Рішення № 137950320, 06.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7810/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

06 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та відповідача.

ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №370850481 від 28.04.2025.

Позов мотивовано тим, що 28.04.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №370850481, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти та зобов`язався повернути їх разом із процентами у встановлені договором строки. Однак відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

Позивач зазначає, що право вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено первісним кредитором ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» на підставі договору факторингу №МВ-ТП/42 від 01.07.2025, а в подальшому - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу №04/1225-01 від 04.12.2025. У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

Відповідач відзиву на позов не надав.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви розгляд справи просив провести без його участі, не заперечував проти заочного розгляду справи.

09.06.2026 на адресу суду від АТ «ПУМБ» надійшла інформація, витребувана ухвалою суду від 01.06.2026.

Інші процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.05.2026 року справу передано на розгляд судді цього суду Голяни О.В.

Ухвалою суду від 01.06.2026 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Цією ж ухвалою витребувано у АТ «ПУМБ» відомості щодо емітованої на ім`я ОСОБА_1 платіжної картки з маскою НОМЕР_3, зокрема інформацію про її належність відповідачу, факт зарахування на неї 5 300,00 грн у період з 28.04.2025 по 03.05.2025, первинні бухгалтерські документи, що підтверджують таке зарахування, відомості про фінансовий номер телефону НОМЕР_1 , а також інформацію щодо інших платіжних карток та повного номера рахунку, відкритого на ім`я відповідача.

Оскільки відповідач був належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання (стаття 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК)), в судове засідання повторно не з`явився без поважних причин, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 ЦПК.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що 28.04.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №370850481. До матеріалів справи долучено кредитний договір, Паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» та заявку на отримання грошових коштів у кредит, які відповідно до умов договору є його невід`ємними частинами.

Відповідно до пункту 4.1 договору його невід`ємною частиною є Правила надання грошових коштів у кредит та Паспорт споживчого кредиту, які були надані позичальнику до укладення договору. Укладаючи договір, відповідач підтвердив, що ознайомився з Правилами, повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується їх дотримуватися.

Паспорт споживчого кредиту містить основні умови кредитування, інформацію про орієнтовну річну процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту, порядок його повернення, наслідки невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором, а також іншу інформацію, необхідну для укладення та виконання договору.

Договір №370850481 від 28.04.2025 підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Одноразовий персональний ідентифікатор YMHH було направлено позичальнику 28.04.2025 о 11:36:22 та введено ним в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 28.04.2025 о 11:37:16, що підтверджує укладення договору в електронній формі.

Згідно з наданим позивачем розрахунком станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача за договором №370850481 від 28.04.2025 становить 16 102,46 грн, з яких 5 300,00 грн - заборгованість за тілом кредиту та 10 484,46 грн - заборгованість за нарахованими процентами.

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання за кредитним договором, тоді як відповідач у встановлений договором строк кредитні кошти та проценти не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість, яка підтверджується наданим розрахунком та не спростована відповідачем.

Судом також встановлено, що 01.07.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу №МВ-ТП/42, за умовами якого первісний кредитор відступив право грошової вимоги за низкою кредитних договорів, у тому числі за договором №370850481 від 28.04.2025. Перехід права вимоги до відповідача підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників.

Надалі, 04.12.2025 між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №04/1225-01, відповідно до якого право вимоги за договором №370850481 від 28.04.2025 було відступлено ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», що також підтверджується актом приймання-передачі реєстру боржників.

Оцінка Суду.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, а статтею 530 ЦК передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню саме у цей строк. Статтею 525 ЦК заборонено односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

У порушення вимог закону відповідач свої договірні зобов`язання належним чином не виконав та у встановлений договором строк кредитні кошти і проценти не повернув.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Надані позивачем докази суд визнає належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування та у своїй сукупності підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Крім того, виходячи зі змісту статей 1077, 1078 ЦК договір факторингу за своєю правовою природою є різновидом відступлення права вимоги з особливим суб`єктним складом, а його предметом може бути право грошової вимоги, у зв`язку з чим ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» у встановленому законом порядку набуло право вимоги до відповідача.

Разом з тим суд враховує, що позивачем заявлено вимогу про стягнення 16 102,46 грн заборгованості, при цьому зазначено, що вказана сума складається з 5 300,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 10 484,46 грн заборгованості за процентами за користування кредитом. Водночас арифметична сума зазначених складових становить 15 784,46 грн. Оскільки позивач також зазначив про незаявлення вимог щодо стягнення комісії та штрафних санкцій, а матеріали справи не містять обґрунтування включення до позовних вимог різниці у сумі 318,00 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню лише в частині стягнення 15 784,46 грн.

Відповідачем не надано суду доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором, а також доказів, які б спростовували розмір підтвердженої заборгованості або іншим чином спростовували позовні вимоги.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 5 300,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 10 484,46 грн заборгованості за процентами за користування кредитом, що загалом становить 15 784,46 грн.

Розподіл судових витрат між сторонами.

За приписами ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У ч. 2 ст. 141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що однією з основних засад (принципів) судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою запровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді та захиститися у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до врегулювання спору в досудовому порядку. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу; 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами: - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаною адвокатом роботою (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 141 ЦПК України).

У розумінні умов частин четвертої - шостої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони у разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21.

Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Близькі за змістом висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року № 922/1964/21.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Отже, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково.

Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23.

Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 7000 грн витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат позивачем до позовної заяви було надано договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026; додаткову угоду №25771509697 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026; акт до договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026, відповідно до якого сторонами погоджено надані послуги на суму 7 000 грн, у тому числі складання позовної заяви - 5 000 грн, вивчення матеріалів справи - 1 000 грн, підготовка адвокатського запиту - 500 грн, підготовка та подача клопотання - 500 грн.

Встановивши та проаналізувавши вартість і обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її характер та складність, а також те, що судове засідання не проводилося у зв`язку з неявкою учасників справи, суд бере до уваги ціну позову, яка становить 16 102,46 грн, та суму кредиту, отриманого відповідачем. Крім того, суд враховує, що подібні позови позивачем подаються масово та є однотипними за змістом і підготовкою, а також фінансове становище відповідача, яке об`єктивно обмежене, оскільки останній звертався за кредитом у відносно невеликому розмірі для задоволення споживчих потреб. За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правничу допомогу є завищеними, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу як обґрунтовану суму, що відповідає дійсним і необхідним витратам у цій справі.

З цих підстав, керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280-283 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором №370850481 від 28.04.2025 в розмірі 15 784,46 грн, з яких 5 300,00 грн заборгованості за тілом кредиту, 10 484,46 грн заборгованості за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2 662,40 грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Сторони по справі:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя О.В. ГОЛЯНА