Ухвала суду № 137952715, 06.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6957/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2026 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Заяць А.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до депутата Закарпатської обласної ради Сарай Романа Дмитровича про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до депутата Закарпатської обласної ради Сарай Р.Д., згідно з якою просить стягнути з депутата Закарпатської обласної ради ОСОБА_2 на його користь матеріальну та моральну шкоду у розмірі 5000000 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

02.07.2026 від відповідача надійшло клопотання, згідно з яким просить залишити позовну заяву без руху.

На обґрунтування вказаного клопотання відповідач посилається на те, що позивач не наводить у позові розрахунок кожної вимоги окремо: майнової та немайнової вимоги, як це встановлено п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, враховуючи, що ціна позову та розрахунок позовних вимог зазначено в грошовій формі 5 000 000 грн, при цьому будь-який розрахунок повинен бути обґрунтованим. Позивачем до позовної заяви не долучено квитанції на підтвердження сплати судового збору, разом з тим обґрунтовано відсутність обов`язку сплати судового збору, а саме позивач посилається на п. 11 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», вважаючи, що заявлені ним вимоги не підпадають оплаті судовим збором. З огляду на предмет та підстави позову, вважає, що заявлені вимоги є такими, що випливають із трудових правовідносин, а тому посилання позивача щодо його звільнення від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 3 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними. Також вважає безпідставними посилання позивача щодо звільнення від сплати судового збору на підставі п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з огляду на те, що позивач у позові вказує, що ймовірні протиправні дії відповідача містять ознаки злочинів, однак матеріали справи не містять доказів про те, що збитки, про відшкодування яких просить позивач, завдані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а відтак немає підстав для звільнення його від сплати судового збору. Крім того, у порушення п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить відомостей про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідач у дане підготовче засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що наведені тези у клопотанні відповідача є безпідставними, оскільки посилання на п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» є незрозумілим. Щодо обґрунтованості позовних вимог вказує, що відповідно до рішень судів у інших справах чітко встановлено його щоденний заробіток у сумі 3164 грн, ці рішення набрали законної сили та Закарпатська обласна рада частково почала виплачувати йому заборгованість за середній заробіток на виконання рішення Закарпатського апеляційного суду. Вважає, що відповідач невірно оцінив саму природу позовних вимог, оскільки він не може бути стороною трудового спору, у даному випадку роботодавцем є не відповідач як окремий депутат, а Закарпатська обласна рада. Наголошує, що природа позовних вимог базується виключно на суспільно небезпечних діяннях відповідача і його бездіяльності, пов`язаної з незаконним голосуванням та невиконанням рішення суду щодо його поновлення. Крім того, позивач вказує, що відповідно до ст. 128 КПК України, на яку він посилається у позові, особа вправі подавати цивільний позов за завдану моральну та матеріальну шкоду у рамках кримінального провадження, якщо шкода завдана кримінальним правопорушенням чи іншим суспільно небезпечним діянням. Суспільно небезпечне діяння, зокрема цивільно-правовий делікт, встановлений судами у рішеннях у інших цивільних справах, які набрали законної сили. Щодо посилань у клопотанні з приводу не зазначення ним того, де знаходяться оригінали документів, то відомо, що протокол поіменного голосування знаходиться в Закарпатській обласній раді. Вважає відповідні посилання надмірним формалізмом, що не впливає на суть позовних вимог. Просить відмовити у задоволенні поданого відповідачем клопотання та у порядку ст. 200 ЦПК України перейти до розгляду позовних вимог по суті.

Заслухавши позивача, перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Позовна заява подана з порушенням вимог, визначених ст. 175 ЦПК України, а саме не містить:

відомостей про наявність або відсутність у позивача та відповідача електронних кабінетів (п. 1 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються (п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п. 7 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (п. 8 ч. 3 ст. 175 ЦПК України);

попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (п. 9 ч. 3 ст. 175 ЦПК України).

За змістом позову позивач просить стягнути з відповідача як депутата Закарпатської обласної ради матеріальну та моральну шкоду у загальному розмірі 5000000 грн.

Як роз`яснено в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Зміст позовних вимог це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, для визначення предмета доказування по даній справі.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.

Однак позивачем у позовній заяві не конкретизовано та не визначено окремо, яка саме сума підлягає до стягнення як матеріальна шкода, а яка як моральна. Будь-якого обґрунтованого належними доказами та детального розрахунку заявлених до стягнення сум позивачем не надано.

Вимоги позовної заяви повинні бути викладені чітко і зрозуміло, з урахуванням правил, встановлених процесуальним законодавством, і узгоджуватись з наданими суду повноваженнями за наслідками розгляду справи, та мають бути спрямовані на захист конкретних прав, свобод та інтересів позивача з зазначенням способу їх захисту, який не допускає неоднозначного, довільного тлумачення змісту позовних вимог і дозволить суду максимально якісно здійснити правосуддя.

Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Позивачем до позовної заяви не долучено документів на підтвердження сплати судового збору.

На думку позивача, заявлені ним вимоги не підлягають оплаті судовим збором на підставі вказаної норми.

Зі змісту позову вбачається, що підставою звернення до суду є незаконне звільнення позивача з посади та подальше невиконання судового рішення про поновлення на роботі. Заявлені вимоги про відшкодування матеріальної та моральної шкоди є похідними від трудового спору та безпосередньо пов`язані із порушенням трудових прав позивача.

Правові засади справляння судового збору, коло осіб, звільнених від його сплати, та підстави такого звільнення визначені Законом України «Про судовий збір».

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду в ухвалі від 05 березня 2024 у справі №712/11930/23 (провадження №61-2357ск24) дійшов висновку, що вимоги про відшкодування моральної шкоди, заявлені у зв`язку з незаконним звільненням, є вимогами, пов`язаними із порушенням трудових прав працівника, а тому не підпадають під дію п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

У вказаній ухвалі Верховний Суд зазначив, що предметом спору у такій категорії справ є саме порушення трудових прав працівника, а не відшкодування шкоди, заподіяної незаконними рішеннями органу влади у розумінні п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір».

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2021 року у справі №725/5849/20 (провадження №61-4525св21), у якій зазначено, що Закон України «Про судовий збір» не передбачає пільг щодо сплати судового збору за вимоги про відшкодування моральної шкоди у трудових спорах.

Таким чином, з огляду на предмет та підстави заявленого позову, суд вважає, що заявлені вимоги випливають із трудових правовідносин, а тому посилання позивача на звільнення від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» є безпідставними.

Крім того, як підставу для звільнення від сплати судового збору позивач посилається на п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що позивачі у справах про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, звільняються від сплати судового збору.

На обґрунтування своїх доводів позивач посилається на положення ст. 128 КПК України та правові висновки Верховного Суду, викладені у справах №713/1275/16-к, №644/7193/17, №619/1425/15-к, №462/5779/15-к, №750/1259/18, відповідно до яких цивільні позивачі у кримінальних провадженнях звільняються від сплати судового збору за подання позовів про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Наведена норма є спеціальною та підлягає застосуванню лише за умови наявності достатніх даних про те, що заявлені до відшкодування збитки перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із кримінальним правопорушенням.

У даному випадку позов подано в порядку цивільного судочинства, а матеріали позовної заяви не містять належних та достатніх даних, які б підтверджували, що шкода, про відшкодування якої просить позивач, завдана саме внаслідок вчинення кримінального правопорушення та саме відповідачем.

Позивач у позові вказує, що за фактом його незаконного звільнення Ужгородським РУП ГУНП в Закарпатській області ведеться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024078030001024 від 11.10.2024 за ч. 1 ст. 172 КК України. 01.11.2024 його залучено у вказаному кримінальному провадженні у якості потерпілого. До позову додано копію витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінальному провадженні 12024078030001024. Копію постанови про визнання потерпілим матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відтак, позивач не позбавлений права заявити цивільний позов у рамках кримінального провадження №12024078030001024 у порядку ст. 128 КПК України.

Суд зауважує, що саме по собі внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та визнання особи потерпілим не є безумовним підтвердженням факту вчинення кримінального правопорушення, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення та підлягають перевірці у межах досудового розслідування.

Належним процесуальним підтвердженням факту вчинення кримінального правопорушення є обвинувальний вирок суду, що набрав законної сили, або інше остаточне процесуальне рішення у кримінальному провадженні, яким встановлено відповідні обставини.

Таких доказів матеріали справи не містять.

При цьому кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 11 КК України).

Суд наголошує, що суспільно небезпечне діяння це передбачена законом усвідомлена, вольова дія або бездіяльність людини, яка завдає шкоди суспільним відносинам, що охороняються правом, або створює реальну загрозу такої шкоди. Це головний елемент (об`єктивна сторона) будь-якого кримінального правопорушення (злочину чи кримінального проступку).

З урахуванням наведеного, суд вважає, що підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути відповідача матеріальну та моральну шкоду у розмірі 5000000 грн.

За таких обставин, оскільки 1% від ціни позову (50000 грн) перевищує максимальний розмір ставки судового збору, встановлений Законом України «Про судовий збір» (5 розмірів прожиткового мінімуму), судовий збір підлягає сплаті у граничному розмірі 16640 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до даної позовної заяви слід застосувати правила ч. 11 ст. 187 ЦПК України та залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вказаних недоліків шляхом подання до суду належним чином оформленої позовної заяви (у новій редакції) з усуненими недоліками, її копії для відповідача, а також подання документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 16640 грн.

Платіжними реквізитами для перерахування судового збору в гривнях є:

отримувач коштів ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895

банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

код банку отримувача (МФО) 899998

рахунок отримувача UA308999980313141206000007493

код класифікації доходів бюджету 22030101

призначення платежу *; 101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Згідно з п. 8 ст. ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Суд наголошує, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У цих рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Отже, в кожному випадку позивач при зверненні до суду повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

У зв`язку з наведеним, вимоги суду щодо усунення недоліків позовної заяви, зазначені в даній ухвалі про залишення позовної заяви без руху щодо оформлення заяви у відповідності до норм цивільного процесуального законодавства, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 187, 259-261, 353 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до депутата Закарпатської обласної ради Сарай Романа Дмитровича про стягнення матеріальної та моральної шкоди залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду та набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик