Ухвала суду № 137950862, 03.07.2026, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/12/26

Провадження № 4-с/945/2/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Павленко І.В., за участі секретаря судового засідання Сербіної К.Ю., розглянувши скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», заінтересовані особа: заступник начальника Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Притуляк К.А., боржник ОСОБА_1 , на дії та бездіяльність державного виконавця,

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2026 року Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулося до Миколаївського районного суду Миколаївської області з вказаною скаргою.

В обґрунтування скарги зазначено, що на примусовому виконанні у Новоодеському відділі державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) перебували виконавчі провадження: № 50651664 з виконання рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі № 480/498/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10014/060 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором про іпотечний кредит від 08 листопада 2007 року в розмірі 209 100,14 грн (виконавчий лист № 480/498/14-ц, виданий 16.03.2016); № 50651930 з виконання рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі № 480/498/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10014/060 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» судових витрат в розмірі 1 045,00 грн (виконавчий лист № 480/498/14-ч, виданий 16.03.2010).

Вказані провадження об?єднані у зведене виконавче провадження № 61838225 постановою старшого державного виконавця Миколаївського районного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Лемещенко Анастасією Павлівною від 14.04.2020, яка наявна в матеріалах ВП № 50651930.

19.12.2025 на адресу Стягувача надійшли постанови заступника начальника Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Притуляк Каріни Артурівни (надалі - державний виконавець) від 12.12.2025: про повернення виконавчого листа стягувачу у виконавчому провадженні № 50651664 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв?язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення; про повернення виконавчого листа стягувачу у виконавчому провадженні № 50651930 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв?язку з відсутністю у боржника майна, на яке можливо звернути стягнення.

АТ «Ощадбанк» з вказаними рішеннями державного виконавця не погоджується, вважає їх протиправним та прийнятим внаслідок невжиття всіх заходів з пошуку майна боржника, тобто, внаслідок протиправної бездіяльності.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2026 року скарзі присвоєно номер провадження № 4-с/945/2/26 та визначено головуючим суддею (суддею-доповідачем) ОСОБА_2 .

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 05.01.2026 скаргу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Миколаївського районного суду Миколаївської області № 169 від 24 червня 2026 року, у зв`язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2 відповідно до рішення Вищої ради правосуддя № 1224/0/15-26 від 18 червня 2026 року, відповідно до п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 945/12/26.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 указана цивільна справа передана на розгляд судді Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В.

Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області від 24.06.2026 прийняти до розгляду скаргу та призначено її до розгляду по суті на 03.07.2026.

Учасники судового процесу та їхні представники, як зазначено у частині першій статті 44 ЦПК України, повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На учасників судового процесу та їх представників покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому, під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Згідно з частинами першою та другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд установив, що представник Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки до електронного кабінету учасника, про причини неявки суд не повідомив та не скористався правом подати відзив на скаргу, тому наявні підстави здійснювати розгляд справи без його участі.

Представник стягувача в судове засідання не з`явився, направив на адресу суду заяву про розгляд скарги за відсутності представника стягувача.

Боржник, в судове засідання не з`явився, про час та дату повідомлений належним чином, шляхом направлення судової повістки на адресу, зазначену в скарзі та шляхом розміщення інформації про розгляд справи на офіційному сайті Судової влади.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали поданої скарги, суд дійшов такого висновку.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404-VIII виконавчий документ повертається стягувачу, якщо, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

В ході виконавчого провадження державним виконавцем отримано довідку з ДРПП з якої вбачається, що у розділі «Відомості з Державного реєстру іпотек» наявний запис про обтяження іпотекою житлового будинку, адреса: АДРЕСА_1 , номер РПВН: 20202966; Іпотекодавець: ОСОБА_1 , Код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; Іпотекодержатель: ПАТ «Державний ощадний банк України», Код: 00032129, м.Київ, вул. Госпітальна № 12-Г.

З розділу «Відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна» тієї ж довідки вбачається, що ОСОБА_1 , Код: АДРЕСА_3 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 .

Всупереч наведеному, державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого листа стягувачу саме з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», тобто у зв?язку з відсутністю майна, на яке можливо звернути стягнення.

Як вбачається з наявної в АСВП інформації, запити щодо виявлення майна та рахунків боржника здійснювались з порушенням строків, встановлених ч. 8 ст. 48 Закону № 1404-VIII, за період з 29.03.2016 до 12.12.2025 пошук нерухомого майна боржника здійснено один раз, акти про відсутність іншого майна - відсутні.

Європейський суд з прав людини вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (стаття 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 05 листопада 2024 року в справі № 910/10211/21 вказано, що:

«4.25 Відповідно до частини 8 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

4.26 Суд звертається до правової позиції Верховного Суду стосовно застосування частини 8 статті 48 цього Закону, викладеної у постанові від 17.02.2021 у справі № 904/3525/18, на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, зокрема, такого змісту: періодичність проведення таких перевірок чітко визначено Законом, тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною 8 статті 48 Закону, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. Водночас відсутність обґрунтованого висновку стосовно належного та повного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок про відсутність такого майна у боржника (подібний за змістом правовий висновок наведено у постановах Верховного Суду від 18.07.2018 у справі № 915/1294/13, від 23.08.2018 у справі № 911/167/17, від 19.08.2019 у справі № 913/438/16).

4.27 Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій виснували, що приватний виконавець вчиняв періодично відповідні виконавчі дії.

4.28 Втім, з оскаржуваних судових рішень не вбачається встановлення судами попередніх інстанцій тієї обставини, що приватний виконавець Хоменко В. В., починаючи з 22.08.2022 (постанова про прийняття виконавчого провадження), в силу приписів частини 8 статті 48 Закону проводив не менше одного разу на два тижні перевірку щодо виявлення рахунків боржника та не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника і його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

4.29 Отже, суди попередніх інстанцій належним чином не спростували доводів скаржника про невчинення приватним виконавцем упродовж тривалого часу повних і своєчасних виконавчих дій у виконавчому провадженні щодо примусового виконання наказу у цій справі».

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Щодо скасування судом постанови державного виконавця в постанові ВП ВС від 16 листопада 2022 року у справі № 910/7310/20 зроблено такий висновок:

«8.27. Аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, ЄСПЛ неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України», заява № 61406/00, § 59); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України», заява № 38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України», заява № 20390/07, § 29).

8.28. Відповідно до пункту 11 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

8.29. Враховуючи, що відповідно до абзацу другого частини першої статті 40 Закону № 1404-VIII наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом, Велика Палата Верховного Суду погоджується з доводами ОСББ про те, що Постанова, якою закінчено виконавче провадження № 63537470, перешкоджає йому реалізувати свої права на примусове виконання остаточного Судового рішення.

8.30. Разом із цим Закон № 1404-VIII передбачає можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону № 1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (див. підпункти 6.9, 6.10 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/3411/14).

8.31. Відповідно до висловлених раніше висновків Великої Палати Верховного Суду про застосування частини першої статті 41 Закону № 1404-VIII (див. mutatis mutandis пункти 77, 79 постанови від 03.11.2020 у справі № 916/617/17) постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови».

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 447-451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», заінтересовані особа: заступник начальника Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Притуляк К.А., боржник ОСОБА_1 , на дії та бездіяльність державного виконавця, задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність заступника начальника Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Притуляк Каріни Артурівни у виконавчих провадженнях № 50651664 та № 50651930.

Визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Притуляк Каріни Артурівни від 12.12.2025 у виконавчому провадженні № 50651664 з виконання рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі № 480/498/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10014/060 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованості за договором про іпотечний кредит від 08 листопада 2007 року в розмірі 209 100,14 грн.

Визнати неправомірною та скасувати постанову заступника начальника Новоодеського відділу державної виконавчої служби у Миколаївському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Притуляк Каріни Артурівни від 12.12.2025 у виконавчому провадженні № 50651930 з виконання рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області у справі № 480/498/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі територіального відокремленого безбалансового відділення № 10014/060 філії - Миколаївського обласного управління АТ «Ощадбанк» судових витрат в розмірі 1 045,00 грн.

Ухвала набирає сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Повний текст ухвали складено та підписано 03 липня 2026 року.

Суддя І.В. Павленко