницький, 25006

про визнання договору укладеним

Представники:

від позивача - Барабаш В.В., ордер серія АІ №1941281 від 11.09.2025 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Вакуленко О.В., ордер серія АІ №2131188 від 18.02.2026.

В засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екостайл" (далі - ТОВ "Екостайл", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки Плюс" (далі - ТОВ "Ліки Плюс", відповідач) про визнання укладеним договору про надання послуг з управління побутовими відходами №115 267 від 01.08.2025 (з невід`ємними додатками) на запропонованих позивачем умовах.

Позовні вимоги мотивовано ухиленням відповідача від укладення договору, обов`язок укладення якого передбачений законом.

Ухвалою від 30.01.2026 за поданим позовом суд відкрив провадження у справі №912/241/26 за правилами загального позовного провадження. У справі призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строк для подання заяв по суті справи.

Відповідач позовні вимоги заперечив повністю, про що подав до справи відзив на позов, з підстав такого: запропонований позивачем до укладення договір не відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України №835 від 08.08.2023, зокрема, щодо визначеного порядку розрахунків; умова про 100% передоплату є дискримінаційною; договір не містить визначення вихідних даних для визначення обсягу відходів; деякі із зазначених в договорі аптек не працюють і, як наслідок, не можуть споживати послуги позивача; у відповідача відсутня необхідність в укладенні договору в частині об`єктів нерухомості, які перебувають у нього в оренді, оскільки видатки за комунальні послуги, серед яких вивіз відходів, входять у розмір орендної плати.

У відповіді на відзив позивач з приводу заперечень позивача навів такі аргументи: типові договори не забороняють конкретизацію та/або зміну окремих положень, з урахуванням специфіки суб`єкта господарювання, а також не встановлюють вимоги абсолютної тотожності тексту; типовий договір встановлює граничний строк оплати (не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим) та не містить заборони на погодження авансових платежів, відсутня така заборона і в Законі України "Про житлово-комунальні послуги"; позивач декілька разів надавав відповідачу проекти договору, на які відповідач жодним чином не відреагував, що свідчить про згоду із запропонованими умовами щодо оплати послуг; відповідачу послуга з управління змішаними відходами надається за контейнерною схемою з використанням контейнерів загального вжитку відповідно до місць їх розташування; вартість складових плати визначена позивачем згідно Норми надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Кропивницькому, затвердженої рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 14.12.2021 №917, та згідно тарифів, визначених рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 26.11.2024 №1230; непрацюючі аптеки, на які вказує відповідач, не включені до договору; відповідач є користувачем приміщень та фактичним суб`єктом господарювання, а тому незалежно від умов договору оренди має публічно-правовий обов`язок укласти договір з виконавцем послуг.

23.02.206 позивач подав заяву про зміну предмета позову, відповідно до якої просить визнати укладеним між ТОВ "Екостайл" та ТОВ "Ліки Плюс" договір про надання послуг з управління побутовими відходами №115 267 від 01.08.2025 (з невід`ємними додатками) в редакції, викладеній у заяві про зміну предмета позову (том 1 а.с. 149-155).

10.03.2026 відповідач подав відзив на позовну заяву в редакції від 23.02.2026.

19.02.2026 суд розпочав підготовче засідання, в якому оголосив перерву до 11.03.2026.

У підготовчому засіданні 11.03.2026 суд постановив ухвалу, згідно якої: відзив відповідача від 10.03.2026 з доказами залишив без розгляду; визнав поважними причини пропуску позивачем строку на подання доказів, доданих до відповіді на відзив, та прийняв такі докази до розгляду; прийняв до розгляду заяву позивача від 23.02.2026 про зміну предмета позову; надав можливим відповідачу подати письмові пояснення з питання щодо змінених позовних вимог; у підготовчому засіданні оголосив перерву до 07.04.2026.

31.03.2026 відповідач подав письмові пояснення щодо заяви про зміну предмета позову, в якій навів заперечення, аналогічні змісту заперечень згідно відзиву на позов, та, крім того вказав на таке: має місце нав`язування позивачем системи надання послуг, адже система вивозу не була погоджена із споживачем, що суперечить п. 10 постанови №835 та є елементом зловживання монопольним становищем з метою необґрунтованого збагачення; відсутність визначення у договорі обсягів відходів є підставою для відмови в позові; додаток №1 до договору складений на стадії судового розгляду, а тому суд не може визнати укладеним договір, невід`ємну частину якого відповідач не отримував; змінюючи розрахунок, який є невід`ємною частиною договору, позивач змінює фактичну підставу звернення до суду і одночасно змінює предмет позову; при здійснені діяльності ТОВ "Ліки Плюс" вже багато років забезпечує безвідходну діяльність, оскільки виробництво лікарських засобів не здійснюється, а інші відходи (паперові коробки, інший папір, поліетилен) здаються до пунктів приймання вторинної сировини та/або вивозиться до контейнеру, за яким Баркар О.М. сплачує плату згідно окремо укладеного договору №90871 від 01.05.2019; дії позивача, які направлені на спонукання відповідача укласти договір з дискримінаційними умовами щодо структури та порядку оплати є елементом зловживання монопольним становищем.

У підготовчому засіданні 07.04.2026 суд визнав поважними причини пропуску відповідачем строку, прийняв та враховує під час розгляду справи пояснення з доказами, які подано 31.03.2026. Підготовче засідання закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 05.05.2026.

05.05.2026 суд відкрив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 03.06.2026.

29.05.2026 відповідач подав додаткові пояснення, щодо яких позивач 02.06.2026 подав свої додаткові пояснення.

03.06.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому постановив ухвалу про залишення без розгляду вищевказаних пояснень сторін з огляду на пропуск строку їх подання. В засіданні суду оголошено перерву до 10.06.2026.

08.06.2026 позивач подав заяву про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн з доказами таких витрат.

09.06.2026 позивач подав заперечення на заяву відповідача, відповідно до якої просить відмовити у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

10.06.2026 суд продовжив судове засідання з розгляду справи по суті, в якому оголосив перерву до 30.06.2026 та надав можливим сторонам подати додаткові письмові пояснення з питань, які виникли під час розгляду справи по суті.

23.06.2026 відповідач подав додаткові письмові пояснення з відповідних питань.

30.06.2026 пояснення подав позивач, до яких додав докзаи.

В судовому засіданні 30.06.2026 суд прийняв письмові пояснення сторін та залишив без розгляду докази позивача, які подано з поясненнями від 30.06.2026, внаслідок пропуску строку їх подання.

В судовому засіданні представник позивача позові вимоги підтримав, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши в засіданні суду докази, суд встановив такі обставини, які є предметом доказування у справі.

ТОВ "Екостайл" є виконавцем послуг з управління побутовими відходами на території Кропивницької міської територіальної громади відповідно до Договору про надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Кропивницькому від 16.09.2021, укладеного між Виконавцем та Кропивницькою міською радою.

Рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради №1230 від 26.11.2024 встановлено ТОВ "Екостайл" середньозважені тарифи на послуги з управління побутовими відходами (том 1 а.с. 43-45).

Відповідач ТОВ "Ліки Плюс" зареєстрований як юридична особа з основним видом діяльності "роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах" (том 1 а.с. 48).

Згідно наданих відповідачем до матеріалів справи договорів оренди нежитлових приміщень, ТОВ "Ліки Плюс" орендує для розміщення аптек приміщення у м. Кропивницькому за наступними адресами: вул. Степана Чобану, 15 загальною площею 32,5 кв.м, вул. Варшавська, 2-м загальною площею 56,30 кв.м, вул. Пашутінська, 44-Б загальною площею 118,90 кв.м, вул. Велика Перспективна, 11/11 корп. 3 загальною площею 62,30 кв.м, вул. Вокзальна, 18 корп.1 загальною площею 149,30 кв.м, вул. Полтавська, 28 корп.1 загальною площею 87,20 кв.м, вул. Героїв Маріуполя, 100 загальною площею 107,60 кв.м, вул. Юрія Коваленка, 13, корп.2 загальною площею 74,10 кв.м, вул. Тараса Карпи, 66 загальною площею 73,16 кв.м, вул. Шевченка, 52/31 загальною площею 156,25 кв.м, вул. Академіка Тамма, 3-А загальною площею 76,98 кв.м, вул. Преображенська, 16-Ж загальною площею 51,60 кв.м, вул. Академіка Корольова, 25/6 загальною площею 72,60 кв.м, вул. Державності, 21 корп.3 загальною площею 81,70 кв.м, вул. Леоніда Каденюка, 8 корп.1 загальною площею 61,80 кв.м, вул. Вокзальна,39-М загальною площею 66,20 кв.м, смт. Нове, вул. Металургів, 5 загальною площею 58,80 кв.м (том 1 а.с. 82-133).

За вказаними адресами розташовані аптечні заклади, в яких ТОВ "Ліки Плюс" здійснює відповідну господарську діяльність, що відповідає переліку аптечних закладів, які надає позивач (том 1 а.с. 174-175) та що не заперечується відповідачем у справі.

14.08.2025 ТОВ "Екостайл" направив ТОВ "Ліки Плюс" лист-вимогу щодо укладання договору про надання послуг з управління побутовими відходами, до яких додав проєкт відповідного договору (том 1 а.с. 17-24).

Як стверджує позивач, ТОВ "Ліки Плюс" є індивідуальним споживачем - юридичною особою, яка є власником/користувачем об`єктів нерухомого майна в м. Кропивницький, є утворювачем відходів, отримує житлово-комунальну послугу за вказаними об`єктами. Позивач безперервно та якісно надає послуги з управління побутовими відходами в м. Кропивницький для відповідача. Однак ТОВ "Ліки Плюс" порушує вимоги чинного законодавства та ухиляється від виконання обов`язку з оплати послуг та від укладення договору про надання послуги з управління побутовими відходами.

На підтвердження обставин ухилення керівника ТОВ "Ліки Плюс" від укладення договору позивач надає протоколи про адміністративне порушення та постанови про притягнення до адміністративної відповідальності щодо його керівника (том 1 а.с. 15-16, 29-40).

14.09.2025 ТОВ "Екостайл" звернувся до ТОВ "Ліки Плюс" з досудовою вимогою про сплату заборгованості за надані послуги (том 1 а.с. 25-28).

Наведені обставини є підставою звернення до суду з позовом у даній справі.

Норми права, застосовані судом, та оцінка доводів сторін і поданих доказів.

1. Щодо обов`язковості укладення договору.

Статтею 649 Цивільного кодексу України передбачено, що розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Отже, з наведеної норми випливає, що суд вправі вирішити переддоговірний спір, наслідком чого може бути укладення договору за рішенням суду, зокрема коли обов`язок укласти такий договір прямо встановлений законом.

Закон України "Про управління відходами" (ст. 33) та Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (ст. 5) відносять послугу з управління відходів до комунальної послуги (ст. 5) та передбачають укладення договору про управління побутовими відходами між виконавцем послуги з управління побутовими відходами і споживачем.

Закон України "Про управління відходами" наводить поняття "утворювач відходів", яким є фізична особа, юридична особа, в результаті діяльності якої утворюються відходи, а також суб`єкти управління відходами, які здійснюють операції із сортування, змішування або інші операції, що призводять до зміни характеристик або складу відходів. Закон визначає, що є побутовими відходами; встановлює, що послуга з управління побутовими відходами передбачає собою операції із збирання, перевезення, відновлення та видалення побутових відходів, а також діяльність, пов`язана з організацією роботи системи управління побутовими відходами, що здійснюється виконавцем послуги з управління побутовими відходами (ст. 1 Закону).

В силу положень ст. 16 Закону України "Про управління відходами" утворювачі відходів, крім утворювачів відходів домогосподарств, зобов`язані, зокрема, у разі утворення побутових відходів укладати договір про надання послуги з управління побутовими відходами з виконавцем відповідної послуги та вносити плату за надання такої послуги відповідно до встановлених тарифів.

Аналогічна норма щодо обов`язку утворювача побутових відходів укласти договір і вносити плату за послугу з управління побутовими відходам наведена в ст. 31 вказаного Закону. Також обов`язок з укладення такого для споживача договору визначено в ст. 25 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

З викладеного слідує, що на утворювачів відходів, якими є у тому числі юридичні особи, покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення побутових відходів.

У даному випадку ТОВ "Ліки Плюс", яке здійснює господарську діяльність з торгівлі фармацевтичними товарами в аптечних закладах, розміщених в орендованих відповідачем приміщеннях, є утворювачем відходів в розумінні Закону України "Про управління відходами". Доказів того, що відповідач не утворює жодних відходів за місцем своєї діяльності та щодо яких вирішується спір про укладення договору матеріали справи не містять.

Заперечення відповідача у відповідній частині полягають в тому, що ТОВ "Ліки Плюс" фактично не користуються послугами ТОВ "Екостайл" та не розміщує відходи у відповідних контейнерах, оскільки здійснює сортування та самостійне збирання і вивезення відходів або до пунктів збирання сировини, або до контейнеру видалення відходів, щодо якого у директора ТОВ "Ліки Плюс" Баркар О.М. укладено договір про надання послуг №90 871 від 01.05.2019. На підтвердження викладеного відповідач подав до справи документи щодо вказаного договору та пояснювальні записки завідуючих аптек (том 1 а.с. 186-197, 221-245, том 2 а.с. 1-18).

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 затверджено Правила надання послуги з управління побутовими відходами (далі - Правила №835), пункт 10 яких визначає вичерпний перелік систем надання послуги з управління побутовими відходами, а саме: контейнерна, безконтейнерна, через пункти роздільного збирання та за заявкою споживача. Вказані Правила не передбачають такої форми організації відносин, як самостійне вивезення споживачем побутових відходів поза системою управління побутовими відходами, організованою виконавцем послуги.

За вказаних обставин посилання відповідача на самостійне вивезення побутових відходів не свідчить про відсутність у нього обов`язку укласти договір та не є передбаченою законодавством підставою для відмови від укладення договору про надання комунальної послуги з управління побутовими відходами, порядок і спосіб надання якої визначені законодавством.

Договір №90 871 від 01.05.2019, на який посилається відповідач, укладено з ФОП Баркар О.М. про надання послуг за певною адресою і такий договір не містить положень про розповсюдження його дії на відповідні аптечні заклади.

Щодо доводів відповідача про те, що договір про надання послуги з управління побутовими відходами мають укладати власники (орендодавці) приміщень, суд зазначає, що в даному випадку саме ТОВ "Ліки Плюс", здійснюючи господарську діяльність у відповідних приміщеннях, є утворювачем побутових відходів за відповідними адресами. Як встановлено судом, договори про надання послуг з управління побутовими відходами щодо зазначених об`єктів не укладені, а плата за такі послуги не здійснюється, що підтверджується матеріалами справи та поясненнями представника позивача, наданими в судовому засіданні. За таких обставин посилання відповідача на обов`язок орендодавців укладати відповідні договори не спростовує його власного обов`язку як утворювача побутових відходів укласти договір із виконавцем послуги, визначеним у встановленому законом порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується наявність у ТОВ "Ліки Плюс" обов`язку укласти з ТОВ "Екостайл" договір про надання послуг з управління побутовими відходами.

При цьому суд враховує відсутність оприлюднення публічного договору приєднання про надання послуг з управління побутовими відходами для споживачів юридичних осіб, що виключає можливість вважати такий договір укладеним у порядку приєднання.

2. Щодо умов договору, про укладення якого заявлено позовну вимогу.

Згідно ч. 9 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

За правилами ст. 14 вказаного кодексу суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Закріпивши принцип свободи договору, Цивільний кодекс України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6, ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 630 Цивільного кодексу України встановлено, що законом або договором може бути встановлено, що окремі умови договорів визначаються відповідно до типових умов договорів (типових договорів) та примірних договорів певного виду. Кабінет Міністрів України, органи державної влади, уповноважені Кабінетом Міністрів України або законом, можуть рекомендувати орієнтовні умови договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори. Сторони не можуть відступати від змісту типових умов договорів (типових договорів), але мають право конкретизувати їх. Сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

З наведеної норми слідує, що якщо законом або нормативним актом передбачено, що договір укладається на підставі типового договору, то сторони не можуть відступати від його змісту, крім лише як конкретизувати його умови.

За вимогами ч. 2 ст. 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

Підпунктом 2 пункту 24 Правил №835 передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з умовами договору, що укладається, зокрема, за категоріями споживачів - договір з індивідуальним споживачем укладається відповідно до типового договору з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами;

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2023 № 835 затверджено типовий договір з індивідуальним споживачем про надання послуги з управління побутовими відходами, відповідно до якого укладається договір, який є предметом спору.

Однак, як зазначає відповідач та що не заперечується позивачем і підтверджується матеріалами справи, запропонований позивачем проєкт договору містить положення, які відступають від змісту типового договору.

Так, пунктами 6.6 та 6.7 проєкту договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. В Договорі застосовується 100% передоплата Послуг і абонентського обслуговування. Оплата здійснюється за весь період дії Договору в безготівковій формі на підставі рахунків Виконавця.

Водночас типовим договором передбачено інший порядок здійснення розрахунків. Відповідно до пункту 16 типового договору у разі застосування щомісячної системи оплати споживач здійснює оплату за надану послугу не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, тобто після надання послуги. При цьому пунктом 18 типового договору встановлено, що авансові платежі можуть вноситися виключно за бажанням споживача.

Отже, запропоновані позивачем умови не конкретизують порядок розрахунків, визначений типовим договором, а змінюють його зміст, оскільки замість післяоплати за фактично надані послуги та добровільності внесення авансових платежів встановлюють обов`язкову стовідсоткову передоплату за весь період дії договору.

Таким чином, запропоновані позивачем положення є відступом від змісту типового договору, тоді як закон допускає лише конкретизацію його умов, але не їх зміну.

Посилання позивача в свої поясненнях на речення друге абзацу третього частини 1 ст. 630 Цивільного кодексу України відхиляється судом, оскільки вказані положення регулюють порядок застосування примірного договору, що не застосовується до спірних правовідносин.

Згідно норм законодавства, істотною умовою договору є ціна послуги та порядок оплати послуги.

Проєктом запропонованого для укладення договору передбачено:

- загальна плата за Договором визначається як сума всіх наданих послуг за Договором, відповідно до узгоджених Сторонами актів наданих послуг за Договором, протягом строку дії Договору (пункт 6.3.);

- вартість складових плати за Договором визначається згідно із Розрахунком обсягу і вартості послуг з управління змішаними побутовими відходами (Додаток 1 до Договору) (пункт 6.4.).

До проєкту договору позивачем додано додаток № 1 "Розрахунок обсягу і вартості послуги з управління змішаними побутовими відходами (збирання, перевезення та видалення)" (том 1, а.с. 153154).

Із зазначеного розрахунку вбачається, що його здійснено позивачем, виходячи з кількості об`єктів відповідача (аптек), площі, яку вони займають, та із застосуванням тарифу, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 26.11.2024 № 1230, на який міститься посилання у пункті 6.2 проєкту договору.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 30.07.2010 № 259 затверджено Правила визначення норм надання послуги з управління побутовими відходами.

Згідно з пунктом 2.3. вказаних Правил, кількість змішаних та/або роздільно зібраних побутових відходів розраховують на одиницю виміру, характерну для кожного джерела утворення побутових відходів (далі - розрахункова одиниця) (додаток 1). Органи місцевого самоврядування можуть додатково визначати характерні для територіальної громади підприємства, установи та організації, для яких мають бути встановлені норми надання послуг з управління побутових відходів, але які не включено до переліку джерел утворення та їх розрахункових одиниць, наведених у додатку 1.

Згідно додатку 1 Правил, розрахунковою одиницею для джерела утворення побутових відходів, яким є аптека, визначено 1 кв.м торгівельної площі.

При цьому, наведені Правила не визначають поняття "торгівельна площа" та не встановлюють порядку її визначення.

Відповідно до затверджених рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради норм надання послуг з вивезення побутових відходів у місті Кропивницькому для аптек розрахунковою одиницею також визначено 1 кв. м торговельної площі (том 1, а.с. 172173).

Таким чином, для аптек передбачено застосування саме площі торговельної як розрахункової одиниці.

Однак, як слідує зі змісту Додатку № 1 до проєкту договору позивач у відповідному розділі розрахунку зазначає "Площа (загальна) згідно договору оренди, м.кв".

Отже позивач згідно змісту запропонованого для укладення договору зазначає не ту розрахункову одиницю, яка передбачена нормативними актами.

Згідно усних пояснень представник позивача повідомляє про відсутність у ТОВ "Екостайл" даних щодо саме торгівельної площі, не надання таких відомостей відповідачем і неможливість їх самостійного отримання позивачем з огляду на обмежений доступ до інформації. Також, як звертає увагу позивач та що відповідає обставинам справи, згідно мов договорів оренди приміщення передані саме для розміщення аптек без будь-якого виокремлення щодо площ.

Відповідач у письмових поясненнях від 23.06.2026 зазначає про безпідставне використання позивачем для розрахунку загальної площі приміщень. При цьому відповідач не надає відомостей та пояснень щодо розміру торговельної площі аптек, хоча договори оренди підтверджують використання відповідних приміщень для розміщення аптек.

Суд вважає, що ненадання відповідачем необхідних даних для здійснення точного розрахунку вартості послуг саме по собі не може звільняти відповідача від обов`язку укласти договір та/або призводити до неможливості укладення договору.

Поряд із цим, позивач не спростовує допустимість здійснення розрахунку вартості послуг з урахуванням нормативно встановлених вимог до приміщень аптечних закладів.

Так, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 929 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), якими, серед іншого, визначено вимоги до приміщень аптек.

Відповідно до зазначених Ліцензійних умов загальна мінімальна площа аптек, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами та розташовані у містах, повинна становити не менше 50 кв. метрів, з яких площа торговельного залу не менше 18 кв. метрів.

Ліцензійними умовами встановлено мінімальні вимоги до площі інших приміщень аптеки, зокрема приміщень для зберігання лікарських засобів не менше 10 кв. метрів, приміщень для персоналу не менше 8 кв. метрів, а також інших обов`язкових приміщень.

Таким чином, Ліцензійними умовами передбачено, що загальна площа аптеки включає не лише площу торговельного залу, а й площі інших обов`язкових приміщень. Визначено мінімальні площі таких приміщень.

За вказаних обставин, зазначення у додатку до проєкту договору загальної площі приміщень як вихідної величини для визначення вартості послуг не відповідає вимогам, що регулюють порядок розрахунку. Суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати умови проєкту договору щодо істотних умов, зокрема визначати іншу вихідну величину для розрахунку ціни договору та здійснювати відповідний перерахунок.

Згідно з прохальною частиною позову позивач просить визначити датою договору 01.08.2025, яка відповідає даті проєкту договору, направленого відповідачу разом із листом-вимогою від 14.08.2025.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про її прийняття, у тому числі шляхом вчинення дій, що свідчать про прийняття пропозиції (акцепт), зокрема фактичного споживання послуг.

Згідно з ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин, які виникли між ними до його укладення.

Згідно ст. 187 Господарського кодексу України, на яку посилається позивач у своїх поясненнях від 30.06.2026 та яка була чинною, як стверджує позивач, на момент виникнення спірних правовідносин, передбачала можливість суду визначити дату укладення договору іншу, ніж з дня набрання рішенням суду чинності.

Водночас, змінена редакція договору, який позивач просить визнати укладеним, не відповідає проєкту договору, що надсилався відповідачу, в частині істотної умови ціни договору.

Крім того, на момент направлення пропозиції про укладення договору позивач використовував інший розрахунковий показник вартості послуг, ніж той, який покладено в основу додатку № 1 до проєкту договору.

Також із матеріалів справи вбачається, що згідно з досудовою вимогою від 14.09.2025 позивач виставив відповідачу рахунок на суму оплати 18 248,93 грн, розраховану за умовами первісного проєкту договору від 01.08.2025. Тобто, сам позивач виставляв рахунки, виходячи з іншого розрахунку.

Таким чином, пропозиція позивача станом на 01.08.2025 та його фактичні дії стосувались іншої редакції договору, ніж розглядає суд. Така зміна стосується істотної умови - ціни договору, зокрема порядку її розрахунку, що виключає можливість ототожнення запропонованої редакції договору з тією редакцією, яку позивач просить визнати укладеною.

За вказаних обставин, підстави вважати договір укладеним чи розповсюдження його дії саме з 01.08.2025 у зміненій позивачем редакції, яка розглядається судом, відсутні.

Одночасно відсутні підстави для визнання укладеним договору в редакції позивача після звернення позивача до суду, оскільки з 01.02.2026 набули чинності нові тарифи на відповідні послуги.

Так, рішенням Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 27.01.02026 №77 встановлено нові тарифи для ТОВ "Екостайл", а пункти 1, 2 рішення Виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 26.11.2024 №1230 "Про встановлення ТОВ "Екостайл" середньозважених тарифів на послуги з управління побутовими відходами" визнано такими, що втратили чинність.

Отже, станом на дату подання позивачем заяви про зміну предмета позову, яка прийнята судом, вже діяли нові тарифи, а тому застосування тарифів 2025 року для визнання договору укладеним є неможливим з 01.02.2026.

При цьому, суд у даному випадку не наділений повноваженнями щодо формування нової редакції істотної умови договору. Крім того, як встановлено вище, наявна невідповідність як щодо вихідних даних, покладених в основу розрахунку, так і щодо самого розрахунку ціни, що виключає підстави для визнання договору укладеним у запропонованій позивачем редакції.

Відповідно до вищевикладеного суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір покладається на ТОВ "Екостайл".

За змістом позовної заяви позивач включив до попереднього розрахунку витрати на професійну правничу допомогу та повідомив суд про подання доказів понесення таких витрат в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України після ухвалення рішення суду.

Відповідач 08.06.2026 подав заяву про стягнення з позивача судових витрат на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, до якої додав докази на підтвердження таких витрат (том 2 а.с. 61-67).

Позивач заперечив проти стягнення, вказуючи про ненадання відповідачем попереднього розрахунку та про відсутність доказів того, що документи у справі були підготовлені безпосередньо адвокатом.

З приводу заявленого суд зазначає, що однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація вказаного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

У даному випадку відповідач не подав разом з першою заявою по суті спору (відзив) попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.

Поряд з цим, відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у їх відшкодуванні. Частина 2 ст. 124 ГПК України передбачає, що у разі неподання такого розрахунку суд може, а не зобов`язаний, відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, законодавець надав суду дискреційні повноваження щодо вирішення цього питання з урахуванням конкретних обставин справи.

Таким чином, вирішуючи у даній справі питання про відшкодування заявлених відповідачем судових витрат, суд у межах наданих йому дискреційних повноважень оцінює всі обставини справи та вирішує це питання по суті.

Суд враховує, що заява відповідача з доказами на підтвердження витрат подана до суду 08.06.2026, тобто до закінчення судових дебатів, що узгоджується з абзацом другим ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Згідно поданих доказів, 18.02.2026 між адвокатом Вакуленко Олександром Вікторовичем (Адвокат) і ТОВ "Ліки Плюс" (Клієнт) укладено договір про надання правничої допомоги, відповідно до якого Адвокат бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу, а Клієнт зобов`язався оплатити (том 2 а.с. 64-65).

У пункті 1.2. договору визначено перелік послуг, які надає Адвокат.

За пунктом 3.1. договору Клієнт сплачує Адвокату за правову допомогу, передбачену в п. 1.2. договору винагороду у розмірі 10 000,00 грн, яка охоплює комплексний захист інтересів Клієнта на стадії судового розгляду справи №912/241/26 в Господарському суді Кіровоградської області.

Строк дії договору до 31.08.2026 (п. 2.1.).

08.06.2026 між Адвокатом і ТОВ "Ліки Плюс" підписано Акт виконаних робіт (том 2 а.с. 63), за змістом якого наведено такий перелік послуг з представництва інтересів Клієнта у справі №912/241/26:

- представництво Клієнта у судових засіданнях 19.02., 11.03., 07.04., 05.05., 03.06.2026;

- підготовка відзиву на позовну заяву та відзиву на позовну заяву, з урахуванням нової редакції позовної заяви;

- підготовка заяви про стягнення судових витрат.

Винагорода за надані послуги становить 10 000,00 грн.

Оплата винагороди здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту підписання акта.

За змістом ч. 2 ст. 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно Закону України "Про адвокатуру" договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. (ст. 30).

Суд констатує, що Адвокат Вакуленко О.В. представляв інтереси ТОВ "Ліки Плюс" в судових засідання та на підтвердження своїх повноважень надав ордер серії АІ №2131188, що відповідає вимогам ст. 60 ГПК України (том 1 а.с. 144).

Згідно ордеру, його оформлено на підставі договору про надання правничої допомоги б/н від 18.02.2026.

Саме по собі підписання директором ТОВ "Ліки Плюс" та подання ним відзиву не позов не виключає можливості надання Адвокатом професійної правничої допомоги з підготовки відзиву, оскільки підготовка тексту відзиву та підписання процесуального документа і його подання через підсистему "Електронний суд" є окремими процесуальними та технічними діями, які можуть здійснюватися різними представниками сторони.

Суд ураховує, що норми законодавства не встановлюють презумпції того, що особа, яка підписала та подала до суду процесуальний документ, обов`язково є тією особою, яка здійснила його підготовку. Підписання і подання документа до суду засвідчують процесуальне волевиявлення сторони або її представника щодо звернення з відповідним документом, однак самі по собі не виключають можливості підготовки його тексту адвокатом в межах договору про надання правничої допомоги.

Окрім того за умовами договору про надання правничої допомоги та Акта виконаних робіт узгоджено послугу саме з підготовки відзиву.

Викладене вище спростовує висновки позивача щодо відсутності доказів на підтвердження витрат відповідача на надання професійної правничої допомоги.

З урахуванням фактичної участі Адвоката у судових засіданнях як представника інтересів ТОВ "Ліки Плюс", а також наданих до суду доказів, суд вважає доведеним реальне надання Адвокатом послуг з професійної правничої допомоги у цій справі.

Суд констатує, що позивач клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не подав.

Поряд з цим, виходячи зі змісту предмета позову, матеріалів справи та кількості засідань суду, у кожному з яких був присутній Адвокат ТОВ "Ліки Плюс", суд вважає, що заявлена до відшкодування сума в розмірі 10 000,00 грн є співмірною зі складністю справи, з часом, витраченим Адвокатом на надання відповідних послуг та обсягом наданих адвокатом послуг.

За правилами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

При цьому, такі витрати підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Наведеного висновку неодноразово дотримується Верховний Суд, зокрема у постанові від 16.03.2021 у справі № 520/12065/19 та в інших.

На підставі вищевикладеного суд покладає на позивача судові витрати відповідача на надання професійної правничої допомоги в сумі 10 000,00 грн.

Керуючись ст. 74, 76, 77, 123, 124, 126, 129, 232,233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Екостайл" (вул. Лавандова, 27, каб. 11, м. Кропивницький, 25030, ідентифікаційний код 38852421) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліки Плюс" (вул. Шевченка, 52/31, м. Кропивницький, 25006, ідентифікаційний код 23680061) 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Копії рішення направити сторонам до електронних кабінетів.

Повне рішення складено 06.07.2026.

Суддя В.В.Тимошевська