Ухвала суду № 137958107, 06.07.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

"06" липня 2026 р. Справа № 911/2002/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Фемелі Резорт» (21036, місто Вінниця, вулиця Максимовича, будинок №4; код ЄДРПОУ 44868350)

до Фізичної особи-підприємця Хаврюти Максима Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення 769 198,76 гривень

В С Т А Н О В И В

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Фемелі Резорт» до Фізичної особи-підприємця Хаврюти Максима Валерійовича у прохальній частині якої позивач просить стягнути:

попередню оплату (аванс) в розмірі 607 745,75 гривень;

інфляційні втрати та три проценти річних на суму попередньої оплати відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України згідно з розрахунком ціни позову що додається.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 164 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Положеннями п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Подана до суду позовні заява у реквізитах учасників справи не містить вказівки на статус фізичної особи підприємця відповідача.

Відповідно до п.п.3, 4 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Ціна позову зазначена на першій сторінці позовної заяви визначена у розмірі 769 198,76 гривень.

У прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути:

попередню оплату (аванс) в розмірі 607 745,75 гривень;

інфляційні втрати та три проценти річних на суму попередньої оплати відповідно до ч. 2. ст. 625 ЦК України згідно з розрахунком ціни позову що додається.

Суд звертає увагу на те, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме: предмета і підстави позову. Під предметом позову, який одночасно є способом захисту порушеного права, розуміється спрямована позивачем до відповідача матеріально-правова вимога, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Окрім цього, застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому суд відзначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно.

Поряд з цим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.02.2024 р. у справі № 990/150/23 підкреслювала, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права чи інтересу у прохальній частині позову.

Між тим, всупереч вищенаведеним приписам п. 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява не містить чітко визначеної прохальної частини, і, відповідно, конкретного змісту позовних вимог.

За приписами п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Крім того, згідно частини другої статті 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Як на підставу заявлених вимог позивач посилається на укладення 03.08.2023 з відповідачем усного договору поставки, предметом якого була поставка паркетної інженерної тришарової дошки, корпусних меблів та еко-плит, здійснення попередньої оплати в загальну суму 1 719 095,95 гривень.

На підтвердження викладеного додано платіжні інструкції в підтвердження проведення попередньої оплати. Однак у призначеннях платежу зазначено таке: «Cплата за паркетну дошку згiдно Договору № 12 от 02 августа 2023 г. Без ПДВ.»; «Cплата за паркетну дошку згiдно Договору № 16 от 24 августа 2023 г. Без ПДВ.»; «Сплата за дошку паркетну з-но рах.№ 14 вiд 22.07.2024р Без ПДВ.».

Тож заявнику слід привести у відповідність викладені у позові обставини та фактично подані докази.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно із Законом № 4833-IX від 07.04.2026 статтю 162 Господарського процесуального кодексу України доповнено частиною 7 частиною сьомою такого змісту:

« 7. У разі пред`явлення юридичною особою позову про стягнення грошових коштів у позовній заяві зазначаються реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг»;

статтю 164 доповнено частиною сьомою такого змісту:

« 7. У разі зазначення в позовній заяві реквізитів рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг до заяви додається документ, що підтверджує наявність такого рахунку».

Зазначені зміни набули чинності 24.04.2026 (позов надійшов до суду 02.07.2026).

У позові не зазначено банківські реквізити для стягнення суми заборгованості, як і іншого способу отримання грошових коштів у разі задоволення позову. Також до позову не додано документ, що підтверджує наявність зазначеного рахунку.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно до приписів частин 3 та 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

При цьому суддя звертає увагу, що використання штучного інтелекту для підготовки процесуальних документів саме по собі не заборонено. Проте відповідальність за достовірність інформації, викладеної у процесуальних документах, покладається виключно на учасника справи.

Суд наголошує на обов`язковості дотримання принципу фахового людського контролю (human-in-the-loop). Використання штучного інтелекту у правничій діяльності допускається виключно як допоміжний інструмент, який не може замінити професійну діяльність правника: його критичне мислення, фахове судження та правову кваліфікацію (Рекомендації з відповідального використання штучного інтелекту для правників (схвалені Міністерством цифрової трансформації та Міністерством юстиції України, липень 2025 року).

Відповідно до встановлених етичних стандартів, правник зобов`язаний самостійно перевірити (верифікувати) результати, згенеровані штучним інтелектом, шляхом перехресної перевірки з офіційними джерелами - базами законодавства та реєстром судових рішень. Принцип добросовісності вимагає від учасника справи утримуватися від використання результатів роботи штучного інтелекту, якщо достовірність джерел перевірити неможливо.

Водночас подання до суду процесуальних документів, згенерованих за допомогою штучного інтелекту, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання обов`язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.

При цьому, подання до суду звернень (заяв, клопотань тощо) виготовлених без допомоги штучного інтелекту за такої кількості недоліків, неточностей і суперечностей, що не надає можливості встановити дійсний зміст такого документу, також може бути кваліфіковано як вияв неповаги до суду.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В

1. Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Фемелі Резорт» залишити без руху.

2. Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Фемелі Резорт» усунути зазначені в цій ухвалі недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Надати суду докази направлення заяви про усунення недоліків позовної заяви з додатками відповідачу.

3. Роз`яснити Обслуговуючому кооперативу «Житлово-будівельного кооперативу «Фемелі Резорт», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ko.arbitr.gov.ua.

Суддя С.М. Фурсова