Ухвала суду № 137952787, 06.07.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/3140/18

Провадження №6/333/589/26

УХВАЛА

Іменем України

06 липня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючої судді Варнавської Л.О., за участі секретаря судового засідання Яблуновської А.О., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за №333/3140/18 (провадження №6/333/589/26) за заявою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого документу у справі №333/3140/18,-

ВСТАНОВИЛА:

28 травня 2026 року представник заявника ТОВ «Капіталресурс» звернулася до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із заявою про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого документу по цивільній справі за №333/3140/18 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник заявника в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, просив заяву розглядати за відсутності представника.

Боржник ОСОБА_1 , представник Комунарського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції та представник стягувача в судове засідання не з`явились, були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

З огляду на положення ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.1 ст.55 ЦПК України, у разі заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні (ст.512 ЦК України), а також у інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.55 ЦПК України у визначенні юридичної природи процесуального правонаступництва слід ураховувати такі фактори: 1) передумова процесуального правонаступництва - безспірний перехід суб`єктивного права та (або) обов`язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві; 2) одним із суб`єктів такої заміни (правопопередником) у матеріальному праві має бути особа, яка є стороною або третьою особою в судовому процесі; 3) зміст процесуального правонаступництва - це перехід до правонаступника всіх процесуальних прав та обов`язків правопопередника.

Оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ЦПК України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Частиною 5 статті 15 Законом України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов`язкові тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до положень ч.1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Відповідно до частини п`ятої статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Судом встановлено, що у цивільній справі за № 333/3140/18, заочним рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 21.12.2018 року позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково та стягнути з останньої на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» суму заборгованості по кредитному договору №б/н від 12.07.2010 року в загальній сумі 31722, 31 грн. (тіло кредиту, відсотки та пеня) та 1653, 28 грн. судового збору; в іншій частині позову відмовлено.

На виконання судового рішення, за заявою представника позивача, Комунарським районним судом м.Запоріжжя, видано виконавчий лист 09.12.2019 року, який отримано представником позивача 21.12.2019 року.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «Приватбанк» та ТОВ «Капіталресурс» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі і за кредитним договором відповідача.

Таким чином кредитора по договору було змінено з АТ КБ «Приватбанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір відповідача на момент звернення заявника з даною заявою є дійсним та не оскаржувався сторонами по справі.

Цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України). Відповідно до ч.1 ст.512 ЦК України кредитор може бути замінений іншою особою шляхом відступлення права вимоги або правонаступництва, а згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного в тому ж обсязі та на тих самих умовах.

Заміна кредитора є різновидом правонаступництва і може відбуватися на будь-якій стадії процесу, у тому числі під час виконання судового рішення (ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження»). Для цього суд має встановити факт переходу матеріальних прав.

Заміна сторони виконавчого провадження спрямована на забезпечення виконання судового рішення і не є формальною процедурою (ч.1 ст.2 ЦПК України). Без такої заміни правонаступник не може реалізувати право на примусове виконання.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання (ст.129-1 Конституції України, ст.18 ЦПК України), а їх виконання є складовою права на справедливий суд (ст.6, 13 Конвенції).

Навіть за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна сторони допускається (ст.442 ЦПК України), однак для фактичного виконання рішення може бути необхідним відновлення виконавчого провадження.

У разі втрати виконавчого документа суд може видати його дублікат за умови: наявності факту втрати та звернення у межах строку пред`явлення до виконання (п.17.4 розд. XIII Перехідних положень ЦПК України).

Як вбачається з інформації з сайту Автоматизованої системи виконавчого провадженняна примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61076532 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.

28.02.2020 року виконавче провадження було завершено, про що свідчить копія постанови старшого державного виконавця Комунарського ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Дніпро) Копач Я.М. та в якій зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений для виконання в строк до 28.02.2023 року.

Оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу, однак станом на дату укладання Договору факторингу оригінал вищевказаного виконавчого листа ТОВ «Капіталресурс» не передавався, у зв`язку чим заявником на адресу АТ КБ «ПриватБанк» було скеровано запит з метою з`ясування його наявності.

Відповідно до наданої відповіді від 18.03.2026 року АТ КБ «ПриватБанк повідомлено, що за результатами перевірки внутрішніх реєстрів обліку встановлено, що оригінали документів (які надійшли до банку в період до 05.10.2025 включно) за витребуваними ІПН клієнтів (в тому числі і ОСОБА_1 ) знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 під час ракетного обстрілу з боку РФ, також інформують про неможливість передачі зазначених документів внаслідок форсмажорних обставин, на підтвердження чого надали копії акту ДСНС від 06.10.2025 року про знищення приміщення.

На теперішній час, згідно з Інформацією з сайту Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень з виконання рішення у справі 333/3140/18 виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя - не знайдено.

Оригінал виконавчого листа відсутній у стягувача та в органі державної виконавчої служби.

Наведені обставини свідчить про втрату оригіналу виконавчого листа №333/3140/18 виданого Комунарським районним судом м.Запоріжжя щодо стягнення з боржника заборгованості, не з вини стягувача.

Відсутність виконавчого листа відносно боржника позбавило заявника можливості повторно пред`явити його до примусового виконання, у порядку передбаченому чинним законодавством.

Видача дубліката цього виконавчого листа передбачена законодавством лише у разі його втрати. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

Отже, з викладеного слідує висновок що оригінал виконавчого листа знищено під час ракетного обстрілу з боку РФ архівного приміщення стягувача АТ КБ «ПриватБанк», де зберігався оригінал вищевказаного виконавчого листа, а отже він вважається втраченим.

У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі N 2-1316/285/11 (провадження N 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов`язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.

Факт втрати виконавчого листа є свідченням неможливості виконання рішення суду, а обставини, за яких це сталось, не обмежують права боржника та не покладають на нього додаткових зобов`язань з огляду на те, що дублікат виконавчого листа має повністю відтворювати втрачений виконавчий лист. Відсутність виконавчого листа у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

В даному випадку наявні підстави для видачі дубліката виконавчого листа, оскільки судом встановлено факт його втрати.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплив.

Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Оскільки строк пред`явлення виконавчого листа переривався відповідно до ст.12 Закону України «Про виконавче провадження», то строк пред`явлення виконавчого листа до виконання по справі №333/3140/18 виданого Комунарським районним судом м.Запоріжжя не закінчився і може бути пред`явлений до виконання.

Відповідно до пп. 4 пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який продовжено відповідними нормативно-правовими актами.

Строк пред`явлення виконавчого листа №333/3140/18 виданого Комунарським районним судом м. Запоріжжя, перервався шляхом пред`явлення його до виконання та станом на момент звернення до суду із даною заявою воєнний стан в Україні не скасований, а відтак строк пред`явлення до виконання виконавчого листа №333/3140/18 Комунарського районного суду м.Запоріжжя про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості не закінчився.

Відповідно до положень частини 3 статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Згідно п.9 ч.2 ст.129 Конституції України, до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виконання судового рішення згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року по справі N 1-7/2013 є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Конституційний Суд України у Рішенні від 27 січня 2010 року N 3-рп/2010 у справі N 1-7/2010 за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положення пункту 18 частини першої статті 293 ЦПК України у взаємозв`язку зі статтею 129 Конституції України (про апеляційне оскарження ухвал суду) звертав увагу, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до § § 51 - 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява N 40450/04) право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року N 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У зв`язку з вищевикладеним, суд дійшов до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» до боржника ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Комунарський відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції про видачу дубліката виконавчого документу у цивільній справі 333/3140/18, підлягає задоволенню.

Керуючись п.17.4 ч.1 розділу ХІІІ Цивільного процесуального кодексу України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.12-13, 81, 247, 442, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», боржник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Комунарський відділ державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого документу у справі №333/3140/18- задовольнити.

Замінити стягувача з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (ЄДРПОУ-43513923, місцезнаходження: м.Київ, пр.Степана Бандери, буд.28А), у виконавчому листі у справі №333/3140/18, про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (юридична адреса: м. Київ, вул. Грушевського, 1-д; код ЄДРПОУ-14360570) заборгованості по кредитному договору №б/н від 12.07.2010 року у розмірі 31 722,31 грн.

Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа по справі №333/3140/18 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подання, апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення даної ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Л.О. Варнавська