Постанова № 137950383, 25.06.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/2538/26

Провадження № 3/317/945/2026

25 червня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Запорізького районного суду Запорізької області Каряка Д.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП в Запорізькій області ДПП НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

21.04.2026 р. о 00:44 годині, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Audi A6» номерний знак НОМЕР_2 по трасі Н-08 «Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя», 475 км., Запорізького району Запорізької області, з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів. Від запропонованого проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, водій категорично відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортним засобом відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР, про повторність попереджений. Тим самим водієм порушено п.2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 зазначив, що з обставинами, викладеному у протоколі, складеному відносно нього згоден та пояснив, що дійсно 21.04.2026 р. він керував транспортним засобом «Audi A6» номерний знак НОМЕР_2 , по трасі Н-08 де був зупинений працівниками поліції, якими йому було запропоновано пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння з обґрунтованою підозрою, що він перебував в такому стані, на що він відповів відмовою.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення правопорушника, суд приходить до переконливого висновку, що наявні у справі докази є послідовними, взаємоузгодженими та у своїй сукупності поза розумним сумнівом доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім визнання ОСОБА_1 вини у вчиненому ним адміністративному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 130 КУпАП його провина повністю підтверджується дослідженими судом доказами, наявними в матеріалах справи:

- обставинами, викладеними в електронному протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №646113 від 21.04.2026, складеним відносно ОСОБА_1 за обставинами вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, саме за порушення п. 2.5 ПДР України (а.с.3);

Даний протокол відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, в якому належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи.

- карткою обліку адміністративного правопорушення від 21.04.2026 в якій викладені фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за кваліфікуючою ознакою: відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря нарколога (а.с.4);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у зв`язку з виявленням уповноваженою особою патрульної поліції у ОСОБА_1 ознак сп`яніння: неприродна блідість шкіри обличчя, виражене тремтіння пальців рук, порушення координації рухів, відповідно до якого такий огляд особі не проводився у зв`язку з відмовою особи (а.с.5);

- рапортом поліцейського УПП в Запорізькій області ДПП в якому викладені фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення п. 2.5 ПДР України (а.с.6);

- довідкою адмінпрактики ЗРУП ГУНП в Запорізькій області притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, згідно якої за базою даних підсистеми «Адмінпрактика» ІТС ІПНП ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП не притягувався. Згідно обліку даних «ГСЦ - посвідчення водія» ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував (а.с.7);

- архівом вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень (а.с.8);

- відеозаписом, який міститься на DVD - диску, що долучений до матеріалів справи, на якому зафіксовані обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, а саме факт керування транспортним засобом, пропозиція поліцейського пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння у зв`язку з обґрунтованою підозрою, що особа перебуває в такому стані та відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, (а.с.9).

Застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, прямо передбачено статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію». Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в матеріалах справи, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в установленому законом порядку, що свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 будучи водієм та будучи обізнаним з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.5, яким визначено обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом враховано, що ОСОБА_1 надав поліцейським чітку та зрозумілу відповідь, що він відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, яку поза розумним сумнівом можна вважати саме відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння в розумінні ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із п.2.9А Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції.

За положеннями п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 не було дотримано. Вказані обставини повністю підтверджуються матеріалами справи.

Згідно зі ст. 266 КУпАП, ч. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ вказаної Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, та за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.1.3. та п.1.9. ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими; особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність, згідно із законодавством.

За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, нормами законодавства передбачено порядок оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров`я.

Слід зауважити, що під відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння необхідно розуміти свідоме і категоричне не бажання особи пройти відповідний огляд, яке базується на його внутрішньому переконанні про відсутність необхідності проходити цей огляд в силу існування певних мотивів відомих цій особі і може проявлятися як у активній, так і у пасивній формі.

При цьому, суд звертає увагу, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, є порушенням вимог п.2.5 Правил дорожнього руху і утворює самостійний склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Мотиви відмови водія від виконання вимоги поліцейських у відповідності до пункту 2.5 ПДР України правового значення не мають. Наслідком такої відмови є складення відносно водія протоколу про адміністративну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 130 КУпАП, про що було повідомлено водія.

Слід відмітити, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є правопорушенням з формальним складом, тобто є закінченим саме з моменту висловлення особою відмови від проходження відповідного огляду.

Відповідно до ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Приймаючи до уваги приписи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N 7460/03), «Бантиш та інші проти України» (заява №13063/18); «Михайлова проти України» (№ 10644/08, 06 березня 2018 року) беручи до уваги серйозність передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного стягнення, правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції,що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Суд зазначає, що суб`єктом правопорушення за статтею 130 КУпАП є саме водії транспортних засобів, які відповідно до п.1.10 Правил дорожнього руху України керують ними, маючи посвідчення водія відповідної категорії, або які навчають керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «Audi A6» номерний знак НОМЕР_2 підтверджується як поясненнями самого правопорушника так і відеозаписами, з яких вбачається, що саме ОСОБА_1 керував вказаним транспортним засобом і у зв`язку з обґрунтованою підозрою поліцейського, що останній перебував з ознаками наркотичного сп`яніння йому було запропоновано пройти у встановленому законом порядку огляд на стан сп`яніння у медичному закладі, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду під відеозапис на бодікамеру.

Статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення є важливим процесуальним документом, який засвідчує факт та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення справи про адміністративне правопорушення.

Так, обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення. Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, що характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення входять ознаки, які характеризують об`єкт, об`єктивну і суб`єктивну сторони та суб`єкта правопорушення.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ 646113 вбачається, що ОСОБА_1 ставиться у вину порушення пункту п.2.5 Правил дорожнього руху, який визначає, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Суд також звертає увагу на те, що керування транспортним засобом особою, яка перебуває з ознаками наркотичного (алкогольного) сп`яніння, віднесене до грубих порушень правил безпеки руху, які вчинені навмисно і свідчать про підвищену суспільну шкідливість у зв`язку з чим і передбачена сувора відповідальність в порівнянні з іншими правопорушеннями.

Разом з тим, вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку як для самого водія так і для інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння або ознаками такого сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

При цьому, суд виходить з того, що при визначенні стягнення необхідно враховувати виховну дію правопорушника, оскільки покарання, повинно бути направлено не тільки на забезпечення виправлення правопорушника та попередження вчинення ним нових правопорушень, а також повинно бути спрямовано на попередження вчинення правопорушень іншими особами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до переконливого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,за що він має понести адміністративну відповідальність.

Статтею 23 КУпАП встановлено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

У ч. 2 ст. 33 КУАП зазначено, що при накладенні стягнення має враховуватись характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

Тобто, санкція ч. 1 ст. 130 КУАП є безальтернативною санкцією за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, а ч. 2 ст. 33 КУпАП не дозволяє при розгляді справ про правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічно дослідивши надані суду докази, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, тобто порушенні учасником дорожнього руху правил дорожнього руху, зокрема керування джерелом підвищеної небезпеки, особою, яка перебуває з ознаками наркотичного сп`яніння при цьому відмова водія від проходження у встановленому порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Беручи до уваги, що ОСОБА_1 скоєно адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, його слід визнати винним у скоєнні вказаного адміністративного правопорушення та стягнення слід визначити необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень з призначенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до абз. 3 п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 (зі змінами внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №18 від 19.12.2008) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» суди не вправі застосовувати стягнення як додаткове у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.

Враховуючи, те що, в матеріалах справи наявна інформація про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а.с.7), то до нього неможливо застосувати поряд зі штрафом додаткове стягнення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 23, 40-1, 130, 245, 251, 252, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» суд, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Одержувач коштів: ГУК у Зап. обл/Запорізька обл/21081300, код отримувача: 37941997, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA 708999980313000149000008001, код класифікації доходів бюджету 21081300, найменування: «Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху»), без позбавлення права керування транспортними засобами.

У разі несплати добровільно суми штрафу в строк 15 діб з дати набрання чинності постановою, на підставі ст. 308 КУпАП штраф стягується у примусовому порядку в подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, який має бути сплачений порушником в прибуток держави за наступними реквізитами: (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова протягом десяти днів з дня її винесення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Запорізький районний суд Запорізької області.

Суддя: Д.О. Каряка