Ухвала суду № 137949957, 01.07.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10552/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Київ

Слідча суддя Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025100120000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна,

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні № 12025100120000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна, а саме грошових коштів, які знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ), які відкриті в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528).

Клопотання обґрунтоване тим, що Подільською окружною прокуратурою міста Києва забезпечується нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 12025100120000101 від 04.04.2025, зареєстрованого за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що невстановлені особи, шляхом шахрайства, в умовах воєнного стану, заволоділи коштами вкладників АТ «МР Банк» (код ЄДРПОУ 25959784) (далі - АТ «МР Банк») ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , і в подальшому за допомогою ряду суб`єктів господарської діяльності, серед яких юридичні особи та фізичні особи-підприємці, здійснили обготівкування та легалізацію коштів.

За результатами вчинення невстановленими особами шахрайських дій, 21.09.2023 на рахунок № НОМЕР_3 , що відкритий на ім`я ОСОБА_6 зараховано кошти у сумі 10 763 343,28 грн від АТ «МР БАНК» із призначенням платежу «Задоволення кредиторських вимог 4-ї черги згідно рішення виконавчої дирекції Фонду N477 від 11.07.2022».

Також, за аналогічною ситуацією було здійснено погашення від неплатоспроможного банку АТ «МР БАНК» кредиторських вимог на рахунок ОСОБА_7 , який відкрито невстановленими особами шахрайським шляхом, і перераховано грошові кошти у сумі 3 020 979, 37 грн. та на рахунок ОСОБА_8 , який відкрито невстановленими особами шахрайським шляхом, і перераховано грошові кошти у сумі 2 696 633, 18 грн.

В подальшому, вказані суми коштів було перераховано невстановленими особами на рахунки ТОВ «БЄТА ГРУП» (код ЄДРПОУ 45073330), ТОВ «ПОРТРАКС КО» (код ЄДРПОУ 44661278) у якості надання поворотної фінансової допомоги та оплати за товари.

Відповідно до узагальнених матеріалів Державної служби фінансового моніторингу України від 06.01.2026 встановлено, що ТОВ «БЄТА ГРУП» та ТОВ «ПОРТРАКС КО» отримані кошти від ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , перерахували в адресу декількох юридичних та фізичних осіб-підприємців, серед яких: ТОВ «Суші продукт плюс» (код ЄДРПОУ 41453496), ФОП ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ФОП ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ФОП ОСОБА_10 (РНОКПП НОМЕР_5 ), ФОП ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_6 ), ФОП ОСОБА_12 (РНОКПП НОМЕР_7 ), ФОП ОСОБА_13 (РНОКПП НОМЕР_8 ), ФОП ОСОБА_14 (РНОКПП НОМЕР_9 ), ФОП ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за нібито купівлю товарів, робіт, послуг, яких фактично не було.

У подальшому, в ході слідства, отримано доступ до банківської таємниці ТОВ «Суші продукт плюс», ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_4 за результатами чого отримано виписки руху коштів по рахунках та проведено їх детальний огляд.

За результатами огляду руху коштів вбачається, що з 2023 року і по теперішній час невстановлені слідством особи використовуючи реквізити підконтрольних ФОП надають послуги з оптимізації податкового навантаження та легалізації (відмивання) коштів здобутих злочинним шляхом підприємствам реального сектору економіки.

Також, факт переказу коштів по рахунках підтверджено висновком експерта від 04.02.2026 за результатами проведення судової економічної експертизи.

Разом з тим, в ході досудового розслідування допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «БЄТА ГРУП», який повідомив, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, і грошові кошти від ОСОБА_6 на рахунки не отримував і в адресу ФОП ОСОБА_5 , ФОП ОСОБА_9 , ФОП ОСОБА_10 , ФОП ОСОБА_11 , ФОП ОСОБА_12 , ФОП ОСОБА_13 , ФОП ОСОБА_14 , ФОП ОСОБА_4 за товари та послуги не перераховував.

Також, органом досудового розслідування допитано в якості свідка засновника та директора ТОВ «ПОРТРАКС КО», яка повідомила, що не має відношення до фінансово-господарської діяльності товариства, жодних документів від імені ТОВ «ПОРТРАКС КО» не підписувала, в тому числі тих, які подавались державному реєстратору, працівникам банківських установ та іншим юридичним особам контрагентам.

Отже, за результатами проведених слідчих (розшукових) дій встановлено, що ряд фізичних осіб-підприємців ймовірно не мають відношення до діяльності ФОП та не здійснювали поставку будь-яких товарів, не виконували будь-яких послуг, та не підписували жодних первинних документів, що може свідчити про протиправну діяльність з ознаками умисної легалізації (відмивання) доходів одержаних злочинним шляхом.

На даний час стороною обвинувачення в порядку ст. 91 КПК України здійснюється збирання, перевірка та оцінка доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

У ході досудового розслідування встановлено, що для здійснення незаконної діяльності невстановленими слідством особами використовуються рахунки ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ), які відкриті в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), а саме:

ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ):

?НОМЕР_10 (українська гривня);

?НОМЕР_11 (українська гривня);

?НОМЕР_12 (українська гривня);

ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ):

?НОМЕР_13 (євро);

?НОМЕР_13 (українська гривня);

?НОМЕР_14 (українська гривня);

?НОМЕР_15 (українська гривня);

?НОМЕР_16 (євро);

?НОМЕР_17 (українська гривня);

?НОМЕР_18 (українська гривня).

У зв`язку з цим, 01.06.2026 постановою прокурора вказані грошові кошти на банківських рахунках ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 визнано речовими доказами.

З урахуванням вищевикладеного та зібраних в межах даного кримінального провадження доказів є підстави вважати, що грошові кошти, які розміщуються на зазначених рахунках, отримані суб`єктами господарської діяльності внаслідок вчинення кримінального правопорушення. У зв`язку з чим, грошові кошти у будь-якій валюті у безготівковій формі, що знаходяться на вказаних банківських рахунках у відповідності до вимог ст. 98 КПК України визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні, недопущення продовження здійснення злочинних дій, у тому числі направлених на використання та розпорядження майном, одержаним злочинним шляхом, прокурор заявляє клопотання про накладення арешту на майно.

У судове засідання прокурор не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту без його участі, у якій зазначив що клопотання підтримує.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Враховуючи наведене, слідча суддя вважає, що розгляд такого клопотання є доцільним без участі власників майна.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідча суддя встановила наступне.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.

Згідно з ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як встановлено слідчою суддею, Управлінням поліції в метрополітені ГУНП у м. Києві здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 12025100120000101 від 04.04.2025, зареєстрованого за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.190 КК України. Процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратури міста Києва.

Постановою прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва від 01.06.2026 року визнано речовими доказами у кримінальному проваджені № 12025100120000101 від 04.04.2025 грошові кошти (у безготівкому вигляді), які знаходяться на банківських рахунках ФОП ОСОБА_4 НОМЕР_10 (українська гривня), НОМЕР_11 (українська гривня) та НОМЕР_12 (українська гривня); ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ): НОМЕР_13 (євро), НОМЕР_13 (українська гривня), НОМЕР_14 (українська гривня), НОМЕР_15 (українська гривня), НОМЕР_16 (євро), НОМЕР_17 (українська гривня) та НОМЕР_18 (українська гривня), відкритих в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528).

Із урахуванням наведеного, слідча суддя вважає обґрунтованими доводи прокурора про те, що грошові кошти, які розміщуються на вищевказаному банківському рахунку, мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, як гроші, набуті кримінально протиправним шляхом та внаслідок вчинення кримінального правопорушення, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

У зв`язку з наведеним слідча суддя має достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту на грошові кошти, є можливість продовження здійснення злочинних дій. Відповідно накладення арешту позбавляє власника майна можливості розпоряджатися та користуватися цим активом. Отже, може бути виконане завдання арешту майна збереження речових доказів у кримінальному провадженні.

На думку слідчої судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власниківФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 , крім того воно є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 174 КПК України, а тому слідча суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Керуючись ст. 170, 173, 175, 309, 370 КПК України, слідча суддя

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12025100120000101, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на грошові коштив безготівковій формі, які знаходяться на банківських рахунках НОМЕР_10 (українська гривня), НОМЕР_11 (українська гривня) та НОМЕР_12 (українська гривня), належних ФОП ОСОБА_4 (рнокпп НОМЕР_1 ), НОМЕР_13 (євро), НОМЕР_13 (українська гривня), НОМЕР_14 (українська гривня), НОМЕР_15 (українська гривня), НОМЕР_16 (євро), НОМЕР_17 (українська гривня) та НОМЕР_18 (українська гривня), належних ФОП ОСОБА_5 (рнокпп НОМЕР_2 ), відкритих в АТ «ОТП БАНК» (МФО 300528), заборонивши розпорядження вказаними грошовими коштами та зупинивши видаткові операції по зазначених рахунках, за винятком видаткових операцій, пов`язаних з перерахуванням грошових коштів по сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів) до бюджетів всіх рівнів та державних цільових фондів, по сплаті єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та видатків пов`язаних з виплатою заробітної плати.

Зобов`язати АТ «ОТП БАНК» письмово повідомити Подільську окружну прокуратуру міста Києва про накладення арешту та залишок коштів на відповідних банківських рахункахФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду.

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1