Рішення № 137957543, 02.07.2026, Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області

02.07.2026

ЄУН 389/643/26

Провадження № 2/389/318/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року Знам`янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Берднікової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання Іваніни В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду міста Знам`янка Кіровоградської області цивільну справу, в порядку спрощеного позовного провадження, за позовом Товариства з обмежаною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, 04 березня 2026 року звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1759677 від 11 вересня 2024 року, який укладений в електронній формі між нею та ТОВ «Селфі Кредит», у розмірі 43077 грн 91 коп., з яких: 18099 грн 91 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 15928 грн 00 коп. заборгованість за процентами; 9050 грн 00 коп. заборгованість за пенею, оскільки відповідач отримавши кредитні кошти належним чином не виконувала взяті на себе зобов`язання за цим кредитним договором. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на підставі укладеного ним з первісним кредитором договору факторингу №23122025/1 від 23 грудня 2025 року. Також позивач просить стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Відповідачем, 22 травня 2026 року до суду подано відзив на позовну заяву, в якому вона вказала, що не погоджується з сумою заборгованості, яка заявлена до стягнення. Вона є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України (ДПСУ) та проходить військову службу за контрактом, що був підписаний нею 22 жовтня 2020 року, надалі автоматично продовжений та діє до тепер у зв?язку введенням воєнного стану в Україні. Бере безпосередню участь у забезпеченні оборони держави в умовах воєнного стану. Це підтверджується: її військовим квитком, контрактом довідками про проходження військової служби, які вона долучає до відзиву. Військовослужбовці Державної прикордонної служби України є складовою Сил оборони держави та виконують завдання із захисту суверенітету і територіальної цілісності України на постійній основі. ДПСУ є правоохоронним органом спеціального призначення, функціонує як воєнізована структура, підпорядкована Президенту України, яка забезпечує охорону державного кордону, суверенних прав у виключній морській зоні та участь у боротьбі з тероризмом. Основним завданням якої є захист кордону, прикордонний контроль, протидія незаконним збройним формуванням та участь в обороні держави. Прикордонники-військовослужбовці є особами, які виконують конституційний обов`язок із звхисту держави та підпадають під дію Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», на період особливого періоду військовослужбовцям не нараховуються проценти за користування кредитом, а також штрафні санкції та пеня за невиконання грошових зобов?язань перед банками та іншими кредиторами (за винятком кредитів на придбання житла чи автомобіля). Отже, нарахування позивачем процентів, штрафів, пені та інших платежів за кредитним договором у період проходження нею військової служби суперечить прямим нормам закону та є неправомірним. У період з липня 2022 року по серпень 2025 року вона перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною. До декретної відпустки проходила військову службу в Окремому контрольно - пропускному пункті ІНФОРМАЦІЯ_1 Державної прикордонної служби України з 22 жовтня 2020 року Після виходу з декрету була переведена у Військову частину НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України, де проходжу службу з 02.10.2025 року по теперішній час. Декретна відпустка не перериває дію підписаного нею Контракту, вона залишалася у розпорядження військової частини, час декрету зараховується до строку служби. Тому базовий статус військової та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - повністю зберігаються під час перебування в декретній відпустці. Отже, весь період користування кредитними коштами по даному договору вона проходила військову службу.

У зв`язку з проходженням військової служби в умовах воєнного стану її матеріальне становище істотно погіршилось, оскільки вона обмежена у можливості отримання додаткових доходів та повноцінного розпорядження власним часом і коштами. Незважаючи на це, вона не ухилялася від виконання кредитних зобов`язань та вносила платежі по кредиту відповідно до договору щомісяця з жовтня 2024 року по червень 2025 року включно. Всього нею було сплачено 45974,00 грн: 11 жовтня 2024 року - 2172,00 грн, 10 листопада 2024 року - 5430,00 грн, 07 грудня 2024 року - 4887,00 грн, 06 січня 2025 року - 5430,00 грн, 05 лютого 2025 року - 5430,00 грн, 07 березня 2025 року -5430,00 грн, 09 квітня 2025 року - 5973,00 грн, 09 травня 2025 року 5430,00 грн,

10 червня 2025 року - 5792,00 грн. Дана сума платежів визнана позивачем у розрахунку заборгованості, станом на 23 грудня 2025 року, що знаходиться в матеріалах справи. Отже, фактично вона вже виплатила отриману суму кредиту в розмірі 18099,91 грн у повному обсязі та переплатили за даним договором 27874,18 грн. Відсотки, по кредиту в розмірі 15928,00 грн та пеня в розмірі 9050,00 грн нараховані неправомірно на підставі пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та підлягають списанню в повному обсязі. Крім того, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або, скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредиттдавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Проте їй за даним кредитом, всупереч данного положення ЦКУ, нараховано 9050,00 грн згідно з ст.625 ЦК України, як відповідальність за порушення грошового зобов`язання. За вказаного відповідач просила: відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі та враховуючи суму сплачених нею платежів в розмірі 45 974,00 грн. Визнати неправомірним нарахування позивачем процентів за користування кредитом та пені у період проходження відповідачем військової служби. Виключити із розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом - 15 928,00 грн та пеню - 9050,00 грн, як такі, що нараховані з порушенням вимог чинного законодавства України.

Представником позивача 16 червня 2026 року подано на відзив на позовну заяву відповідь, в якій вказано, що відповідач про свій статус військовослужбовця повинна була повідомити первісного кредитора, однак цього не зробила. Наразі нею не надано доказів, що підтверджують її безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної та оборони, відсічі і стримування збройної агресії РФ на території України. На вказані пільги мають прав лише мобілізовані позичальники. Підписавши кредитний договір сторони узгодили всі його істотні умови. Всі нараховані за кредитним договором здійснені виключно первісним кредитором відповідно до умов договору.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи містяться його заява, в якій він просить суд позов задовольнити та справу розглянути за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена у встановленому порядку, у відзиві на позовну заяву просила розглядати справу за її відсутності.

Суд, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 змінила прізвище на « ОСОБА_3 ».

11 вересня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та ОСОБА_2 в електроній формі укладено договір №1759677 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», за умовами якого товариство надає споживачу кошти у кредит на споживчі (особисті) потреби в національній валюті України - гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає 18100 грн 00 коп. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту - 360 днів. Процентна ставка фіксована. Стандартна процентна становить 1 % та застосовується у межах строку кредитування, вказаного у п.1.3 договору.

Відповідно до п.1.4. договору періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), первісна редакція якого наведена в Додатку №1 до цього договору.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_2 (п.2.1. договору).

У п.3.1 договору зазначено, що проценти, що нараховуються за цим договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення,здійснюється відповідно до графіка платежів, крім випадку визначеному в п.5.3 договору.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно з чинним законодавством України та цим договором.

Кредитний договір підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Х357, який був направлений їй ТОВ «Селфі Кредит» через телекомунікаційну систему на її номер телефону (а.с.10-20).

У день укладення кредитного договору відповідачем електроним підписом одноразовим ідентифікатором підписано Графік платежів, який є додатком №1 до договору, в якому вказані дати повернення кредиту та сплати процентів, розміри цих платежів (а.с.19). Також відповідачем підписано паспорт споживчого кредиту (а.с. 21-24).

Отримання відповідачем кредитних коштів за договором №1759677 від 11 вересня 2024 року про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» підтверджується довідкою ТОВ «Пейтек», відповідно до якої, між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ПЕЙТЕК» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №01042024-2 від 2024-04-01, відповідно до якого 11 вересня 2024 року було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на суму 18100 грн, маска картки № НОМЕР_2 . А також листом АТ КБ «ПриватБанк» та наданою ним випискою за договором б/н за період 11 вересня 2024 року - 11 жовтня 2024 року, відповідно до яких на ім`я ОСОБА_4 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 на яку 11 вересня 2024 року зараховано 18100 грн 00 коп. (а.с.25, 111-113).

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №1759677 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 11 вересня 2024 року, станом на 23 грудня 2025 року вдповідачу нарахована заборгованість в сумі 43077 грн 91 коп., з яких: 18099 грн 91 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 15928 грн 00 коп. заборгованість за процентами; 9050 грн 00 коп. заборгованість за пенею. При цьому відсотки нараховані за період з 11 вересня 2024 року по 06 вересня 2025 року (за 360 днів), тобто в межах строку кредиту та за погодженою відсотковою ставкою (знижена/стандартна). Окрім іншого зі вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач здійснювала погашення заборгованості за кредитним договором, всього нею сплачено заборгованості на суму 45974 грн 09 коп., з них: 45974 грн 00 коп. зараховано на погашення заборгованості за відсотками, а 0 грн 09 коп. на рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту (а.с.26-36).

23 грудня 2025 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №23122025/1, за яким ТОВ «Селфі Кредит» відступило права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги до боржників зазначених реєстрах боржників (а.с.37-46).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №23122025/1 від 23 грудня 2025 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за кредитним договором 1759677 від 11 вересня 2024 року в сумі 43077 грн 91 коп., з яких: 18099 грн 91 коп. заборгованість за основною сумою боргу; 15928 грн 00 коп. заборгованість за процентами; 9050 грн 00 коп. заборгованість за пенею (а.с.49).

Також на підтвердження укладення вказаного договору факторингу до справи долучено акт прийому - передачі реєстру боржників та платіжну інструкцію про плату за договором факторингу №23122025/1 від 23 грудня 2025 року (а.с.47,48).

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося жодних нарахувань за кредитним договором.

Однією із загальних засад цивільного законодавства України є свобода договору (п.3 ч.1 ст.3 ЦК України).

Положенням статті 627ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (частина перша статті 1055 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.611 ЦК Україниу разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Частиною 1 ст.1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Верховний Суд України у своїй постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-979цс15 зробив висновок про те, що боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

За правилами ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Факт укладення договору договору №1759677 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 11 вересня 2024 року, отримання кредиту в сумі 18100 грн 00 коп. відповідачем ОСОБА_1 не оспорюється, про що свідчить поданий нею до суду відзив на позовну заяву, а тому такі обставини додатковому доказуванню не підлягають. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надано належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за вказаним договором про №1759677 про надання споживчого кредиту.

Разом з тим, відповідач не погоджується з нарахуванням їй процентів та пені за вказаним кредитним договором, мотивуючи це тим, що вона є військовослужбовцем, проходить службу за контрактом, тож відповідно до ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ звільнена від сплати процентів та штрафних санкцій.

З довідки військової частини №119 від 18 березня 2026 року, військового квитка серія НОМЕР_3 виданого 05 березня 2021 року, довідки Прикордонної служби від 28 жовтня 2024 року, контракту про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі від 22 жовтня 2020 року, вбачається, що відповідач з 22 жовтня 2020 року по теперішній час проходить військову службу за контрактом (а.с.125-128,129,130,131-134).

Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначено основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та встановлено єдину систему їх соціального та правового захисту.

У частині 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, в редакції, яка діяла на час укладення відповідачем кредитного договору зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Статтею 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

На підставі Указу Президента України від 17 березня 2014 року №303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17 березня 2014 року№1126-VII, з 18 березня 2014 року в Україні розпочався особливий період, який триває і на час розгляду справи.

Судом встановлено, що на час укладення кредитного договору №1759677 від 11 вересня 2024 року відповідач була військовослужбовцем і є нею на даний час, отже на неї розповсюджуються пільги, передбачені п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо не нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань та процентів за користування кредитом. Відповідач як військовослужбовець бере участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в період воєнного стану.

До того ж суд відзначає, що пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання), в тому числі, і в кредитних зобов`язаннях. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Цивільний кодекс України є основним регулятором договірних відносин, а не окремі закони, що вбачається з аналізу висновків постанови Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі №362/2159/15-ц.

Враховуючи наведене, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 15928 грн 00 коп. та пеня в сумі 9050 грн 00 коп. задоволенню не підлягають

Більш того, беручи до уваги загальну вартість кредиту без урахування процентів та пені, що становить 18099 грн 00 коп. (заборгованість за основною сумою боргу) та враховуючи те, що відповідно до розрахунку заборгованості відповідачем було сплачено в рахунок погашення кредиту 45974 грн 09 коп., з яких: 45974 грн 00 коп. зараховано на погашення заборгованості за процентами, а решту (0 грн 09 коп.) на погашення тіла кредиту, при цьому відповідачу в силу п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не повинні були нараховуватися проценти за користування кредитом, суд прходить до висновку, що частина сплачених відповідачем коштів повинна бути зарахована в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту, що повністю покриває нараховану суму заборгованості за основною сумою боргу (тілом кредиту) в заявленій сумі.

Таким чином, суд приходить до висновку що у відповідача відсутня заборгованість за договором №1759677 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 11 вересня 2024 року.

Отже, позовні вимоги задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України оскільки в позові відмовлено, сплачений позивачем судовий збір за подання даного позову до суду, суд відносить на його рахцнок.

Керуючись ст.2,4,12,13, 81,89, 141, 223, 259, 263 - 265, 274, 354 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову Товариства з обмежаною відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Сплачений позивачем судовий збір залишити по фактично понесеному.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду.

Відомості про сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місце знаходження: вул.Симона Петлюри,30, м.Київ, код ЄДРПОУ 35625014.

відповідач ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , проживає по АДРЕСА_1 .

Суддя Г.В. Берднікова