Ухвала суду № 137952265, 03.07.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/14332/25

Провадження № 2/361/5597/25, № 2/361/2603/26

03.07.2026

УХВАЛА

03 липня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

за участі:

представника позивача

в режимі відеоконференції Христян О.М.,

представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника відповідача Калити Т.В.

в режимі відеоконференції ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари Київської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» звернулося з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 за яким просить:

- визнати недійсним договір дарування від 13.02.2023р. укладений між ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) посвідчений приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Лазарєвою В.П. та зареєстрований в реєстрі за №212, відповідно до якого ОСОБА_4 здійснив дарування ОСОБА_5 1/2 частки у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (загальна площа 71.5 кв.м., житлова площа 35.5 кв.м.), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2490391032060;

- відновити становище, яке існувало до порушення, шляхом повернення права власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на 1/2 частку у праві власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2490391032060.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 30.06.2022р. між Акціонерний товариством комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс» (керівник ОСОБА_4 ) було укладено кредитний договір № 41503667-КД-2 за умовами якого Банк зобов`язався надати позичальнику кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у розмірі 2 975 000 грн. у тому числі на придбання основних засобів. Термін повернення кредиту - 01.06.2025.

В забезпечення виконання зобов`язань ТОВ «Терра Аграріс», 30.06.2022 р. між АТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки № 41503667-ДП-2/1, предметом якого є надання поруки поручителем за виконання зобов`язань боржника, які випливають з кредитного договору № 41503667-КД-2 від 30.06.2022 року.

ТОВ «Терра Аграріс» порушило зобов`язання за кредитним договором № 41503667- КД-2, припинило здійснювати з 02 лютого 2023 року щомісячні платежі, які передбачені Графіком платежів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. у справі № 911/2188/24 позов АТ КБ «Приватбанк» задоволено повністю. Стягнуто солідарно з ТОВ «Терра Аграріс» та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» 2 465 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 165 366,51 грн. заборгованості по відсоткам. Стягнуто з ТОВ «Терра Аграріс», ОСОБА_4 на користь АТ КБ "Приватбанк» витрат по сплаті судового збору. Рішення набрало законної сили.

20.06.2022 р. між Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРРА АГРАРІС» було укладено кредитний договір № 41503667-КД-1 відповідно до умов якого позичальнику надано кредит, вид кредиту - невідновлювальна кредитна лінія з лімітом 2 975 000 грн. на наступні цілі: придбання сівалки зернової Amazone Cirrus 6003-2С із терміном повернення 01.06.2025 р.

20.06.2022 р. між Позивачем та ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 41503667-ДП-1/1, предметом якого є надання поручителем поруки за виконання зобов`язань боржника, які випливають з кредитного договору № 41503667- КД-1 від 20.06.2022 р.

У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості за кредитним договором № 41503667-КД-1, АТ КБ «Приватбанк» звернулось до Господарського суду Київської області із позовною заявою до ТОВ «Терра Аграріс» та поручителя ОСОБА_4 про солідарне стягнення заборгованості в сумі 2 541 886.39 грн., з яких: 2 396 527.77 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тiлом кредиту) та 145 358.62 грн. заборгованість за процентами.

04.08.2025 р. приватним виконавцем в межах виконавчого провадження № 74259973 перевіряючи можливість відчуження боржником майна третім особам з метою уникнення сплати боргу та виконання судового рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. у справі № 911/2188/24 було виявлено, що згідно інформаційної довідки № 438098628 від 04.08.2025р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ОСОБА_4 відчужив (передав у дарунок) 1/2 частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 на користь своєї дружини ОСОБА_5 за договором дарування від 13.03.2023р, зареєстрованого в реєстрі за номером 212, посвідченого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Лазарєвою В.П.

Станом на дату вибуття об`єкту нерухомого майна із власності ОСОБА_4 боржник ТОВ «Терра Аграріс» мало невиконані грошові зобов`язання перед кредитом АТ КБ «Приватбанк», а отже, будучи керівником ТОВ «Терра Аграріс» та одночасно поручителем (солідарним боржником) за зобов`язаннями боржника по кредитним договорам № 4 1503667-КД-1, № 41503667-КД-2, ОСОБА_4 як поручитель розуміючи обсяг своєї відповідальності перед кредитором та що АТ КБ «Приватбанк» звернеться до суду за судовим захистом з позовом до нього та боржника про стягнення кредитної заборгованості, з метою уникнення відповідальності за кредитними зобов`язаннями, які забезпечені порукою та із метою приховання нерухомого майна від виконання в майбутньому судових рішень, 13.02.2023р. здійснює відчуження за безоплатним договором (дарування) своїй дружині ОСОБА_5 належної йому частки нерухомого майна, а саме: 1/2 частку у праві власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . (загальна площа (кв.м): 71.5, житлова площа (кв.м): 35.5 кв.м) Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2490391032060.

Дії ОСОБА_4 свідчать про недобросовісність цієї особи, зловживання своїми правами при укладенні 13.02.2023р. договору дарування та відчуження за безоплатним договором нерухомого майна на корить дружини з метою уникнення відповідальності за кредитними договорами, унеможливлення звернення стягнення на майно для задоволення вимог кредитора, в наслідок чого вчинено фраундаторний правочин, оскільки 02.02.2023 р. виникнення прострочених зобов`язань, боржник перестав сплачувати чергові щомісячні платежі за кредитними договорами № 41503667-КД-1, № 41503667- КД-2, з настанням дати повернення в повному обсязі кредиту, зобов`язання перед кредитором виконані не були та 13.02.2023 р. відбулось відчуження поручителем (солідарним боржником) об`єкта нерухомого майна на користь дружини за безоплатним договором.

Ухвалою від 22.12.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито загальне позовне провадження, встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

За відзивом на позовну заяву представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 він просить у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відмовити. Відзив обґрунтований, тим відповідач проти задоволення позову заперечує, оскільки: - у відповідача був відсутній умисел на ухилення від виконання грошових зобов`язань перед банком, оскільки відповідач мав виправдані очікування на те, що основний боржник (позичальник) зможе розрахуватися з банком за рахунок свого майна; - укладення договору дарування не призвело до неплатоспроможності відповідача, оскільки в нього залишилося майно, за рахунок якого він міг розрахуватися з банком.

Банк мав, зокрема, має довести, що відповідач (1) розумів, що має заборгованість і (2) розумів, що ухиляється від її сплати, укладаючи спірний правочин. Відповідач не погоджується із тим, що він розумів, що ухиляється від сплати, укладаючи договір дарування, оскільки мав розумні очікування того, що основний боржник виконає грошові зобов`язання перед банком.

Так, 20.06.2022 та 30.06.2022 між банком, як кредитодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Терра Аграріс», як позичальником, дійсно було укладені кредитні договори № 41503667-КД-1 та № 41503667-КД-2 відповідно. Кредит видався банком на придбання сівалки зернової Amazone Cirrus 6003-2С (договір № 41503667-КД-1) та придбання основних засобів (№ 41503667-КД-2). Від імені ТОВ «Терра Аграріс» договори кредиту також підписував відповідач, який був керівником товариства. Зазначене підтверджується долученими до позовної заяви копіями договорів.

Виконання кожного із договорів кредиту забезпечувалося договорами застави, укладеними між банком та ТОВ «Терра Аграріс» (№ 41503667-ДЗ-1/1 від 20.06.2022 та 41503667-Д3-2/1 від 30.06.2022 відповідно), а договору кредиту 41503667-КД-2 від 30.06.2022 також договором поруки № 41503667-ДП-2/1 від 30.06.2022, укладеним між банком та відповідачем.

Окрім того, банк стверджує, що договір кредиту № 41503667-КД-1 від 20.06.2022 був також забезпечений договором поруки № 41503667-ДП-1/1 від 20.06.2022, укладеним між банком та відповідачем, однак відповідач із цим не погоджується, оскільки вважає зазначений договір неукладеним, адже банк обумовив його укладення згодою дружини Відповідача, яка отримана так і не була.

Зазначене буде доводитися відповідачем у господарській справі № 911/3649/25 за позовом Банку до ТОВ «Терра Аграріс» та відповідача про стягнення за договорами кредиту та поруки.

Згідно з договорами застави предметом застави виступили дві зернові сівалки моделі Amazone Cirrus 6003-2C 2021 року випуску із заводськими № НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , вартістю 3 541 666,67 грн кожна.

На початку 2023 року, коли ТОВ «Терра Аграріс» зіштовхнулося із фінансовими труднощами і не змогло оплачувати кредит, відповідач вважав, що будь-яка заборгованість перед банком буде погашена за рахунок зернових сівалок, а тому сміливо розпоряджався своїм майном.

Однак зазначені зернові сівалки були передані ТОВ «Світ Агротехніки» згідно з актом приймання передачі № 1 до договору відповідального зберігання № 30/11-2022-1 від 30.11.2022 для зберігання на стоянці, що охороняється, у смт. Глеваха.

На той момент відповідачу ще не було відомо, що розрахуватися з банком шляхом продажу сівалок не буде змоги, у зв`язку з тим, що їх місце знаходження не вдасться встановити, оскільки, як згодом встановить слідство, директор ТОВ «Світ Агротехніки» ОСОБА_6 , маючи умисел на протиправне заволодіння майном ТОВ «Терра Аграріс», у період з 02.12.2022 по 01.03.2023 розпорядився сівалками на власний розсуд, після чого зник.

На підтвердження наведеного, відповідач звертає увагу на постанову про зупинення досудового розслідування в кримінальному провадженні та оголошення розшуку підозрюваного від 02.10.2023, копія якої була долучена банком до позовної заяви. У згаданому кримінальному провадження ТОВ «Терра Аграріс» має статус потерпілого.

Таким чином, станом на дату укладення Договору дарування у відповідача було розуміння того, що ТОВ «Терра Аграріс» розрахується з банком, що спростовує твердження банку про умисел відповідача на виведення власного майна з під стягнення.

При цьому навіть після того, як у квітні 2023 року ТОВ «Терра Аграріс» в особі відповідача виявила відсутність об`єктів застави, в останнього зберігалася впевненість в тому, що кредит буде повернутий банку, оскільки сівалки були застраховані. Однак листом за вих. № 2038/2289339 від 31.05.2023 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Вусо» відмовила в здійсненні страхового відшкодування щодо однієї з сівалок, пославшись на те, що «матеріальні збитки були заподіяні через навмисні дії особи, якій було довірено зберігання сільськогосподарської техніки».

Згодом страхова компанія відмовила в здійсненні страхового відшкодування щодо іншої з сівалки.

Листування ТОВ «Терра Аграріс» з ПРАТ «СК «ВУСО», а також скарги ТОВ «Терра Аграріс» до Національного банку України на відмову у виплаті страхового відшкодування, яка, на жаль, не призвела до такої виплати.

Наведене підтверджує, що станом на дату укладення договору дарування у відповідача було розуміння того, що ТОВ «Терра Аграріс» розрахується з банком, що виключає кваліфікацію договору дарування як фраудаторного правочину.

30.04.2026 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_4 ОСОБА_2 за яким він вимагає/просить: - повернутися у справі до стадії підготовчого провадження; - зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, яким завершиться розгляд справи № 911/3649/25; - зупинити провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням, яким завершиться розгляд справи № 362/9739/25.

Клопотання обґрунтоване тим, що відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 210 ЦПК України провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3, 4-1 частини першої статті 251 та пунктами 1-3 частини першої статті 252 цього Кодексу.

Відповідач ( ОСОБА_4 ) уперше звернувся з клопотанням про зупинення провадження у справі до завершення розгляду господарської справи № 911/3649/25 під час підготовчого провадження. Відповідач після відмови в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі не мав змоги повторно звернутися з відповідним клопотанням із урахуванням висновків суду, адже суд тією ж ухвалою закрив підготовче провадження. Відповідач ( ОСОБА_4 ) ознайомившись суду від 23.03.2026 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі надає додаткові докази статусу відповідача ОСОБА_4 у господарській справі № 911/3649/25 та його пояснень (за якими від позов не визнав: - оскільки ОСОБА_5 (дружина) своєї згоди на укладення ним договору поруки № 41503667-ДП-1/1 від 20.06.2022 р. за договором кредиту укладеного між АТКБ «Приватбанк» та ТОВ «Терра Аграріс» № 41503667-КД-1 від 20.06.2022 року не надавала, а тому він є неукладеним; - просить зменшити розмір процентів ТОВ «Терра Аграріс» з 145 358,62 грн. до 45 358,62 грн.).

У відповідача ( ОСОБА_4 ) після укладення оспорюваного договору дарування залишилося майно за рахунок якого він міг відповідати перед банком за зобов`язаннями. А саме дві земельні ділянки: - площею 0,12 га (12 соток) у Боярській територіальній громаді Фастівського району; - площею 0,0907 га (9,07 соток) у селищі Зелений Бір Глеваської селищної громади Фастівського району Київської області. Зазначені земельні ділянки були подаровані 04.07.2025 року матері відповідача ОСОБА_7 . Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.03.2026 року відкрито провадження у справі № 363/9739/25 за позовом Банку до відповідача ( ОСОБА_4 ) та його матері ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування земельних ділянок. Відтак у разі задоволення позову Банк у відповідача буде наявне майно за рахунок якого Банк зможе задовольнити свої вимоги, а отже достеменно стане відомо, що оспорюваний у цій справі договір дарування 1/2 частки у праві власності на квартиру не порушує прав Банку.

30.04.2026 року до суду надійшло клопотання представника ОСОБА_5 ОСОБА_3 за яким вона вимагає/просить: - повернутися у справі на стадію підготовчого провадження; - поновити ОСОБА_5 строк на подання доказів, які додаються до цих пояснень; - пояснення ОСОБА_5 з доданими до них доказами долучити до матеріалів справи; - відмовити в задоволенні позову.

Клопотання обґрунтоване тим, що спірна квартира була лише формально зареєстрована за ОСОБА_4 однак завжди належала відповідачці, яка особисто та за власні кошти набула майнові права на цю квартиру ще задовго до укладення кредитних договорів шляхом купівлі деривативу базовим активом якого є майнові права на квартиру за договором від 16.08.2018 р. № 61344-А, договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 16.08.2018 р. № 12/32, підписанням 07.10.2021 р. акту приймання-передачі квартири та після введення будинку в експлуатацію набула права власності на неї. Жодного правочину на підставі якого відповідачка передала б ОСОБА_4 1/2 частку у праві власності на квартиру, ніколи не укладалося. Реєстрація права власності на 1/2 частку за ОСОБА_4 мала виключно формальний характер.

Відповідачка не була ознайомлена з судовим рішенням у справі та не мала можливості своєчасно подати докази суду. Що підтверджують фактичні обставини набуття нею майнових прав на квартиру. Ухвалою суду від 23.03.2026 року підготовче провадження в цій справі було закрито, а розгляд справи призначено на 30.04.2026 року. Відтак для подання доказів у справі є доречним повернення на стадію підготовчого провадження.

30.04.2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та АТКБ «Приватбанк» за якою вона просить: - визнати недійсним договір поруки № 41503667-ДП-1/1 від 20.06.2022 р. укладений між ОСОБА_4 та АТКБ «Приватбанк»; - визнати недійсним договір поруки № 41503667-ДП-2/1 від 30.06.2022 р. укладений між ОСОБА_4 та АТКБ «Приватбанк».

Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані тим, що ОСОБА_5 перебуває в шлюбі з поручителем ( ОСОБА_4 ). Договори поруки було укладено всупереч положенням законодавства, оскільки позивачка не надавала поручителю на укладення цих договорів, які можуть вплинути на спільне майно сім`ї. Укладення договорів поруки не може вважатися дрібним побутовим правочином, оскільки він створює значні майнові зобов`язання та ризики для сім`ї, зокрема можливість звернення стягнення на спільне майно подружжя.

В зустрічному позові ОСОБА_5 просить повернутися на стадію підготовчого провадження, оскільки вона має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву, а вона не була ознайомлена з судоми рішенням у цій справі, а тому вчасно не звернулася із цим зустрічним позовом. Ухвалою суду від 23.03.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду.

Крім того, в зустрічному позові ОСОБА_5 просить поновити їй строк для подання зустрічної позовної заяви.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 підтримав заявлене клопотання. В судовому засіданні представник ОСОБА_3 підтримала заявлені клопотання та зазначила, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перебувають у шлюбі та щодо них не встановлено режим окремого проживання. В судовому засіданні представник позивача просила відмовити в задоволенні заявлених клопотань та зазначила, що господарська справа № 911/3649/25 перебуває у Верховному суді внаслідок подання ОСОБА_5 касаційної скарги щодо відмови в прийнятті її позову про визнання недійсним договору поруки.

Заслухавши учасників суд встановив.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

На розгляді господарського суду Київської області перебуває справа № 911/3649/25 про стягнення солідарно з ТОВ «Терра Аграріс» та ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 2 396 527,77 грн. за наданим кредитом та 145 358,62 грн. заборгованості за процентами згідно кредитного договору № 41503667-КД-1 укладеного 20.06.2022 р. між АТКБ «Приватбанк» та ТОВ «Терра Аграріс» та договору поруки № 41503667-ДП-1/1 укладеного 20.06.2022 р. між АТКБ «Приватбанк». За заявою в господарській справі представника ОСОБА_4 - ОСОБА_2 зазначається про незгоду з позовом, оскільки внаслідок відсутності в договорі поруки згоди дружини ОСОБА_4 ОСОБА_5 він є неукладеним. Крім того, він просить зменшити розмір процентів ТОВ «Терра Аграріс», що підлягають сплати та розмір майнової відповідальності ОСОБА_4 за зобов`язаннями зі сплати процентів з 145 358,62 грн. до 43 358,62 грн.

На розгляді Васильківського міськрайонного суду Київської області перебуває справа за позовом Акціонерного комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_4 та ОСОБА_7 про визнання недійсним договору дарування від 04.07.2025 року ОСОБА_4 ОСОБА_7 двох земельних ділянок: - площею 0,12 га у Боярській територіальній громаді Фастівського району; - площею 0,0907 га у селищі Зелений Бір Глеваської селищної громади Фастівського району Київської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд у постанові від 06 жовтня 2022 року у справі № 904/624/19 виходив із обставин укладення фраудаторного правочину навіть до пред`явлення позову про стягнення боргу, зазначивши, що «договір, який укладений з метою уникнути виконання договору та зобов`язання зі сплати боргу, є зловживанням правом на укладення договору та розпорядження власністю, оскільки унеможливлює виконання зобов`язання і завдає шкоди кредитору. Такий договір може вважатися фраудаторним та може бути визнаний судом недійсним за позовом особи, право якої порушено, тобто кредитора». До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.02.2023р. справа № 910/12093/20.

Для застосування конструкції фраудаторного правочину важливо щоб кредитору належало суб`єктивне цивільне право (зокрема, право вимоги). Верховний Суд неодноразово аналізував конструкцію фраудаторного правочину, тобто правочину, який вчиняється на шкоду кредитору для уникнення чи унеможливлення, зокрема, сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) або виконання судового рішення про стягнення боргу (коштів, збитків, шкоди), що набрало законної сили, чи виконавчого напису. Тому не обов`язково для застосування вказаної конструкції, щоб існувало судове рішення про стягнення зокрема, боргу чи був розпочатий судовий процес про стягнення боргу. Необхідно, щоб той чи інший правочин вчинявся на шкоду кредитору для уникнення чи унеможливлення, зокрема, сплати боргу (коштів, збитків, шкоди) чи зменшення обсягу майна боржника (постанова Верховного Суду від 13.03.2025р. справа № 159/5846/23 (провадження № 61-13665св24).

На підставі зазначеного для вирішення цієї справи не має значення наслідки завершення розгляду справи господарським судом Київської області № 911/3649/25 про стягнення солідарно з ТОВ «Терра Аграріс» та ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 2 396 527,77 грн. за наданим кредитом та 145 358,62 грн.

При цьому, на час розгляду справи в наявності є рішення Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. у справі № 911/2188/24, яке набрало законної сили та яким стягнуто солідарно з ТОВ «Терра Аграріс» та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» 2 465 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 165 366,51 грн. заборгованості по відсоткам.

Відповідач ОСОБА_4 не доводить свою позицію про відмову в задоволенні позову тією обставиною, що у нього на час укладення оспорюваного договору дарування 1/2 частки квартири існувало достатньо активів/майна, якими він міг задовольнити вимоги АТКБ «Приватбанк» за рішенням від 21.05.2025 року щодо стягнення 2 465 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 165 366,51 грн. заборгованості по відсоткам та відповідно можливе майбутнє рішення у справі № 911/3649/25 про відмову у стягненні солідарно з ТОВ «Терра Аграріс» та ОСОБА_4 заборгованості у розмірі 2 396 527,77 грн. за наданим кредитом та 145 358,62 грн. матиме вирішальне значення для цієї справи внаслідок достатності у нього майна для погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. у справі № 911/2188/24, яке набрало законної сили та яким стягнуто солідарно з ТОВ «Терра Аграріс» та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» 2 465 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 165 366,51 грн. заборгованості по відсоткам.

Крім того, не доведено тієї обставини, що у випадку задоволення рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області у справі № 362/9739/25 позовних вимог АТКБ «Приватбанк» про визнання недійсним договору дарування від 04.07.2025 року ОСОБА_4 ОСОБА_7 двох земельних ділянок: - площею 0,12 га у Боярській територіальній громаді Фастівського району; - площею 0,0907 га у селищі Зелений Бір Глеваської селищної громади Фастівського району Київської області; вартості цих земельних ділянок, які повернуться у власність ОСОБА_4 поряд з іншими активами/майном було б достатньо для погашення заборгованості за рішенням Господарського суду Київської області від 21.05.2025 р. у справі № 911/2188/24, яке набрало законної сили та яким стягнуто солідарно з ТОВ «Терра Аграріс» та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк Приватбанк» 2 465 000,00 грн. заборгованості за кредитом, 165 366,51 грн. заборгованості по відсоткам на час укладення оспорюваного договору дарування 1/2 частки квартири.

На підставі зазначеного відсутні підстави для зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями, якими завершиться розгляд справ № 911/3649/25 та № 362/9739/25 та у зв`язку з цим відсутня необхідність повернення до стадії підготовчого провадження.

Отже, в задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 від 30.04.2026 року про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями, якими завершиться розгляд справ № 911/3649/25 та № 362/9739/25 слід відмовити.

Відповідно до ч. 3, 5, 8 ст. 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Отже, в даному випадку законодавство не передбачає необхідності поновлення строку для подання доказів. Відсутність відзиву/заперечень щодо позову/пояснень з запереченнями на позов не позбавляють права особи заперечувати щодо позову усно. Крім того, в даному випадку справа не розглядається у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін і прийняття заперечень щодо позову у відзиві/поясненнях не має значення, оскільки надає відповідач ОСОБА_5 та її представник мають право безпосередньо під час судового розгляду заперечувати щодо позову.

В той же час, суд вважає, що слід прийняти до розгляду поданні представником ОСОБА_3 докази разом з поясненням від 30.04.2026 року, оскільки ці докази мають значення для правильного розгляду справи та в справі порушується питання щодо житла, яке за твердженням в поясненнях було ОСОБА_5 особистою власністю на час укладення спірного договору дарування внаслідок придбання за власні кошти та належність частини житла ОСОБА_4 було формальним.

Отже, відсутня необхідність повернення до стадії підготовчого провадження, а тому у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 , які включені до пояснень від 30.04.2026 року про повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення строку на подання доказів слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідач у справі ОСОБА_5 має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 .

01.01.2026 року ОСОБА_5 було направлено повістку з копією ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання».

17.02.2026 року ОСОБА_5 повторно було направлено повістку з копією ухвали про відкриття провадження у справі, яка повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «одержувач відсутній за вказаною адресою».

Також, від ОСОБА_5 повернулася копія ухвали про забезпечення позову з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній».

Відповідач ОСОБА_4 (чоловік ОСОБА_5 ) отримував повідомлення суду (повістки та ухвали) 23.12.2025 р., 27.12.2025 р., 16.02.2026 р., як безпосередньо через відділення поштового зв`язку, так і шляхом отримання в електронного кабінеті та в свою чергу уклав 15.01.2028 року договір з адвокатом Архіповим О.Ю.

Враховуючи, що ОСОБА_5 вважалася відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України повідомленою про дату, час та місце проведення підготовчого судового засідання, суд 23.03.2026 року закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду.

30.04.2026 року в судове засідання ОСОБА_5 не з`явилася, повістка про виклик повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній». В судове засідання 26.06.2026 року ОСОБА_5 не з`явилася, повістка про виклик повернулася до суду з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній».

В поданих поясненнях та зустрічній позовній заяві місцем проживання ОСОБА_5 є АДРЕСА_2 . Інших засобів зв`язку - номеру мобільного телефону, електронної пошти ОСОБА_5 не повідомляється (відсутні). Іншого місця проживання також, не вказано і не доведено.

На думку суду поданням зустрічного позову ОСОБА_5 зловживає своїми правами намагаючись затягнути розгляд справи. В поясненнях та зустрічному позові вказується про її незнання щодо наявності справи у суді, але не зазначається за яких обставин вона довідалася про її наявність. ОСОБА_4 (чоловік, член сім`ї ОСОБА_5 ) отримував всі повідомлення по справі, в тому числі засобами поштового зв`язку за своїм зареєстрованим місцем проживання. Враховуючи відсутність рішення суду про режим окремого проживання подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вони на думку суду фактично проживають разом за зареєстрованим місцем проживання чоловіка, оскільки він отримував за цією адресою документи від суду надіслані засобами поштового зв`язку. За вказаних обставин ОСОБА_5 , на думку суду, не могла не знати про наявність справи в суді щодо неї.

Отже, суд не визнає причини пропуску строку на подання відзиву та відповідно зустрічного позову поважними. Крім того, позов з вказаними вимогами ОСОБА_5 має право подати в будь-який час та його подання не пов`язане лише межами цієї справи.

Тобто повернення зустрічного позову не перешкоджатиме її доступу до суду з питанням вирішення спорів про які в ньому йдеться, а тому в задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 , які включені до зустрічної позовної заяви від 29.04.2026 року про поверненні до стадії підготовчого провадження, поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви слід відмовити та зустрічну позовну заяву слід повернути, оскільки вона подана з порушенням вимог ч. 1 ст. 193 ЦПК України, тобто поза межами строку на її подання.

Керуючись ст. 128, 120-127, 189-200, 210, 251, 258-261, 351-355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 від 30.04.2026 року про повернення до стадії підготовчого провадження та зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовими рішеннями, якими завершиться розгляд справ № 911/3649/25 та № 362/9739/25 відмовити.

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 , які включені до пояснень від 30.04.2026 року про повернення до стадії підготовчого провадження та поновлення строку на подання доказів відмовити.

Прийняти до розгляду поданні представником ОСОБА_3 докази разом з поясненням від 30.04.2026 року.

В задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 , які включені до зустрічної позовної заяви від 29.04.2026 року про поверненні до стадії підготовчого провадження та поновлення строку на подання зустрічної позовної заяви відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_5 до ОСОБА_4 та Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про визнання недійсними договорів поруки повернути.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

На ухвалу в частині: - відмови в зупиненні провадження у справі може; - відмови в поновленні строку на подання доказів та строку подання зустрічної позовної заяви; - повернення зустрічної позовної заяви; може бути подана апеляційна скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного рішення (ухвали).

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали надіслати/вручити учасникам.

Повна ухвала складена та підписана 06 липня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак