Ухвала суду № 137955652, 30.06.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про відмову в задоволенні заяви за нововиявленими обставинами

30.06.2026м. ДніпроСправа № 904/426/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Перової О.В., за участю секретаря судового засідання Манастирного В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", 49111, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22, код ЄДРПОУ 31018149

про стягнення заборгованості

Представники сторін:

від позивача: Тищенко Аліна Ігорівна, адвокат

від відповідача: Гребенар Олексій Володимирович, адвокат

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебувала справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 закрито провадження у справі № 904/426/25 в частині стягнення заборгованості у розмірі 1 783 673,98грн у зв`язку з відсутністю предмета спору. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі", 49111, м.Дніпро, Запорізьке шосе, буд.22, код ЄДРПОУ 31018149 на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227 заборгованість у розмірі 1 864 731,39грн (один мільйон вісімсот шістдесят чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня 39 копійок), 3 % річних у розмірі 40 027,09грн (сорок тисяч двадцять сім гривень 09 копійок), інфляційні втрати у розмірі 102 682,16грн (сто дві тисячі шістсот вісімдесят дві гривні 16 копійок) та судовий збір у розмірі 24 089,29грн (двадцять чотири тисячі вісімдесят дев`ять гривень 29 копійок). У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про відстрочку виконання рішення на 12 місяців відмовлено. Повернуто Приватному акціонерному товариству "Національна енергетична компанія "Укренерго", 01032, м.Київ, вул.Симона Петлюри, буд.25, код ЄДРПОУ 00100227 із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 20 136,56грн (двадцять тисяч сто тридцять шість гривень 56 копійок), перерахованого платіжною інструкцією № АУ.терм.641 від 31.01.2025.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" залишено без задоволення. Рішення Господарського суд Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 залишено без змін.

На виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026, які набрали законної сили 29.01.2026, виданий наказ 10.02.2026.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.04.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" залишено без задоволення. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.01.2026 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн, 3% річних у сумі 8 177,42 грн та інфляційних втрат у сумі 18 172,61 грн у справі № 904/426/25 залишено без змін.

До канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" надійшла заява від 12.05.2026 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, в якій просить суд:

- переглянути рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості за договором передачі та штрафних санкцій в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн за нововиявленими обставинами у зв`язку із погашенням заборгованості на дату постановлення рішення;

- змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн. Закрити провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн, з яких: заборгованість за листопад 2024 у розмірі 688 711,77 грн та грудень 2024 1 176 019,62 грн у зв`язку із відсутністю предмету спору;

- здійснити поворот судового рішення шляхом повернення оплачених грошових сум за рішенням Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25 від 04.07.2025 в сумі 1 864 731,39 грн на розрахунковий рахунок ТОВ «ДТЕК Високовольтні мережі» відкритий в АТ «Перший український міжнародний банк» НОМЕР_1 ;

- провести перерозподіл судових витрат (судового збору) згідно задоволених сум у зміненому рішенні;

- судовий збір за подання цієї заяви покласти на ПАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25 залишено без руху; встановлено відповідачу строк для усунення недоліків терміном 10 днів з дня вручення ухвали про залишення заяви за нововиявленими обставинами без руху.

01.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" - адвоката Гребенара Олексія Володимировича надійшла заява про усунення недоліків, до якої додані докази доплати судового збору у розмірі 24 945,53 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2026 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25 до розгляду та відкрито провадження за нововиявленими обставинами у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи на 30.06.2026 о 15:00 год.

09.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" - адвоката Гребенара Олексія Володимировича надійшла заява про участь у судовому засіданні 30.06.2026 , а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua", яка була задоволена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2026.

17.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача - Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" - адвоката Тищенко Аліни Ігорівни надійшла заява про участь у судовому засіданні 30.06.2026 , а також інших судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, за допомогою системи "vkz.court.gov.ua", яка була задоволена ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.06.2026.

17.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшов відзив на заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. У своєму відзиві позивач посилається на те, що платежі ДТЕК "Високовольтні мережі" були відомі відповідачу з моменту їх здійснення; акт звірки станом на 08.05.2025 не підтверджує відсутності боргу; баланс станом на 14.04.2026 зі справи № 904/7171/25 є пізнішим аналітичним документом іншого спору; порядок зарахування оплат за пунктом 6.6 Договору вже був предметом судового розгляду у справі № 904/426/25.

У судове засідання з`явилися представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні 30.06.2026 проголошено скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.

Порядок перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами урегульовано статтею 320 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з частиною четвертою статті 320 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - окрема процесуальна форма судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.

Отже, необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

- по-перше, їх існування під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- по-друге, те, що на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

- по-третє, істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

Таким чином, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який:

- передбачений нормами права і зумовлює виникнення, зміну чи припинення правовідносин;

- має суттєве значення для правильного вирішення конкретної справи. Якщо б нововиявлена обставина була відома господарському суду при винесенні судового рішення, то вона обов`язково вплинула б на висновок суду;

- уже існував у момент звернення заявника до господарського суду та під час розгляду справи господарським судом, але про його існування стало відомо лише після прийняття відповідного судового рішення;

- не був і не міг бути відомим ні особі, яка заявила про це по тім, ні господарському суду, який розглядав справу.

Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

За відсутності принаймні однієї з цих ознак, обставини не можуть вважатися нововиявленими та, відповідно, бути підставою для перегляду прийнятого у справі судового рішення.

Вказане вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 19/5009/1481/11, від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14, Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а).

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 01.07.2024 у справі № 910/3646/22 щодо перегляду рішення за нововиявленими обставинами відзначив таке:

"(…) 29. Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 910/5217/20, від 29.05.2023 у справі № 34/16, від 10.05.2023 у справі № 910/24550/13.

30. До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

31. Сталість наведеної правової позиції Верховного Суду підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постановах від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, від 09.06.2022 у справі № 9901/230/20, відповідно якої необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).

32. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії").

(…)

37. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

38. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.

39. Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах "Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України" від 26.06.2018, заява № 10640/05 та "Желтяков проти України" від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі № 914/935/20.

40. Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.

41. Нова обставина, яка з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.".

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що ознаками нововиявлених обставин є одночасна їх відповідність 3 умовам:

1) наявність таких обставин на час розгляду справи;

2) такі обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

3) істотне значення (істотність) таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).

В обґрунтування своєї заяви відповідач зазначає, що в Господарському суді Дніпропетровської області розглядається справа № 904/7171/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про стягнення заборгованості за договором передачі за період вересень-жовтень 2025; коригування: січень, лютий, червень, липень 2025.

Проаналізувавши баланс ПАТ "Укренерго" станом на 14.04.2026, який був долучений до матеріалів справи № 904/7171/25, відповідачем було виявлено, що заборгованість за актами приймання-передачі ПРА-0006963 від 15.11.2024 (залишок суми за листопад 2024 в сумі 688

711,77 грн) ПРА-0007575 від 15.12.2024 ( грудень 2024 в сумі 1176019,62 грн) була погашена станом на 18.06.2025 (на дату подання заяви про закриття провадження у справі № 904/426/25). Звертає увагу суду на інформацію, яка міститься у балансі станом на 14.04.2026, з якої убачається, що за листопад 2024 заборгованість у розмірі 688 711,77 грн погашена станом на 08.05.2025 платежами від 28.04.2025 на суму 208 644,55 грн, від 28.04.2025 на суму 100 858,10 грн, 08.05.2025 на суму 62 711,06 грн, 08.05.2025 на суму 335 180,40 грн ( із переплатою); за грудень 2024 погашена заборгованість у розмірі 1 176 019,62 грн платежами від 08.05.2025 в сумі 398 270,10 грн; 08.05.2025 в сумі 393 783,80грн, 08.05.2025 в сумі 383 965,72 грн.

Відповідач вважає, що станом на 08.05.2026 заборгованість, яка була предметом спору у справі № 904/426/25 була погашена у повному обсязі, але така обставина стала відомою сторонам лише після складання балансу станом на 14.04.2026.

ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" вважає, що обставина погашення боргу станом на дату постановлення рішення є нововиявленою обставиною, яка є підставою для перегляду Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 в частині стягнення основного боргу на суму 1 864 731,39 грн.

Суд звертає увагу на те, що предметом спору у справі № 904/426/25 була заборгованість за договором № 0535-02041-ПП про надання послуг з передачі електричної енергії від 01.01.2024 за період жовтень - грудень 2024 року у розмірі 3 140 263,37 грн, інфляційні втрати у розмірі 102 682,16 грн та 3 % річних у розмірі 40 027,09 грн.

Основна заборгованість у розмірі 1 783 673,98 грн була сплачена відповідачем після звернення позивача до суду із позовною заявою, що стало підставою для закриття провадження у справі № 904/426/25 у зв`язку з відсутністю предмета спору. Водночас залишок несплаченої заборгованості склав 1 864 731,39 грн, з яких: за листопад 2024 у розмірі 688 711,77грн та грудень 2024 1 176 019,62 грн.

Згідно акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2024 по 08.05.2025 сальдо позивача перед відповідачем становив 7 150 329,80 грн.

Водночас акт звірки станом на 08.05.2025 відображав, зокрема платежі за послуги з передачі електричної енергії за листопад 2024 у розмірі 289 474,57 грн, за грудень 2024 у розмірі 1 176 019,62 грн, за січень 2025 у розмірі 100 858,10 грн, а також акт від 02.05.2025 за послугу з передачі електричної енергії у розмірі 782 785,11 грн та сальдо на користь НЕК "Укренерго" від 08.05.2025 у розмірі 7 150 329,80 грн.

Акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак це відбувається, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.

Чинне законодавство не містить вимоги про те, що у акті звірки розрахунків повинно зазначатись формулювання про визнання боргу відповідачем, але при цьому вказав, що сам факт підписання акту звірки, у якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

Акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин (правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18).

В акті відсутнє відображення платіжної інструкції від 08.05.2025 № 3997887, але така відсутність платежу не свідчить про те, що платіж не був врахований при подальшому процесуальному уточненні предмета спору або що його врахування повинно було змінити рішення суду.

Баланс станом на 14.04.2026 є зведеним аналітичним документом за спірним договором, який був сформований після ухвалення рішення Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/426/25, а також перегляду рішення в апеляційній та касаційній інстанціях.

У постанові від 01.04.2026 у справі № 904/426/25 Верховний суд зазначив, що :

".....у постанові від 26.12.2019 у справі №911/2630/15, вказуючи про те, що наведений алгоритм розподілу коштів урегульований в статті 534 ЦК, Верховний Суд зазначив, що інший порядок погашення вимог кредитора може бути встановлений договором. Сторони можуть передбачити, наприклад, першочергове погашення основної суми боргу або інші правила тощо (пункт 46 цієї постанови).

66. Тобто, виснуючи про те, що можливість застосування визначеної статтею 534 ЦК черговості погашення вимог кредитора у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі, яка (можливість застосування) ставиться в залежність від змісту реквізиту "призначення платежу", яким боржник здійснював платіж кредиторові на виконання грошового зобов`язання, Верховний Суд виходив з того, що договором може бути встановлений інший порядок погашення вимог кредитора, відповідно, враховував, чи передбачена відповідним договором можливість самостійного розподілу кредитором отриманих від боржника коштів, з чого, задовольняючи позовні вимоги, виходили суди попередніх інстанцій у цій справі №904/426/25, врахувавши інший, визначений умовами пункту 6.6 укладеного сторонами договору, порядок погашення вимог кредитора, чого скаржник у межах визначеної ним підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, з посиланням на відповідні постанови Верховного Суду за текстом касаційної скарги жодним чином не спростовує."

Отже призначення платежу за послуги з передачі е/е за січень 2025 (платіжна інструкція від 08.05.2025 № 3997887 у розмірі 1 612 066,58 грн) не усуває дії пункту 6.6. договору, не є новою обставиною, а є елементом уже існуючих розрахункових відносин, який не можна використати для повторного перегляду результату спору у справі № 904/426/25.

Спір щодо залишку заборгованості, порядку зарахування оплат, обсягу належного виконання та правомірності заявлених до стягнення сум у справі № 904/426/25 був предметом розгляду суду першої інстанції, апеляційного перегляду та касаційного перегляду, за результатами яких рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 набрало законної сили.

Відповідно до частини третьої статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; або скасувати судове рішення і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду. Отже, закриття провадження у справі в межах процедури перегляду за нововиявленими обставинами є не самостійним способом перегляду рішення, а лише одним із можливих наслідків задоволення заяви про перегляд.

Заявлені ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" вимоги про закриття провадження у даній справі та поворот виконання рішення не мають самостійної процесуальної підстави та є похідними від основної вимоги про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

ТОВ "ДТЕК Високовольтні мережі" не доведено, що на час ухвалення рішення у справі №904/426/25 між сторонами повністю припинився предмет спору і не залишилося неврегульованих питань щодо заборгованості, яка була предметом розгляду.

Верховний Суд у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 30.08.2024 у справі № 916/3006/23 виходив із того, що закриття провадження у зв`язку з відсутністю предмета спору можливе тоді, коли предмет спору існував на момент виникнення спору, але припинив існування у процесі розгляду справи до ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору.

Виконання судового рішення після його ухвалення або після набрання ним законної сили не є підставою для закриття провадження у справі.

За змістом статті 333 ГПК України поворот виконання є спеціальним процесуальним механізмом, який застосовується у разі, якщо судове рішення, на підставі якого відбулося стягнення або виконання, у подальшому скасовано, змінено або визнано таким, що не може зберігати попередні правові наслідки. Поворот виконання спрямований на відновлення майнового становища сторони, з якої було здійснено стягнення на підставі судового рішення, яке надалі втратило законну силу або було змінено в частині обсягу задоволених вимог.

Отже, поворот виконання не є самостійним способом перегляду взаєморозрахунків сторін і не може застосовуватися без скасування або зміни рішення, яке виконувалося.

З огляду на те, що рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 не втратило законної сили, не скасовано та не змінено, у суду відсутні підставі для закриття провадження в частині стягнення основного боргу в сумі 1 864 731,39 грн, а також здійснення повороту виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного і правових висновків Верховного Суду щодо нововиявлених обставин та обставин, які не можуть вважатися нововиявленими, наявні підстави вважати, що обставини, про які зазначає відповідач, не є нововиявленими.

Постановляючи цю ухвалу, суд керується принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Понамарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява № 32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом першим статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року (заяви № 29458/04 та № 29465/04) вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Отже, процедура перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинна відповідати вимогам статті 6 Конвенції та положенням законодавства України і має бути збалансована з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Проаналізувавши обставини справи та надавши оцінку доводам відповідача і наданим доказам, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами існування нововиявлених обставин відповідно до пункту 1 частини другої статті 320 Господарського процесуального кодексу України, які в установленому порядку спростовують факти, що були покладено в основу рішення у справі.

Суд доходить висновку, що обставини, на які посилається відповідач, не можуть бути визначені істотними для справи, що не були встановлені судом, на час розгляду справи.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина четверта статті 328 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням викладеного, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 86, 232-235, 240, 320-325 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Високовольтні мережі" про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 904/426/25.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.07.2025 у справі № 904/426/25 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили 30.06.2026 та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 06.07.2026.

Суддя О.В. Перова

Перова О.В.