Рішення № 137955762, 06.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026м. ДніпроСправа № 904/3153/22 (904/2150/26)

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Дніпровської міської ради, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ", м. Дніпро

про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в сумі 292 945,46 грн

Без виклику учасників справи

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в сумі 292 945,46 грн.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 13.10.2022 Господарським судом Дніпропетровської області відносно відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, код ЄДРПОУ 33808671) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/3153/22, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/3153/222(904/2150/26) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 24.04.2026 позовну заяву Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в сумі 292 945,46 грн - залишено без руху. Запропоновано Позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- зазначити реквізити рахунку позивача в банку, небанківському надавачі платіжних послуг.

04.05.2026 від Дніпровської міської ради надійшла заява від 04.05.2026 на виконання ухвали суду від 24.04.2026, з якого вбачається, що позивачем усунено недоліки зазначені в ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2026.

Ухвалою суду від 06.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також, у частині 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, судом встановлено, що ухвалою суду від 08.10.2025 зокрема, було роз`яснено відповідачу, що відповідно до ст. 178 ГПК України він має право надати відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України протягом 15 днів з дня отримання ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. У разі ненадання відзиву на позовну заяву, додаткових доказів у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За змістом пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи вказане, з урахуванням положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 06.05.2026 була отримана відповідачем 06.05.2026, що підтверджується Довідкою Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ".

Станом на 06.07.2026 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України 06.07.2026 судом прийнято рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Інспекцією з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради було здійснено обстеження земельної ділянки комунальної форми власності за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 148Д (кадастровий номер 1210100000;02:134:0033), за результатами якого складено акт обстеження земельної ділянки від 15.05.2025 №0241.

Позивач зазначив, що за наслідками обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:134:0033 встановлено: «Доступ до земельної ділянки: обмежений. Заїзд на територію здійснюється зі сторони проспекту Богдана Хмельницького. Територія земельної ділянки по периметру огороджена парканом з бетонних плит та металевими воротами. Під час обстеження земельної ділянки інспектора не було допущено на її територію. Площа земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:134:0033 складає 1,1649 га».

Відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно з?ясовано, що на земельній ділянці за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 148 Д розташований комплекс виробничих будівель та споруд загальною площею 2871,4 кв.м, а саме: спиртосховище (велике) з прибудовою літ. А-1, A[1] - 1, а, а[1] - а[3] - 796,6 кв.м.; виробничий агромодуль літ. Б-1, 6-8 91,7 кв.м; насос пожежної води літ. В-1, в-10 4,2 кв.м; спиртосховище(мале) літ. Г-1 - 180,7 кв.м; спиртосховище з помпою літ. Д-1 - 70,2 кв.м; ангар, рампа літ. Е-1, е, e[1] - 669,2 кв.м; побутові кімнати літ. 3-1 - 14,8 кв.м; склад ПММ літ. Ж-1 - 65,7 кв.м; прохідна-вартова літ. И-1, и- 15,3 кв.м; КТП літ. К-1, к - 29,4 кв.м; убиральня літ. Л-1 - 1,6 кв.м; навіс (тимчасовий) літ. М-6,5 кв.м; навіс (тимчасовий) літ. Н - 7,5 кв.м; вагончик (тимчасовий) літ. О - 18,0 кв.м; огорожа №1-3; ворота N?4-6,10; залізниця №7; пожежні резервуари №8; мощення літ. І. Власником 1/9 частки якого з 12.01.2021 є Товариство з обмеженою відповідальністю «ІММЕ» на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер: 52, виданий 12.01.2021, видавник: Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондаренко Р.О.

Позивач зазначив, що ТОВ «ІММЕ» з 2021 року по дату звернення з даним позовом користується 1/9 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:134:0033, на якій знаходяться належні йому на праві спільної часткової власності об?єкти нерухомості, без достатньої правової підстави.

Дніпровська міська рада, відповідно до ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є представницьким органом місцевого самоврядування .

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень статті 80 Земельного кодексу України суб?єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 206 3К України використання землі в Україні є платним.

Об?єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов?язковий платіж, що справляється з власників земельних постійних землекористувачів, а орендною платою - обов?язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Отже, законодавець розмежовує поняття «земельний податок» та «орендна плата» в залежності від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.

За змістом статей 122, 123, 124 3К України міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладання договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Не підлягають продажу, передачі в користування на конкурентних засадах (на земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі розташування на земельних ділянках об?єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб

Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов?язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України «Про оренду землі».

Так, Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі земельних ділянок Дніпровської міської та землекористувачам при використанні ради, проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ «ІММЕ» (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання з 01.01.2022 по 25.09.2025 землекористувачем 1/9 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:134:0033, який затверджено Протоколом від 25.09.2025 №11 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, а саме:

- сума за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 605 789,02 грн;

- сума за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає 696 657,37 грн;

- сума за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 складає 732 186,90 грн;

- сума за період з 01.01.2025 по 25.09.2025 складає 601 875,88 грн.

Загальна сума коштів складає: 605 789,02 + 696 657,37 + 732 186,90 + 601 875,88 = 2 636 509,17 грн.

06.10.2025 Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок Дніпровської міської ради було направлено на адресу ТОВ "ІММЕ" Вимогу вих.№1/5-404 від 06.10.2025 щодо сплати коштів, які зберіг у себе землекористувач земельної ділянки за рахунок власника цієї ділянки внаслідок користування землею без достатньої правової підстави, в якій було зазначено реквізити рахунку для зарахування збитків, заподіяних міській раді при використанні земельних ділянок.

Однак, кошти до міського бюджету Позивача не надходили.

Відтак Дніпровська міська рада вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення безпідставно збережених коштів з орендної плати за період з 01.01.2022 по 25.09.2025 у розмірі 292 945,46 грн, за користування відповідачем 1/9 частки земельної ділянки площею 1,1649 га, на якій знаходиться нерухоме майно, що на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «ІММЕ».

Предметом розгляду у даній справі є вимога про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з таких підстав.

Відносини, пов`язані з використанням землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

З аналізу зазначених правових норм вбачається, що зобов`язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:

по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння;

по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою;

по-третє, обов`язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто, мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Отже, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що для вирішення даного спору встановленню підлягають обставини, зокрема чи є земельна ділянка, за користування якою Позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти об`єктом цивільних прав та обґрунтованість порядку та підстав здійснення нарахування орендної плати за користування такою.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У статтях 122-124 Земельного кодексу України зазначено, що міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Частинами першою та другою статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (стаття 125 Земельного кодексу України).

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 Земельного кодексу України).

Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику (див. п. 79 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц (провадження № 14-77 цс 18; постанови ВС від 27.09.2022 у справі №922/423/19, від 20.09.2022 у справі №922/3684/20, від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

З аналізу глави 15, статей 120, 125, 206 Земельного кодексу України, ст.1212 Цивільного кодексу України вбачається, що до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташовано цей об`єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа яка придбала такий об`єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об`єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними (подібний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17).

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17).

З огляду на викладене, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.

За правовою позицією Верховного Суду, для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів на підставі положень статей 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташовано необхідно, насамперед, з`ясувати: 1) фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянками у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; 2) площу земельної ділянки; 3) суму, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); 4) період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20, постанови Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №922/981/18, від 09.02.2021 у справі № 922/3617/19, від 16.08.22 у справі № 922/2095/21).

Таким чином, встановлення саме вказаних вище обставин входить до предмета доказування у межах вирішення спору у цій справі.

Відповідно до частини першої ст.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 922/3463/19, від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20).

Спірна земельна ділянка, розташована за адресою: м. Дніпро, просп. Богдана Хмельницького, буд. 148 Д, площею 2871,4 га, має кадастровий номер 1210100000:02:134:0033, тобто є сформованою.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно із частинами першою, другою ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Основою для визначення розміру орендної плати є нормативна грошова оцінка земель.

За приписами частини четвертої статті 5, абзацу 3 частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оцінку земель").

Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Відповідно до частини другої статті 20 і частини третьої статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату.

Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.

Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Згідно з підпунктом 48 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, витяги з Державного земельного кадастру про земельні ділянки видає відповідно до покладених на нього завдань Держгеокадастр (Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру).

Положення Податкового кодексу України і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об`єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.

Статтею 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування уповноважено встановлювати ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", П`ятихатська міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, чим забезпечується реалізація принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

До місцевих податків, зокрема, належить податок на майно, до складу якого входить плата за землю - обов`язковий платіж, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (ст. 10, п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

За умовами підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

У рішенні Дніпровської міської ради №12/57 від 20.05.2020 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра» у пунктах 1, 2, 3 вказано: «Затвердити технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, розроблену ДП «Діпромісто». Ввести в дію з 01.01.2021 нормативну грошову оцінку земель міста Дніпра, де середня (базова) вартість 1 кв.м землі станом на 01.01.2019 - 644,05 грн. Нормативна грошова оцінка земель міста Дніпра підлягає щорічній індексації відповідно до вимог чинного законодавства».

Затверджена вказаним рішенням нормативна грошова оцінка земель м. Дніпра застосовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і укладанні договорів оренди землі та при перегляді річної орендної плати за землю в чинних договорах.

Як встановлено судом та зазначено вище, Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі земельних ділянок Дніпровської міської та землекористувачам при використанні ради, проведено розрахунок недоотриманої орендної плати за користування земельною ділянкою ТОВ «ІММЕ» (безпідставно збережених коштів у розмірі належної до сплати орендної плати) за фактичний період використання з 01.01.2022 по 25.09.2025 землекористувачем 1/9 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:134:0033, який затверджено Протоколом від 25.09.2025 №11 Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок, а саме:

- сума за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 складає 605 789,02 грн;

- сума за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає 696 657,37 грн;

- сума за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 складає 732 186,90 грн;

- сума за період з 01.01.2025 по 25.09.2025 складає 601 875,88 грн.

Загальна сума коштів складає: 2 636 509,17 грн.

Однак, враховуючи частку користування 1/9 - сума коштів складає 292 945,46 грн.

Зазначена сума коштів підтверджується Розрахунком, який затверджений протоколом Комісії з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок від 25.09.2025 сум орендної плати, яка не сплачена відповідачем за відповідний період.

Даний розрахунок Комісією з визначення розміру збитків, заподіяних Дніпровській міській раді, власникам землі та землекористувачам при використанні земельних ділянок здійснений на підставі: акту обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:02:134:0033 Інспекції з державного контролю за використанням та охороною земель Дніпровської міської ради від 15.05.2025 №0241;

- звіту КП «Муніципальний землевпорядний офіс» щодо визначення конфігурації меж, площі та розрахунку НГО земель комунальної власності Дніпровської міської територіальної громади;

- листа ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 20.05.2025 №24037/5/04.

При здійсненні розрахунків Комісією було враховано, зокрема, цільове призначення земельної ділянки, її розмір, ставки орендної плати за відповідні періоди.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі №646/4738/19 виснував, що за відсутності витягу з нормативно грошової оцінки щодо спірної земельної ділянки, за умови наявності у матеріалах справи інших документів, які підтверджують розмір нормативно грошової оцінки, встановлений, зокрема, відповідними органами місцевого самоврядування щодо спірної земельної ділянки, суд вправі ухвалити судове рішення у справі з урахуванням цих документів. У такому випадку рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого можна встановити та вирахувати нормативно грошову оцінку земельної ділянки, є належним доказом у справі.

Комунальне підприємство «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР здійснює свою діяльність згідно Статуту, який затверджений рішенням міської ради від 22.03.2023 №68/35.

Так, пунктом 2.2.63 вказаного Статуту зазначено, що мета та предмет діяльності становить, зокрема, у проведенні розрахунків даних про нормативну грошову оцінку земель м. Дніпро, надання інформації у формі довідки про нормативну грошову оцінку 1 кв. м землі або довідки про нормативну грошову оцінку сформованої земельної ділянки, розрахованої на підставі технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Дніпро на електронних носіях, затвердженої рішенням Дніпровської міської ради про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра, електронних файлів та на підставі інших даних відповідно до чинного законодавства.

За вищевказаних обставин, КП «Муніципальний землевпорядний офіс» ДМР є належним суб?єктом, що наділений повноваженнями надавати відомості щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надані ним розрахунки можуть бути належними доказами на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Отже, розрахунки нормативно грошової оцінки спірної земельної ділянки здійснені КП «Муніципальний землевпорядний офіс» на підставі рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 №12/57 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Дніпра» є належними та допустимими доказами.

Перевіркою судом наданого позивачем розрахунку порушень не встановлено.

Дослідивши витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку та інші наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про правомірність заявлених позивачем вимог.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

За приписами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, ст.39, 45 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, код ЄДРПОУ 33808671) про стягнення безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної власності без достатньої правової підстави в сумі 292 945,46 грн - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІММЕ" (49041, м. Дніпро, пр. Праці, буд. 2 Т, код ЄДРПОУ 33808671) на користь Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 75, код ЄДРПОУ 26510514) 292 945,46 грн набутих без достатньої правової підстави, внаслідок несплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1210100000:02:134:0033 та 4 394,18 грн судового збору.

Наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядки та строки, встановлені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 06.07.2026.

Суддя А.Є. Соловйова