Постанова № 137954546, 02.07.2026, Красилівський районний суд Хмельницької області

Красилівський районний суд Хмельницької області

ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75

_________________

Справа №: 677/962/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.07.2026 м. Красилів

Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Вознюк Р.В., за участі секретаря судового засідання Фартушок А.Р., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Панченка Д.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , працюючого в ТОВ «Красилівський агрегатний завод» оператором верстатів з програмним керуванням, неодруженого, осіб на утриманні немає, військовозобов`язаного, РНОКПП НОМЕР_1 ,

- за ч.1 ст. 130 КУпАП.

в с т а н о в и в:

22.05.2026 о 17 год. 05 хв. в м. Красилів по вул. В. Стуса, 8а, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився за допомогою приладу Драгер 6810, тест № 2219, результат становив 2,34 ‰, чим водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), чим скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав, просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. У судовому засіданні не заперечував факт керування ним 22.05.2026 транспортним засобом, заперечував вживання в день керування транспортним засобом та напередодні алкогольних напоїв, та стверджував, що перебував без будь-яких ознак алкогольного сп`яніння. Суду пояснив, що встановлення стану алкогольного сп`яніння проведено з порушенням, оскільки він не погодився із результатом огляду на місці зупинки, і пропонував продути алкотестер «Драгер 6810» ще раз, або поїхати у лікарню, проте працівник поліції йому вказав підписувати протокол. Посилався на те, що технічний засіб алкотестер «Драгер 6810», за допомогою якого проводився огляд, застосований з порушенням, оскільки працівником поліції не надано йому мундштук в запакованому вигляді для його розпакування, прилад йому було надано з уже встановленим мундштуком, при цьому, він не бачив, чи цей мундштук встановлювався, чи був наданий йому вже використаним, що є порушенням інструкції експлуатації алкотертеру «Драгер 6810» та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. На підтвердження вказаного ОСОБА_1 надано суду керівництво з експлуатації Alcotester Drager 6810 на іноземній мові.

При цьому, ОСОБА_1 в судовому засіданні визнав, що він запитав працівника поліції чи можна повторно продути алкотестер «Драгер 6810» чи проїхати в медичний заклад для обстеження, вже після складання протоколу про адміністративне правопорушення, коли представник поліції надав йому цей протокол для підписання, та не заперечував результатів огляду за допомогою алкотестера «Драгер 6810» до складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Захисник Панченко Д.В. у судовому засіданні підтримав клопотання ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі, посилаючись на відсутність складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 , яке йому інкримінується за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вказану позицію захисник обґрунтував тим, що працівниками поліції було порушено порядок проведення огляду на стан сп`яніння, передбачений законодавством, зазначивши, що після складення протоколу ОСОБА_1 заперечив вживання алкоголю, а відеозапис не містить інформації, що технічний засіб Алкотестер «Драгер 6810», за допомогою якого проводився огляд, застосований відповідно до вимог інструкції з його експлуатації, оскільки працівником поліції мундштук в запакованому вигляді ОСОБА_1 для особистого розпакування не надавався, прилад йому було надано з уже встановленим мундштуком. Захисник зазначив, що зупинка водія відбулась з порушенням, оскільки відеозаписом не зафіксовано, що він допустив будь-які порушення Правил дорожнього руху. Посилався на те, що відеозапис не є безперервним, та є різниця між часом, зафіксованим на чеку приладу Драгер (17:16 год) та відеозаписом з нагрудної камери, з якого вбачається, що чек було роздруковано о 17:15 год. Стверджує, що ОСОБА_1 підписав документи під примусом працівників поліції.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, ознайомившись з матеріалами справи, суддя доходить висновку про таке.

Приймаючи дане рішення, суд керується принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Частиною першою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В силу п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння регламентується ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 (далі Інструкція № 1452/735).

Відповідно до п.7 Розділу II Інструкції № 1452/735, встановлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно з абз. 2 п. 5 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами), підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння зафіксований відеозаписом (DVD-диск - а. с. 9).

Судом досліджено долучений до протоколу про адміністративне правопорушення доказ DVD-диск, на якому міститься два файли: файл з відеозаписом з нагрудної бодікамери поліцейського під назвою «export-a0fx8.mp4», та файл з відеозаписом відеореєстратора патрульного автомобіля під назвою «VID_20260525_103818.mp4».

Оглядом долученого до протоколу відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 22.05.2026 керував транспортним засобом Skoda Octavia, державний номерний знак НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції, які виявили, що у водія наявні ознаки алкогольного сп`яніння. Працівник поліції запропонував водію пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. На пропозицію поліцейського водій ОСОБА_1 погодився та пройшов огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Драгер. Результат тесту становив 2,34 проміле.

Працівник поліції назвав причину зупинки автомобіля його безпідставне різке гальмування.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 незгоди щодо результату огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу до складання протоколу адміністративного правопорушення не висловлював, а також не виявив бажання пройти огляд в медичному закладі, що також підтверджується долученим до протоколу про адміністративне правопорушення актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому в графі «З результатом згоден» ОСОБА_1 проставив свій підпис.

Досліджений у судовому засіданні відеозапис відображає всі елементи, які мають доказове значення для вирішення питання про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з вказаним відеозаписом, після отримання результатів огляду ОСОБА_1 запитав поліцейського чи можна повторно продути прилад на місці зупинки, та отримав відмову у відповідь.

Вказані дії працівника поліції відповідають положенням Інструкції № 1452/735, оскільки повторний огляд на стан алкогольного сп`яніння та місці зупинки не передбачено цією інструкцією.

При цьому, ОСОБА_1 не висловив незгоду з таким результатом огляду та не виявив наміру пройти огляд в медичному закладі.

Даний відеозапис сумнівів у суду щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації чи фабрикації. Дійсно, на DVD-диску із записом події є два відеофайли, однак вони вилучені з відеореєстратора поліцейського автомобіля та нагрудної камери працівника поліції під час фіксації правопорушення, які є безперервними. Отже, це не може бути один безперервний відеофайл, як вважає сторона захисту, а тому наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі.

Стосовно позиції сторони захисту, що відеозаписом не зафіксовано, що мундштук до технічного засобу алкотестер «Драгер 6810» перед проведенням огляду був запакований, при цьому, прилад ОСОБА_1 було надано з уже встановленим мундштуком, що є порушенням вимог інструкції з його експлуатації, суд зазначає про таке.

Проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння працівником поліції було здійснено з використанням мундштука до алкотестеру «Драгер 6810», який до огляду був запакований, що підтверджується відеозаписом (відеозапис «export-a0fx8.mp4»: з 01 хв. 43 сек по 01 хв. 44 сек працівник поліції бере запакований мундштук, з 02 хв. 14 сек по 02 хв. 18 сек працівник поліції зминає та викидає упакування мундштука).

ОСОБА_1 , на підтвердження вказаних заперечень надав суду доказ паперову роздруківку керівництва з експлуатації Alcotester Drager 6810 на іноземній мові, не надавши, при цьому, переклад вказаного документа державною мовою.

В той же час, законодавством України встановлено певні вимоги до документів, як письмових доказів. Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова, яка згідно ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» є єдиною державною (офіційною) мовою в Україні.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики» судочинство в Україні у цивільних, господарських, адміністративних і кримінальних справах здійснюється державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, за згодою сторін суди можуть здійснювати провадження цією регіональною мовою (мовами). Частиною 3 статті 14 даного закону передбачено, що сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам частини третьої статті 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, у разі необхідності, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу.

Частина 1 статті 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», передбачає, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

Згідно з ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою. Суди забезпечують рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють.

У рішенні Конституційного Суду України від 14.12.1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

З огляду на наведене, за відсутності перекладу державною мовою України доказу, на який посилається сторона захисту, суд доходить висновку, що долучене ОСОБА_1 до матеріалів справи керівництво з експлуатації Alcotester Drager 6810 на іноземній мові є неналежним доказом.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9А ПДР України, та вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю у судовому засіданні об`єктивно дослідженими у судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 672779 від 22.05.2026, в якому ОСОБА_1 вказав, що з протоколом згідний; роздруківкою тесту № 2219 приладу Драгер № 6810 від 22.05.2026, з результатом 2,34 ‰; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з результатом огляду на стан сп`яніння: позитивна 2,34 ‰, у якому в графі «З результатом згоден» ОСОБА_1 проставив свій підпис; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 22.05.2026, у якому міститься інформація, що огляд ОСОБА_1 у медичному закладі не проводився; відеозаписом вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, збереженим на DVD-диску.

Заперечення вини ОСОБА_1 суд розцінює, як намагання останнього уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Суд зауважує, що доводи захисника Панченка Д.В. про порушення поліцейськими порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, не ґрунтуються на вимогах закону, з таких підстав.

Згідно з п. п. 6, 7 та 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103 (зі змінами) (далі - Порядок № 1103), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я; поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав; у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Порядком № 1103 передбачена чітка процедура направлення водія на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння: на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу або незгоди водія з його результатами, такий огляд, відповідно до приписів закону, проводиться в закладах охорони здоров`я.

Висловлення ОСОБА_1 вже після складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, бажання повторно пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, тобто на стадії притягнення особи до адміністративної відповідальності, не впливають на правильність кваліфікації його дій та доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9 «а» ПДР України, оскільки такі дії ОСОБА_1 не вказують на порушення працівниками поліції порядку проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного ст. 266 КУпАП.

Окрім того, не може вважатися істотним порушенням різниця у часі 17:16 год та 17:15 год, зафіксованому на роздруківці приладу Драгер та відеозаписі, оскільки вказану різницю суддя розцінює, як технічний збій, викликаний, внаслідок невірних налаштувань часу на нагрудній бодікамері поліцейського, що не впливає на законність отриманих доказів, та жодним чином не спростовує факту керування ОСОБА_1 22.05.2026 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Твердження захисника, що ОСОБА_1 підписав документи під примусом працівників поліції, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Примусом є вплив на людину з метою змусити її діяти всупереч власній волі, використовуючи тиск, погрози, силу чи владні повноваження.

Захисник вказав, що працівники поліції не застосовували до ОСОБА_1 погрози, сили чи владних повноважень, однак мав місце тиск на водія, у виді пропозиції підписати протокол про адміністративне правопорушення.

Однак, пропозиція працівника поліції підписати протокол не може бути свідченням тиску на особу.

При цьому, згідно з відеозаписом, ОСОБА_1 протягом всього часу спілкування з працівниками поліції поводився вільно. Розповідав, що побоюється втратити роботу через притягнення до відповідальності, разом з тим вказав, що алкоголь вживав не на робочому місці та жартував з поліцейськими та оточуючими, що спростовує доводи захисника про вчинення примусу до ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, суддя не вбачає підстав для висновку, що ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення вказав, що з протоколом згідний, під примусом працівників поліції.

Разом з тим, суддя зауважує, що ні ОСОБА_1 , ні його захисник, в ході судового розгляду не заперечували, що ОСОБА_1 в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів добровільно вказав, що згоден результатом огляду.

З урахуванням викладеного, безпідставними є доводи сторони захисту про те, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними, допустимими та об`єктивними доказами, та про порушення працівниками поліції процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який до адміністративної відповідальності раніше не притягувався, доходжу висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винуватим у порушенні вимог п. 2.9 «а» ПДР України, і вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі передбаченому санкцією цієї статті з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з особи, на яку накладено таке стягнення, стягується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 грн 60 коп. (3328 х 0,2 = 665,60).

Керуючись ст. 30, ст. 40-1, ст. 283, ст. 284, ч. 1 ст. 130 КУпАП, ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.

Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Стягувач адміністративного стягнення у вигляді штрафу: Головне управління Національної поліції в Хмельницькій області 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824, в особі органу, що складав протокол: Відділення поліції №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області, місцезнаходження: 31000, м. Красилів, вул. Грушевського, 46, Хмельницького району, Хмельницької області.

Реквізити для сплати штрафу: населений пункт: Красилівська ОТГ, отримувач: ГУК у Хмел.обл/Красилів. мтг/21081100; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37971775; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); рахунок отримувача: UA608999980314060542000022717; код класифікації доходів бюджету 21081100; найменування коду класифікації доходів бюджету: адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягувач судового збору: Державна судова адміністрація України, місцезнаходження: м. Київ, вул. Липська, 18/5.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. У графі призначення платежу платником повинно бути вказано: судовий збір, його ПІБ, ідентифікаційний номер та номер справи.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, платіжний документ про сплату штрафу та судового збору необхідно подати до Красилівського районного суду Хмельницької області (вул. Булаєнка, 4, м. Красилів, Хмельницький район, Хмельницька область). При направленні оригіналів платіжних документів засобами зв`язку (поштового/електронного), останні слід надсилати за поштовою адресою: АДРЕСА_2 , за електронною адресою: inbox@kr.km.court.gov.ua (із обов`язковим зазначенням «квитанції по справі № 677/962/26»).

У разі несплати штрафу в установлений законом строк, постанова про накладення адміністративного стягнення буде надіслана для примусового виконання до органу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна.

З урахуванням ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.

Суддя Р. В. Вознюк