Рішення № 137951141, 06.07.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/419/26

Провадження № 2/685/475/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

З А О Ч Н Е

06 липня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 23.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №193622573, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, що передбачені договором. В подальшому відповідач збільшив суму кредиту , у зв`язку з чим загальна сума становить 12000 грн. Кредитний договір укладено у вигляді електронного документа відповідно до ст.11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та ст.6, 7, 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідач взятих на себе обов`язків щодо сплати кредиту не виконав, тому у нього виникла заборгованість в розмірі 42911,57 грн, з яких: 11999,23 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30912,34 грн заборгованість за відсотками. 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за договором від 23.12.2020. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за договором від 23.12.2020 року. 10.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е , відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором. Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 42911,57 грн , 7000 грн витрат на правову допомогу та 2662,40 грн судового збору.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з`явився, заяв чи клопотань не подав.

Суд вважає можливим проводити заочний розгляд справи.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів може встановлюватися договором.У відповідності до частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»). Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що 23.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №193622573, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 3000 грн, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі : протягом перших 30 днів з дня отримання кредиту (дисконтний період) 1,65% від суми кредиту за кожний день користування кредитом, У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 622,20 (шістсот двадцять дві цілих дві десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду, з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 841,80 (вісімсот сорок одна цілих вісім десятих) процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитний договір укладено у вигляді електронного документа, відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV4R2Z6. 23.12.2020 ТОВ «Мілоан» перерахувало на карту відповідача 4149-49XX-XXXX-3421 3000 грн, 24.12.2020 6050 грн та 25.12.2020 2950 грн (що підтверджується платіжними дорученнями та поясненнями первісного кредитора). 28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за договором від 23.12.2020. 05.08.2020 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за договором від 23.12.2020 року. 10.07.2025 між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 10/07/25-Е , відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором 23.12.2020. На підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позивач подав розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість відповідача становить заборгованість в розмірі 42911,57 грн, з яких: 11999,23 грн - заборгованість за тілом кредиту, 30912,34 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Щодо вимоги про стягнення 30912,34 грн процентів суд зазначає наступне: в судовому засіданні встановлено, що первісним кредитором перераховано на кредитну карту відповідача 24.12.2020 6050 грн та 25.12.2020 2950 грн, цільове призначення - переказ коштів згідно договору № 193622573 від 23.12.2020 ( що підтверджується платіжним дорученням) , однак у зазначеному договорі вказано, що сума кредиту 3000 грн, саме на цю суму сторони узгодили обов`язок сплачувати позичальником відсотки у розмірі , встановленому у Договорі. Суд зазначає, що Додаткові угоди, на які посилається позивач, не підписані відповідачем ні цифровим, ні письмовим підписом, тому суд дійшов висновку, що сторони узгодили розмір відсотків лише на суму кредиту 3000 грн. Суд критично оцінює твердження позивача про те, що Додаткові угоди не потребують підпису відповідача , бо Додаткова угода є невід`ємною частиною кредитного договору і автоматично набуває чинності після її акцептування позичальником, оскільки зазначене позивачем суперечить вимогам чинного законодавства про необхідність узгодження сторонами всіх суттєвих вимог договору, що засвідчується саме підписами сторін. Крім того, суд зазначає, що у позовній заяві позивач не зазначив доказів на підтвердження того, що у Кредитному договорі передбачений пункт про те, що зміни до Кредитного договору вносяться Додатковими угодами, які не потребують підпису відповідача. Відсутні умови про Додаткові угоди і у паспорті споживчого кредиту.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач 17.01.2021, тобто в дисконтний період, протягом якого процентна ставка становить 1,65 % ( п.1.4.1. Договору) сплатив 4773,23 грн, а саме : 1287 грн процентів (3000 грн х 1,65% ) х 26 днів, та 3000 грн тіла кредиту відповідно до п.1 Договору. Таким чином, суд дійшов переконання, що відповідачем повністю виконані вимоги п.1.5. кредитного договору та повернуто 3000 тіла кредиту і 1287 грн процентів.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки відповідач не надав суду доказів того, що не йому належить кредитна карта 4149-49XX-XXXX-3421 на яку ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перераховано 24.12.2020 6050 грн та 25.12.2020 2950 грн кредитних коштів, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 9000 грн зазначених коштів.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 28 квітня 2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. На підтвердження понесених витрат у розмірі 7000 грн на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 20.07.2025, акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги від 29.12.2025.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що позов задоволено на 20,97%, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 558,31 грн судового збору та 1466,5 грн витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.12, 81, 89, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Ейс» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Ейс» (ЄДРПОУ 42986956) 6050 грн заборгованості за кредитом від 24.12.2020 грн та 2950 грн заборгованості за кредитом від 25.12.2020, а також 558,31 грн судового збору та 1466,5 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3000 грн тіла кредиту та 30912,34 заборгованості за процентами.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча