Постанова № 13795487, 08.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 лютого 2011 року Справа № 2а-845/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Солоніченко О. В.

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю

представника позивача: Анохіної Г.О. (дов. № 5865/10 від 13.08.2010 р.),

розгл?янувши у відкритому судовому? засіданні справу за адмініст?ративним позовом Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Турбота» Лотиківської селищної ради Словяносербського району Луганської області про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

25 січня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Турбота» Лотиківської селищної ради Словяносербського району Луганської області про стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємства, в якому зазначив, що відповідач станом на 14.01.2011 року має заборгованість перед бюджетом у сумі 3086,31 грн. Згідно зі ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» (який діяв на момент виникнення податкового зобовязання відповідача) платники податків і зборів зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, просив розглядати справу без його участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що КП «Турбота» Лотиківської селищної ради Словяносербського району Луганської області є юридичною особою, зареєстроване Словяносербською РДА 01.08.2007 року, внесено до ЄДРПОУ та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Словяносербському районі Луганської області з 02.08.2007 року.

Відповідач має податкову заборгованість з податку на прибуток підприємства у розмірі 3086,31 грн., яка складається з основного боргу в сумі 3082,95 грн. та пені в сумі 10,24 грн. Сума боргу підтверджується податковою декларацією № 13119 від 09.11.2010 року, обліковою карткою платника податку та актом звірення розрахунків.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини, щодо наслідків несплати податку на прибуток підприємства виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Пунктом 5.1 вказаного Закону встановлено, що податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобовязання платника податків за причинами, не повязаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобовязаний сплатити нараховану суму податкового зобовязання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, яким передбачено порядок оскарження рішень податкових органів.

Відповідно до п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач має узгоджені податкові зобовязання.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього Закону узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені ст. 5 цього закону визначається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п.п. 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/141 від 02.11.2010 року та друга податкова вимога № 2/150 від 10.12.2010 року. Зазначені вимоги відповідачем отримані відповідно 02.11.2010 року та 10.12.2010 року. Однак добровільно відповідачем заборгованість сплачена не була.

Згідно з п.п. 3.1.1, п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Таким чином, оскільки сума податкового боргу до цього часу відповідачем не сплачена, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 3086,31 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державної податкової інспекції в Словяносербському районі Луганської області до Комунального підприємства «Турбота» Лотиківської селищної ради Словяносербського району Луганської області задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Турбота» Лотиківської селищної ради Словяносербського району Луганської області на користь Державного бюджету України (р/р 33218807700299, код казначейства 24046691, одержувач УДК в Словяносербському районі, МФО 804013, банк ГУДКУ в Луганській області) податковий борг з податку на прибуток підприємства в розмірі 3086,31 грн. (три тисячі вісімдесят шість грн. 31 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 14 лютого 2011 року.

СуддяО.В. Солоніченко