Рішення № 137955909, 26.06.2026, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 5/73/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 Справа № 908/1002/26

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: судді Проскурякова К.В., при секретарі судового засідання Шельбухової В.О., розглянувши матеріали справи

За позовом: Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915)

До відповідача: Фізичної особи-підприємця Лутая В`ячеслава Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 )

про стягнення 153 430,85 грн.

Без виклику представників сторін

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.04.2026 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до фізичної особи-підприємця Лутая В`ячеслава Анатолі про стягнення 245 342,45 грн.

23.04.2026 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/1002/26 розподілено судді Проскурякову К.В.

Ухвалою суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1002/26 в порядку спрощеного позовного провадження, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи, присвоєно справі номер провадження 5/73/26 та розгляд справи по суті розпочати з 26.05.2026.

26.06.2026 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Згідно з ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється. Хід судового процесу фіксувався шляхом складання протоколу судового засідання, який долучений до матеріалів справи.

Статтею 248 ГПК України визначено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Як вбачається з позовної заяви, заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі №201903000100167 від 09.08.2019 за період з 01.01.2019 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 245 342,45 грн. На підставі викладеного, посилаючись на ст.ст. 3, 83, 93, 124 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 13, 21, 24 Закону України «Про оренду землі», ст.ст. 3, 509, 626, 627, 628, 629, 632, 638, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. ст. 270, 289 Податкового кодексу України, позивач просить суд позов задовольнити.

В матеріалах справи міститься письмовий відзив Фізичної особи-підприємця Лутая В`ячеслава Анатолійовича від 14.05.2026 на позовну заяву, в якому вказано, що позивачем не правомірно заявлені вимоги за 2019 рік, оскільки зобов`язання по сплаті орендної плати у ФОП Лутай В.А. виникли з моменту укладання договору оренди землі № 201903000100167 від 09 серпня 2019 року. Обов`язок сплачувати орендну плату виникає з моменту укладання договору оренди землі, тобто орендар платить за фактичне користування з дати підписання. Таким чином, обов`язок зі сплати орендних платежів у ФОП Лутай В.А. виник з дати укладення вказаного договору, який ФОП Лутай В.А. виконав в повному обсязі сплативши за 5 місяців 2019 року, виходячи з суми 121 289,19 грн. в цінах на 2019 рік, орендну оплату в сумі 44 417, 32 грн. Таким чином, вимоги Запорізької міської ради до ФОП Лутай В.А. за 2019 рік є безпідставними. Крім того, Запорізькій міській раді відомо, що до укладання - договору оренди землі з ФОПЛ утай В.А. попередній орендар був Підріз Людмила Григорівна, що вбачається з рішення Запорізької міської ради № 38/29, яке міститься в матеріалах справи. Отже, за період з 01.01.2019 - 09.08.2019 року орендна плата не підлягає стягненню з ФОП Лутай В.А., оскільки він у цей період не мав статусу орендаря спірної земельної ділянки.

Також Відповідач зазначив, що за 2020 рік в нього є переплата. За 2021 рік заборгованість відсутня. За 2022 рік Відповідач зазначив, що 15.02.2022 подано декларацію: задекларована річна сума 133 418,11 грн; 18.02.2022 сплачено 133 418,11 грн.; 19.02.2024 подано уточнюючу декларацію: зняті нарахування за 10 місяців (березень - грудень 2022 сума 111 181,75 грн), залишено нарахування за 2 місяці (січень-лютий 2022 сума 22 236,36 грн.). Таким чином за 2022 рік задекларовано 22 236,36 грн, а сплачено 133 418,11 грн (22 236,36 грн. за 2022 рік, а 111 181,75 грн переплата перейшла в наступний податковий період - 2024 рік). За 2024 Відповідач пояснив наступне: 19.02.2024 подано декларацію: задекларовано 161 255,80 грн; в 2024 рік перейшла переплата з 2022 року в сумі 111 181,75 грн і сплачено: 01.10.2024 9 760,07 грн, 11.11.2024 - 13 437,98 грн, 05.12.2024 13 437,98 грн та 08.01.2024 13 437,98 грн, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. Таким чином за 2024 рік задекларовано 161 255, 80 грн; сплачено 161 255,80 грн (111 181,75 грн + 9 760,07 грн + 13 437,98 грн + 13 437,98+ 13 437,98 грн). Оплату поточного року невірно вважати оплатою за поточний податковий період (рік), тому що в січні термін сплати за грудень попереднього року, а за грудень поточного року термін сплати наступає в січні майбутнього року. Саме по цій причини невірно порахована оплата за 2025 рік 178 993,96 грн, а саме: в 2025 році в січні сплачено за грудень 2024 сума 13437,98 грн, а за грудень 2025 сплачено в січні 2026 сума 15 050,56 грн. Таким чином сплата за 2025 рік складається: 178 993,96 грн - 13437,98 грн +15050,56 грн = 180 606,54 грн, що співпадає з задекларованою сумою за 2025 рік, тобто недоплата не виникла.

Відносно 2023 року Відповідач посилаючись на положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", якими були внесені зміни відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, в кінцевій реакції: За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:03:020:0029 розташований на території міста Запоріжжя. Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району (код иА23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ, а також подання відповідачем уточнюючої податкової декларації віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022. При цьому, Верховний Суд наголошує, що у пункті 2.3 вказаного Переліку по коду UА23060000000070350 не міститься виключень щодо територіальних громад Запорізького району. Отже, доводи ЗМР відносно того, що зміни до Договору щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2023 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Радою не приймалося, не узгоджують з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в наведених вище постановах від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23, від 22.11.2024 у справі № 280/325/24, відповідно до якої правом на подання уточнюючої декларації та зменшення податкових зобов`язань можуть скористатися також платники орендної плати за договорами оренди. З огляду на викладене, Відповідач вважає, що вимоги ЗМР в частині стягнення з відповідача заборгованості за договорами оренди землі в розмірі 153 430, 83 грн. задоволенню не підлягають, у зв`язку з чим просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

25.05.2026 через підсистему «Електронний су» ЄСІКС до суду від Запорізької міської ради надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 25.05.2026, в якій вказано, що первісні позовні вимоги Позивач заявив щодо стягнення із Відповідача заборгованості за період з 01.01.2019 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в розмірі 245 342,45 грн. Після ознайомлення з наведеними Відповідачем доводами та поданими документами, а також з урахуванням обставин, що стали відомі Позивачу вже після подання позовної заяви, Позивач дійшов висновку про необхідність зменшити позовні вимоги, зі зміною періоду, за який стягується заборгованість, а саме за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025. Отже, Позивач зменшує розмір позовних вимог та просить суд стягнути із Відповідача заборгованість за Договором оренди землі за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі: 153 430,85 грн., витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 та повернути з Державного бюджету України на користь Виконавчого комітету Запорізької міської ради надмірно сплачений судовий збір в розмірі 281,71 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Враховуючи подання цієї заяви до початку розгляду справи по суті, суд вважає за можливе заяву про зменшення розміру позовних вимог від 25.05.2026 прийняти до розгляду.

Таким чином, розглядаються позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди землі №201903000100167 від 09.08.2019 за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 153 430,85 грн.

Також 25.05.2026 через підсистему «Електронний су» ЄСІКС до суду від Запорізької міської ради надійшла письмова відповідь від 25.05.2026 на відзив, в якій зазначено, що відповідно до рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради від 28 листопада 2018 року № 38/29, попередній орендар був Підріз Людмила Григорівна, який відповідно до укладеного договору оренди землі, повинна була сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:020:0036 для розташування автоцеху, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9 за період з 01.01.2019 по 08.08.2019 включно. 09.08.2019 року між Запорізькою міською радою (далі Орендодавець, Позивач) та Фізичною особою підприємцем Лутаєм Вячеславом Анатолійовичем (далі Орендар, Відповідач, ФОП Лутай В.А.) був укладений договір оренди землі №201903000100167 від 09.08.2019 року. Відповідно до п. 1. Договору оренди землі, ФОП Лутай В.А. як новий Орендар, прийняв в строкове платне користування вищевказану земельну ділянку та повинен був сплачувати плату за користування нею починаючи з 09.08.2019 року до 31.12.2019. Таким чином, Позивач погоджується з доводами Відповідача в частині де орендна плата не підлягає стягненню з ФОП Лутай за період 01.01.2019 - 09.08.2019 року, оскільки він у цей період не мав статусу орендаря спірної земельної ділянки. Відповідно до додаткових доказів сплати за оренду землі за 2019 рік у вигляді довідки з Приватбанку від 14.05.2026 року, вбачається, що оплати з січня по серпень 2019 року проводилися. Враховуючи вказані вище обставини Позивач надано новий розрахунок заборгованості згідно якого за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 борг становить 153 430,85 грн. Позивач заперечує щодо доводів Відповідача з приводу звільнення його як орендаря від сплати орендної плати за 2023 рік, оскільки Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов`язань виключно тим суб`єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій саме сплату за 2022 рік. Відповідач 19.02.2024 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю лише за 2022 рік, де зменшив нарахування податкових зобов`язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 111181,75 грн. З огляду на вказане вище правове регулювання, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 01.01.2022 по 31.12.2022, Відповідач по - своєму тлумачить вищевказані положення законодавства, хибно вважаючи, що починаючи з 01.01.2023 року по 31.12.2023 не повинен був сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку.

Фізична особа-підприємець Лутай В.А. не скористався своїм правом передбаченим ст. 167 ГПК України подати до матеріалів справи письмові заперечення щодо відповіді на відзив.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи без виклику представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що між Запорізькою міською радою (далі Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Лутаєм В`ячеславом Анатолійовичем (далі Орендар) укладено договір оренди землі №201903000100167 від 09.08.2019 року (далі Договір оренди землі).

За умовами п. 1. Договору оренди землі, Орендодавець відповідно до рішення тридцять четвертої сесії сьомого скликання Запорізької міської ради від 28 листопада 2018 року № 38/29 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:020:0036 для розташування автоцеху, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9.

Згідно п. 3 Договору оренди землі, в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,4336 га.

Відповідно до п. 11. Договору оренди землі, договір укладено до « 28» листопада 2037 року.

Згідно п. 6. Договору оренди землі, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4 042 973 грн. 12 коп. (чотири мільйона сорок дві тисячі дев`ятсот сімдесят три грн. 12 коп.), в цінах 2019 року.

Пунктом 12 Договору оренди землі передбачено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 121 289,19 грн., що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2019 року.

Договором оренди землі також встановлені обов`язки Орендаря:- у п. 34.4: Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату;- у п. 34.6: Орендар зобов`язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.

Однак, Відповідач не сплатив орендну плату за вказаним договором у повному обсязі у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 153 430,85 грн., що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд при прийнятті рішення враховує наступне.

Цивільні зобов`язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.

У п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України визначено, що серед загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Ч. 1 та 3 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

У ст. 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 509 ЦК України в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

За приписами п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно із ч. 1 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З матеріалів справи вбачається, що власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:020:0036 є територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на праві комунальної власності, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права Позивача №178808904 від 27.08.2019.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 470378383 від 30.03.2026 за ФОП Лутаєм В.А. зареєстровано об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України (далі - ЗК України ), цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі» орендою землі, регулюються ЗК України відносини, пов`язані з , Цивільним кодексом України (далі ЦК України) та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також Договором оренди землі.

За змістом ч. 9 ст. 93 ЗК України відносити, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.

У ст. 206 ЗК України та ст. 270 Податкового кодексу України (далі ПК України) визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 270 ПК України (розділ «Податок на майно») об`єктами оподаткування платою за землю є об`єкти оподаткування орендною платою земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст. 206 ЗК України , пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі Договору оренди землі.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ст. 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», згідно з яким вирішено, зокрема, впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.

Рішення за № 7 було оприлюднене 14.07.2015 року в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.

30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)».

Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:020:0036 відноситься до категорії земель: інші земельні ділянки м. Запоріжжя, розмір орендної плати якої складає 3% від нормативної грошової оцінки.

28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564), та рішення №103 від 04.12.2024р. «Про внесення змін до рішення № 26 від 28.11.2018р.» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/186088-pro-vnesennia-zmin-do-risennia-vid-28112018-26-pro vstanovlennia-rozmiru-orendnoyi-plati-za-zemliu) яким було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).

Відповідно до додатку до вказаного рішення (повний текст додатку до рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті Запорізької міської за посиланням: https://zp.gov.ua/upload/content/o_1ctv8454o1jog1o5810p7g8qq2tm6.pdf ради ) річний розмір орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:020:0036 становить 3 відсотки від їх нормативної грошової оцінки.

За таких умов, у Орендаря за результатом підписання Договору оренди землі виник обов`язок щомісячно, рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату.

Проте, Відповідач не сплачував орендну плату за Договором оренди землі в повному обсязі, відповідно до умов Договору оренди землі, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість, зокрема, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 153 430,85 грн.

Оренда плата є одним із основних джерел наповнення міського бюджету, а отже існуюча заборгованість відповідача з орендної плати за землю порушує інтереси територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради в частині позбавлення можливості ефективного використання права комунальної власності та недоотримання місцевим бюджетом відповідного доходу, які можуть бути використані для задоволення її нагальних потреб.

Відомості, щодо сплати Відповідачем за Договором оренди землі за період з 01.01.2019 по 31.12.2025 підтверджуються листом ГУ ДПС у Запорізькій області № 3421/5/08-01-24-05-12 від 10.03.2026, та складають: 44 417,32 грн. у 2019р.; 121 300,00 грн. у 2020р.; 121 289,19 грн. у 2021р.; 133 418,11 грн. у 2022р.; 0,00 грн. у 2023р.; 36 636,03 грн. у 2024р.; 178 993,96 грн. у 2025р.

Згідно ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

В листі Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №6-28-0.221-353/2-26 від 12.01.2026 наведено значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2025 роки.

Значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за попередній рік застосовується для розрахунку податкового зобов`язання на наступний рік.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі №804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).

Згідно з висновками, наведеними у постановах Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі № 804/937/16, від 23.06.2022р. у справі №160/8668/19, вказано, що нормами ПК України (п. 289.2 ст. 289) передбачено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Коефіцієнти розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за оренду земельних ділянок державної або комунальної власності відбувається за імперативно встановленою формулою множення нормативної грошової оцінки на коефіцієнт, який погоджується сторонами в договорі, але у законодавчо встановлених межах.

Тобто, з 2016 року по теперішній час нормативна грошова оцінка земель міста, в тому числі спірної земельної ділянки була сталою та змінювалась лише на щорічні коефіцієнти індексації. Саме тому для отримання нормативної грошової оцінки за наступні роки Позивач помножував нормативну грошову оцінку 2016 року на коефіцієнти індексації.

Відповідно до витягу № 2234/207-19 від 02.08.2019 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:020:0036, загальною площею 0,4336 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9, становить 4 042 973,12 грн., у цінах 2019 року.

Щодо розрахунку заборгованості з орендної плати.

Розрахунок заборгованості з орендної плати у 2022р.:

4 042 973,12 грн. (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2021р.) * 1,1 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2021р.) = 4 447 270,43 грн. (нормативна грошова оцінка в цінах 2022р.);

Розмір орендної плати у 2022 р.: 4 447 270,43 грн. * 3 % (від нормативної грошової оцінки землі 2022р.) = 133 418,11 грн.; 133 418,11 грн. (розмір орендної плати у 2022 р.) /12 місяців = 11118,18грн. в місяць. 11 118,18 грн. * 2 міс. = 22 236,36 грн. (загальний розмір орендної плати за січень - лютий 2022).

Головне управління ДПС у Запорізькій області (лист від 10.03.2026 №3421/5/08 01-24-05-12) надало інформацію, що Відповідачем сплачено орендну плату за земельну ділянку зареєстровану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, кадастровий номер 2310100000:03:020:0036 за 2022 рік 133418,11грн.;

Таким чином, сума переплати з орендної плати за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 Відповідача складає: 133 418,11 грн. 22 236,36 грн. = 111 181,75грн. (яка врахована позивачем в розрахунку у 2024 році).

Розрахунок заборгованості з орендної плати у 2023р.:

4 447 270,43 грн. (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2022р.) * 1,15 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2022р.) = 5 114 360,99 грн.(нормативна грошова оцінка в цінах 2023р.);

Розмір орендної плати у 2023 р.: 5 114 360,99 грн. * 3 % (від нормативної грошової оцінки землі 2023р.) = 153 430,83 грн.;

Головне управління ДПС у Запорізькій області (лист від 10.03.2026 №3421/5/08 01-24-05-12) надало інформацію, що Відповідачем сплачено орендну плату за земельну ділянку зареєстровану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, кадастровий номер 2310100000:03:020:0036 за 2023 рік 0 грн.;

Таким чином, сума заборгованості Відповідача з орендної плати за період 01.01.2023 по 31.12.2023 складає: 153 430,83 грн.

Розрахунок заборгованості з орендної плати у 2024р.:

5 114 360,99 грн. (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2023р.) * 1,051 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2023р.) = 5 375 193,40 грн. (нормативна грошова оцінка в цінах 2024р.);

Розмір орендної плати у 2024 р.: 5 375 193,40 грн. * 3 % (від нормативної грошової оцінки землі 2024р.) = 161 255,80 грн.;

Головне управління ДПС у Запорізькій області (лист від 10.03.2026 №3421/5/08 01-24-05-12) надало інформацію, що Відповідачем сплачено орендну плату за земельну ділянку зареєстровану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, кадастровий номер 2310100000:03:020:0036 за 2024 рік 36636,03 грн. (відповідно до наданих Відповідачем пояснень та доказів сплати за 2024 рік у вигляді платіжних інструкцій за вересень листопад 2024 року).

За січень серпень 2024 року орендна плата сплачена за рахунок списання переплати за 2022 рік у розмірі 111 181,75 грн.

За грудень 2024 року Відповідач сплатив 13 437,98 грн. у січні 2025 року (платіжна інструкція № 248 від 08.01.2025.).

Фактично сплачено: 36 636,03 грн. (оплата з 09.2024 по 11.2024) + 111 181,75 грн. (використана переплата за 2022 рік) + 13 437,98 грн. (оплата за 12.2024) = 161 255,76 грн.

Таким чином, сума заборгованості Відповідача з орендної плати за період 01.01.2024 по 31.12.2024 складає: 161 255,80 грн. - 161 255,76 грн. = 0,04 грн.

Розрахунок заборгованості з орендної плати у 2025р.:

5 375 193,40 грн. (нормативна грошова оцінка земельних ділянок в цінах 2024р.) * 1,12 (коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2024р.) = 6 020 216,61 грн. (нормативна грошова оцінка в цінах 2025р.); Розмір орендної плати у 2025 р.: 6 020 216,61 грн. * 3 % (від нормативної грошової оцінки землі 2025р.) = 180 606,50 грн.;

Головне управління ДПС у Запорізькій області (лист від 10.03.2026 №3421/5/08 01-24-05-12) надало інформацію, що Відповідачем сплачено орендну плату за земельну ділянку зареєстровану за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, буд. 9, кадастровий номер 2310100000:03:020:0036 за 2025 рік 178993,96грн.;

Відповідно до поданих декларацій за 2025 2026 роки разом з роздруківками з кабінету платника податків, що були додані Відповідачем як докази, а також враховуючи приписи, п.287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, Відповідачем сплачено: у січні 2026 року орендну плату за земельну ділянку за грудень 2025 року у розмірі: 15 050,56 грн.;

Підсумовуючи вищевикладене: 180 606,50 грн. (розмір орендної плати у 2025 р.) - 165555,96грн.(загальний розмір сплати Відповідачем за період з 01.2025р. по 11.2025р.) - 15050,56грн. (платіжна інструкція № 386 від 15.01.2026) = 0,02 грн. (переплата за 2025р.).

Таким чином, сума переплати Відповідача з орендної плати за період 01.01.2025 по 31.12.2025 складає: 0,02 грн.

Загальна сума заборгованості з орендної плати за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 Відповідача за Договором оренди землі № 201903000100167 від 09.08.2019 року складає: 153 430,83 грн. (заборгованість за 2023р.) + 0,04 грн. (заборгованість за 2024р.) 0,02 грн. (переплата за 2025р.) = 153 430,85 грн.

Щодо тверджень Відповідача, що у розрахунку за 2023 р. необхідно застосувати положення Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", згідно яких Відповідач звільнений від сплати орендних платежів у 2023 році, та просить суд в задоволенні позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованості за договором оренди землі в розмірі 153 460,83 грн. відмовити, суд зазначає наступне.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.02.2025 у справі №908/929/24, на яку посилається Відповідач, встановлено, що « 40. Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.

41. Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17 березня 2022 року, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема вказаний пункт доповнено підпунктом 69.14 відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

42. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

43. Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06 травня 2023 року, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

44. Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України в редакції чинній з 06 травня 2023 року свідчить про те, що тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року, не нараховується та не сплачується плата за землю (орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що розташовані, окрім іншого, на територіях активних бойових дій та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб-підприємців або юридичних осіб (схожий за змістом висновок щодо попередньої редакції пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23).

45. Постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року №1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022.

46. На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 грудня 2022 року за №1668/39004.

47. Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство згідно з Договорами №№1-3 орендує земельні ділянки: площею 0,4595 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0079; площею 6,2392 га, кадастровий номер 2310100000:07:044:0553; площею 1,0951 га, кадастровий номер 2310100000:07:072:0029 на території міста Запоріжжя.

48. Відповідно до вказаного Переліку вся територія Запорізького району (код UA23060000000070350) станом на момент набрання чинності Законом України від 11 квітня 2023 року № 3050-IX, а також подання відповідачем уточнюючої податкової декларації віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022.

49. При цьому, Верховний Суд наголошує, що у пункті 2.3 вказаного Переліку по коду UA23060000000070350 не міститься виключень щодо територіальних громад Запорізького району, а тому висновок суду апеляційної інстанції про те, що Запорізька територіальна громада не входить до території Запорізького району є необґрунтованим.

50. Окрім того, з огляду на наведене вище законодавче врегулювання порядку звільнення від сплати земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, зокрема, наявності затвердженого переліку відповідних територій, безпідставними також є висновки суду апеляційної інстанції щодо самостійного дослідження обставин проведення чи непроведення активних бойових дій на території міста Запоріжжя.

51. З огляду на вказане вище правове регулювання, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, Суд вказує на те, що Товариство мало право у спірний період не сплачувати орендну плату за користування земельними ділянками, які розташовані в місті Запоріжжя.

52. Відповідно до правового висновку Касаційного адміністративного суду, викладеному в постанові від 22.11.2024 у справі № 280/325/24: "Аналіз вказаних положень підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин свідчить про те, що платники податків (плати за землю, орендної плати), які задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом та орендної плати за земельні ділянки до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" (який набрав чинності 06.05.2023) мають право відкоригувати такі нараховані податкові зобов`язання за період 2022-2023 років шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій".

53. Як убачається з установлених судами обставин, відповідач 05.12.2023 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю, де зменшив нарахування податкових зобов`язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 1 825 536,34 грн. Суди попередніх інстанцій на вказане увагу не звернули, а відтак дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог Ради в частині стягнення орендної плати на суму 1 825 536,34 грн.

54. При цьому, доводи Ради, а також висновки суду апеляційної інстанції відносно того, що зміни до Договорів №№1-3 щодо звільнення орендаря від сплати орендних платежів у 2022 році сторонами не вносилися, жодного рішення щодо звільнення від цих платежів будь-яких орендарів земельних ділянок на території м. Запоріжжя Радою не приймалося, не узгоджують з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, в наведених вище постановах від 29.10.2024 у справі № 620/5747/23, від 22.11.2024 у справі № 280/325/24, відповідно до якої правом на подання уточнюючої декларації та зменшення податкових зобов`язань можуть скористатися також платники орендної плати за договорами оренди.

56. З огляду на викладене вище, вимоги Ради в частині стягнення з відповідача заборгованості за договорами оренди землі в розмірі 1 825 536,34 грн за лютий-жовтень 2023 року задоволенню не підлягають, а рішення судів попередніх інстанцій в цій частині підлягають скасуванню.»

Судом встановлено, що у листі Головного управління ДПС у Запорізькій області від 10.03.2026 за вих. №3421/5/08-01-24-05-12 зазначено, що Відповідач 19.02.2024 подав уточнюючу податкову декларацію з орендної плати за землю лише за 2022 рік, де зменшив нарахування податкових зобов`язань за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 у сумі 111 181,75 грн.

У розрахунку здійсненого Позивачем вказано, що 19.02.2024 Відповідачем подано уточнюючу декларацію: зняті нарахування за 10 місяців (березень - грудень 2022 сума 111 181,75), залишено нарахування за 2 місяці (січень - лютий 2022 на суму 22 236,36 грн), отже за 2022 рік задекларовано 22 236,36 грн, а сплачено 133 418,11 грн (22 236,36 грн за 2022 рік, а 111 181,75 грн переплата перейшла в наступний податковий період - 2024 рік).

Отже, при здійсненні розрахунку за 2022 рік Позивачем було враховано, що сума переплати з орендної плати за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 Відповідача складає: 111 181,75грн., яка в подальшому була зарахована як оплата за січень серпень 2024 року

Суд зазначає, що нарахування орендних платежів за землю за період з 29.02.2022 по 31.12.2022 Позивачем не здійснювалось та не заявлялось до стягнення з Відповідача у цій справі.

Таким чином, обов`язок ФОП Лутай В.А. щодо сплати орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:020:0036 в період 2023 - 2025 роках існує на підставі вимог законодавства та Договору оренди землі і не передбачає звільнення від сплати за вказаний період.

З огляду на викладене вище правове регулювання, положення підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України та той факт, що вся територія Запорізького району віднесена до території активних бойових дій з 12.03.2022 по 31.12.2022, то доводи Відповідача відносно того, що починаючи з 01.01.2023 року по 31.12.2023 він не повинен був сплачувати орендну плату за орендовану земельну ділянку є безпідставними, оскільки Податковий кодекс надає право коригування податкових зобов`язань виключно тим суб`єктам господарювання, орендовані земельні ділянки яких перебувають в зоні активних бойових дій в період з 12.03.2022 по 31.12.2022, саме сплату за 2022 рік.

Договором на Відповідача покладено обов`язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельної ділянкою.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у відповідача існує заборгованість з орендної плати за землю за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025 в сумі 153 430,85 грн.,

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів сплати заборгованості з орендних платежів за землю у вищевказаний період на суму 153 430,85 грн., у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди землі №201903000100167 від 09.08.2019 року зі сплати орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,4336 га, кадастровий номер 2310100000:03:020:0036 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Східна, 9, в розмірі 153 430,85 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 р.).

Також у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

З огляду на викладене, враховуючи предмет та визначені прокурором підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо клопотання Запорізької міської ради про повернення надмірно сплаченого судового збору за подання цього позову до суду.

Суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із ч. 1 ст. 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України Про Державний бюджет України на 2026 рік визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 в розмірі 3 328,00 грн.

Таким чином, враховуючи подання Позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог від 25.05.2026, згідно якої просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 153 430,85 грн., то судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі складає: 3 328,00 грн.

При цьому, згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, судовий збір у справі № 908/1002/26 повинен становити 2 662,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за подання цього позову до суду сплатив суму судового збору в розмірі 2 944,11 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №596 від 21.04.2026, тобто у більшому розмірі, ніж передбачено положеннями Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, сума переплати судового збору в розмірі 281,71 грн. підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України про, що буде прийнята відповідна ухвала суду.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 76-79, 86, 129, 130, 233, 236 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Лутая Вячеслава Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915; реквізити: отримувач: ГУК у Зап. обл/ТГ м.Запоріжжя/24060300; код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); номер рахунку (IBAN): UA318999980314090544000008479; код класифікації доходів бюджету: 24060300; найменування коду класифікації доходів бюджету: Інші надходження) заборгованість за договором оренди землі №201903000100167 від 09.08.2019, за період з 01.01.2022 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.12.2025, в розмірі 153 430 грн. (сто п`ятдесят три тисячі чотириста тридцять) грн. 85 коп. Видати наказ після набрання рішенням чинності.

3. Стягнути з Фізичної особи підприємця Лутая Вячеслава Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь Запорізької міської ради (пр. Соборний, буд. 206, м. Запоріжжя, 69105; код ЄДРПОУ 04053915; реквізити: отримувач: Виконавчий комітет Запорізької міської ради; номер рахунку (IBAN): UA058201720344270024000034816; код отримувача (ЄДРПОУ): 02140892; банк отримувача: Державна казначейська служба України м. Київ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Повний текст рішення складено та підписано:01.07.2026.

Суддя К.В. Проскуряков

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.