Рішення № 137953298, 06.07.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/504/26

Провадження № 2/604/440/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2026 року позивач ТОВ ««ФК Єврокредит» через систему «Електронний суд» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідач неналежним чином виконував умови кредитного договору, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 78626,49грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 10 березня .2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (далі - АТ «МЕГАБАНК») та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 8-019-854-2-21-Г (з ануїтетними платежами) (далі Кредитний договір), який складається з публічної частини договору, якою є Правила обслуговування клієнтів в АТ «МЕГАБАНК», розміщені на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua, та індивідуальної частини договору, якою є вказаний Кредитний договір. За твердженням позивача, відповідачу було надано кредит у розмірі 72252,80грн, строком з 10 березня 2021року по 09 березня 2023 рік, процентна ставка за користування кредитом фіксована 39,00% річних, розмір щомісячного платежу 4422,09грн, Вказує, що АТ «МЕГАБАНК» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору, в свою чергу ОСОБА_1 , умови договору не виконано, не повернуто в повному обсязі кредит Кредитодавцю та не сплачено відсотки за користування кредитом.

Крім того вказує, що 03.09.2024 між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» було укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240, відповідно до умов договору АТ «МЕГАБАНК» відступило свої права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № 8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021.

Також, 27.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК «Єврокредит» було укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК«Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлене право вимоги за договором № 8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021.

За розрахунками позивача, станом на 03.09.2024 року загальний розмір заборгованості відповідача за вказаним Кредитним договором становить 78626,49гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у сумі 52699,53 грн. та заборгованість за нарахованими процентами у сумі 25926,96 грн.

Відповідач ОСОБА_1 , на користь нового кредитора ТОВ «ФК Єврокредит» жодних платежів станом на 30.04.2026 року (дата звернення з позовом до суду) не здійснив. Оскільки відповідач добровільно не сплатив суму боргу за кредитом, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 , на свою користь заборгованість за кредитним договором №8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021у в загальному розмірі 78626,49грн, а також в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200 грн.

Ухвалою суду від 07 травня2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи визначено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ ««ФК Єврокредит», на задоволені позову наполягає, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.

25 червня 2026 року до суду через систему "Електронний суд» від представника відповідача адвоката Драус О.О. надійшла заява про розгляд справи без участі відповідача та представника. Також, у поданій заяві представник вказав, що відповідачем визнано позовні вимоги частково, асаме відповідач не заперечує, що ним було укладено з АТ «Мегабанк» кредитний договір строком на 12 місяців. Вказує, що свої зобов`язання відповідач виконував, сплачував відсотки за користування коштами, однак наприкінці 2021 року відділення Банку закривалися, в електронному кабінеті клієнтів Банку відбувалися збої, у зв`язку з чим відповідач не міг сплачувати відсотки. Також вказує, що відповідач безпосередньо звернувся до працівника банку, з яким контактував з питань погашення кредиту, який повідомив що, банку більше не існує, а відтак погашати кредит не потрібною. Так, з лютого 2022 року правління НБУ ухвалило рішення зарахувати АТ «Мегабанк» до категорії проблемних, а рішенням НБУ від 02.06.2022 АТ «Мегабанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, у зв`язку з чим Фонд гарантування вкладів розпочато процедуру виведення його з ринку, шляхом запровадження тимчасової адміністрації, роботі якої тривалий час перешкоджало керівництво Банку. За твердженням відповідача, саме Банком чинилися перешкоди щодо сплати відсотків та тіла кредитних коштів, тому за таких обставин, відповідач погоджується повернути суму займу у розмірі тіла кредиту, що визначена позивачем. Разом з тим, відповідач не погоджується із вимогою про стягнення відсотків. Одночасно просить з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, виходячи з її конкретних обставин, зменшити витрати на правничу допомогу до 2000 грн., що відповідатиме критеріям виправданості, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам в цілому, доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09 березня 2021 року ОСОБА_1 , заповнив Заяву на отримання експрес кредиту на споживчі цілі у АТ «Мегабанк», в якій зазначив свої особисті дані: прізвище, ім`я, по батькові, ідентифікаційний номер, рік народження, номер мобільного телефона, паспортні дані, домашню адресу, щомісячний дохід. Поряд з цим в заяві визначено, розмір кредиту 67400грн, строк кредитування 24 місяці, проценту ставка 39,0%. Зазначена анкета підписана особистим підписом відповідача.

Також, сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, якій містись інформацію про основні умови кредитування, щодо процентної ставки, загальної вартості кредиту та порядок повернення кредиту.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, 10 березня 2021 року між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №8-019-854-2-21-Г, згідно з яким відповідачу було надано грошові кошти (Кредит) в сумі 72252,80грн., на строк з 10 березня 2021 року до 09 березня 2023 року включно, зі сплатою 39,00 процентів річних за користування кредитом, розмір щомісячного платежу 4422,09 грн. Банк перед відповідачем свої зобов`язання за Кредитним договором виконав належним чином, надавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Згідно з п. 1.1. Кредитного договору Кредитодавець надає кредитні кошти (надалі кредит) в сумі та на умовах визначених договором, які позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками.

Для надання позичальнику суми кредиту та обліку заборгованості за кредитом АТ "МЕГАБАНК" відкрив позичковий рахунок № НОМЕР_1 (п.3.1.1). Для обліку нарахованих процентів за користування кредитом АТ "МЕГАБАНК" відкрив рахунок НОМЕР_2 (п.3.1.2). Тип кредиту кредит. Процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості (фіксована) 39,00% річних (п.2.8). Загальна вартість кредиту 107210,98 (Додаток №1). Реальна річна процентна ставка 47,5317 (Додаток №1).

Відповідно до п. 3.2. кредитного договору позичальник зобов`язується серед іншого, зокрема : повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16:00 годин 09 березня 2023р.; використовувати кредит на цілі, визначеному у п. 1.2 Договору; своєчасно та в повній сумі сплачувати щомісячні платежі ( ануїтетні платежі та відповідні комісії винагороди ) за Договором на передбачених Договором умовах.

Згідно п. 3.3.4 Кредитного договору, кредитодавець має відступити право вимоги за Договором відповідно до цивільного законодавства.

За умовами п. 7.1 Кредитного договору, він набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та діє до 09.03.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами прийнятих на себе зобов`язань за ним.

Відповідно до п. 7.2 Кредитного договору, закінчення строку Договору не звільняє позичальника від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Кредитного договору.

На підтвердження переказу Максимовичу А.Я грошових коштів в сумі 72252,80грн грн., позивачем надано, заяву на видачу готівки №TR.2874013.1959.4259 від 10.03.2021, відповідно до якої відповідачу було видано кошти згідно Договору №8-019-854-2-21-Г. Також, згідно квитанції № TR.2874013.1960.4259 від 10.03.2021, ОСОБА_1 було здійснення погашення першого щомісячного платежу у розмірі 4852,80грн.

Таким чином, АТ "Мегабанк" виконало свої зобов`язання за Договором, відкривши Відповідачу поточні рахунки та здійснивши перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача, що підтверджується виписками з особового рахунку ОСОБА_1 , крім того у поданій заяві Відповідач не заперечував факт отримання коштів та користування ними, відповідачем визнано позовні вимоги позивача в частині заборгованості за тілом кредиту.

Судом також встановлено, що 03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» (Новий кредитор) був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги.

За умовами п. 1 вказаного Договору, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, Зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Надана копія Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від Банку - АТ «МЕГАБАНК» до нового кредитора - ТОВ « ФК «МУСТАНГ ФІНАНС».

Відповідно до Витягу з Додатоку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, укладеного "03" вересня 2024 року ТОВ « ФК «МУСТАНГ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором № 8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021 у загальному розмірі 78626,49 грн, з яких: 52 699,53 грн сума заборгованості основного боргу за кредитом та 25926,965грн сума заборгованості за нарахованими процентами.

Крім того, 27 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» укладено Договір про відступлення прав вимоги № 1/12, за умовами якого новим кредитором набуто право вимоги за кредитним договором № 8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021, про що свідчить Витяг з Додатоку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного "27" грудня 2024 року .

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021 станом на 03.09.2024 становить 78626,49грн., з яких: 52699,53 грн. - заборгованість за кредитом; 25926,96грн. - заборгованість за відсотками.

Згідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч. 1 ст.611, ч. 1 ст.612 ЦК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду від 04 червня 2020 року у справі № 910/1755/19, у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частин 3 та 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

Суд встановив, що кредитний договір укладено між сторонами в письмовій формі та відповідачем отримані кредитні кошти шляхом перерахування їх на вказаний у кредитному договорі рахунок, що не заперечується ОСОБА_1 .

Отже, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором.

При вирішенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача процентів за користування кредитами, суд враховує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 висловила таку правову позицію: «надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондується жодному праву кредитодавця. Отже, припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду підкреслює, що зазначене в цьому розділі постанови не означає, що боржник не повинен у повному обсязі виконувати свій обов`язок за кредитним договором. Боржник не звільняється від зобов`язань зі сплати нарахованих у межах строку кредитування, зокрема до пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, процентів за «користування кредитом». Установлений кредитним договором строк кредитування лише визначає часові межі, в яких проценти за «користування кредитом» можуть нараховуватись, не скасовуючи при цьому обов`язок боржника щодо їх сплати. Отже, якщо позичальник прострочив виконання зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів за «користування кредитом», сплив строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту не може бути підставою для невиконання такого зобов`язання. Зазначене також є підставою для відповідальності позичальника за порушення грошового зобов`язання.»

На підставі наведеного, при визначенні розміру процентів, які підлягають стягненню на користь позивача, суд враховує, що нарахування процентів може здійснюватися в межах строку кредитування.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.03.2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 , було укладено кредитний договір №8-019-854-2-21-Г, відповідно до умов якого позичальнику надано кредит в сумі 72252,80 грн. на строк з 10 березня 2021 року до 09 березня 2023 року включно.

Згідно розрахунку заборгованості за договором сума відсотків за користування кредитом становить 25926,96 грн.

Поряд з цим надана позивачем, виписка по особовим рахункам ОСОБА_1 за період з 03.12.2022 по 03.09.2024, свідчить про те, що визначена позивачем до стягнення заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках за користування кредитом за договором №8-019-854-2-21-Г в розмірі 25926,96 грн. включає суму 2019,68грн. за період з 31.03.2023 року по 02.09.2024 року, який виходить за межі строку кредитування, що встановлений по 09.03.2023р.

Тому, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості за відсотками за період в межах строку кредитування з 10.03.2021 року до 09.03.2023 року 23907,28грн. В інший частині вимог про стягнення заборгованості за складовою боргу за нарахованими процентами слід відмовити.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між ОСОБА_1 та первісним кредитором АТ "Мегабанк" кредитного договору №8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021, факт отримання відповідачем коштів за вказаним договором та їх неповернення у відповідності до умов вказаного договору у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до позивача ТОВ «ФК Єврокредит», - суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №8-019-854-2-21-Г у загальному розмірі 76606,81 грн, з яких: з 52699,53грн - сума основного боргу та 23907,28 грн проценти за користування кредитом, в іншій частині вимоги позивача є необґрунтованими, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно ч.2, ч. 3 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування у справі. Для підтвердження цих обставин потрібно надати суду договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, і оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. (Постанова ВП ВС від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16)

Відповідно до статей 133, 134, 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. (…) Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Встановлено, що позивач в позовній заяві зазначив розмір витрат на правову допомогу 11 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що правнича допомога надавалась позивачу адвокатським об`єднанням Адвокатським об`єднанням «АЛЬЯНС ДЛС» на підставі договору про надання правової допомоги № № 1/07 від 01.07.2025.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача було подано до суду наступні документи: договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12094221 від 05.01.2026 року, наведено перелік наданих юридичних послуг та їх вартість щодо вирішення спору про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на суму 11 200,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Позовні вимоги задоволено на 97% (76606,81 грн. / 78626,49грн х 100%).

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позовні вимоги задоволено на 97%, з урахуванням зазначеного понесені позивачем витрати на правову допомогу становлять 10864грн (11200х97%/100%).

У даному випадку судом враховано, що представником відповідача заявлено клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу до 2000грн, оскільки заявлений позивачем розмір не відповідає критерію співмірності, розумності та справедливості.

Визначаючи розмір суми наданої правничої допомоги, суд виходить з того, що дана справа для кваліфікованого юриста не є спором значної складності, не потребує зібрання великого обсягу доказів, залучення до участі у справі інших учасників, зважаючи на категорію даної справи, яка є малозначною, та існує багато судової практики в даній категорії спору, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим, з огляду на категорію та складність цієї справи.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що позивач поніс судові витрати, у виді сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2582,53грн (2662,40 грн х 97% / 100 %) судового збору

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 4, 13, 76-81, 141, 258, 259, 264-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (код ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: Україна, 49001, Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 8-019-854-2-21-Г від 10.03.2021 у розмірі 76606,81(сімдесят шість тисяч шістсот шість гривень 81 копійку), з яких: заборгованість кредитом 52699,53 (п`ятдесят дві тисячі шістсот дев`яносто дев`ять гривень 53 копійки), заборгованість за нарахованими процентами 23907,28 (двадцять три тисяч дев`ятсот сім гривень 28 копійок), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 ( п`ять тисяч гривень 00 копійок ) та суму судового збору в розмірі 2582,53 ( дві тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 53копійок), а всього стягнути 84189,34 (вісімдесят чотири тисяч сто вісімдесят дев`ять гривень 34 копійки.)

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 6 липня 2026 року

Суддя В.М. Сіянко