Постанова № 137952314, 06.07.2026, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/684/26

Провадження № 3/364/215/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.07.2026, суддя Володарського районного суду Київської області Моргун Г.Л., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції Національної поліції в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

УСТАНОВИЛА:

30.06.2026 до Володарського районного суду Київської області надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Судовий розгляд справи призначений на 02.07.2026 не відбувся та був відкладений на 06.07.2026 у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 та потерпілої особи.

06.07.2026 ОСОБА_1 повторно в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду щоразу повідомлявся належним чином, шляхом направлення рекомендованих листів з повісткою за адресою вказаною в протоколі про адміністративне правопорушення та смс-повісткою які направлялися на номер телефону вказаний у відповідній заявці (а.с.6).

Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомляв, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Судом достеменно встановлено, що ОСОБА_1 обізнаний про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №332342 від 17.06.2026.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 12.12.2024 у справі № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24, суддя має забезпечити необхідний баланс між дотриманням прав сторони і розглядом справи протягом встановленого законом строку або хоча б у розумні строки. При цьому розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та своєчасного (без невиправданих зволікань) розгляду і вирішення справи.

Права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, визначені статтею 268 КУпАП, за частиною першою якої така особа має право, зокрема, знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою адвоката тощо. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачених, зокрема, статтею 173-2 КУпАП, не є обов`язковою (частина друга статті 268 КУпАП).

Суд виходить з того, що добросовісна участь особи у процесі вирішення справи щодо неї полягає в активній її участі в розгляді справи, недопущенні зловживань наданими правами, а безпідставне затягування справи нівелює завдання КУпАП, якими є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1).

При цьому, інститут строків у судових провадженнях сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників судового процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Відповідно до норм статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судом застосовуються рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Так, згідно з практикою ЄСПЛ право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням… Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (зокрема, рішення від 28.05.1985 у справі «Ашінгдан проти Сполученого Королівства», рішення від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).

У своїх рішеннях, зокрема у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, ЄСПЛ виходив з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить по умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (заява № 3236/03), а так само в інших справах ЄСПЛ неодноразово наголошував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, особа повинна добросовісно ставитися до користування своїми процесуальними правами, виконання своїх обов`язків, має цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, використовувати засоби національного законодавства для прискорення процедури слухання, не затягувати розгляд справи.

Подібні висновки і підходи застосовує також Верховний Суд у своїй практиці (зокрема, ухвали Касаційного кримінального суду від 16.12.2024 у справі № 341/546/19, Касаційного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі № 440/17704/23, Касаційного цивільного суду від 10.03.2025 у справі № 760/27605/20).

Зважаючи на викладене та беручи до уваги, що ОСОБА_1 обізнаний про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 173-2 КУпАП, повідомлений під час складення цих протоколів, що справа буде розглянута Володарським районним судом Київської області за викликом, не залишив жодних контактних відомостей з метою забезпечення його повідомлення судом про розгляд справи, окрім адреси місця проживання, за якою він пошти не отримує, самостійно також не вживав заходів щодо отримання інформації про розгляд справи щодо нього та не повідомляв іншої адреси (номеру телефону) для направлення йому кореспонденції, а так само про причини неможливості бути присутнім під час розгляду справи судом, заяв/клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, враховуючи, що згідно з положеннями статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 173-2 КУпАП, не є обов`язковою, за таких обставин суд з метою забезпечення розгляду справи у розумні строки, вбачає можливим розглянути справу в межах складених відносно названої особи протоколів про адміністративне правопорушення та на підставі наявних у справі доказів.

За наведених обставин суддя розглядає адміністративні матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП за його відсутності. Оскільки останній двічі отримував смс повідомлення на вказаний ним власноруч номер телефону, про що свідчать роздруківки про доставку судових повісток ( а.с. ) вважаю, що розгляд справи про його притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в силу всіх наведених вище обставин, слід проводити за його відсутності.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу зазначену у її письмових поясненнях та вказаний нею особисто номер телефону.

Прокурор, залучений до справи з огляду на рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 у справі «Карелін проти Росії» та від 06.10.2022 у справі «Бантиш та інші проти України» щодо визнання порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод в частині неупередженості суду через відсутність сторони звинувачення у справі про адміністративне правопорушення, а також з огляду на повноваження прокурора, визначені ст. 250 КУпАП, не з`явився.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 17.04.2026 о 00 годин, за адресою місця проживання матері: АДРЕСА_2 , вчинив дії психологічного характеру відносно свої матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав нецензурною лайкою, погрожував, залякував, внаслідок чого завдав шкоди психічному здоров`ю потерпілої. Своїми діями вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, доходжу наступного висновку.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі Закон) домашнім насильством є діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно названого Закону психологічне насильство є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Винність ОСОБА_1 , у скоєнні правопорушення стверджується дослідженими матеріалами адміністративної справи, зокрема:

- обставинами, викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 332342 від 17.06.2026 (а.с. 1);

- копією форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 17.06.2026, з якої вбачається характер стосунків кривдника визначено низький рівень небезпеки (а.с. 3);

- поясненнями потерпілої особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 17.06.2026 (а.с.4);

- даними відеозапису, приєднаного до матеріалів справи з нагрудної камери № 477055; 230364 від 17.06.2026 (а.с. 8).

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, передбачених ст. 34 КУпАП, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення передбачених ст. 35 КУпАП, судом також не встановлено.

Вирішуючи питання адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , враховую характер вчиненого правопорушення, дані, що характеризують особу правопорушника, відсутність пом`якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, доходжу переконання, що на останнього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах, передбачених санкцією статті. Саме такий вид стягнення зможе забезпечити його виправлення та сприяє недопущенню вчинення ним подібних правопорушень в подальшому.

На підставі ст. 40-1 КУпАП з правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі, визначеному Законом України « Про судовий збір».

Враховуючи викладене, керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИЛА:

Визнати винним громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Накласти на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) гривень.

Стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - 665 грн 60 коп. судового збору в дохід держави на рахунок: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.

Згідно із ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Володарський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Г. Л. Моргун

Постанова набрала законної сили з "_____" _____20__ року.

Строк предявлення постанови до виконання три місяці.