Рішення № 137958045, 02.07.2026, Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

Справа №399/310/26

Провадження №2/399/350/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судових засідань Гриценко Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До Онуфріївського районного суду Кіровоградської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: за договором № 501659-КС-005 про надання кредиту від 25.08.2025 року в розмірі 81360 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що 25.08.2025 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 укладено договір № 501659-КС-005 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

ТОВ «Бізпозика» 25.08.2025 року направлено ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти договір № 501659-КС-005 про надання кредиту.

25.08.2025 року ОСОБА_1 , прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договір № 501659-КС-005 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізпозика» направлено ОСОБА_1 , через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-0605, на номер телефону НОМЕР_1 , котрий боржником було введено/відправлено.

Таким чином, 25.08.2025 року між ТОВ «Бізпозика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 501659-КС-005 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1 договору кредиту, ТОВ «Бізпозика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 24000,00 грн., на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.

Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1 процентів за кожен день користування кредитом.

Пунктом 2. кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Пунктом 3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

ТОВ «Бізпозика» свої зобов`язання за договором кредиту виконало, та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 24000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № 4441-11104603-5915, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.

Представник позивача звернув особливу вагу суду на те, що ТОВ «Бізпозика» не нараховувало жодних процентів після закінчення строку дії кредитного договору.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, заборгованість відповідача за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору не змінювалася (тобто проценти за кредитним договором після закінчення строку дії кредитного договору не нараховувалися).

Оскільки розрахунок заборгованості, який був доданий позивачем до позовної заяви формується автоматично, програма автоматично «протягнула» дати після закінчення строку дії кредитного договору до дати створення цього розрахунку заборгованості. Дата створення розрахунку заборгованості зазначена на його початку у першій таблиці.

Зважаючи на ті обставини, що ОСОБА_1 , належним чином не виконує свої зобов`язання за кредитним договором, боржника станом на 13.03.2026 року утворилась заборгованість за договором № 501659-КС-005 про надання кредиту, в розмірі 81 360,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 24 000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах - 40 560,00 грн.; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн., суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 12 000,00 грн.; суми прострочених платежів за комісією - 4 800, 00 грн.

На підставі вищевикладеного просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 27.04.2026 року відкрито спрощене позовне провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

Представник позивача ТОВ «Бізнес позика» в судове засідання не з`явився, про місце, дату і час розгляду справи повідомлений належним чином. В позовній заяві просив проводити розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про місце, дату і час розгляду справи повідомлена належним чином. Відзиву на позовну заяву не подавала та клопотань про відкладення розгляду справи не заявляла.

Враховуючи норми ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, тому суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін і ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено що, згідно розрахунку заборгованості станом 10.03.2026 року ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Бізнес позика» за кредитним договором № 5011659-КС-005 від 25.08.2025 року в розмірі 81360 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 24000 гривень, заборгованість за відсотками - 40560 гривень, заборгованість за комісії - 4800 гривень, заборгованість відсотків за ст. 625 ЦКУ - 12000 гривень, що підтверджується довідкою про стан заборгованості станом на 10.03.2026 року /а.с. 11-13/.

25.08.2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 , укладеного договір № 501659-КС-005 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), відповідно до умов якого останній надалися кошти в розмірі 24000 гривень, строком дії договору 09.02.2026 року, відсотковою ставкою 0,87%, комісією за надання кредиту, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту. Кредит підписано в письмовій електронній формі, шляхом підписання його одноразовим електронним ідентифікатором, про укладення договору свідчить візуальна форма послідовності дій клієнта /а.с. 14-47, 48/.

На отримання кредитку, ОСОБА_1 , заповнила свої персональні дані, що підтверджується Анкетою клієнта /а.с. 49/.

ТОВ «ПрофітГід» повідомило ТОВ «Бізнес позика», про те що на підставі укладеного між Товариствами договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ- 5 від 04.11.2020 року та на підставі платіжної інструкції 25.08.2025 року здійснило переказ коштів в розмірі 24000 гривень, на картковий рахунок № НОМЕР_2 згідно кредитного договору № 501659-КС-005 від 25.08.2025 року /а.с. 50/.

На виконання ухвали суду від 27.04.2026 року АТ «Універсал банк» направило лист вих. № БТ/Е-19247 від 07.05.2026 року з інформацією про те, що на ім`я ОСОБА_1 , банком не було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 та згідно виписки за картковим рахунком який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_3 за період з 25.08.2025 року по 09.02.2026 року від ТОВ «Бізнес позика» перераховано кошти в розмірі 24000 гривень /а.с. /

Відповідно до статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

В силу положень ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIIIвід 03.09.2015 (який набрав чинності 30.09.2015), на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина 6статті 11 вказаного Закону).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ( частина 12статті 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Так, звертаючись до суду із позовом, ТОВ «Бізнес позика» просило стягнути із відповідача за кредитним договором № 501659-КС-005 про надання кредиту від 25.08.2025 року, зокрема заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ в розмірі 12000 гривень, з огляду на вказане, суд зазначає наступне. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

Водночас, особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина четверта статті 14 ЦК України).

15 березня 2022 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", що набрав чинності 17 березня 2022 року.

Цим Законом розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 18 такого змісту: "18. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд розглядав питання застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах (постанова від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22 (провадження № 61-14740св23)) і зробив такі висновки:

"Законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

При ухваленні рішення у справі суд враховує також аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у подібних правовідносинах, що викладені у постановах від 07 серпня 2024 року у справі № 759/7103/23 (провадження № 61-5216св24), від 13 березня 2024 року у справі № 350/711/22 (провадження № 61-9733св23). У цих справах Верховний Суд вирішував питання щодо застосування положень пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до правовідносин, що виникли між фізичними особами про стягнення боргу за договором позики.

Суд зазначає, що оскільки ця норма стосується всіх фізичних осіб, які є позичальниками за кредитними (позиковими) договорами з банками або іншими кредитодавцями (позикодавцями).

Підсумовуючи викладене, суд наголошує, що з огляду на дію спеціальної норми Перехідних положень ЦК України, яка звільняє позичальників за договором позики від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань під час воєнного стану, позикодавець не може вимагати стягнення з позичальника додаткових коштів у виді неустойки (штрафи, пені), інфляційних втрат, та 3% річних за період прострочення, що припав на період дії воєнного стану, тобто за період з 24 лютого 2022 року та протягом 30 днів після його закінчення.

Отже, кредитний договір був укладений 25.08.2025 року, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідно до ст. 625 ЦКУ за кредитними договорами № 501659-КС-005 в розмірі 12000 гривень підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

У зв`язку з вищевикладеного позовні вимоги в частині стягнення заборгованість відповідно до ст. 625 ЦК України задоволенню не підлягають, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

На підставі вище викладеного суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес позика» за кредитним договором № 501659-КС-05 від 28.05.2025 року заборгованість за тілом кредиту в розмірі - 24000 грн., заборгованість за відсотками - 40560 грн., заборгованість за комісією - 4800 грн., що в загальній сумі становить 69360 гривень.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що суд задовольнив позовні вимоги частково, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача розмірі 2269,70 гривень судових витрат зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог 69360*100/81360=85,25%; 2662, 40 х 85,25%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 81, 141, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика», код ЄДРПОУ 41084239, що зареєстроване за юридичною адресою: бульвар Лесі Українки, 26, оф. 411, м. Київ, 01133 заборгованість за договором № 501659-КС-005 про надання кредиту від 25.08.2025 року в розмірі 69360 (шістдесят дев`ять тисяч триста шістдесят) гривень 00 копійок, та понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 70 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справ.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя М.М. Лях