Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 930/616/26
Провадження №2/930/835/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
04.06.2026 року Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді: Алєксєєнка В.М.
при секретарі: Загребельному О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В С Т А Н О В И В :
Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Грибанов Д.В. звернувся до Немирівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 9060678 від 17 травня 2025 року у загальному розмірі 37 760,00 грн, яка складається з: 8 000,00 грн заборгованості за основною сумою боргу, 13 760,00 грн заборгованості за процентами та 16 000,00 грн заборгованості за пенею і штрафними санкціями, а також понесені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17 травня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено кредитний договір № 9060678 в електронній формі із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог законодавства України про електронну комерцію.
Позивач зазначив, що кредитний договір був підписаний відповідачем шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону, зазначений ним під час оформлення кредиту. Відповідно до умов договору кредитні кошти надавалися у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку, реквізити якої були надані відповідачем, а кредит вважався наданим з моменту перерахування коштів на відповідний рахунок.
Крім того, відповідач, укладаючи кредитний договір, підтвердив, що ознайомився з Правилами надання коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту, розміщеними на офіційному вебсайті первісного кредитора, погодився з їх умовами та зобов`язався їх виконувати.
Позивач вказав, що 16 січня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» було укладено договір факторингу № 16012026, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.
На підставі реєстру боржників до договору факторингу право вимоги за кредитним договором № 9060678 перейшло до позивача, який набув статусу нового кредитора щодо відповідача.
Позивач зазначив, що відповідно до реєстру боржників сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 37 760,00 грн, з яких: 8 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту, 13 760,00 грн заборгованість за процентами та 16 000,00 грн заборгованість за пенею і штрафними санкціями.
Також позивач послався на те, що відповідно до умов договору факторингу у разі надходження платежів від боржника на рахунок первісного кредитора такі кошти підлягали перерахуванню новому кредитору. Разом із тим після переходу права вимоги, починаючи з 16 січня 2026 року, позивачем не здійснювалося нарахування будь-яких нових штрафних санкцій.
Позивач зазначив, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, платежів ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок нового кредитора не здійснив, у зв`язку з чим утворилася непогашена заборгованість у заявленому до стягнення розмірі.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору та наявність непогашеної заборгованості, позивач просив позов задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою від 20.03.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду шляхом надсилання повісток за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на офіційному сайті суду відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України, в судове засідання повторно не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву по справі не скористався, будь-яких клопотань та заяв не надіслав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалення заочного рішення.
Представник позивача в прохальній частині позовної заяви просить розглядати справу за його відсутності, а також у разі неявки відповідача у судове засідання не заперечує проти заочного розгляду справи.
З урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та провести заочний розгляд справи.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статей 11, 202, 205, 207, 626, 627, 628, 638, 639 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів, а договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди щодо всіх його істотних умов.
Згідно зі статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за своїми правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі.
Із матеріалів справи вбачається, що 17 травня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 9060678 в електронній формі.
Умовами пункту 1.1 кредитного договору передбачено, що його укладення здійснюється за допомогою інформаційно-комунікаційної системи кредитодавця шляхом ідентифікації споживача через особистий кабінет або мобільний застосунок «CreditPlus» із використанням одноразового ідентифікатора, направленого на номер мобільного телефону позичальника, або інших засобів електронної ідентифікації відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».
Судом встановлено, що відповідач акцептував пропозицію кредитодавця шляхом використання одноразового ідентифікатора, що свідчить про належне укладення між сторонами кредитного договору та погодження його істотних умов.
Відповідно до пунктів 1.21.5 договору кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 6 000,00 грн строком на 352 дні із застосуванням фіксованої стандартної процентної ставки 1 % на день. При цьому договором також було визначено порядок застосування зниженої процентної ставки за умови належного виконання позичальником своїх зобов`язань, однак у разі невиконання таких умов підлягала застосуванню стандартна процентна ставка.
Матеріали справи містять докази надання кредитодавцем кредитних коштів відповідачу, що свідчить про належне виконання первісним кредитором своїх договірних зобов`язань.
Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцю отримані кошти та сплатити проценти у строки й порядку, визначені договором, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.
Разом із тим відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, у зв`язку із чим утворилася заборгованість.
16 січня 2026 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16012026.
Відповідно до статей 512, 514, 516, 1077 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу.
З наданих суду договору факторингу та витягу з реєстру боржників убачається, що до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9060678.
Належних та допустимих доказів погашення заборгованості або спростування її розміру відповідачем суду не подано.
Тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за основною сумою кредиту у розмірі 8 000,00 грн та процентів за користування кредитом у розмірі 13 760,00 грн є доведеними, підтверджуються матеріалами справи, відповідають умовам кредитного договору та вимогам статей 1048, 1049, 1054 ЦК України, а тому підлягають задоволенню.
Разом із тим суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про стягнення 16 000,00 грн пені та штрафних санкцій.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Крім того, неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами і нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.
Оскільки кредитний договір укладено 17 травня 2025 року, тобто під час дії воєнного стану, а заявлена до стягнення пеня та штрафні санкції нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання в цей період, вимоги позивача в цій частині суперечать пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому задоволенню не підлягають.
Таким чином, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом стягнення з відповідача 8 000,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту та 13 760,00 грн заборгованості за процентами, а всього 21 760,00 грн, тоді як у задоволенні вимог про стягнення 16 000,00 грн пені та штрафних санкцій слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією, наявною в матеріалах справи.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та задовольняє вимоги про стягнення 21 760,00 грн із заявлених 37 760,00 грн, що становить 57,63 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 534,67 грн (2 662,40 грн ? 21 760,00 грн ? 37 760,00 грн).
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 128, 133, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 274-279, 280-284 ЦПК України, згідно ст.ст. 11, 509, 512, 514, 516, 525,526,530,551,599,610,611,615, 625 629,1050,1054 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 9060678 від 17 травня 2025 року у розмірі 21 760 (двадцять одна тисяча сімсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка складається з: 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок заборгованість за основною сумою кредиту; 13 760 (тринадцять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 534 (одна тисяча п`ятсот тридцять чотири) гривні 67 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте Немирівським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: В.М. Алєксєєнко
Судове рішення № 137950163, Немирівський районний суд Вінницької області було прийнято 04.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 930/616/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: