Рішення № 137953247, 06.07.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/239/26

Провадження №2/590/215/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Сатарова О.В.,

з участю секретаря судового засідання Данченко І.М.

за участі позивача ОСОБА_1

представника відповідача Лисочанської І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Ямпіль Сумської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЙРЗ НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 / до Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області /Код ЄДРПОУ 04390133, вул. Грушевського, б.31, селище Свеса, Шосткинський район, Сумська область, індекс 41226/

про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

Позивачка ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним вище позовом, в якому просить визнати незаконною відмову Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області в передачі їй у власність в порядку приватизації квартири АДРЕСА_2 , яка оформлена листом Свеської селищної ради за вих. №02-12/29-Г від 12.02.2026р. Зобов`язати орган приватизації Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області прийняти від позивачки пакет документів та провести дії по приватизації квартири АДРЕСА_2 на її користь за відсутності ордера на вселення у житлове приміщення.

В обґрунтування позову зазначає, що підставою звернення до суду з даною позовною заявою стала обставина її вселення та безперервного проживання з 10.08.1990 року в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2 . Для реалізації свого права на приватизацію як особа, що має право користування квартирою, в 2026 році Позивач звернулася до органу приватизації житла Свеської селищної ради із заявою про приватизацію квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», при цьому надала копії необхідних документів. За результатом розгляду наданих документів, в задоволенні заяви отримала відмову, яка оформлена листом Свеської селищної ради за вих. №02-12/29-Г від 12.02.2026р. Зазначена відмова з посиланням на п.18 Наказу № 396 Міністерства з питань житлово-комунального господарства «Про затвердження Положення про передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян» від 16.12.2009 року мотивована тим, що Позивачкою не надано копії Ордеру, який за твердженням Відповідача, є Єдиною підставою для вселення в житлове приміщення та відсутність такого ордеру про вселення унеможливлює прийняття рішення про передачу квартири у власність у порядку приватизації. Проте, не погоджуюсь із такою позицією Відповідача, Позивачка вважаю дії по відмові в приватизації квартири незаконними. У зв`язку з чим, вимушена звернутись за захистом своїх прав до суду.

Позивачка з 10.08.1990 року є зареєстрованою в квартирі АДРЕСА_2 . Зареєстрована одна. Багатоквартирний будинок, в якому розташована однокімнатна квартира АДРЕСА_2 , належить до державного житлового фонду місцевих рад, оскільки є власністю територіальної громади, що підтверджується копією Довідки Свеської селищної ради від 24.02.2026р. за вих. №188. При вселенні до квартири в 1990 році було укладено Типовий договір найму житлового приміщення від 18.07.1990 року. Даний договір укладався з колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка наразі є відповідальним наймачем, на її ім`я відкриті особові рахунки по сплаті комунальних та інших платежів по зазначеній адресі, заборгованості по оплаті немає. Для реалізації свого права на приватизацію як особа, що має право користування квартирою, в 2026 році Позивач звернулася до органу приватизації житла Свеської селищної ради із заявою про приватизацію квартири відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», однак Відповідачем відмовлено в приватизації займаної нею квартири, мотивуючи тим, що окрім наданих нею до заяви документів, не додана копія ордера на жиле приміщення. Вважає, що дії Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області є неправомірними, оскільки ордер діє лише 10 днів та є підставою лише для вселення у квартиру. Те, що вона на законних підставах вселилася і проживає у спірній квартирі підтверджується вищезазначеними обставинами та документами.

З огляду на викладене вважає, що рішення Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області про відмову їй в оформленні передачі у приватну власність та приватизації спірної квартири прийняті без врахування норм чинного законодавства і порушують їх право на отримання житла у власність. Просить позов задовольнити.

Ухвалою від 27.03.2026 у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

04.05.2026 підготовче судове засідання відкладено через неявку відповідача.

05.05.2026 від Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою від 25.05.2026 закрито підготовче провадження у цивільній справі. Призначено справу до судового розгляду по суті. Визнано обов`язковою явку в судове засідання представника Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області для надання особистих пояснень по суті позовних вимог.

Ухвалою від 26.06.2026 клопотання Секретаря Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області Д.Дарико про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів /25.06.2026 дата отримання клопотання судом/ було задоволено.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не скористався, заперечень проти позову не заявив.

Позивачка ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримав з підстав наведених у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області Лисочанська І.В. у судовому засіданні заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 визнала в повному обсязі, проти їх задоволення не заперечувала.

Разом з тим, представник відповідача пояснила, що у Свеської селищної ради відсутні законні підстави для задоволення заяви позивачки в позасудовому порядку через обставини, детально викладені у листі за вих. № 02-12/29-Г від 12.02.2026 року. Зокрема, вона зауважила, що орган приватизації діяв виключно в межах чинних підзаконних актів, які вимагають обов`язкового надання копії ордера, а оскільки в архівах ради ці документи відсутні, вирішення даного питання можливим лише в судовому порядку.

Таку позицію представника відповідача суд розцінює як суперечливу та таку, що по суті не є повним визнанням позовних вимог. З одного боку, визнаючи позов, представник виражає згоду з наявністю у ОСОБА_1 права на приватизацію спірного житла. З іншого боку, вона одночасно наполягає на правомірності дій органу приватизації та законності винесеної відмови від 12.02.2026 року. За таких обставин суд вважає, що між сторонами існує дійсний спір про право, який підлягає вирішенню судом на загальних підставах із дослідженням і оцінкою всіх наявних у справі доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Тобто, саме лише визнання позову відповідачем не є для суду безумовною підставою для його задоволення та не звільняє суд від обов`язку перевірити, чи не суперечать такі дії закону.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір на підставі наданих доказів та в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 з 10.08.1990 року зареєстрована та безперервно проживає в квартирі АДРЕСА_2 /Слідує з копії паспорта Серії НОМЕР_2 а.с. 6-7, Витягу з реєстру територіальних громад а.с. 8/. Відповідно до Відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, виданої власнику житлового приміщення ОСОБА_1 . Свеською селищною радою за №206 від 05.03.2026 /а.с. 11/, позивачка зареєстрована в квартирі АДРЕСА_2 одна.

Згідно з довідкою Свеської селищної ради від 24.02.2026 року за вих. № 188, станом на 24.02.2026 на обліку селищної ради обліковується житловий будинок первісною вартістю 13 672 544,16 грн. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 /а.с. 12/.

При вселенні до квартири 18.07.1990 року було укладено Типовий договір найму житлового приміщення в будинках держаного та громадського житлового фонду в Українській РСР з чоловіком позивачки ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /Копія Типового договору а.с. 14-16, копія свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 а.с. 17, копія свідоцтва про смерть ОСОБА_5 Серії НОМЕР_4 а.с. 18/.

На теперішній час позивачка є наймачем вказаного житла, на її ім`я відкриті особові рахунки, заборгованість за оплату комунальних послуг відсутня /копія довідки МПП «Нектар» від 05.12.2025 №105 а.с. 13/.

У 2026 році ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про приватизацію квартири /Квитанція від 28.07.2025 а.с. 19/, на що листом від 12.02.2026 року № 02-12/29-Г отримала відмову через неподання копії ордера на жиле приміщення, а також документів щодо родинних зв`язків та невикористання чеків громадянами ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ..

Зазначено, що у зв`язку з тим, що наданий Позивачкою пакет документів є неповним, Свеська селищна рада не має правових підстав для прийняття рішення щодо передачі квартири АДРЕСА_2 , у приватну власність відповідно до поданої нею заяви. Додатково зазначаємо, що в Свеській селищній раді відсутній ордер на жиле приміщення щодо квартири АДРЕСА_2 , а також відсутні будь-які записи про його видачу в наявних облікових та архівних документах селищної ради. Та рекомендовано, враховуючи викладене для вирішення порушеного у зверненні питання, звернутися до суду в порядку, визначеному чинним законодавством України /а.с. 9-10/.

ОСОБА_3 є інвалідом третьої групи загального захворювання, безстроково, та отримує пенсію по інвалідності, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_5 , виданого 16.10.2013 Пенсійним фондом України, та копією Довідки до акту огляду МСЕК Серії 10 ААВ №593343 /а.с. / .

Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.

У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.

За правилами статті 345 ЦК України фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.

У частині третій статті 9 ЖК Української РСР визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.

Правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання й утримання визначені Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», до об`єктів приватизації належать квартири багатоквартирних будинків, які використовуються громадянами на умовах найму.

Відповідно до частини четвертої статті 5 зазначеного Закону право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону.

Право на приватизацію житлових приміщень у гуртожитку з використанням житлових чеків одержують громадяни України, які на законних підставах проживають у них.

Кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно в межах номінальної вартості житлового чеку або з частковою доплатою один раз (частина п`ята статті 5 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.

Згідно із частиною одинадцятою статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) та житлових приміщень у гуртожитках державного житлового фонду, вирішуються судом.

У частині десятій статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» закріплено, що органи приватизації, органи місцевого самоврядування не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках у приватизації займаного ними житла, крім випадків, передбачених законом.

Перелік таких випадків чітко визначений у законодавстві і є вичерпним.

До них відноситься відсутність у особи права на приватизацію (частина друга статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків»), заборона приватизувати конкретне приміщення (частина четверта статті 1 Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», частина друга статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»).

Згідно з пунктом 17 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 16 грудня 2009 року № 396 громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім`ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.

Пунктом 18 Положення № 396 затверджено перелік документів, які подаються громадянином до органу приватизації.

Статтею 8 Конвенції закріплено, що кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

У пункті 36 рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Прокопович проти Росії» ЄСПЛ визначив, що концепція «житла» за змістом статті 8 Конвенції не обмежена житлом, яке зайняте на законних підставах або встановленим у законному порядку. «Житло» - це автономна концепція, що не залежить від класифікації у національному праві. То чи є місце конкретного проживання «житлом», що б спричинило захист на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин справи, а саме від наявності достатніх триваючих зв`язків з конкретним місцем проживання (рішення ЄСПЛ у справі «Баклі проти Сполученого Королівства» від 11 січня 1995 року, пункт 63).

Таким чином, тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.

Принцип пропорційності у розумінні Європейського суду з прав людини полягає в оцінці справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право людини на повагу до житла, й інтересами особи, яка зазнає негативних наслідків від цього втручання. Пошук такого балансу не означає обов`язкового досягнення соціальної справедливості у кожній конкретній справі, а передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між легітимною метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа внаслідок втручання в її право на повагу до житла несе надмірний тягар. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були би менш обтяжливими для прав і свобод цієї особи, оскільки обмеження її прав не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для досягнення вказаної мети.

Судом встановлено, що квартира за адресою: квартира АДРЕСА_2 належить до комунального житлового фонду, ордер на вселення у зазначене приміщення ОСОБА_9 не видавався. У спірну квартиру ОСОБА_3 вселилась як член сім`ї у 1990 році, з того часу постійно в ній проживає та зареєстрована, вона несе витрати з її утримання.

Законність проживання ОСОБА_3 у спірній квартирі Відповідачем неоспорюється.

Що в сукупності свідчить про те, що вона має достатні та триваючі зв`язки з конкретним місцем проживання, а зазначене житлове приміщення є в цілому його «житлом» у розумінні статті 8 Конвенції.

Згідно положень частини 10 статті 8 у прив`язці до пункту 2 статті 2 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» перелік підстав для відмови в приватизації квартири є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

З огляду на це, доводи відповідача про відсутність правових підстав для прийняття рішення щодо передачі у приватну власність ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_2 з мотивів неподання нею повного пакета документів є безпідставними.

Таким чином, дії Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області порушують конституційне право позивача ОСОБА_3 на приватизацію житла у встановленому законом порядку, а відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для захисту вимог позивача щодо реалізації свого права на приватизацію.

Враховуючи вищенаведене, позов в частині визнання незаконним рішення про відмову Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області в оформленні передачі їй /позивачці/ у власність в порядку приватизації квартири АДРЕСА_2 , яке оформлене листом Свеської селищної ради за вих. №02-12/29-Г від 12.02.2026р. слід задовольнити.

Щодо іншої частини позовних вимог, суд наголошує, що відповідно до вимог ст. ст.1,3,8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина, який постійно мешкає у квартирі (будинку), відносно якої вирішується питання про передачу у власність.

Законами України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також Положенням про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян визначена відповідна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян, яка здійснюється лише уповноваженими на те органами, до числа яких суд не належить.

Зазначений висновок відповідає позиції, висловленій в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.03.2017 року по справі № 752/12075/15-ц, та у Постанові Верховного Суду від 02.08.2018 року по справі № 761/38539/16-ц.

Отже, з системного аналізу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»,Закону України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», а також Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, слід дійти висновку, що вказаними нормативно - правовими актами визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Вказана процедура здійснюється лише визначеними на те органами, до числа уповноважених на це установ суд не належить, оскільки не наділений повноваженнями на прийняття рішення про приватизацію квартири, а тому в частині позовних вимог про зобов`язання орган приватизації Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області прийняти від позивачки пакет документів та провести дії по приватизації квартири АДРЕСА_2 на її користь за відсутності ордера на вселення у житлове приміщення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати рішення про відмову Свеської селищної ради Шосткинського району Сумської області в оформленні передачі ОСОБА_10 у власність в порядку приватизації квартири АДРЕСА_2 , яка оформлена листом Свеської селищної ради за вих. №02-12/29-Г від 12.02.2026р. - незаконним.

В іншій частині позовних вимог - відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду . Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

Позивач ОСОБА_11 / ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЙРЗ НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 /

Відповідач Свеська селищна рада Шосткинського району Сумської області /Код ЄДРПОУ 04390133, вул. Грушевського, б.31, селище Свеса, Шосткинський район, Сумська область, індекс 41226/

Повний текст рішення складено 06.07.2026.

Суддя : О.В. Сатарова