Ухвала суду № 137952823, 25.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 25.06.2026

Справа № 317/2037/26

Провадження № 2-з/334/29/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю. розглянувши клопотання представника розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 317/2037/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним переміщення та подальше утримання малолітньої дитини матір`ю та визначення місця проживання дитини разом з батьком

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 в особі свого представника адвоката Балкового Р.Л. звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним переміщення та подальше утримання малолітньої дитини матір`ю та визначення місця проживання дитини разом з батьком.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області цивільна справа передана до розгляду Дніпровському районному суду м. Запоріжжя, оскільки місцем реєстрації відповідачки територіально відноситься до Дніпровського району.

Протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 04.05.2026 року, справ надійшла у провадження судді Козловій Н.Ю.

Ухвалою суду від 05.05.2026 року судом відкрито провадження по даній справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалу суду про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та додатками до нього надіслані відповідачу з роз`ясненням права на подання відзиву на позовну заяву.

До початку підготовчого судового засідання представник позивача звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд застосувати заходи забезпечення позову, якими зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_5 шляхом відеозв`язку, телефонного, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм ОСОБА_6 , Skype в понеділок і четвер кожного тижня з 16:30 до 20:00. Повідомляти батька про факти захворювання та заплановані/ургентні медичні втручання і лікування дитини. Завчасно (не пізніше ніж за 3 дні) повідомляти батька дитини про від`їзд (обставини та напрям) дитини за межі населеного пункту. Надати батьку дитини інформацію про місця та графік навчання та/або відвідування дитиною дошкільних навчальних закладів, гуртків, секцій тощо, а також негайно (не пізніше ніж протягом 2 днів з дня виникнення факту) повідомляти батьку дитини про факт і причини зміни чи припинення відвідування таких закладів/ гуртків/секцій.

Обґрунтовуючи свої вимоги заявник зазначав, що за позовом ОСОБА_1 в Болгарії було порушено цивільну справу щодо надання йому права на здійснення батьківських прав щодо неповнолітньої ОСОБА_7 та визначення місця проживання дитини з батьком. У позовній заяві ним було зазначено, що сторонами справи є подружжя та батьки дитини ОСОБА_7 , та з 08.09.2022 року йому невідоме місце перебування ні матері, ні дитини.

Рішенням районного суду м. Пернік №18 від 09.01.2024 року: затверджено досягнуту угоду між ОСОБА_1 , ЄГН НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 та громадянкою України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьки малолітньої дитини ОСОБА_7 , ЄГН НОМЕР_2 , згідно з якою надано здійснення батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_7 , ЄГН НОМЕР_2 її матері, громадянці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при чому визначено місце проживання дитини; визначено режим особистих стосунків батька ОСОБА_1 ЄГН НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_1 з дитиною ОСОБА_7 , ЄГН НОМЕР_2 , як слід: «Батько буде забирати дитину через тиждень о 10:00 в суботу, починаючи з 23.12.2023 р. і повертати його в той же день, а на період першого місяця буде повертати його об 11:00 год. в неділю; з 03.02.2024 батько буде забирати дитину о 10:00 в суботу і буде повертати його о 14:00 в неділю; з 02.03.2024 батько буде забирати о 10:00 в суботу та буде повертати о 18:00 в неділю. Протягом перших трьох місяців батько буде забирати дитину з адреси ФОНДУ П.У.Л. АДРЕСА_2 , а потім за місцем проживання матері, і вона зобов`язується повідомити батькові адресу, з якої дитину передадуть. Якщо мати не повідомить батькові про свою адресу, дитину надалі буде забирати за адресою: АДРЕСА_2 . У парний рік батько буде забирати дитину на Різдво 25.12 о 10:00 і буде повертати її 26.12 о 18:00, а в день народження дитини з 10:00 до 18:00, а якщо дитина відвідує заняття після їх закінчення до 20:00, а в непарний рік на Великдень з 10:00 у Велику суботу до 18:00 у неділю. Після досягнення 6-річного віку батько має право проводити з дитиною влітку один тиждень за домовленістю між батьками в період з 01.06 до 31.08, не збігаючись із щорічною оплачуваною відпусткою матері. Батько погоджується сприяти в оформленні матері соціальної допомоги, а також у призначенні особистим лікарем для дитини». присуджено ОСОБА_1 сплачувати на користь дитини ОСОБА_7 через її матір громадянку України ОСОБА_2 щомісячні аліменти в розмірі 250,00 левів, починаючи з 01.01.2024, разом із законними відсотками за кожну прострочену виплату до заснування майна або його припинення.

Розпорядженням 149-А Колегії Софійського районного суду від 19.08.2025 року №129201 накладено заборону на вивезення дитини ОСОБА_7 , ЕГН (ідентифікаційний номер) НОМЕР_2 , з Республіки Болгарія до винесення остаточного рішення суду.

Згідно з листом Столичного управління внутрішніх справ адміністрації четвертого району (м. Софія) від 02.10.2025 року ОСОБА_1 було повідомлено, що співробітниками 04 РУ СДВГ ОСОБА_2 та ОСОБА_7 були оголошені в національний та міжнародний розшук.

12.08.2025 року 04РУ-СДВГ отримала лист від Департаменту внутрішніх справ, в якому зазначалось, що того ж дня ці особи були знайдені в Румунії, на прикордонному пункті Galati, під час виїзду з країни. Згідно з отриманою інформацією, ОСОБА_8 вказала адресу проживання в Україні: АДРЕСА_3 . Так, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 покинули Республіку Болгарія. У зв`язку з цим, електронною поштою до Міністерства юстиції України як Центрального органу з виконання на території України Конвенції про цивільно правові аспекти міжнародного викрадення дітей 1980 року (далі Конвенція 1980 року) через Міністерство юстиції Болгарії надійшла заява позивача про сприяння поверненню дитини до місця її постійного проживання в Болгарії.

27.11.2025 року заява про повернення дитини зареєстрована в Міністерстві юстиції України. Таким чином, Відповідач одноосібно в порушення батьківських прав Позивача прийняла рішення про зміну дитиною держави її постійного місця проживання.

Своїми діями, зокрема, переховуючи дитину та не повертаючи дитину до постійного місця проживання в Болгарію, відповідач порушує права дитини та позивача, зокрема, право дитини на належне батьківське виховання та право позивача на визначення місця проживання дитини.

Необхідність забезпечення даного позову обумовлена тим, що малолітня дитина ОСОБА_9 , з моменту її незаконного переміщення на територію України відповідачкою ОСОБА_2 у справі, проживає разом з відповідачкою (матір`ю) і перебуває під її повним контролем.

Відповідачкою чиняться активні та пасивні перешкоди в особистому спілкуванні батька з малолітньою дитиною та повністю заборонена участь батька у вихованні дитини, їх побачення.

Умисними діями матері, дитину фізично та морально відчужують від батька, намагаючись створити передумови, щоб дитина його забула.

При цьому, від батька приховується будь-яка інформація про дитину, про стан її здоров`я, про безпеку, умови проживання, харчування та інша важлива інформація. Батько повністю відрізаний від власної дитини. За умови, що з кожним днем, коли між батьком та дитиною відсутній будь який контакт (спілкування, побачення), втрачаються психологічні та емоційні зв`язки між ними, дитина забуває свого батька та відвикає від нього.

При цьому, заявник (батько дитини) не позбавлений батьківських прав, не обмежений у батьківських правах у справі про щодо забезпечення повернення малолітньої дитини до країни постійного проживання, жодних неналежних дій позивач ніколи не вчиняв, негативної поведінки щодо своєї дитини не проявляв. Відтак, під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції та ухвалення остаточного рішення у справі, що може тривати не один рік, психологічні та емоційні зв`язки батька та дитини можуть бути остаточно втрачені або настільки мінімізовані, що в разі задоволення позову про відібрання дитини, його неможливо буде ефективно виконати або його виконання буде утруднено, адже матір може маніпулювати дитиною і налаштовувати її для того, щоб вона або забула свого батька, або ж сприймала його негативно.

Згідно з ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина третя статті 150 ЦПК України).

Позов забезпечується, зокрема, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин (пункт 3 частини першої статті 150 ЦПК України).

Під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

ЄСПЛ наголошував на необхідності та важливості контакту дитини з кожним із батьків під час тривалого судового процесу та відсутності остаточного рішення щодо визначення місця проживання дитини. Так, у рішенні «Крістіан Кетелін Унгуряну проти Румунії» від 04 вересня 2018 року ЄСПЛ вказав, що тривалий судовий процес, пов`язаний, у тому числі зі встановленням графіка відвідування дитини, невиправдано позбавив батька можливості бачитися з сином протягом чотирьох років, що свідчить про порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод щодо права на повагу до його приватного і сімейного життя, а тому є допустимим встановлення такого графіка до закінчення розгляду справи по суті.

У таких чутливих правовідносинах, враховуючи можливий тривалий судовий розгляд справи, сприяння забезпеченню відновлення відносин та емоційного контакту дитини особисто з батьком повинно переважати над бажанням інших осіб обмежити або взагалі відгородити дитину від зустрічей із батьком.

Батько, який на час вирішення справи визначення місця проживання дитини разом з батьком, проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з ним, а мати не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини і таке спілкування відбувається саме в інтересах дитини.

При визначенні основних інтересів дитини в кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку в безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах викладені у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 467/403/22, від 25 листопада 2020 року у справі № 760/15413/19

Із наданих позивачем пояснень вбачається відсутність можливості брати участь у вихованні доньки. Обставин, які могли б обмежити право батько на особисте спілкування з дитиною, судом не встановлено. Відтак, суд вбачає наявність підстав для забезпечення позову шляхом надання можливості батьку спілкуватися з дитиною до вирішення спору по суті.

Керуючись ст.ст.150-153,258-260,268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 317/2037/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: служба у справах дітей Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про визнання незаконним переміщення та подальше утримання малолітньої дитини матір`ю та визначення місця проживання дитини разом з батьком - задовольнити.

Зобов`язати матір дитини ОСОБА_2 : Забезпечувати спілкування (контакт) малолітньої ОСОБА_4 з батьком ОСОБА_5 шляхом відеозв`язку, телефонного, зокрема, з використанням соціальних мереж (Telegram, Viber, WhatsApp) та/або програм Zoom, Skype в понеділок і четвер кожного тижня з 16:30 до 20:00.

Негайно (не пізніше ніж протягом 2 днів з дня виникнення факту) повідомляти батька про факти захворювання та заплановані/ургентні медичні втручання і лікування дитини.

Завчасно (не пізніше ніж за 3 дні) повідомляти батька дитини про від`їзд (обставини та напрям) дитини за межі населеного пункту.

Надати батьку дитини інформацію про місця та графік навчання та/ або відвідування дитиною дошкільних навчальних закладів, гуртків, секцій тощо, а також негайно (не пізніше ніж протягом 2 днів з дня виникнення факту) повідомляти батьку дитини про факт і причини зміни чи припинення відвідування таких закладів/ гуртків/секцій.

Сторони за попередньою домовленістю можуть змінювати графік спілкування.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її складання.

Суддя: Козлова Н. Ю.