Рішення № 137953767, 29.06.2026, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2/537/19/2026

Справа № 537/1225/23

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.06.2026 року м. Кременчук

Крюківський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючої судді Мурашової Н.В.,

за участі секретаря Должаніци В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом, з внесеними змінами, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету позову, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

у с т а н о в и в:

Короткий зміст позову.

04 квітня 2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», як правонаступник ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу», звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в якому просили стягнути з відповідача на його користь: 1) заборгованість за кредитним договором №3167722031/710412 від 25 липня 2021 року, укладеним ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» з ОСОБА_2 , в розмірі 17437,50 грн., з яких 4500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 12937,50 грн. заборгованість за відсотками; 2) заборгованість за кредитним договором №3167722031/434404 від 08 червня 2021 року, укладеним ТОВ «Гоуфінгоу» з ОСОБА_2 , в розмірі 16000,00 грн., з яких 4000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 12000,00 грн. заборгованість за відсотками. Також просили стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило, що 25 липня 2021 року ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №3167722031/710412, який позичальник підписав електронним підписом. Кредитний договір був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання, надав позичальнику грошові кошти у кредит. Проте позичальник не виконав своїх зобов`язань, не повернув кредитні кошти та відсотки за користування кредитом по закінченню установленого строку кредитування. 19.04.2022 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №19042022-Є, відповідно до умов якого ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №3167722031/710412 від 25.07.2021 року в сумі 17437,50 грн., з яких 4500,00 грн. сума основного боргу, 12937,50 грн. сума заборгованості за відсотками.

Крім того, 08 червня 2021 року ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір №3167722031/434404. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтворено шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора та надіслано на номер мобільного телефону відповідача. Первісний кредитор виконав свої зобов`язання, надав позичальнику грошові кошти у кредит. Проте позичальник не виконав своїх зобов`язань, не повернув кредитні кошти та відсотки за користування кредитом по закінченню установленого строку кредитування. 19.04.2022 року між ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу №19042022-Г, відповідно до умов якого ТОВ «Гоуфінгоу» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрі боржників. Відповідно до Реєстру боржників від 19.04.2022 року ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 за кредитним договором №3167722031/434404 від 08.06.2021 року в сумі 16000,00 грн., з яких 4000,00 грн. сума основного боргу, 12000,00 грн. сума заборгованості за відсотками.

Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення про відступлення прав грошової вимоги, відповідач ОСОБА_2 не виконав свого зобов`язання, не здійснив жодного платежу на погашення заборгованості.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором №3167722031/710412 від 25.07.2021 року в розмірі 17437,50 грн. та за кредитним договором №3167722031/434404 від 08.06.2021 року в розмірі 16000,00 грн.

Тому позивач, як правонаступник первісних кредиторів, звернувся до суду для захисту своїх майнових прав та інтересів.

Рух справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 05.04.2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. (т.1 а.с.45).

Заочним рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.07.2023 року задовольнили позов ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Стягнули з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»: 1) заборгованість за кредитним договором №3167722031/710412 від 25.07.2021 року в сумі 17437,50 грн., з яких 4500,00 грн. основна сума боргу, 12937,50 грн. заборгованість за відсотками; 2) заборгованість за кредитним договором №3167722031/434404 від 08.06.2021 року в сумі 16000,00 грн., з яких 4000,00 грн. основна сума боргу, 12000,00 грн. заборгованість за відсотками. Стягнули з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати на судовий збір в сумі 2684,00 грн.

21.11.2023 року ОСОБА_2 подав суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.07.2023 року. Поновити строк для його оскарження. Направити справу за підсудінстю до Автозаводського районного суду м. Кременчука.

07.12.2023 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надало заперечення на заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.11.2023 року поновили строк на подання відповідачем ОСОБА_2 заяви про перегляд заочного рішення. Прийняли до розгляду заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.07.2023 року у справі №537/1225/23 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Призначили судове засідання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 08.12.2023 року задовольнили частково заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення. Скасували заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 17.07.2023 року у справі №537/537/1225/23 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Призначили справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Відмовили в задоволенні іншої частини заяви ОСОБА_2 про направлення справи до іншого суду, відповідно до положень ч.2 ст.31, ч.9 ст.28 ЦПК України. Призначили підготовче засідання. Викликали учасників справи.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.02.2024 року в підготовчому засіданні за клопотанням представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Остахова П.В. залучили до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Гоуфінгоу».

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.05.2024 року у підготовчому засіданні витребувати докази, а саме: 1) у Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк»: - інформацію чи видавалася банківська картка № НОМЕР_2 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; - якщо так, то надати інформацію чи зараховані 25.07.2021 року на картку НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 4500,00 грн. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; 2) у Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»: - інформацію чи видавалася банківська картка № НОМЕР_3 ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ; - якщо так, то надати інформацію чи зараховані 08.06.2021 року на картку НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 4000,00 грн. ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.10.2024 року відмовили в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Остахова П.В. про витребування доказів. Відмовили в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Остахова П.В. про залишення позову без розгляду. Закрили підготовче провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами, а справу призначити до судового розгляду по суті.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 27.01.2025 року відмовили в задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Остахова П.В. про відвід судді Мурашової Н.В. у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 19.05.2025 року провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - зупинили до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі військової частини НОМЕР_4 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 24.02.2026 року поновили провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Призначили судове засідання. Витребували у Відділі державної реєстрації актів цивільного у стану у місті Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України копію актового запису №397 від 16 липня 2025 року про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 12.03.2026 року клопотання адвоката Остахова П.В. про закриття провадження у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами, - повернули заявнику без розгляду. Задовольнили клопотання представника позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Зімороя Д.М. про витребування доказів. Витребували докази у: 1) Першій кременчуцькій державній нотаріальній конторі Витяг зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) про наявність чи відсутність спадкової справи після померлого ОСОБА_2 , за наявності копію спадкової справи, а також зареєстрованих заповітів, складених від імені спадкодавця ОСОБА_2 ; 2) Автозаводській районній адміністрації Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відомості про реєстрацію місця проживання та інші персональні дані, що містяться в реєстрі територіальної громади/Єдиному державному демографічному реєстрі, станом на 13 липня 2025 року щодо ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та інших осіб, які мали з ним зареєстроване місце проживання.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 20.05.2026 року задовольнили клопотання представника ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Зімороя Д.М. про залучення до участі у справі правонаступника. Залучили відповідачем ОСОБА_1 як правонаступника відповідача ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , до участі у справі за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 , за участі третіх осіб: ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група», ТОВ «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Клопотання представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Зімороя Д.М. про витребування доказів задовольнили частково. Витребували докази у: 1) Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Полтавській області відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів про наявність зареєстрованих транспортних засобів за ОСОБА_2 , на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ; 2) Департаменті державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомості, зареєстрованих за ОСОБА_2 ; 3) Комунальному підприємстві «Кременчуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області відомості про наявність зареєстрованого права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 , що набуте та зареєстроване у період до 01 січня 2013 року.

Короткий зміст заяви відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

21.11.2023 року ОСОБА_2 подав суду заяву про перегляд заочного рішення, в якій просив: 1) поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.07.2023 року у справі №537/1225/23, оскільки він не був обізнаний про розгляд справи, що позбавило його можливості захищати свої права; 2) переглянути заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17.07.2023 року у справі №537/1225/23; 3) скасувати заочне рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 17 липня 2023 року у справі №537/1225/23 та призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження; 4) направити справу для подальшого розгляду за підсудністю відповідно до ст.27 ЦПК України до Автозаводського районного суду м. Кременчука.

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 зазначив, що 17.07.2023 року Крюківським районним судом м. Кременчука постановлено заочне рішення, яким стягнуто з нього, ОСОБА_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: 1) за кредитним договором №3167722031/710412 від 25.07.2021 року в сумі 17437,50 грн., з яких 4500,00 грн. основна сума боргу, 12937,50 грн. заборгованість за відсотками; 2) за кредитним договором №3167722031/434404 від 08.06.2021 року в сумі 16000,00 грн., з яких 4000,00 грн. основна сума боргу, 12000,00 грн. заборгованість за відсотками. Стягнуто судові витрати на судовий збір в сумі 2684,00 грн. Про існування заочного рішення він дізнався після накладення приватним виконавцем Виконавчого округу Полтавської області Райдою О.С. арешту на його заробітну картку. Скориставшись правовою допомогою, 07 листопада 2023 року отримав копію заочного рішення суду, з яким ознайомився. В судові засідання ОСОБА_2 не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки, оскільки взагалі не знав про існування судового процесу та не був належним чином повідомлений про дату судового засідання. Зазначена в рішенні суду адреса його місця проживання: АДРЕСА_2 , не відповідає дійсності, оскільки за даною адресою він був зареєстрований до 26.01.2022 року. Після чого проживав в с. Недогарки Кременчуцького району Полтавської області. На даний час його зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 . Тому він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що позбавило його можливості подати до суду відзив на позовну заяву, докази спростування заявлених позовних вимог, які б вплинули на вирішення справи, пояснення в судовому засіданні та скористатись послугами адвоката чи іншого фахівця в галузі права. Зазначив, що заочне рішення прийняте без урахування суттєвих обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору у справі. Зокрема, позивач не подав до суду документів, що підтверджують укладення кредитних договорів та їх підписання, не подав суду доказів про надання у кредит коштів. ОСОБА_2 стверджував, що зазначені позивачем кредитні договори не укладав та не отримував за ними у кредит грошові кошти.

Короткий зміст заперечень позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» проти задоволення заяви відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

07 грудня 2023 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надало заперечення на заяву відповідача ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення.

Вважає зазначену заяву безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню. Твердження відповідача ОСОБА_2 про не укладення кредитних договорів не заслуговують на увагу. Так, 25 липня 2021 року між ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» (Первісний кредитор) таз ОСОБА_2 уклали кредитний договір №3167722031/710412. 08 червня 2021 року між ТОВ «Гоуфінгоу» (Первісний кредитор) та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір №3167722031/434404. Сторони узгодили розмір кредитів та позк, грошову одиницю, в якій надано кредити, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договорів в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зазначили, що для укладення вищевказаних договорів в електронному вигляді дані вносилися шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств позичальником власноруч. Отже у відповідності до умов кожного з договорів, їх підписання здійснювалося електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надіслано на номер мобільного телефону, вказаний позичальником при укладенні договорів. Укладення угоди без заповнення заявки клієнтом є неможливим, оскільки без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, кредитний договір між відповідачем і первісним кредитором не було б укладено, що і є доказом фактичного підписання оригіналів кредитних договорів та надання йому примірника оригіналів договорів. Таким чином, позивачем доведено факт укладення вищевказаних договорів в електронній формі, тому позовні вимоги є законними і обґрунтованими, а відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. У відповідності до умов договорів, кошти були надані відповідачу в безготівковій формі на банківську картку. З наданих первісними кредиторами розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач ОСОБА_2 здійснював часткову оплату кредитної заборгованості, що є підтвердженням того, що він визнав кредитний договір, отримав кредитні кошти. Відповідачем не надано суду належних і допустимих документальних доказів, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорах або доказів того, що вказані карткові рахунки йому не належать. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких. Відповідно до укладених договорів між первісними кредиторами та ОСОБА_2 , місцем реєстрації відповідача зазначено: АДРЕСА_2 . Тому позовна заява була подана за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання відповідача та судом відкрито провадження у справі. Відповідач належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, інформація про кожне судове засідання висвітлювалася на офіційному сайті Судової влади. В заяві про скасування заочного рішення, відповідач не посилається на докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи. Вважають, що відсутні підстави для скасування заочного рішення.

Позиція учасників в судовому засіданні.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився в судове засідання, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Надав письмову заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні повідомила, що їй невідомо про борги сина ОСОБА_2 , якій загинув, захищаючи Батьківщину від збройної агресії РФ. Вона прийняла його спадщину: частину домоволодіння та грошові вклади у Банку. З нарахованим позивачем розміром заборгованості не згодна. Просила продовжити розгляд справ, не починати з початку. Вважала, що сама буде представляти свої інтереси без допомоги адвоката чи іншого представника.

Норми права, якими керувався суд.

Відповідно до статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

У ст. 1046 ЦК України наведено визначення договору позики. Так, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 1047 ЦК України наведена форма договору позики. 1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. 2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ст.1048 ЦК України, Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

У ст. 1049 ЦК України наведений обов`язок позичальника повернути позику. 1. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. … 3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

У ст. 1050 ЦК України визначені наслідки порушення договору позичальником. 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. 2. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У ст. 1054 ЦК України наведено визначення кредитного договору. 1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. 2. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. 3. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У ст. 1055 ЦК України наведена форма кредитного договору. 1. Кредитний договір укладається у письмовій формі. 2. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 1056 ЦК України, Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

У разі, якщо сторони договору визнали підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання саме виникнення в позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення банком письмового повідомлення позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна є безумовною і не залежить від волевиявлення однієї зі сторін. Постанова ОП КЦС ВС від 15.06.2020 року у справі №138/240/16-ц.

Факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. Постанова КЦС ВС від 06.02.2018 року у справі № 278/1679/13-ц, постанова КЦС ВС від 06.02.2019 року у справі № 361/2105/16-ц.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні старому кредитору, унаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі. Постанова КЦС ВС від 06 лютого 2019 року у справі № 667/11010/14-ц.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється. Права та інтереси кредитора в охоронних правовідносинах забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України. Постанова ВП ВС від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12.

У разі прострочення боржником умов договору про право банку нараховувати проценти за користування кредитом по день повного погашення заборгованості не може бути підставою для нарахування процентів за частиною першою статті 1048 ЦК України. За період до прострочення виконання зобов`язання боржником підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Постанова ВП ВС від 4 лютого 2020 року у справі №912/1120/16.

В постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18) та в постанові Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 712/9613/15-ц (провадження № 61-46733св18) вказано, що суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми, які підлягають стягненню. Нарахування позивачу пені (штрафу тощо) є лише попередньою фіксацією факту порушення цивільно-правових зобов`язань, яка безпосередньо не впливає на права позивача. Відповідний розрахунок може бути письмовим доказом, який у разі виникнення спору між сторонами повинен оцінюватися судом відповідно до вимог процесуального законодавства.

ВП ВС неодноразово висловлювала правову позицію щодо необхідності втілення у судовій практиці принципу Jura novit curia («суд знає закони»), зокрема у постановах від 04.12.2019 по справі 917/1739/17, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц, від 04.09.2019 у справі № 265/6582/16-ц. Оскільки повноваження органів влади є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін. При цьому суди, з`ясувавши при розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини. Зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту.

У ст. 204 ЦК України установлено презумпцію правомірності правочину. Так, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч.1 ст. 217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів», продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

У ст. 5 ЦК України установлено дію актів цивільного законодавства у часі. Так, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності (ч.1). Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. (ч.2). Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності. (ч.3).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року, доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5 %.

Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка за користування кредитом, установлена у договорі, має бути не більше 2,5%, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5%, а з 21 серпня 2024 року не більше 1%.

Розмір і порядок нарахування процентів за користування кредитом визначаються сторонами, однак вони повинні узгоджуватися із нормами Законодавства, що регулює порядок кредитування, захисту прав споживачів, інакше умови договору споживчого кредиту, які прямо суперечать вимогам законодавства є нікчемними.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушення зобов`язання є й невиконання або виконання, порушення умов, визначених змістом зобов`язання.

В ч.2 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу та розмір процентів, встановлений договором.

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконанням ним грошового зобов`язання.

В ст.546 ЦК України установлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року по справі №910/4518/16 вирішено виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв`язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом.

Щодо строку нарахування процентів за користування кредитом у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17 касаційний суд, формуючи практику, дійшов такого висновку:

«Проценти за користування кредитом проценти, які нараховуються в межах строку кредиту (позики), визначені у договорі. Такі проценти розуміються як проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором або законом, які сплачує позичальник. Порядок їх виплати врегульований ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Проценти за неправомірне користування чужими грошовими коштами проценти, які нараховуються внаслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання, порядок виплати якого врегульований ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв`язку з чим такі проценти можуть бути стягнуті після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування».

За логікою Верховного Суду, після закінчення строку дії кредитного договору або у разі пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення грошових коштів змінюється правова природа зобов`язання. У такому випадку нарахування штрафних санкцій можливе не на підставі умов договору, а на підставі ст. 625 ЦК України (3% річних, якщо інше не визначено у договорі).

Велика Палата Верховного Суду дійшла до вказаного висновку з тих мотивів, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною і неправомірною, тобто виключається одночасне застосування ст. 1048 та ст. 625 ЦК України.

У п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.

У п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби COVID-19, діяв в Україні з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року.

Воєнний стан діє на території України з 24.02.2022 року по теперішній час.

На підставі п.15 ст.14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У постанові КЦС Верховного Суд від 04.09.2024 у справі № 426/4264/19 висловлена правова позиція, щодо застосування положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій. Так, положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосуються виключно мобілізованих позичальників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період на весь час їх призову. Положення Закону «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не містять норм, які б звільняли позичальника від нарахування штрафів, пені та процентів за користування кредитом протягом особливого періоду у зв`язку з наявністю у нього статусу учасника бойових дій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Тобто, відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).

За змістом статей 514, 516 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора в зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За положеннями ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

У ст. 1084 ЦК України наведені права фактора. Так, якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові. Якщо відступлення права грошової вимоги факторові здійснюється з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором, фактор зобов`язаний надати клієнтові звіт і передати суму, що перевищує суму боргу клієнта, який забезпечений відступленням права грошової вимоги, якщо інше не встановлено договором факторингу. Якщо сума, одержана фактором від боржника, виявилася меншою від суми боргу клієнта перед фактором, який забезпечений відступленням права вимоги, клієнт зобов`язаний сплатити факторові залишок боргу.

Відповідно до ст. 1085 ЦК України про зустрічні вимоги боржника, якщо фактор пред`явив боржнику вимогу здійснити платіж, боржник має право пред`явити до заліку свої грошові вимоги, що ґрунтуються на договорі боржника з клієнтом, які виникли у боржника до моменту, коли він одержав повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові. Боржник не може пред`явити факторові вимоги до клієнта у зв`язку з порушенням ним умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.

Обставини, установлені судом. Мотиви ухваленого рішення.

Дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв`язку, об`єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення заяви по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо Договору про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року з ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група».

Судом установлено, що 25.07.2021 року ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» і ОСОБА_2 уклали Договір про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 (далі Договір), відповідно до пунктів 1.1-1.6 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначеним цим Договором. Кредит надається строком на 25 днів, тобто до 18.08.2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Невід`ємною частиною договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, які розміщені на сайті товариства.

За п. 2.1 Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здіснюватимуться згідно з Графиком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

За п.2.3 Договору, Якщо відповідно до п.1.5 цього Договору, скориставшись промокодом, Клієнт прострочить виконання зобов`язання, нараховані згідно умов Договору проценти підлягають перерахуванню за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня прострочення, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

За п.2.4 Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, названий Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

За п.2.5 Договору, при надходженні до Товариства коштів для виконання зобов`язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності: 1) у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом, 2) у другу чергу здійснюється повернення суми кредиту.

За п.3.3.3. Договору, Клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Згідно пункту 3.4 Договору, клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.

У розділі 4 Договору наведено відповідальність сторін та порядок вирішення спорів.

Так, відповідно до п.4.3. Договору, у разі якщо Клієнт не повернув кредит у строк, зазначений у п.1.2. цього Договору та/або в Додатках, тобто до 18.08.2021 року, проценти передбачені у п.1.3 Договору (2,5% на день) продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Відповідно по пункту 6.1 Договору, договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно пункту 6.7 Договору підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, а також Положення про конфіденційність товариства, Повідомлення про обробку персональних даних та клієнтів товариства та згоди на передачу і отримання інформації до та з БКІ, а також від операторів мобільного зв`язку.

У розділі 7 зазначено реквізити та підписи сторін. Так, клієнт ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рахунок № НОМЕР_5 хх-хххх-8538.

У Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року наведено Графік платежів, за яким 25.07.2021 року надано кредит 4500 грн., а 18.08.2021 року мали повернути кредит 4500 грн. та відсотки за користування кредитом 2812,50 грн., всього 7312,50 грн. (т.1 а.с.9).

Відповідач ОСОБА_2 погодився на укладення Договору про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року, підписавши його з додатками електронним підписом одноразовим ідентифікатором R98545.

На підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року: 1) позивач подав інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» №1684/06 від 27.06.2023 року, згідно з якою було проведено транзакцію. Сайт торговця: EUROGROSHI.COM.UA. Номер транзакції: 32718-11001-56163. Сума транзакції 4500 грн. Дата і час проведення транзакції 25.07.2021 року о 05:45:03. Номер карти № НОМЕР_5 хх-хххх-8538, approval code 233879. Банк-емітент Privat Bank. (т.1 а.с.131), 2) АТ КБ «Приват банк» надав інформацію №20.1.0.0.0/7-240605/34958 від 11.06.2024 року, що банківська картка № НОМЕР_6 випущена на ім`я ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , а 25.07.2021 року на неї були зараховані кошти в сумі 4500 грн. (т.1 а.233).

Таким чином суд вважає доведеним, що 25.07.2021 року первісний кредитор ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_2 уклали Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року, первісний кредитор виконав свої зобов`язання за цим договором, надав 25.07.2021 року ОСОБА_2 у кредит грошові кошти 4500 грн. шляхом перерахуванням за реквізитами вказаної останнім платіжної картки№4731-21хх-хххх-8538.

19.04.2022 року ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №19042022-Є, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» за плату, а ТОВ «Кредитна установа «Європейська кредитна група» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №19042022-Є від 19.04.2022 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 про повернення заборгованості за кредитним договором №3167722031/710412 від 25.07.2021 року у сумі 17437,50 грн. з яких: 4500,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 12937,50 грн. заборгованість за відсотками.

За розрахунком заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року, поданого позивачем, вбачається, що 25.07.2021 року ОСОБА_2 було надано кредит в розмірі 4500 грн. З 25.07.2021 року по 18.08.2021 року включно за користування кредитом нараховано проценти 2812,50 грн., з 19.08.2021 року основна сума кредиту була перенесена у прострочену, й з 19.08.2021 року по 16.11.2021 року нараховані прострочені відсотки 10 125 грн. Всього за період з 25.07.2021 року по 16.11.2021 року включно нараховані відсотки 12937,50 грн. ОСОБА_2 не сплатив жодного разу грошові кошти на погашення заборгованості за кредитом(т.1 а.с. 132-133).

Поданий розрахунок заборгованості перевіряється простими арифметичними діями. Й з поданого розрахунку вбачається, за спірним кредитним договором відповідачу надано 25.07.2021 року у кредит 4500 грн. на строк 25 днів до 18.08.2021 року. У вказаний строк кредитування з 25.07.2021 року по 18.08.2021 року (25 днів) відповідачу було нараховано відсотки за користування кредитом за денною відсотковою ставкою 2,5%, що становить 2 812,5 грн. (4500 грн. х 2,5% =112,5 грн. х 25 днів =2 812,5 грн.).

По закінченню строку кредитування ОСОБА_2 були нараховані відсотки в період з 19.08.2021 року по 16.11.2021 року, правова природа яких є відповідальністю за прострочення виконання зобов`язань, нараховувалися на підставі ч.2 ст.625 ЦК України, з врахуванням положень п.4.3. Договору, в розмірі 10 125 грн. (4500 грн. х 2,5% =112,5 грн. х 90 днів =10 125 грн.).

Суду не подані докази, що строк кредитування за спірним договором був пролонгований, зокрема не подані додаткові угоди про пролонгацію, а відповідно до п.3.3.3. Договору ОСОБА_2 не сплатив жодного платежу, щоб вважався строк кредитування пролонгований.

Слід зазначити, що нарахування процентів за прострочення виконання зобов`язання протягом 90 днів з дня закінчення строку кредитування, тобто з 19.08.2021 року по 16.11.2021 року, не відповідає положенням п.4.3. Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року, де зазначено, що якщо Клієнт не повернув кредит у строк 18.08.2021 року, процент продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення Договору, тобто з 25.07.2021 року.

Розмір денної процентної ставки на момент укладення Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року та нарахування відсотків за користування кредитом не був обмежений законодавчо, оскільки тоді ще не діяв Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Зі змісту п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник не звільнявся від відповідальності за ч.2 ст.625 ЦК України за таке прострочення.

Згідно зі статтями 11, 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг» встановлений обов`язок кредитора щодо неухильного дотримання вимог Закону України «Про захист прав споживачів».

Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача (частина друга статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів).

Відповідно до п.5 ч.3 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Отже положення п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» стосуються не відсотків за користування кредитом, а компенсації за невиконання споживачем зобов`язань за договором.

А тому з врахуванням положень ч.2 ст.215, ч.5 ст.216, ст.217, ст.625 ЦК України, п.5 ч.3 ст.18 ЗУ «Про захист прав споживачів» та правову позицію Верховного Суду у постанові від 07.10.2020 року у справі №132/1006/19, що стосуються компенсації за невиконання споживачем зобов`язань за договором, визначений умовами ч.2 ст.625 ЦК України та п.4.3 Договору, розмір відповідальності за прострочення виконання позичальником ОСОБА_2 зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року має становити 50% вартості продукції розміру кредиту, тобто 2250 грн. (4500 грн. х 50% = 2250 грн.).

А тому з огляду на досліджені докази, з врахуванням принципів змагальності та диспозитивності суд вважає, що невиконане зобов`язання позичальника ОСОБА_2 за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року мало становити 9 562,50 грн., з яких основний борг по кредиту 4500 грн., відсотки за користування кредитом, нараховані у строк кредитування 25 днів, тобто з 25.07.2021 року до 18.08.2021 року включно, за денною відсотковою ставкою 2,5%, 2 812,50 грн., а також проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК, у розмірі 50% вартості продукції/розміру кредиту, 2250 грн.

Щодо Договору про надання фінансового кредиту №3167722031/434404 від 08.06.2021 року з ТОВ «Гоуфінгоу».

Крім того, 08.06.2021 року ТОВ «Гоуфінгоу» та ОСОБА_2 уклали Договір про надання фінансового кредиту №3167722031/434404, відповідно до пунктів 1.1 1.6 якого товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 4000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначеним цим Договором. Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 07.07.2021 року. За користування кредитом клієнт сплачує товариству 912,5% річних від суми кредиту в розрахунку 2,5% на добу. Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної клієнтом. Невід`ємною частиною договору є Публічна пропозиція (оферта) товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, які розміщені на сайті товариства.

За п. 2.1 Договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом здіснюватимуться згідно з графиком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього Договору.

За п.2.3 Договору, Якщо відповідно до п.1.5 цього Договору, скориставшись промокодом, Клієнт прострочить виконання зобов`язання, нараховані згідно умов Договору проценти підлягають перерахуванню за стандартною процентною ставкою (2,5% на добу) з першого дня прострочення, при цьому Клієнт погоджується, що такий перерахунок процентів за користування кредитом не є односторонньою зміною умов договору.

За п.2.4 Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту щ першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, іувзвний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

За п.2.5 Договору, при надходженні до Товариства коштів для виконання зобов`язань Клієнта Товариство направляє такі кошти на погашення заборгованості в наступній послідовності: 1) у першу чергу сплачуються проценти за користування кредитом, 2) у другу чергу здійснюється повернення суми кредиту.

За п.3.3.3. Договору, Клієнт має право продовжити строк надання кредиту, оплативши не пізніше останнього дня терміну повернення кредиту, зазначеного в Графіку розрахунків, в повному обсязі нараховані проценти по кредиту.

Згідно пункту 3.4 Договору, клієнт зобов`язаний своєчасно повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом в порядку, встановленому договором.

У розділі 4 Договору наведено відповідальність сторін та порядок вирішення спорів.

Так, відповідно до п.4.3. Договору, у разі якщо Клієнт не повернув кредит у строк, зазначений у п.1.2. цього Договору та/або в Додатках, тобто до 07.07.2021 року, проценти передбачені у п.1.3 Договору (2,5% на день) продовжують нараховуватися за кожний день користування кредитними коштами, але у будь-якому випадку не більше 90 календарних днів, починаючи з дня укладення договору.

Відповідно по пункту 6.1 Договору, договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Згідно пункту 6.7 Договору підписанням цього Договору клієнт підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства, а також Положення про конфіденційність товариства, Повідомлення про обробку персональних даних та клієнтів товариства та згоди на передачу і отримання інформації до та з БКІ, а також від операторів мобільного зв`язку.

У розділі 7 зазначено реквізити та підписи сторін. Так, клієнт ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , рахунок № НОМЕР_5 хх-хххх-8538.

У Додатку №1 до Договору про надання фінансового кредиту №3167722031/434404 від 08.06.2021 року наведено Графік платежів, за яким 08.06.2021 року надано кредит 4000 грн., а 07.07.2021 року мали повернути кредит 4000 грн. та відсотки за користування кредитом 3000 грн., всього 7000 грн. (т.1 а.с.23).

Відповідач ОСОБА_2 погодився на укладення Договору про надання фінансового кредиту №3167722031/434404 від 08.06.2021 року, підписавши його з додатками електронним підписом одноразовим ідентифікатором R18761.

На підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «Гоуфінгоу» зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/434404 від 08.06.2021 року: 1) позивач подав інформаційну довідку ТОВ «Платежі онлайн» №498/06 від 26.06.2023 року, згідно з якою було проведено транзакцію. Сайт торговця: GOFINGO.COM.UA. Номер транзакції: 32314-13009-51293. Сума транзакції 4000 грн. Дата і час проведення транзакції 08.06.2021 року об 11:35:03. Номер карти № НОМЕР_7 хх-хххх-0984, approval code 617875. Банк-емітент Oschad Bank. (т.1 а.с.127), 2) АТ «Ощад банк» надав інформацію №46/12-11/134593/2024/БТ від 31.10.2024 року, що банківська картка № НОМЕР_7 хх-хххх-0984 не належить ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Враховуючи, що при укладенні з ТОВ «Гоуфінгоу» Договору про надання фінансового кредиту №3167722031/434404 від 08.06.2021 року, ОСОБА_2 зазначив для отримання кредиту картку №4731-21хх-хххх-8538, проте на підтвердження виконання первісним кредитором ТОВ «Гоуфінгоу» своїх зобов`язань з надання кредиту суду було надано докази лише про перерахування коштів 08.06.2021 року на іншу картку № НОМЕР_7 хх-хххх-0984, яка доречі не належить ОСОБА_2 , а під час розгляду справи ОСОБА_2 у поясненнях та його представник адвокат Остахов П.В. в судових засіданнях заперечували отримання ОСОБА_2 у кредит грошових коштів, тому суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами виконання первісним кредитором ТОВ «Гоуфінгоу» своїх зобов`язань надати на виконання спірного договору кредиту ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 4000 грн., оскільки належних та допустимих доказів цього факту суду не подано, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

19.04.2022 року ТОВ «Гоуфінгоу» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали Договір факторингу №19042022-Г, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження ТОВ «Гоуфінгоу» за плату, а ТОВ «Гоуфінгоу» відступити ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №19042022-Г від 19.04.2022 року позивач ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_2 про повернення заборгованості за кредитним договором №3167722031/434404 від 08.06.2021 року у сумі 16000,00 грн. з яких: 4000,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 12000,00 грн. заборгованість за відсотками.

За відсутності належних, достатніх та допустимих доказів про виконання первісним кредитором ТОВ «Гоуфінгоу» своїх зобов`язань за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/434404 від 08.06.2021 року з надання ОСОБА_2 у кредит 4000 грн. на вказану ним у договорі картку № НОМЕР_5 хх-хххх-8538, то і у правонаступника первісного кредитора ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не виникає права вимоги з ОСОБА_2 заборгованості за цим договором.

Щодо стягнення заборгованості зі спадкоємця померлого ОСОБА_2 , яка отримала його спадщину ОСОБА_1 .

У ч.4 ст.25 ЦК України встановлено, що цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

За таких обставин правоздатність ОСОБА_2 припинилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у момент його смерті, що підтверджена свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_8 , видане 06.07.2025 року Відділом ДРАЦС у м. Кременчуці Кременчуцького району Полтавської області Східного міжрегіонального управління МЮ.

Разом з тим, відповідно до статей 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі статтею 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У ч.2 ст.1281 ЦК України встановлено, що кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. (ч.3 ст.1281 ЦК України).

Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. (ч.4 ст.1281 ЦК України).

Відповідно до ст.1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Виникнення у спадкоємців у разі прийняття спадщини обов`язку погасити заборгованість боржника узгоджується зі змістом статті 1218 ЦК України, яка визначає, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Вказані положення законодавства забезпечують дотримання балансу прав та інтересів усіх учасників цих правовідносин. Зокрема, спадкоємець, приймаючи спадщину, реалізує свій майновий інтерес щодо набуття у власність спадкового майна, при цьому у нього виникає обов`язок погасити заборгованість спадкодавця, проте виключно у межах вартості отриманого у спадщину майна. У свою чергу кредитор, укладаючи договори кредитування, може бути упевненим у погашенні заборгованості у разі смерті позичальника за рахунок спадкового майна, яке приймають у спадщину спадкоємці боржника.

Такий принцип регулювання спірних правовідносин ґрунтується на засадах розумності, пропорційності і справедливості та виключає можливість необґрунтованого покладення на спадкоємців боржника обов`язку погасити борг у розмірі більшому, ніж вартість набутого ними майна, що призведе до безпідставного погіршення їх майнового стану у зв`язку з виконанням зобов`язання, стороною якого вони не є і згоди на укладення якого не надавали.

Тобто у будь-якому разі виконання вимоги кредитора щодо погашення заборгованості, яку мав спадкодавець, не повинно зумовити погіршення майнового стану спадкоємця без одночасного отримання ним майнової вигоди у виді спадкового майна.

У ст. 55 ЦПК України визначено процесуальне правонаступництво. 1. У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. 2. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Установлено зі спадкової справи померлого ОСОБА_2 , заведеної державним нотаріусом Першої Кременчуцькрї державної нотаріальної контори Власенко Н.В., що відповідно до положень ст.1268, ст.1269 ЦК України ОСОБА_1 єдиний спадкоємець, яка прийняла спадщину померлого ОСОБА_2 , отримала свідоцтва на його спадщину, посвідчені 05.02.2026 року державним нотаріусом Першої Кременчуцькрї державної нотаріальної контори Власенко Н.В., що складається з 2/5 частин житлового будинку з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_2 , з грошових коштів вкладів з відсотками у АТ «ОТП Банк» в сумі 147559,69 грн.

За клопотанням позивача до участі у справі було залучено правонаступника відповідача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , його правонаступника ОСОБА_1 , яка прийняла його спадщину та оформила свідоцтва про право на спадщину.

За таких обставин, відповідно до положень ст.1216-1218, ст.1281, ст.1282 ЦК України, у спадкоємиці ОСОБА_1 виник обов`язок погасити заборгованість ОСОБА_2 перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в межах вартості отриманого нею майна у спадщину, за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року, що становить 9 562,5 грн., з яких основний борг по кредиту 4500 грн., відсотки за користування кредитом, нараховані у строк кредитування 25 днів, тобто з 25.07.2021 року до 18.08.2021 року включно, за денною відсотковою ставкою 2,5%, 2 812,5 грн., а також проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК 2250 грн.

Враховуючи викладене, керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає за необхідно частково задовольнити позовні вимоги, стягнути з правонаступника боржника ОСОБА_2 , яка єдина прийняла та отримала його спадщину, ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в межах вартості отриманого нею майна у спадщину, за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року, що становить 9 562,5 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено частково на 28,59% (33437,50 грн. х 28,60%=9 562,50 грн.), то відповідно до положень ст.141ЦПК України необхідно стягнути з правонаступника первісного відповідача ОСОБА_1 понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог в сумі 767,62 грн. (2684,00 грн. х 28,60% =767,62 грн.), що підтверджено документально.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Керуючись статтями 5-19, 76, 77, 81, 133, 141, 263-265, 352,354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов, з внесеними змінами, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , за участі третіх осіб, які не заявляли самостійних вимог щодо предмету позову, Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Європейська кредитна група», Товариства з обмеженою відповідальністю «Гоуфінгоу», про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту №3167722031/710412 від 25.07.2021 року, що становить 9 562,50 грн., з якої основний борг по кредиту 4500 грн., відсотки за користування кредитом 2 812,50 грн., а також проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ч.2 ст.625 ЦК 2250 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати на судовий збір в сумі 767,62 грн.

Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.

Інформація про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд.30, адреса для листування: 07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Лісова, буд.2, поверх 4;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт № НОМЕР_9 , виданий 04.09.1996 року Крюківським РВ УМВС України в Полтавській області, РНОКПП НОМЕР_10 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст з рішення складений 06.07.2026 року.

Суддя Мурашова Н.В.