Ухвала суду № 137953961, 06.07.2026, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/566/26

УХВАЛА

Іменем України

06 липня 2026 року с-ще Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Дідика А. В.,

при секретарі Левчук І. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Зарічне заяву відповідачки ОСОБА_1 , подану в її інтересах адвокатом Ткаченко Ігорем Борисовичем, про розстрочку виконання рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 18 червня 2026 року у справі №561/566/26,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Ткаченко І. Б., в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду, в якій зазначив, що рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 18.06.2026 у справі №561/566/26 задоволено позов ТОВ Укр Кредит Фінанс до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Укр Кредит Фінанс заборгованість за Кредитним договором №1473-9087 від 20.11.2024 в розмірі 37 948 (тридцять сім тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень) 33 коп., та також 2 593 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три гривені) 18 коп судового збору.

Вимоги заяви обгрунтовано тим, що на даний момент Відповідачка не має можливості сплатити зазначену суму одноразово через скрутне матеріальне становище, яке, власне, і стало однією з причин виникнення заборгованості за кредитним договором. Встановлена рішенням суду сума є для боржника непосильною для одноразового виконання. Її одноразове стягнення може істотно погіршити матеріальне становище та позбавити можливості забезпечувати мінімальні життєві потреби. Водночас боржник не має наміру ухилятися від виконання рішення суду, визнає необхідність його виконання та має намір виконати рішення добровільно, але частинами. З урахуванням поточного матеріального становища Відповідач може сплачувати заборгованість щомісячно рівними частинами протягом 12 місяців. У даному випадку такими обставинами на які покликається відповідачка, як на підставу для розстрочення судового рішення є: дія в Україні правового режиму воєнного стану; скрутне матеріальне становище боржника; відсутність реальної можливості одноразово сплатити всю суму боргу. Просить урахувати добросовісний намір боржника виконати рішення суду частинами. Загальна сума стягнення за рішенням суду становить 40 541,51 грн., 1/12 частина від загальної суми стягнення становить 3 378,46 грн. З огляду на викладене, просить суд розстрочити виконання рішення суду на 12 місяців, визначивши щомісячний платіж у розмірі 1/12 частини від загальної суми боргу.

Заявник в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялася про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі до суду не подала. Суд не знаходить підстав для задоволення клопотання поданого ОСОБА_1 06.07.2026 про проведення судового засідання 06.07.2026 об 11:30 в режимі відеоконференції, оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 435 ЦПК України розглядається з повідомленням учасників справи. При цьому у відповідності до ч. 2 ст. 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.Отже для розгляду питання про розстрочення виконання рішення суду явка учасника справи не є обов`язковою.

Представник заявника - адвокат Ткаченко І. Б. в заяві просив розглядати справу за його участю, а у випадку неможливості явки за його відсутності.

02.07.2026 представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» - Коробка Д. Ю. подала до суду додаткові пояснення по справі в яких просила відмовити в задоволенні заяви про розстрочення за відсутності підстав, покликалась на практику ВС, зокрема на постанову Верховного суду від 21.02.2019 року у справі № 2-54/08, де вказано, що Верховний суд також наголошує, що відстрочення/розстрочення не є правоперетворюючим - воно не змінює цивільне зобов`язання чи строки його виконання, а лише впливає на примусове стягнення. Воно не може створювати безпідставні привілеї для боржника, і суд зобов`язаний враховувати інтереси стягувача, щоб уникнути зловживань. Зазначила, що відповідач визнає свою заборгованість і усвідомлює свій обов`язок по сплаті боргу за кредитними договором, який був укладений 20.11.2024 року, однак Відповідач ухилявся від відповідальності по сплаті боргу та не дотримувався виконання договірних зобов`язань внаслідок чого ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було змушене відновлювати свої порушенні права у судовому порядку.

Суд, вивчивши і дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що рішенням Зарічненського районного суду Рівненської області від 18.06.2026 частково задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНС заборгованість за Кредитним договором №1473-9087 від 20.11.2024 в розмірі 37 948 (тридцять сім тисяч дев`ятсот сорок вісім гривень) 33 коп., а також 2 593 (дві тисячі п`ятсот дев`яносто три гривень) 18 коп. судового збору.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Варто зазначити, що суд у вирішенні цих питань повинен також враховувати те, що обставини, за яких виконання рішення неможливе, повинні існувати насправді, в реальності, та безпосередньо перешкоджати його виконанню в строки, в обсязі та в порядку, визначені у рішенні. Тому суд не може вважати підставами для надання відстрочки або розстрочки виконання рішення, зміни чи встановлення способу і порядку його виконання обставини, які зумовлені суб`єктивним фактором.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Вищенаведене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03червня 2021 року у справі №9901/598/19, в постанові Верховного Суду від 05 вересня 2023 року у справі №295/5781/19.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» від 26 грудня 2003 року №14 встановлено, що судам у вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, керуючись особливим характером обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

З наведених норм вбачається, що суд може відстрочити чи розстрочити виконання рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів існування таких обставин.

Такі обставини повинні виникнути після ухвалення судового рішення та мають бути об`єктивними та такими, що не залежать від волі сторін.

В заяві підставою для розстрочення виконання рішення суду представник заявника зазначає скрутне матеріальне становище заявниці та існування в Україні правового режиму воєнного стану. Жодних доказів в обгрунтування заяви відповідачкою не надано.

Вказані обставини не доводять об`єктивну неможливість чи утруднення виконання судового рішення так само, як і можливість ОСОБА_1 сплачувати щомісячно платежі на виконання судового рішення протягом одного року.

Суд вважає, що існування обставин, наявних у заяві не створює випадок винятковості, який відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України є обов`язковою умовою для розстрочення виконання рішення суду, а скрутне матеріальне становище не має характеру особливої або виняткової обставини.

Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судового рішення, яке набрало законної сили та не є обставиною, що ускладнює його виконання.

Складне фінансове становище ОСОБА_1 , яким обґрунтована винятковість обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з урахуванням того, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації остання не має можливості сплатити борг, не може бути безумовною підставою для надання розстрочки виконання судового рішення; при цьому, розстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника (постанова Верховного Суду від 15.03.2018 р. у справі № 910/8153/17 ).

Таким чином, заявником не обґрунтовано винятковості випадку, у зв`язку з яким слід би було розстрочити виконання вказаного рішення суду, не зазначено достатніх обставин, які б свідчили про істотне ускладнення виконання рішення, а відтак, й про необхідність розстрочення такого. Складне матеріальне становище не свідчить ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду, а тому не може бути підставою для розстрочки виконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 247, 435 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в її інтересах адвокатом Ткаченко Ігорем Борисовичем про розстрочку виконання рішення Зарічненського районного суду Рівненської області від 18 червня 2026 року у справі №561/566/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю УКР КРЕДИТ ФІНАНСдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали виготовлено 06.07.2026.

Головуючий суддя А. В. Дідик