Постанова № 137951887, 02.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/7879/26

3/296/1840/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" липня 2026 р. м.Житомир

Суддя Корольовського районного суду м. Житомира Дідоренко А.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Житомирської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мотовилівка, Житомирського р-ну, Житомирської обл., одруженого, українця, громадянина України, місцн роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , посада - стрілець-санітар третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

У статті 1 Закону України № 1932-ХІІ від 06 грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.-

Особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково. відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»)

Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України № 354-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки й оборони України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі, Указами Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року, №259/2022 від 18 квітня 2022 року, № 341/2022 від 17 травня 2022 року, N? 573/2022 від 12 серпня 2022 року, № 757/2022 від 07 листопада 2022 року, №58/2023 від 06 лютого 2023 року, № 254/2023 від 01 травня 2023 року, № 254/2023 від 01 травня 2023 року, № 451/2023 від 26 липня 2023 року, 735/2023 від 06 листопада 2023 року, № 49/2024 від 5 лютого 2024 року, № 271/2024 від 6 травня 2024 року № 469/2024 від 23 липня 2024 року, від 06 травня 202023 року, № 740/2024 від 28 жовтня 2024 року, № 26/2025 від 14 січня 2025 року, №235/2025 від 15 квітня 2025 року, №478/2025 від 14 липня 2025 року, №793/2025 від 20 жовтня 2025 року, затвердженими Законами України, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки й оборони України неодноразово продовжено строк дії воєнного стану.

Востаннє Указом Президента України від 12 січня 2026 року № 40/2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки й оборони України продовжено строк дії воєнного станув з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Відповідно до статті І Закону України №389-VIII від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також : тимчасове зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини й громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Виходячи з вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України провадять свою діяльність на засадах: вірності конституційному обов`язку та військовій присязі; верховенства права, законності та гуманності, поваги до людини, її конституційних прав і свобод; виховання військовослужбовців на патріотичних, бойових традиціях Українського народу, додержання військової дисципліни.

Згідно з ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України кожний військовослужбовець зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними законами, посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. Дисциплінарний статут Збройних Сил України передбачає визначення військової дисципліни - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна зокрема зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими й додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самого і стримувати інших від негідних вчинків.

Відповідно до вимог ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, військова дисципліна досягається шляхом особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог військових статутів, а також зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватись Конституції України та законів України

Встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №193 від 03.07.2025 ОСОБА_1 призначено на посаду стрільця-санітара третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Також, згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2026 № 538 про організацію роботи груп оповіщення та доставлення на 23.04.2026 визначено групи оповіщення для проведення заходів на території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до вищевказаного наказу група оповіщення № 9 в складі трьох військовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 солдата ОСОБА_2 , старшого солдата ОСОБА_1 , солдата ОСОБА_3 та працівника поліції Саківського Ю.М. здійснює оповіщення за визначеним маршрутом оповіщення в Житомирському районі.

Відповідно до вищевказаного наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.06.2026 старшим групи оповіщення військовозобов`язаних у визначеній зоні діяльності (Житомирський район) визначено стрільця-санітара третього відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 старшого солдата ОСОБА_1 .

Згідно з записом №367 Журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, з метою забезпечення відео-фіксації заходів оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_4 04.06.2026 о 06 год. 05 хв старший солдат ОСОБА_1 отримав відповідний засіб бодікамеру. Під час отримання відповідного портативного відеореєстратора ОСОБА_1 поставив особистий підпис про отримання та справність портативного відеореєстратора. Надалі, після чергування, 04.06.2026 близько 21 год. 06 хв. ОСОБА_1 здав відеореєстратор до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.06.2026 близько 08 год. 10 хв в м. Житомир групою оповіщення четвертого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 №?9 у складі старшого групи ; старшого солдата ОСОБА_1 , представників групи солдата ОСОБА_2 , солдата ОСОБА_3 , був зупинений в м. Житомир ОСОБА_4 для перевірки військово-облікових документів.

Оскільки ОСОБА_4 почав втікати та згідно з відомостями системи «Оберіг» перебував за статусом «порушник військового обліку», останнього доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Разом з тим, зазначені події не були зафіксовані засобами фото та відеофіксації (нагрудними відеокамерами), відповідно фото- та відеоматеріали в ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

Так, порядок застосування працівниками ТЦК та СП засобів фото- та, відеофіксації регулюється відповідно до вимог - Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX, Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, Інструкцією із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №532.

Частиною 6 ст. 22 розділу IV Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» чітко визначено конкретний стандарт, якого необхідно дотримуватись в частині, що стосується використання засобів фото-та відеофіксації під час здійснення заходів оповіщення громадян та перевірки їх військово-облікових документів, а саме: «під час перевірки документів уповноважений представник ТЦК та СП або поліцейський здійснює фото- і відеофіксацію процесу пред`явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, а також може використовувати технічні прилади, засоби та спеціалізоване програмне забезпечення з доступом до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-ІX встановлено, що під час дії. Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 № 2105-IX вимоги, зазначені у ч. 6 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», щодо здійснення уповноваженими представниками ТЦК та СП фото- і відеофіксації процесу пред?явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації, застосовуються через три місяці з дня опублікування цього Закону (17.04.2024).

Тобто вищезазначена норма з 17.07.2024 стала чинною для всіх уповноважених представників ТЦК та СП, а також з того часу є обов`язковою для виконання.

Крім того, дана норма додатково зазначена постановами Кабінету Міністрів України, які регулюють діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки та порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, а саме - п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, а також п.п. 40 та 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560.

Поряд з тим 06.08.2024 Міністерством оборони України видано наказ № 532, яким затверджена «Інструкція із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації» (далі - Інструкція).

Так, відповідно до вимог розділу II ч. 5 Інструкції, включення портативного відеореєстратора уповноваженими представниками відбувається з моменту початку виконання ними службових обов`язків щодо здійснення заходів оповіщення громадян, перевірки їх військово-облікових документів, а відеозапис ведеться безперервно до завершення виконання заходів, крім випадків загрози попадання на відеореєстратор військових об?єктів або інформації з обмеженим доступом та випадків, пов`язаних з виникненням в уповноваженого представника особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора уповноважений представник переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Таким чином встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 не забезпечив виконання вимог зазначеного законодавства, не зафіксував процес перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаного ОСОБА_5 .

Згідно із ч. 2 ст. 172-15 КУпАП недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, є діянням, що віднесено до адміністративних правопорушень.

Згідно з ст. 33 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці, які за своїм службовим становищем і військовим званням (статті 31 і 32 цього Статуту) не є стосовно інших військовослужбовців начальниками або підлеглими, можуть бути старшими чи молодшими за військовим званням. Старші за військовим званням військовослужбовці мають право вимагати від молодших за військовим званням військовослужбовців додержання військової дисципліни, громадського порядку і форми одягу, а також правил поведінки й військового вітання. Молодші за званням військовослужбовці повинні беззастережно виконувати зазначені вимоги старших за військовим званням військовослужбовців.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи в складі групи оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_2 та маючи військове звання старший солдат, є військовою службовою особою

Відповідно до ст. 26 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, в мережі Інтернет зафіксовано процес перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаного ОСОБА_5 . У вказаному вище відео вбачається факт можливого перевищення військовослужбовцями ТЦК своїх повноважень, спростовує покази групи оповіщення, що подія сталася миттєво і не було часу для включення портативного відеореєстратора.

Таким чином, старший солдат ОСОБА_1 , виконуючи обов`язки старшого групи оповіщення №9 ІНФОРМАЦІЯ_2 , 04.06.2026 близько 08 год. 10 хв, під час здійснення заходів оповіщення в м. Житомир, всупереч вимогам ч. 6 ст. 22 розділу IV Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154, п. п. 40 та 52 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560, розділу II ч. 5 Інструкції із застосування територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- та відеофіксації, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 06.08.2024 №532, ст. ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, нехтуючи вимогами керівних документів, що регламентували службову діяльність військовослужбовця, діючи в умовах особливого періоду та воєнного стану, маючи реальну можливість для належного виконання службових обов`язків, недбало поставився до військової служби в частині не організації та не забезпечення здійснення фото- і відеофіксації із застосуванням технічних приладів за наведених в описовій частині даного протоколу обставин перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаного ОСОБА_5 , у зв`язку з чим такі дії призвели до неможливості відображення всіх обставин події, а також унеможливлення належного та об`єктивного контролю за виконанням військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_2 своїх посадових обов`язків під час здійснення заходів оповіщення та перевірки військово-облікових документів військовозобов`язаних, тим самим вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява від останнього про проведення судового засідання без його участі, свою вину визнає в повному обсязі, щиро кається, при визначенні покарання просить призначити покарання у вигляді мінімального штрафу.

Крім того, в матеріалах справи містяться письмові пояснення ОСОБА_1 наступного змісту: 04.06.2026 близько 08 год. 10 хв в м.Житомир групою оповіщення ІНФОРМАЦІЯ_5 № у складі старшого групи його старшого солдата ОСОБА_1 , представників групи солдата ОСОБА_2 , та солдата ОСОБА_3 , був зупинений в м. Житомир ОСОБА_4 для перевірки військово-облікових документів

ОСОБА_3 підійшов до ОСОБА_5 та запитав військово-облікові документи, на що ОСОБА_4 почав сваритися, провокувати ОСОБА_3 і забіг в під`їзд. ОСОБА_3 зайшов в під`їзд за ОСОБА_5 і потім ОСОБА_2 вслід за ними зайшов в під`їзд.

В той момент він перебував у автомобілі й оскільки службовий автомобіль заблокував проїзд, він пересів на водійське сидіння та від`їхав для того, щоб пропустити транспортний засіб. Що в цей час відбувалося в під`їзді він не бачив. Він під`їхав до під`їзду і побачив що виходить з під`їзду ОСОБА_4 , за ним ОСОБА_2 який протягнув руку до ОСОБА_5 і останній взявши ОСОБА_2 за руку двома руками кинув через себе ОСОБА_2 на асфальтне покриття. До моменту вищевказаних дій поліцейський перебував біля авто. Коли ОСОБА_2 впав то поліцейський тільки тоді зреагував та почав тягнути ОСОБА_5 до автомобіля, а він в цей час перебував за кермом автомобіля. Що в цей момент робив ОСОБА_3 він не бачив. Коли поліцейському вдалося затягнути ОСОБА_5 в автомобіль вони поїхали до місця проходження ВЛК.

В момент всієї події він перебував за кермом автомобіля на якому вони здійснювали оповіщення. Бо він був старшим групи оповіщення то бодікамеру отримав він. Відео з моментом затримання ОСОБА_5 не було, бо він перебував в автомобілі та не включав бодікамеру. Він не зміг швидко зреагувати та включити камеру у зв`язку з тим що це було його перше оповіщення. Запевнив суд, що більше такого не повториться.

Суд дослідив матеріали справи, а саме: протокол про військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП №36 від 25.06.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_1 від 25.06.2026 року; письмові пояснення ОСОБА_2 від 24.06.2026 року; витяг із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 №538 від 03.06.2026 року; копія журналу обліку видачу, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації ІНФОРМАЦІЯ_4 ; службова характеристика старшого солдата ОСОБА_1 від 24.06.2026 року; наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 (по стройовій частині) №193 від 03.06.2025 року; обов`язки стрільця-санітара відділення охорони взводу охорони відділу від 01.01.2026 року; відеозапис.

Дослідивши матеріали даної адміністративної справи, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, повністю підтверджується письмовими доказами по даній адміністративній справі, у зв`язку з чим накладає на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, проте в мінімальному розмірі.

Крім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 40-1, 283 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп.

Штраф стягнути на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у Жит.обл/ТГ м. Житомир/21081100; Код отримувача: 37976485; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: UA228999980313090106000006797; Код класифікації доходів бюджету: 21081100; Найменування коду класифікації доходів бюджету: Адміністративні штрафи та інші санкції.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави, в особі ДСА України, в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп. Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/ м. Київ/ 22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити особі, щодо якої застосовано адміністративне стягнення, що відповідно до частини 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно вимог ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира протягом 10 днів з дня її винесення.

Cуддя А. Е. Дідоренко