Рішення № 137950219, 06.07.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1105/26

Провадження2/153/579/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1105/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «ФК «ВЕНЕРА ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43561872, 03115, місто Київ вулиця Львівська,23 офіс 703) заборгованість за кредитним договором №281645 від 27.04.2025 у розмірі 4489,60 грн., судові витрати пов`язані з розглядом даної справи у сумі 2662,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у сумі 15500 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 27.04.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №281645 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного одноразового ідентифікатора. Згідно умов кредитного договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та на умовах, визначених цим договором: сума виданого кредиту 4000 грн.; дата надання кредиту 27.04.2025; строк кредиту 90 днів; валюта кредиту UAH, відсоткова ставка 0,72% (процентів) на добу. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором, станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 4489,60 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000 грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 489,60 грн. 19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу №19122025/1, ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 . Не зважаючи на це, позичальник не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені кредитним договором. Оскільки відповідач не погашає заборгованість, тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися, лише повідомлялися належним чином. Представник позивача просив розгляд справи проводити без участі представника позивача (а.с.5 зворотній бік позовної заяви). Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином рекомендованим повідомленням вих. №R067202851646, яке повернулося із відміткою «адресат відсутній» (а.с.44-45), що згідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 вважається належним повідомленням про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, без його участі (а.с.5 зворотній бік позовної заяви).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.38-40), про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії Договору про надання фінансового кредиту №281645 від 27.04.2025 (а.с.8-13) судом встановлено, що ОСОБА_1 електронним підписом підписала договір, згідно якого видано кредит у сумі 4000 грн., спосіб надання кредиту шляхом переказу грошових коштів позичальнику.

Із довідки про ідентифікацію (а.с.14) судом встановлено, що ОСОБА_1 ідентифіковано ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» за допомогою одноразового ідентифікатора KL8988, 27.04.2025.

Із підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.15) судом встановлено, що на картку № НОМЕР_1 27.04.2025 здійснено переказ коштів у сумі 4000 грн., призначення переказу видача кредиту №271645.

Із копії виписки з особового рахунку за кредитним договором №281645 від 27.04.2025 (а.с.16) судом встановлено, що станом на 20.02.2026 загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 4489,60 грн., яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі 4000 грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 489,60 грн.

17.03.2026 на адресу ОСОБА_1 направлено вимогу про виконання зобов`язань за кредитним договором у сумі 4489,60 грн.

19.12.2025 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» укладено договір факторингу №19122025/1, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу №19122025/1, ТОВ «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 (а.с.18-23)

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачем не надано, відтак розрахунок заборгованості узгоджується зі змістом договору та є належним доказом. Вказана позиція суду відповідає позиції, що міститься у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року по справі 753/16745/15-ц, провадження №61-40036св18.

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконала.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що після підписання договору про надання фінансового кредиту за допомогою одноразового пароля, відповідач взяла на себе зобов`язання оплачувати послуги банку, згідно тарифів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що кредитний договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами по даній справі в установленому законом порядку був укладений договір про надання фінансового кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

Матеріали справи містять підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів (а.с.15) згідно якого 27.04.2025 здійснило переказ коштів у сумі 4000 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Тобто, суду позивачем надано докази видачі відповідачеві кредитних коштів у сумі 4000 гривень 27 квітня 2025 року.

Доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Подібні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі №755/2284/16-ц.

Оцінюючи усі докази, що є у справі, в їх сукупності, суд вважає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх позовних вимог і має підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі. А саме, суд має підстави стягнути із відповідача на користь позивача заборгованість кредиту у сумі 4489,60 гривень.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №1003 від 21.04.2026 (а.с.7), за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2662 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Що стосується вимоги представника позивача про стягнення понесених витрат за професійну правничу допомогу у сумі 15500 гривень, то у цій частині суд вважає за необхідне відмовити у зв`язку із тим, що представником позивача не надано суду доказів на підтвердження понесених витрат, а також із врахуванням вимог п.1 ч.8 ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 533, 610, 611, 612, 623, 625, 631, 1048-1050, 1051, 1052, 1054, 1055, 1056, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ВЕНЕРА ФІНАНС» (ЄДРПОУ: 43561872, 03115, місто Київ вулиця Львівська, 23 офіс 703) заборгованість за кредитним договором №281645 від 27.04.2025 у сумі 4489,60 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн., а всього 7152 (сім тисяч сто п`ятдесят дві) гривні.

В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк