Ухвала суду № 137958184, 03.07.2026, Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №613/1212/26 Провадження № 1-кс/613/373/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року. Слідчий суддя Богодухівського районного суду Харківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Богодухівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Полкова-Микитівка Богодухівського району, Харківської області, розлученого, який має вищу освіту, не працюючого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що СВ Богодухівського РВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12026221010000396 від 01.07.2026, за ознаками кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 30.06.2026, близько 23. 00 години ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи разом зі ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , за попередньою домовленістю між собою, на ґрунті раніше виниклих особистих неприязних відносин до ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , через виконання ним своїх службових обов`язків, який є діючим військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_5 , вирішили помститися останньому з приводу його дій, пов`язаних із їх мобілізацією, шляхом пошкодження його майна, за допомогою саморобного запалюючого пристрою.

В подальшому, того ж дня, ОСОБА_8 , перебуваючи разом зі ОСОБА_7 за місцем проживання останнього, за адресою: АДРЕСА_1 , маючи єдиний злочинний умисел, направлений на умисне знищення чужого майна, виготовили саморобний запалюючий пристрій у скляних пляшках, після чого ОСОБА_8 разом зі ОСОБА_7 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, діючи за попередньою змовою між собою, реалізуючи свій раніше виниклий злочинний намір, направлений на умисне знищення чужого майна, діючи умисно, з метою помсти, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 30 червня 2026 року, близько 23 години 45 хвилин прийшли до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , у якому проживає ОСОБА_9 , та погрожуючи розправою ОСОБА_9 , почали кричати останньому, щоб він вийшов з будинку та, не дочекавшись поки ОСОБА_9 вийде з будинку, підпалили суміш та по черзі кинули по одній пляшці із саморобним запалюючим пристроєм у двір та ворота вказаного домоволодіння, внаслідок чого сталось загоряння запальної суміші.

Далі, діючи впродовж свого злочинного умислу, ОСОБА_8 разом зі ОСОБА_7 , 30 червня 2026 року, близько 23 години 55 хвилин прийшли до домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке на думку останніх, належить ОСОБА_9 , підійшли до будинку, після чого ОСОБА_8 на виконання раніше виниклого спільного умислу запалив та кинув запалений сірник у калюжу з машинним мастило, яке знаходилось у коридорі вищевказаного будинку, внаслідок чого виникла пожежа та будинок повністю згорів.

Внаслідок злочинних протиправних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_7 відбулось знищення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , а потерпілому ОСОБА_9 заподіяно майнову шкоду.

Отже, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, тобто в умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.

01.07.2026 о 13 годині 13 хвилин, безпосередньо після скоєння вказаного злочину, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги № 5-20-2026-005811 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1812 захист підозрюваного ОСОБА_7 здійснює адвокат ОСОБА_4

02.07.2026 об 11 годині 40 хвилин ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України, тобто умисному знищенні чужого майна, вчиненого шляхом підпалу, за попередньою змовою групою осіб.

Допитаний у якості підозрюваного ОСОБА_7 свою вину визнав у повному обсязі, не заперечував про обставини викладені вище.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_7 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення;

- протоколом прийняття заяви від ОСОБА_9 за фактом пошкодження майна шляхом підпалу;

- протоколами огляду місця події від 01.07.2026, під час яких зафіксовано сліди вчинення кримінального правопорушення та вилучено речові докази;

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 , який підтвердив факт вчинення відносно нього кримінального правопорушення злочину, вчиненого ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ;

- протоколом допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які підтвердили факт вчинення ОСОБА_7 та ОСОБА_8 кримінального правопорушення злочину;

- протоколом затримання ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України;

- актом про пожежу від 01.07.2026, згідно з яким встановлено, що причиною пожежі будинку став підпал.

Слідчий вважає, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Ризик переховування підтверджується на думку слідчого обґрунтованістю підозри, тяжкістю злочину та тяжкістю можливого покарання.

Також встановлено, що ОСОБА_7 є порушником військового обліку, а саме не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці, у зв`язку з чим маються підстави, що останній буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_7 є фізично розвиненим чоловіком, без фізичних вад, не має офіційного працевлаштування, постійного місця заробітку, неодружений, не має на утриманні дітей, що може підтверджувати його не прив`язаність до проживання у певній місцевості.

Також стороною обвинувачення зазначено, що ризик незаконного впливу на потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 підтверджується тим, що показання надані на стадії досудового розслідування судом не беруться до уваги при судовому розгляді провадження, тому є достатні підстави вважати, що у разі не обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 останній може незаконно вплинути на зазначених осіб з метою надання ними свідчень на його користь, що може призвести до викривлення показань та втрати доказів вчинення кримінального правопорушення.

Ризик продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 підтверджується тим, що підозрюваний у повному обсязі не виконав свій злочинний намір щодо знищення чужого майна, а саме не знищів майно шляхом підпалу за адресою: АДРЕСА_1 . Цей ризик також підсилює мотив вчинення кримінального правопорушення, а саме помста співробітнику ТЦК у зв`язку з виконанням цим працівником своїх професійних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання, просила його задовольнити, оскільки саме запобіжний захід у виді тримання під вартою буде дієвим у даному кримінальному провадженні.

Наголошувала, що злочин є умисним, після його вчинення підозрюваний не вжив жодних заходів для усунення його наслідків, зокрема, не викликав ДСНС.

Вважала, що наявність усіх наведених ризиків унеможливлює застосування інших запобіжних заходів, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть їм запобігти.

Підозрюваний ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, зазначив, що ухилятись від слідства не збирається.

Зазначив, що вину визнає. Пояснив, що потерпілий поводиться не законно, погрожує усім мешканцям села фізичною розправою, тому вони і вирішили поспілкуватись з ним.

Додав, що проживає з мамою, офіційно не працює, вони живуть за рахунок пенсії мами та ведуть господарство мають огород, корову, телят. Майна у власності не має, користується автомобілем Жигулі без оформлення права власності.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні звернув увагу суду, що тримання під вартою є найбільш суворим та винятковим запобіжним заходом. Вважав, що ризики, наведені у клопотанні, є формальними і належним чином не підтверджені.

Просив врахувати особу підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання, наявність джерела існування, відсутність судимостей. Також просив врахувати обставини справи причину конфлікту та поведінку потерпілого, який також має дотримуватись закону під час виконання службових повноважень.

Підтримав позицію свого підзахисного, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та обрати ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Перевіривши надані матеріали клопотання, вислухавши думку всіх осіб, що беруть участь у справі, слідчий суддя доходить наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

-недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

В матеріалах клопотання наявна копія рапорту про прийняття заяви від 01.07.2026 про вчинене кримінальне правопорушення, отримане від ОСОБА_9 , 1991 року народження, який звернувся до служби 102 та повідомив, що 01.07.2026 о 01.47 год. за адресою: АДРЕСА_2 виявив, що горить будинок. Вказаний будинок був придбаний для зберігання дров.

Крім того, у рапорті зазначено, що до заявника вдень приходили дві особи, один з яких нібито ОСОБА_12 . Вказані особи погрожували заявнику у зв`язку з його роботою у ТЦК. Заявник впевнений, що будинок підпалили двоє осіб, які приходили до нього вдень.

У проваджені проведено огляд місця події за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено скляну пляшку об`ємом 0,5 л з ганчіркою, всередині якої знаходиться паливно-мастильні матеріали, скляну пляшку об`ємом 0,5 л, всередині якої знаходиться паливно-мастильні матеріали, запальничку, три сірники та липкі стрічки зі слідами папілярних візерунків.

Крім того, за вказаною вище адресою було проведено огляд місця події, під час якого ОСОБА_7 у присутності двох понятих добровільно показав, де знаходяться пляшка з бензином, пляшка з маслом, а також ганчірки, за допомогою яких він виготовив запалюючу речовину.

Згідно з Актом про пожежу, 01.07.2026 о 01.29 год. за адресою: АДРЕСА_2 виявлено пожежу, причина пожежі підпал. Житловий будинок знищено пожежею на площі 50 м?.

Сам підозрюваний зазначив, що повністю визнає свою вину.

Як зазначено у п.175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук, Йонкало проти України: термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, незаконно впливати на потерпілого та свідків.

Оцінюючи доводи клопотання в частині доведення існування зазначених в ньому ризиків, слідчий суддя наголошує, що наявність обґрунтованої підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , самі по собі не можуть свідчити про ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду. Однак, тяжкість обвинувачення у сукупності з іншими обставинами іноді збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, при цьому суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Так, джерелом існування підозрюваного є пенсія матері та ведення домашнього господарства, офіційного місця роботи він не має, неповнолітніх дітей або недієздатних родичів він на утриманні також не має, отже, в силу сімейних і особистих обставин не прив`язаний до конкретної місцевості. Такі обставини в сукупності з тяжкістю злочину та ймовірного покарання на думку слідчого судді можуть свідчити про існування ризику переховування.

Щодо ризику впливу на потерпілого і свідків, то як підтвердив сам підозрюваний, має місце неприязне ставлення з його боку до потерпілого, отже проживаючи в одному населеному пункті з потерпілим, підозрюваний дійсно не позбавлений можливості вплинути на нього та свідків.

Щодо ризику продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_7 , то на думку слідчого судді сам факт непошкодження належного потерпілому житлового будинку по АДРЕСА_3 , не свідчить про наявність у підозрюваного наміру підпалити і цей будинок, отже існування цього ризику зводиться до припущень сторони обвинувачення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років. При цьому санкцією ч.2 ст. 194 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Таким чином ОСОБА_7 , який є раніше не судимим, підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Згідно зі ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим, вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків, репутацію, майновий стан, наявність судимостей.

ОСОБА_7 раніше не судимий, на обліку психіатра та нарколога не перебуває, розлучений, є порушником військового обліку, а саме не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце зазначені в повістці, офіційно не працює.

Має постійне зареєстроване місце проживання, де проживає з мамою, яка є пенсіонером, за місцем проживання характеризується позитивно.

Слідчий суддя зважає на відомості про особу підозрюваного, однак враховуючи мету застосування запобіжних заходів, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , спосіб його вчинення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у зазначеному кримінальному правопорушенні, наявність вище згаданих ризиків, слідчий суддя вважає, що застосування відносно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України та не забезпечить належне виконання ОСОБА_7 процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Беручи до уваги, що відсутні обмеження, передбачені ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вирішуючи питання про розмір застави, суд враховує, що підозрюваний офіційно не працює, проживає за рахунок ведення домашнього господарства та пенсії матері, зі слів має у користуванні автомобіль Жигулі, право власності на який не оформлено. Інших даних про матеріальний стан підозрюваного слідчому суддді не надавалось, відомостей про стан здоров`я, наявність захворювань - також не надано.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, даних про його особу, враховуючи ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, слідчий суддя не вбачає підстав для визначення застави у мінімальному або максимальному розмірі, встановленому п.2 ч.5 ст.182 КПК та вважає за необхідне визначити заставу 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи з розміру прожиткового мінімуму станом на 01 січня поточного року складає 83200.00 грн. та покласти на ОСОБА_7 у разі внесення застави обов`язки, передбаченні ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,

УХВАЛИВ:

Застосувати у відношенні підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 29 серпня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 01 липня 2026 року.

Визначити розмір застави 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює сумі 83200.00 (вісімдесят три тисячі двісті) гривень, які можуть бути внесено як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСА України у Харківській області, банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26281249, рахунок отримувача UA208201720355299002000006674, МФО одержувача 820172, призначення платежу - застава, підозрюваний ОСОБА_7 , платник - (прізв., ініціали).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії запобіжного заходу.

Звільнити ОСОБА_7 з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, згідно з ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_7 наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, суду;

- не відлучатись з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та/ або місця роботи;

- утриматись від спілкування з потерпілим і свідками, окрім питань, пов`язаних з відшкодуванням шкоди потерпілому.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою протягом п`яти днів з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя