Ухвала суду № 137952883, 06.07.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/2965/26

Провадження №: 2-о/336/282/2026

УХВАЛА

іменем України

06 липня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Петренко Л.В.,

розглянувши матеріали заяви, подані в окремому провадженні, у цивільній справі ЄУН 336/2965/26 (провадження № 2-о/336/191/2026) за заявою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ,

заінтересована особа: Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області, код ЄДРПОУ 44790913, місцезнаходження: 85530, Донецька область, Волноваський район, с. Багатир, пр. Миру, буд. 23,

про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

01 квітня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла за заява представника заявника ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення. Документ сформований в системі «Електронний суд» 26 березня 2026 року.

Представник просить: встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженка села Новий Комар, Великоновосілківського району, Донецької області, Україна, РНОКПП НОМЕР_1 , постійно проживала з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем села Дополь, Глуського району, Могильовської області, Республіка Білорусь, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 в селищі міського типу Велика Новосілка, Великоновосілківського району, Донецької області, Україна, на день його смерті за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено та передано судді Петренко Л.В.

При вирішенні питання про відкриття провадження по вказаній справі було встановлено, що дана цивільна справа не підсудна Шевченківському районному суду м. Запоріжжя.

Встановлюючи зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання заявника, суддя врахував, що відповідно до відповіді № 2556621 від 03 квітня 2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , ця адреса зазначена і в заяві (юрисдикція Петровського районного суду м. Донецька).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Стаття 125 Конституції України встановлює, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.

Принцип територіальності забезпечує територіальне розмежування компетенції судів загальної юрисдикції і зумовлений потребою доступності правосуддя на всій території України.

Принцип територіальності реалізується через правила територіальної юрисдикції (підсудності) справ.

Правила територіальної підсудності визначають розмежування компетенції судів першої інстанції щодо розгляду справ, підвідомчих загальним судам, за територіальною ознакою. Крім того, правила територіальної підсудності дають можливість визначити конкретний місцевий суд, який повинен розглядати справу як суд першої інстанції.

Кожен місцевий суд має свою територіальну юрисдикцію (підсудність), тобто поширює свою компетенцію на правовідносини, що виникли чи існують на певній території. Це є важливою гарантією для вирішення судових спорів у розумні строки в умовах ускладнення правових відносин і збільшення правових конфліктів.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 визначено територіальну підсудність цивільних справ Петровського районного суду м. Донецька Краснолиманькому міському суду Донецької області.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення доступу до правосуддя, Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14.03.2022 року № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей), зокрема змінено територіальну підсудність справ Краснолиманького міського суду Донецької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року цивільну справу ЄУН 336/2965/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, направити за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Вказана ухвала суду сторонами не оскаржувалась та набрала законної сили.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 28 травня 2026 року цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, направлено за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя.

Згідно з відповіддю № 2985418 від 06.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», місце реєстрації заявника ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , ця адреса зазначена і в заяві.

На підставі встановлених обставин, суд вважає, що висновок Індустріального районного суду міста Дніпра про передачу матеріалів позовної заяви за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, у даному випадку, є спором про підсудність, що прямо заборонено положеннями статті 32 ЦПК України і є неприпустимим.

Крім того, ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року, згідно з якою справа вперше передана за підсудністю до іншого суду, ніким не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом (частина друга статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Індустріальний районний суд міста Дніпра передаючи матеріали справи на розгляд Шевченківського районного суду м. Запоріжжя по суті повторно здійснив перегляд справи на предмет територіальної підсудності.

Повторна передача справи на розгляд іншому суду на підставі положень частини першої статті 31 ЦПК України не допускається.

За положеннями ст.ст. 55, 124 Конституції України та ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних і суспільних інтересів.

Згідно із частиною першою статі 8 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Частиною першою статті 23 ЦПК України встановлено, що усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою - четвертою цієї статті.

В пункті 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» зазначено, що питання про підсудність справ визначається Цивільним процесуальним кодексом України, зокрема розділом IV - щодо справ окремого провадження.

Відповідно до пункту 44 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2013 року N 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» - виключну підсудність встановлено для деяких справ окремого провадження.

Статтею 316 ЦПК України визначена підсудність зазначеної категорії справ.

Згідно з ч.1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Так заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Згідно з ч.6 ст. 29 ЦК України фізична особа може мати кілька місць проживання.

Правовідносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, порядок реалізації свободи пересування та вільного вибору місця проживання, випадки їх обмеження регулює Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року № 1382-IV, визначені наступні терміни: - місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги (абзац п`ятий статті 3 в редакції Законів від 15.08.2022 р. N 2518-IX).

Відповідно до частини 2 статті 16 Прикінцевих положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання особи, яке на день набрання чинності цим Законом підтверджувалося пропискою або було відповідно зареєстроване, вважається зареєстрованим.

Аналізуючи зазначені вище положення чинного законодавства, слідує, що дана категорія справ розглядається за місцем реєстрації заявника.

Згідно з відповіддю № 2985418 від 06.07.2026 року з Єдиного державного демографічного реєстру, сформованого засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», місце реєстрації заявника ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , ця адреса зазначена і в заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об`єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Відповідно до розпорядження Голови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02.09.2014 №27/0/38-14 визначено територіальну підсудність цивільних справ Петровського районного суду м. Донецька Краснолиманькому міському суду Донецької області.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», з метою забезпечення доступу до правосуддя, Розпорядженням Голови Верховного Суду від 14.03.2022 року № 7/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей), зокрема змінено територіальну підсудність справ Краснолиманького міського суду Донецької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська.

Суд, встановлений законом (законний суд), є необхідним інституційним елементом справедливого правосуддя в тому розумінні, яке цьому поняттю надає стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Лише такий суд, керуючись правовими засадами та за встановленою законом процедурою, є компетентним здійснювати правосуддя.

Матеріали заяви передані до Індустріального районного суду міста Дніпра з дотримання правил підсудності, відповідно до зареєстрованого місця проживання заявника, та, відповідно до частини другої статті 31 ЦПК України, має бути ним розглянута.

Ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 квітня 2026 року, згідно з якою справа вперше передана за підсудністю до іншого суду, ніким не оскаржувалась та набрала законної сили.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 ЦПК України, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Суд першої інстанції у випадку сумнівів щодо правильності визначеної підсудності, не позбавлений можливості зазначити у своєму рішенні, що справа надійшла в порядку статті 31 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, слід зробити висновок, що дана справа не підсудна Шевченківському районному суду міста Запоріжжя, а тому її необхідно надіслати за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 259-261, 315-316, 353, 354 ЦПК України, суддя,-

постановив:

Цивільну справу ЄУН 336/2965/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Великоновосілківська селищна військова адміністрація Волноваського району Донецької області про встановлення факту, що має юридичне значення, передати за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Копію ухвали направити заявнику.

Передачу справи здійснити не пізніше п`яти днів після закінчення строку на оскарження цієї ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення скарги без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: