Рішення № 137956953, 02.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/492/26

Провадження 2/206/1058/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Задорожній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 23 червня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 75237558, відповідно до умов якого загальний розмір наданої Позики становить 7500,00 гривень. 30 грудня 2021 року було укладено договір № 30-12/2021 відповідно до ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75237558. 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75237558. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 75237558 від 23 червня 2021 року. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №75237558 від 23 червня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 22 960,94 грн, з яких: - 7 500,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 15 207,36 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 0,00 гривень - заборгованість за пенею та/або штрафами; 0,00 гривень - заборгованість за комісіями; 219,06 гривень - інфляційні збитки; 34,52 гривень - нараховані 3% річних. 31 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4372211, відповідно до умов якого сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 гривень. 28 грудня 2021 року було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4372211. 10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4372211. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 4372211. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором № 4372211 від 31 січня 2021 року, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35 138,92 грн, з яких: - 5 840,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 29 298,92 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 гривень -заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); -0.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 0.00 грн. - заборгованість за комісіями; 0.00 грн. - інфляційні збитки; 0.00 грн. - нараховані 3% річних. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 58 099,86 грн, з яких: 13 340,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 44 506,28 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 0.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 0.00 грн. - заборгованість за комісіями; 219,06 гривень - інфляційні збитки; 34,52 гривень - нараховані 3% річних. Враховуючи вищевикладене, представник позивача в особі директора ТОВ «Коллект центр» Ткаченко М.М. просила суд стягнути з відповідача заборгованість по кредитним договорам у сумі 58 099,86 гривень, та понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на правову допомогу у сумі 16 000,00 гривень. Також, просила проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Ухвалою суду від 20 лютого 2026 року було відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено здійснювати за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Ухвалою суду від 14 квітня 2026 року витребувано у АТ КБ «Приватбанк» докази, які містять банківську таємницю щодо банківського рахунку відкритого на ім`я гр.. ОСОБА_1 .

На виконання вимог ухвали суду від 14 квітня 2026 року від АТ КБ «Приват банк» до суду надійшло повідомлення за вих. № 20.1.0.0.0/7-260422/113221 від 27 квітня 2026 року, яке надійшло до суду 19 травня 2026 року. З даного повідомлення вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в АТ КБ «Приват банк» було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ). На картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) в період з 31 січня 2021 року по 05 лютого 2021 року було зараховано 10 000,00 гривень, а на картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) за період з 23 червня 2021 року по 29 червня 2021 року було зараховано 7 500,00 гривень. Також, до даного повідомлення були долучені виписки по рахункам ОСОБА_1 за вказані вище періоди.

Ухвалою суду від 02 липня 2026 року було вирішено питання щодо проведення заочного розгляду справи.

Згідно з частиною тринадцятою статі 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З урахуванням вимог ст.ст. 19, 274, 276, 277 ЦПК України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.

В той же час, відповідачу ОСОБА_1 здійснювалися направлення листів рекомендованою кореспонденцією щодо розгляду даної справи, на дійсну адресу, що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19 від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, від 27 лютого 2023 року у справі №909/548/16(909/947/20).

Представник позивача в особі директора ТОВ «Коллект центр» Ткаченко М.М. просила суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 своїм правом на подачу відзиву не скористався, та у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов,а саме, що відповідач не подав відзив.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23 червня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №75237558, шляхом підписання електронним підписом відповідача, за умовами якого останньому було надано кредит у розмірі 7 500,00 гривень. Даний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором H1hxnGRRxM.

Згідно з п. 2.3 Договору, дата надання позики 23 червня 2021 року; дата повернення позики (останній день) 23 липня 2021 року; знижена процентна ставка % (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) 1,89 %; процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, 5 (не застосовується в період карантину) 2,70 %; орієнтовна реальна річна процентна ставка, % - 23 550,77 %; орієнтовна загальна вартість позики, у грн.. 11 753,63 гривень.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання виконало належним чином, шляхом переказу грошових коштів у сумі 7 500,000 гривень на рахунок № НОМЕР_4 відповідача відповідно до умов договору №75237558 від 23 червня 2021 року, що підтверджується довідкою № КД-000081810/ТНПП від 07 листопада 2025 року наданої ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» про переказ грошових коштів (відповідно до договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23 січня 2018 року укладеного між ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

Також, з повідомлення АТ КБ «Приват банк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260422/113221 від 27 квітня 2026 року вбачається, що на картку № НОМЕР_4 ( НОМЕР_3 ) за період з 23 червня 2021 року по 29 червня 2021 року було зараховано 7 500,00 гривень.

Вказана обставина також підтверджується випискою за договором № б/н за період з 23 червня 2021 року по 29 червня 2021 року по картці № НОМЕР_4 з якої встановлено, що 23 червня 2021 року ОСОБА_1 було зараховано 7 500,00 гривень.

З розрахунку заборгованості наданого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за період з 23 червня 2021 року по 30 грудня 2021 року по договору № 75237558 від 23 червня 2021 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 22 707,36 гривень, з яких: 7 500,00 гривень заборгованість по тілу кредиту; 15 207,36 гривень заборгованість по відсоткам.

30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено договір факторингу № 30-12/2021, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 75237558 від 23 червня 2021 року. Також, між сторонами було підписано акт приймання-передавання реєстру боржників до договору факторингу та було передано реєстр боржників № 1 від 31 грудня 2021 року.

10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» право вимоги до боржників, в тому числі за договором позики № 75237558 від 23 червня 2021 року. Також, між сторонами було підписано акт приймання-передавання реєстру боржників до договору факторингу та було передано реєстр боржників до договору.

Загальний розмір заборгованості за договором позики № 75237558 від 23 червня 2021 року складає 22 960,94 грн, з яких: - 7 500,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 15 207,36 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 219,06 гривень - інфляційні збитки; 34,52 гривень - нараховані 3% річних.

31 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 було укладено Договір № 4372211, відповідно до умов якого сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 гривень (п.1.2). Кредит надано строком на 30 днів з 31 січня 2021 року (п. 1.3). Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 02 березня 2021 року (п. 1.4). Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5 500,00 гривень в грошовому виразі та 669,00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і вклачає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 15 500,00 гривень (п. 1.5). Комісія за надання кредиту 1 000,00 гривень, яка нараховується за ставкою 10,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1). Проценти за користування кредитом 4 500,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2). Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.6). Даний договір ОСОБА_1 підписав одноразовим ідентифікатором R21231.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання виконало належним чином, шляхом переказу грошових коштів у сумі 10 000,000 гривень на рахунок № НОМЕР_2 , що підтверджується квитанцією № 1550629913 від 31 січня 2021 року, призначення платежу: кошти згідно договору 4372211.

З повідомлення АТ КБ «Приват банк» за вих. № 20.1.0.0.0/7-260422/113221 від 27 квітня 2026 року, вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) в АТ КБ «Приват банк» було емітовано картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та на вказану картку в період з 31 січня 2021 року по 05 лютого 2021 року було зараховано 10 000,00 гривень.

Вказана обставина також підтверджується випискою за договором № б/н за період з 31 січня 2021 року по 05 лютого 2021 року, відповідно до якої на картку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) 31 січня 2021 року було зараховано 10 000,00 гривень.

З розрахунку заборгованості наданого ТОВ «1 МІЛОАН» за період з 31 січня 2021 року по 13 жовтня 2021 року по договору № 4372211 від 31 січня 2021 року встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 становить 18 202,92 гривень, з яких: 5 840,00 гривень заборгованість за тілом кредиту; 12 362,92 гривень заборгованість по процентам.

28 грудня 2021 року було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4372211 від 31 січня 2021 року. Також, між сторонами було підписано акт приймання-передавання реєстру боржників до договору факторингу та було передано реєстр боржників до договору.

10 січня 2023 року було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4372211 від 31 січня 2021 року. Також, між сторонами було підписано акт приймання-передавання реєстру боржників до договору факторингу та було передано реєстр боржників до договору.

Загальний розмір заборгованості за договором позики № 4372211 від 31 січня 2021 року складає 35 138,92 грн, з яких: - 5 840,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 29 298,92 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 гривень -заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); -0.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 0.00 грн. - заборгованість за комісіями; 0.00 грн. - інфляційні збитки; 0.00 грн. - нараховані 3% річних.

Так, загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за вищевказаними Договорами, що підлягає стягненню з позичальника відповідно до розрахунку заборгованості, становить 58 099,86 грн, з яких: 13 340,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 44 506,28 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги; 0,00 гривень - заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості); 0.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами; 0.00 грн. - заборгованість за комісіями; 219,06 гривень - інфляційні збитки; 34,52 гривень - нараховані 3% річних.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Так, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Так, судом встановлено, що 23 червня 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , укладено договір про споживчий кредит № 75237558, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 7 500,00 гривень на 30 днів зі сплатою відсотків за користування та комісії.

31 січня 2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 75237558, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 10 000,00 гривень на 30 днів зі сплатою відсотків за користування та комісії.

Підписавши вказані договори, відповідач погодився з Умовами договору та Правилами надання споживчого кредиту від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» та ТОВ «Мілоан».

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами.

28 грудня 2021 року було укладено договір № 28-12/2021-72 відповідно до якого ТОВ «МІЛОАН» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 4372211 від 31 січня 2021 року. Також, між сторонами було підписано акт приймання-передавання реєстру боржників до договору факторингу та було передано реєстр боржників до договору.

30 грудня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал», було укладено договір факторингу № 30-12/2021, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 75237558 від 23 червня 2021 року.

Після цього між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» були укладені договори факторингу, відповідно до умов яких до ТОВ «Коллект Центр» перейшли права вимог до відповідача за договорами № 4372211 від 31 січня 2021 року та № 75237558 від 23 червня 2021 року.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частин перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредитору та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

Частиною першою статті 1077 ЦК визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Тобто, ОСОБА_2 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором перед новим кредитором ТОВ «Коллект центр» у тому ж обсязі, що і перед первісними кредиторами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 75237558 від 23 червня 2021 року сума (загальний розмір) кредиту становить 7 500,00 гривень, й відповідачем не оспорювався факт отримання грошових коштів.

Заборгованість за тілом кредиту по вказаному договору на дату відступлення права вимоги становить 7 500,00 грн, й цей розмір не спростовувався відповідачем.

Відповідно до п. 1.2 Договору № 4372211 від 31 січня 2021 року сума (загальний розмір) кредиту становить 10 000,00 гривень, факт отримання грошових коштів відповідачем також не оспорювався.

Заборгованість за тілом кредиту по вказаному договору на дату відступлення права вимоги становить 10 000,00 гривень, й цей розмір відповідачем не спростовувався.

З огляду на зазначене, з урахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд вважає доведеним факт укладення та підписання ОСОБА_3 кредитних договорів з відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів, та наявності у нього боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитними договорами за договором відступлення прав вимоги.

Вищевказані кредитні договори містить суму основного зобов`язання, відсотки за користування кредитними коштами та строки їх повернення та нарахування.

Враховуючи те, що за умовами вищезазначених договорів відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, відтак, суд вважає, що заборгованість за основним боргом на підставі вищезазначених договорів підлягає стягненню ОСОБА_4 на користь ТОВ «Коллект центр», а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За положеннями статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, згідно приписів абзацу 2 частини першої ст. 1048 ЦК України щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосовано лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/95/12 (провадження № 14-10цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та інші платежі за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою ст.1050 ЦК України.

Так, відповідно до Договору № 4372211 від 31 січня 2021 року, укладеного між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , за умовами якого кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п. 1.5.2. Договору проценти за користування кредитом: 4 500,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п. 1.6. Договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Відповідно до п. 1.3. Договору кредит надається сироком на 30 днів з 11 31 січня 2021 року.

Разом з тим, п. 2.3.1 договору визначено, що продовження вказаного у п.1.3. договору строку кредитування може відбуватись на пільгових або стандартних (базових) умовах таким чином:

Згідно п. 2.3.1.1 Договору для продовження строку кредитування на пільгових умовах позичальник має вчинити дії, передбачені Розділом 6 Правил надання фінансових кредитів, що розміщені на веб-сайті. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил. Можливі періоди продовження строку кредитування, максимальні ставки комісії за управління та обслуговування кредиту у відсотках від поточного залишку кредиту: 3 дні 3,00 %; 7 днів 5,00 % комісії; 15 днів 10,00 % комісії. Якщо позичальник здійснює продовження строку (пролонгацію) напільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування нараховуються за ставкою, визначеною п. 1.5.2 Договору.

Пунктом 2.3.1.2 Договору передбачено пролонгацію настандартних (базових) умовах. Так, позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загаломне можеперевищувати 60днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позивальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється за кількістю днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) процентною ставкою, наведеною в п. 1.6 договору. У випадку, якщо позичальник протягом періоду, на який продовжено строк кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах вчинить дії для продовження строку кредитування на пільгових умовах, які дії зупиняють строк пролонгації на стандартних (базових) умовах до моменту спливу строку пролонгації на пільгових умовах.

У п. 4.2 розділу 4 договору сторони погодили, що у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору, в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто, до 02 березня 2021 року. Відповідно, останній продовжив користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає п. 2.3 договору.

Згідно п. 1 Договору № 75237558 від 23 червня 2021 року позикодавець зобов`язується надати позичальнику у власність грошові кошти, строком на 30 днів, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Тобто, в даному випадку, кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту.

Відповідно до п. 2 Договору про надання позики: сума позики становить 7 500,00 грн; процентна ставка (базова, фіксована) становить 1,99 яка нараховується за кожен день користування позикою.

Згідно п. 1 Договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 2.3. договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п. 2.1. договору, а позичальник зобов`язався повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) у встановлений п. 2.3 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про виконання відповідачем своїх зобов`язань з повернення коштів за тілом кредиту у строк, визначений договором, тобто, протягом 30 днів. Відповідно, останній продовжив користуватись кредитними коштами, а тому пролонгація дії кредитного договору відбулась автоматично, що відповідає умов договору.

Згідно п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22), згідно якого у разі порушення виконання зобов`язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (ст.1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.

У Рішенні Конституційного Суду України від 22 червня 2022 у справі №3-188/2020(455/20) вказано, що приписи ч.2 ст. 625 ЦК України, першого речення ч.1 ст. 1050 ЦК України та ч.1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом правовідносини, які не є взаємовиключними, адже за загальним правилом (ч.1 ст. 622 цього Кодексу), якщо інше не встановлено в договорі або законі, застосування заходів цивільної відповідальності не звільняє боржника від виконання зобов`язань за договором у натурі.

Таке обґрунтування Рішення Конституційного Суду України збігається з висновками Великої Палати Верховного Суду. Саме тому, що приписи ч.2 ст.625 та ч.1 ст. 1048 ЦК України регулюють різні за змістом відносини, які не є взаємовиключними, кредитор після прострочення повернення кредиту може вимагати як сплати процентів за прострочення виконання грошового зобов`язання (які нараховуються за ст. 625 ЦК України як наслідок неправомірної поведінки боржника), так і сплати кредиту та процентів за наданий кредит, нарахованих до настання строку повернення кредиту (які нараховуються за ст. 1048 ЦК України як наслідок правомірної поведінки сторін).

Враховуючи те, що відповідач, підписавши договори про споживчий кредит, погодився з їх умовами, відсутні підстави вважати, що умови такого договору про порядок застосування процентних ставок, визначення строку кредитування, його пролонгації, не були відомі відповідачу.

Нарахування процентів за користування кредитом здійснювалось кредитором на підставі ч. 1 ст. 1048 ЦК України та у порядку, визначеному умовами договорів.

Наведений позивачем розрахунок заборгованості за процентами відповідає умовам погодженим між сторонами умовам договору, наявні у справі матеріали не містять доказів, які б такий розрахунок спростовували.

Щодо нарахованих процентів, розмір яких значно перевищує суму заборгованості за кредитом, суд зазначає наступне.

У частині третій статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Така компенсація може застосовуватися у випадку невиконання зобов`язання, однак, не може застосовуватися за відсутності факту прострочення боржником виконання свого зобов`язання.

Разом з тим, проценти відповідно до ст.ст. 1048, 10561 ЦК України є платою за користування кредитними коштами та нараховуються в межах строку дії кредитного договору незалежно від його виконання.

Оскільки, нараховані відповідно до ст.ст. 1048, 10561 ЦК України проценти за користування кредитом, не є компенсацією за невиконання зобов`язань за договором в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», на думку суду відсутні підстави для визнання умов кредитного договору в частині передбачених процентів за користування кредитом, несправедливими.

Крім того, підписуючи кредитні договори, відповідач погодився з розміром процентів за користування кредитними коштами, які передбачені умовами цих договорів.

Враховуючи той факт, що відповідач ОСОБА_1 дотепер неналежно виконує свої обов`язки з повернення отриманого ним кредиту ні перед первісними кредитодавцями, ні перед новим, таке невиконання (неналежне виконання) є порушенням його зобов`язань у розумінні норм ЦК України, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Також, згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Так, згідно з положеннями ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. ч. 1-4 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, судом встановлено, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу, згідно договору про надання правової допомоги № 01-07/2024 від 01 липня 2025 року укладеного між Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та ТОВ «Коллект Центр».

Зокрема, Адвокатським об`єднання «Лігал Ассістанс» відповідно до акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року до Договору № 01-07/2024 від 01 липня 2025 року надано обсяг правової допомоги позивачу у вигляді: 1) надання усної консультації з вивчення документів 2 години (витрачений час на послугу) 4 000,00 гривень (вартість послуги); 2) складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 4 години (витрачений час на послугу) 12 000,00 гривень (вартість послуги). Загальна вартість вказаних послуг 16 000,00 гривень.

Таким чином, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу на суму 16 000,00 гривень, витрачені позивачем, є документально підтвердженими, вони співмірні зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а тому зазначені судові витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр».

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (01133, м. Київ, вул. ечнікова, буд. 3, оф. 306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість у сумі 58 099,86 гривень, з яких: 13 340,00 гривень - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту); 44 506,28 гривень - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто Самарським районним судом міста Дніпра за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук