Ухвала суду № 137952098, 06.07.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/951/26

Провадження № 2/293/837/2026

УХВАЛА

06 липня 2026 рокуселище Черняхів

Суддя Черняхівського районного суду Житомирської області Збаражський О.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

29.06.2026 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом, за змістом якого просить визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло № НОМЕР_1 виданого 12.10.1993 відділом приватизації майна комунальної власності Черняхівської районної ради народних депутатів, квартира АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_2 ; визнати право власності на 1/2 квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 29.06.2026 справа №293/951/26 передана на розгляд судді Збаражському О.М.

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги до змісту та форми позовної заяви, документів, що додаються до позовної заяви, обов`язок дотримання яких покладається на позивача.

Відповідно до вимог пункту 4 частини третьої статті 175 Цивільного процесуального кодексу України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Передумовою звернення до суду в порядку позовного провадження є наявність спірних правовідносин та необхідність захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Визначення відповідача, предмета та підстав спору є правом позивача.

Відповідачем є та процесуальна особа, яка, на думку позивача, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. На відміну від позивача відповідач - це особа, яка, на думку позивача або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

У постановах Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 761/825/20 (провадження № 61-12951св21), від 02 листопада 2022 року у справі № 758/14101/16-ц (провадження № 61-17550св21) зазначено, що відповідач є обов`язковим учасником цивільного процесу - його стороною. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір. Крім того, відповідач є тією особою, на яку вказує позивач як на порушника свого права. Тобто, відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Так, ОСОБА_1 пред`явлено позов до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області та Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради.

Натомість, із змісту позовної заяви слідує, що позивач не зазначив в чому саме полягає порушення, не визнання чи оспорювання її суб`єктивних прав, свобод чи інтересів зі сторони зазначених відповідачів по справі.

Разом з тим позовна заява у порушення п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України не містить змісту позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Крім того, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття належним відповідачем є територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 280/4/18.

Також ВС зазначив, що у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року в справі №759/19779/18 (провадження № 61-4523св21) вказано, що: «у справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є відповідний орган місцевого самоврядування».

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що в спірній квартирі разом з ОСОБА_4 проживав ОСОБА_2 , який був зареєстрований у квартирі з 1989 року та помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.

Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави дійти висновку про те, що відповідачами у спорах про спадкове право мають бути спадкоємці, а за їх відсутності - територіальні громади за місцем відкриття спадщини.

Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з`ясування питання, чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб`єктний склад відповідачів.

Отже, обов`язковому з`ясуванню підлягає питання щодо кола спадкоємців, які мають право на спадкове майно, можливості реалізації спадкових прав в органах нотаріату, тому для об`єктивного з`ясування обставин, визначення права спадкоємця у спадковій масі, позивачу слід уточнити заявлені позовні вимоги, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, та зазначити спадкоємців ОСОБА_2 із наданням відповідних доказів цього.

Крім цього, у порушення вимог ч.1 ст. 177 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви доказів надсилання Комунальному підприємству «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 185, 260, 261 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, Комунального підприємства «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про визнання недійсним свідоцтва про право власності та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за заповітом, - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, терміном п`ять днів з дня отримання ухвали.

Копію даної ухвали надіслати позивачу.

Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені ч. 3 ст. 185 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ