Рішення № 137952982, 03.07.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/449/26 Справа №447/3975/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03.07.2026 м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

з участю: секретаря судового засідання Стемпель А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло»,

до відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

про стягнення заборгованості в сумі 22 068,39 грн.

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився

Обставини справи

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії та гарячої води на загальну суму 22068, 39 грн.

Ухвалою суду від 06.01.2026 відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 16.02.2026.

В судовому засіданні 16.02.2026 за участю представника позивача Фрея Т.В., у зв`язку з неявкою в судове засідання відповідачів, суд відклав розгляд справи на 12.03.2026. При цьому на адресу суду повернулись рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, якими суд направляв відповідачам ухвалу про відкриття провадження від 06.01.2026, з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

В судове засідання 12.03.2026 учасники справи не з`явились. Представник позивача через Електронний суд 11.03.2026 подав заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечив. Відповідачі причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце розгляду справи.

Надалі у зв`язку із неявкою відповідачів в судові засідання, розгляд справи неодноразово відкладався, востаннє на 30.06.2026.

В судове засідання 30.06.2026 відповідачі в черговий раз не з`явилися, причин неявки не повідомили. На адресу суду повернулись поштові відправлення, якими суд направляв відповідачам судові повістки на 21.04.2026 та на 30.06.2026 з відмітками «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд звертає увагу на те, що згідно з положеннями ч.ч.7,8 ст.128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси, судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є зокрема: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до положень ст.131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Аналіз наведених положень процесуального закону свідчить, що у разі, якщо судова повістка направлена судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною чи встановленою судом інформацією про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, то вважається що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Суд також звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду. В свою чергу особа, яка зареєструвала свої місце проживання за певною адресою, діючи розумно та добросовісно, повинна дбати про те, щоб мати змогу отримувати надіслану їй кореспонденцію своєчасно. У разі виникнення перешкод, адресат міг, зокрема, подати заяву про пересилання або доставку адресованих йому поштових відправлень на іншу адресу. Це передбачено п.п. 108, 109 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Отже, для добросовісного адресата є механізм забезпечення права на отримання офіційної кореспонденції незалежно від того живе він чи ні за певною адресою. Натомість у суду немає жодного механізму забезпечити вручення судової кореспонденції учаснику справи, який не бажає її отримувати або не проживає за зареєстрованою адресою. З огляду на це, відсутність відповідача за адресою проживання, на яку направлялася повістка, не може бути перешкодою для розгляду справи.

Відтак, оскільки судові повістки про виклик до суду було направлено відповідачам як за зареєстрованою так і за фактичною адресою їх місця проживання, згідно встановленої судом інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи, та такі повернулись без вручення адресату у зв`язку із його відсутністю за місцем проживання, відповідачка вважається такою, що була належним чином повідомлена про розгляд справи судом.

Окрім того, суд зазначає, що відповідачі додатково повідомлялися про розгляд справи шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі «Судова влада».

З огляду на викладене, відповідачі вважаються повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, належним чином.

Суд також приймає до уваги те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain).

У своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008 року, Європейський суд з прав людини, вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 43 ЦПК України визначено права та обов`язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Однак, в жодне із призначених судом судових засідань, відповідачі не з`явилася, причини неявки суду, не повідомили, відзиву на позовну заяву не подали.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Частиною 1 статті 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 281 ЦПК України передбачено, що про заочний розгляд справи суд постановляє ухвалу. Розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.

Враховуючи той факт, що відповідачі, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явилися та не повідомили причин неявки, відзив на позов не подали, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалив провести заочний розгляд справи №447/3975/25 та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 30.06.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч.6 ст.259 ЦПК України і ч.5 ст.268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату складення повного судового рішення.

Правова позиція позивача

В обґрунтування своїх вимог щодо предмета спору позивач покликається на те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради від 19.11.2019 №329 ТОВ «Нафтогаз тепло» визначено виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та виконавцем комунальних послуг з постачання гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області.

Відповідачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , яка під`єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання та гарячої води. Позивач забезпечив надання теплової енергії та гарячої води до приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , впродовж опалювальних сезонів 2019-2020 років, 2020-2021 років 2021-2022 років, 2022-2023 років, 2023-2024 років, 2024-2025 років. Відповідачі фактично користуються послугами, які ТОВ «Нафтогаз Тепло» надає споживачам м.Новий Розділ у встановленому законом порядку від надання послуг ПТЕ та/або ПГВ не відмовлялися. У зв`язку з несвоєчасною сплатою за спожиті послуги та невнесення плати за абонентське обслуговування, в результаті чого станом на момент подачі даної позовної заяви, згідно з даних бухгалтерського обліку та прикладених до заяви розрахунків заборгованості у відповідачів наявна заборгованість у розмірі 22068,39 грн, з яких 14 984,72 грн.- заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 2153,51 грн. - заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води, в тому числі 1178,05 грн.- плата за абонентське обслуговування ПТЕ, 1178,03 грн. плата за абонентське обслуговування ГВП ; 1978,34 грн.- інфляційне збільшення, 595,74 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 3028,00 грн., а тому просить позов задовольнити.

Правова позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, відзив на позовну заяву не подав.

Фактичні обставини встановлені судом

Згідно з інформаційної довідки №449594201 від 28.10.2025 (а.с. 27-28) з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до рішення виконавчого комітету Новороздільської міської ради Львівської області №329 від 19.11.2019 визначено ТОВ «Нафтогаз Тепло» виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води (а.с. 8).

Відповідно до актів та паспортів готовності до опалювального періоду 2020/2021, 2021/2022, 2022/2023, 2023/2024,2024/2025 будинок по АДРЕСА_3 готовий до експлуатації в осінньо-зимовий період (а.с. 12-260.

Згідно з актами про пуск теплоносія (а.с.9-11), надано послугу з постачання теплової енергії до будинку за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до розрахунку заборгованості по платі за абонентське обслуговування за період 01.11.2021-30.09.2025 заборгованість складає 1178,05 грн. та 1178,03 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості по платі за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за період 01.11.2019-30.09.2025 заборгованість складає 14984,72 грн. та 2153,51грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості 3%річних та інфляційної складової за адресою: АДРЕСА_2 , заборгованість складає 595,74 грн. та 1 978,34 грн.

На адресу відповідачів надсилалась вимога ТОВ «Нафтогаз» про сплату заборгованості, проте така залишена без належного реагування.

Оцінка суду

Відповідно до приписів ст. ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст.2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», комунальні послуги це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Частиною другою ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», визначено, що споживач зокрема зобов`язаний: укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець комунальної послуги зобов`язаний: забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

При цьому, такому праву прямо відповідає визначений у ч.1, 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», обов`язок, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки невизначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст. 21 вказаного Закону одиниця виміру обсягу спожитої споживачем теплової енергії визначається правилами надання відповідної комунальної послуги,що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача,який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 22 вказаного Закону, одиниця виміру обсягу спожитої споживачем гарячої води визначається правилами надання відповідної комунальної послуги, що затверджуються уповноваженим законом органом. Виконавець послуги з постачання гарячої води повинен забезпечити її постачання безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, температури та величини тиску. Параметри якості гарячої води повинні відповідати встановленим законодавством вимогам. Послуга з постачання гарячої води надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання гарячої води, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом. Тарифи на комунальну послугу з постачання гарячої води, що виробляється суб`єктом господарювання за допомогою систем автономного теплопостачання, визначаються та встановлюються органом, що регулює діяльність такого суб`єкта господарювання, окремо для кожного багатоквартирного будинку з урахуванням собівартості надання такої послуги, а також рентабельності суб`єкта господарювання, що провадить таку діяльність.

Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною третьою статті 24 Закону України «Про теплопостачання» передбачено основні обов`язки споживача теплової енергії, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та підтверджена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18).

Відповідно до п.35 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №830 від 21.08.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» (надалі - Правила № 830), та п. 37 Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1182 від 11.12.2019 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» (надалі - Правила № 1182), розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом (граничний строк внесення плати за спожиту послугу), якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів.

Споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору.

Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об`єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.

Згідно з абз. 4 п. 24 Правил № 830, обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється також на споживачів, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання або відокремлені (відключені) від системи (мережі) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води.

Відповідно до п.38 Правил № 830, споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньо-будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори, правочини, інші юридичні факти. Відповідно до п. 3 ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що позивач належним чином надавав послуги з постачання теплової енергії, однак відповідачі належним чином взяті на себе зобов`язання не виконали, чим спричинили заборгованість перед ТОВ «Нафтогаз Тепло» у сумі 22068,39 грн.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності її нарахування.

Надати оцінку аргументам відповідачів суд позбавлений можливості, оскільки такі ними не наведені.

Враховуючи вищевикладене у своїй сукупності суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, стягнувши солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача ТОВ «Нафтогаз Тепло» заборгованість у розмірі 22068,39 грн.

Судові витрати

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так при пред`явленні позову до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати в розмірі 3028, 00 грн судового збору.

Керуючись статтями 10,19, 81, 89, 259,263-265,268,280-282 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» заборгованість у розмірі 22068 (двадцять дві тисячі шістдесят вісім) грн. 39 (тридцять дев`ять) коп., з яких 14 984,72 грн.- заборгованість за надані послуги з постачання теплової енергії, 2153,51 грн. - заборгованість за надані послуги з постачання гарячої води, в тому числі 1178,05 грн.- плата за абонентське обслуговування ПТЕ, 1178,03 грн. плата за абонентське обслуговування ГВП ; 1978,34 грн.- інфляційне збільшення, 595,74 грн. - 3% річних.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач : Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», код ЄДРПОУ 42399765, місцезнаходження 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1.

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , знятий з реєстрації 21.02.2022 за адресою: АДРЕСА_2 , на адресу: АДРЕСА_5 .

Повне рішення складено 03.07.2026

Суддя Роман ДЖУС