Рішення № 137955935, 06.07.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/38/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026 Справа № 908/3497/25 (908/167/26)

м. Запоріжжя Запорізької області

За позовною заявою - 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Миру, буд. 15, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область, 30000, код ЄДРПОУ 38089310, ел. пошта: 5dprz_hm_lawyer@ukr.net, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

про стягнення 183 497, 90 грн.

в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153, ел. пошта: tov.inteks@gmail.com, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Розпорядник майна - Сєдова Наталя Іванівна (вул. Гагаріна, буд. 8, офіс 69, м. Запоріжжя, 69005, має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІКС)

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ

Без участі представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До підсистеми "Електронний суд" від 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області надійшла позовна заява (вх. № 249/08-07/26 від 22.01.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" 183 497, 90 грн. заборгованості за договорами поставки.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду розгляд позовної заяви (єдиний унікальний номер № 908/167/26) за вище зазначеним позовом визначено судді Черкаському В.І., у провадженні якого перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 01.05.2026 позовну заяву 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вх. № 249/08-07/26 від 22.01.2026) до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення 183 497, 90 грн. прийнято до розгляду в межах провадження у справі № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" та відкрито провадження з розгляду позовної заяви. Постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/3497/25 (908/167/26).

Копію ухвали від 01.05.2026 про відкриття провадження направлено до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" у підсистемі Електронний суд ЄСІКС.

Відповідач своїм правом на подання до суду відзиву на позов у встановлений судом строк не скористався, заяв чи клопотань по суті спору не подав.

16.06.2026 до підсистеми "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх. № 13227/08-08/26 від 16.06.2026) про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач, перерахувавши пеню та інфляційні втрати, просив стягнути з відповідача 206 332, 00 грн. (борг 150 540, 00 грн., пеня 15 087, 00 грн., інфляційні втрати 40 705, 00 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 46 ГПК України позивач має право збільшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання, а у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, - до початку розгляду справи по суті.

За приписами ч. ч. 2, 4 ст. 252 ГПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного провадження судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження, і процесуальні дії, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, можуть вчинятися протягом цього строку.

Провадження у справі відкрито ухвалою від 01.05.2026, отже розгляд справи по суті розпочато 31.05.2026.

Оскільки заяву про збільшення розміру позовних вимог подано 16.06.2026, тобто після початку розгляду справи по суті та поза межами строку, встановленого ст. 46, ч. ч. 2, 4 ст. 252 ГПК України, підстав для прийняття її до розгляду немає; спір вирішується судом у межах первісно заявлених позовних вимог про стягнення 183 497, 90 грн.

Згідно ст. ст. 165, 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи направлення копії ухвали до електронного кабінету відповідача, ненадання ним відзиву та відсутність будь-яких заперечень щодо викладених у позові обставин, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін учасники справи не заявляли.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд

УСТАНОВИВ:

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду гарантується; юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду.

У провадженні судді Черкаського В.І. перебуває справа № 908/3497/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ".

Ухвалою від 18.12.2025 відкрито провадження у справі про банкрутство, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Сєдову Наталю Іванівну.

18.12.2025 на офіційному веб-сайті Верховного Суду оприлюднено оголошення № 77982 про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ІНТЕКС ІНВЕСТ". Процедура розпорядження майном боржника триває.

Як вбачається з матеріалів справи, 5 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області є правонаступником майна, усіх прав та обов`язків 4 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області, що підтверджується наказом ДСНС України № НС-448.

Між 4 Державним пожежно-рятувальним загоном (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (Постачальник) укладено договори поставки:

- Договір поставки № 496 від 08.12.2022 на закупівлю Бензину А-95 (ідентифікатор закупівлі UA-2022-12-29-009102-a) на загальну суму 59 800, 00 грн., у тому числі ПДВ 0, 00 грн.;

- Договір поставки № 610 від 21.12.2022 на закупівлю Бензину А-95 (ідентифікатор закупівлі UA-2022-12-29-010987-a) на загальну суму 99 580, 00 грн., у тому числі ПДВ 0, 00 грн.

Умовами договорів передбачено, що строк поставки товару - до закінчення терміну дії довірчого документа (скретч-картки) (п. 5.1); передача покупцю товару здійснюється на АЗС постачальника шляхом заправки автомобіля покупця при пред`явленні довіреними особами покупця скретч-картки (п. 5.2.1); скретч-картка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об`єму і марки товару, після чого всі обов`язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому постачальник не може передати покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці (п. 5.2.2).

На виконання договорів Постачальник передав Покупцю скретч-картки на товар: за видатковою накладною № 0052/0000749 від 08.12.2022 - на Бензин А-95 у кількості 1150 л на суму 59 800, 00 грн.; за видатковою накладною № 0052/0000975 від 21.12.2022 - на Бензин А-95 у кількості 1915 л на суму 99 580, 00 грн.

Покупець оплатив товар у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 40 від 12.12.2022 (за Договором № 496) та № 45 від 21.12.2022 (за Договором № 610).

Водночас Постачальник не передав Покупцю весь оплачений товар, а саме: за Договором № 496 - Бензин А-95 у кількості 1 100 л на суму 57 200, 00 грн.; за Договором № 610 - Бензин А-95 у кількості 1 795 л на суму 93 340, 00 грн., а всього товару на суму 150 540, 00 грн.

У зв`язку з перебоями у видачі пального за скретч-картками на погоджених АЗС покупцем на адресу постачальника направлено претензії: претензію 4 ДПРЗ № 67 3402-14167 від 06.02.2025 та претензію 5 ДПРЗ № 673528-151967 35 від 15.08.2025. Постачальник на претензії не відреагував, оплачений товар не передав і коштів не повернув.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму; до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу продавець передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 662 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Як передбачено ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Предметом договорів був товар зі специфічними характеристиками та порядком обігу - бензин А-95. Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджено Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, якими визначено, що торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС, а розрахунки за реалізовані нафтопродукти можуть здійснюватися із використанням талонів.

Згідно Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (затвердженої спільним наказом № 281/171/578/155 від 20.05.2008) талон - це спеціальний талон, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки.

Талон (скретч-картка) є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі скретч-карток, які надавали покупцеві право на отримання відповідної кількості товару (палива) у майбутньому.

З моменту передання відповідачем за видатковими накладними скретч-карток на пальне останній набув право на отримання пального в об`ємах, зазначених у видаткових накладних; передача скретч-карток не звільняє відповідача від обов`язку передати позивачу придбаний ним товар.

Тобто оплачений позивачем товар фактично перебуває у відповідача, і поставка його здійснюється шляхом заправлення автомобілів позивача після пред`явлення довірчих документів.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу; якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю; у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця; волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі, доведеній до продавця. Така позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.

Звернувшись до суду з вимогою про стягнення з відповідача 150 540, 00 грн. вартості неотриманого товару, позивач реалізував надане йому ст. 693 ЦК України право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Відсутність дій відповідача щодо постачання товару надає позивачеві право на "законне очікування", що йому будуть повернуті попередньо сплачені кошти; неповернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України); договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Аналогічні приписи закріплено у ст. 193 ГК України.

Матеріали справи не містять доказів передання відповідачем позивачу оплаченого товару або повернення позивачу сплачених за нього коштів.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за договорами у розмірі 150 540, 00 грн.

Окрім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 10 055, 20 грн. та пеню у розмірі 22 902, 70 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки внаслідок непередання оплаченого товару у відповідача виникло грошове зобов`язання з повернення позивачу суми попередньої оплати, на нього поширюються приписи ст. 625 ЦК України. Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат є акцесорним, додатковим до основного, та поділяє його долю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19).

Заявляючи вимогу про сплату інфляційних втрат, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення.

За ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Умовами договорів передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та договором (п. 7.1); за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов`язання за кожний день прострочення (п. 7.2).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ст. ст. 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд установив, що інфляційні втрати у розмірі 10 055, 20 грн. та пеня у розмірі 22 902, 70 грн. (нарахована за період з 06.02.2025 у межах шестимісячного строку, з урахуванням обмеження подвійною обліковою ставкою НБУ) обчислені відповідно до умов договорів та вимог закону, а тому підлягають стягненню з відповідача.

Таким чином, загальна сума заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача, становить 183 497, 90 грн., з яких: борг - 150 540, 00 грн., пеня - 22 902, 70 грн., інфляційні втрати - 10 055, 20 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

На підставі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази, які могли б бути надані на їх спростування (ст. 79 ГПК України).

Відповідач доказів виконання зобов`язань за договорами, повернення коштів або інших обставин, що спростовують позов, суду не надав.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте не може тлумачитися як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Враховуючи вищевикладені обставини справи, приписи чинного законодавства України та відсутність будь-яких заперечень відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 238, 240, 241, 254, 256-257, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (вул. Діагональна, буд. 8, кімн. 21, м. Запоріжжя, 69035, код ЄДРПОУ 39821153) на користь 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області (вул. Миру, буд. 15, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область, 30000, код ЄДРПОУ 38089310) суму боргу у розмірі 183 497 (сто вісімдесят три тисячі чотириста дев`яносто сім) грн. 90 коп., 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати позивачу, відповідачу (до електронного кабінету).

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256, пп. 17.5 п. 17 розділу XI Перехідних положень ГПК України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено та підписано 06.07.2026.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ