Ухвала суду № 137949658, 02.07.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

02.07.2026

Справа № 721/662/26

Провадження 2-а/721/24/2026

У Х В А Л А

Суддя Путильського районного суду Чернівецької області Стефанко У. Д., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Згідно положень ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Дослідивши матеріали позовної заяви суддею встановлено, що позивачем не дотримано вимоги ст. ст. 161, 171 КАС України.

Позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.

У позовній заяві ОСОБА_2 просить поновити строк на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 ст. 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно зі статтею 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Тобто законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня вручення постанови.

Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущений строк. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

ЄСПЛ у рішенні від 28 березня 2006 року у справі "Мельник проти України" зазначив, що норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.

Тобто, інститут строків в адміністративному судочинстві сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Отже, у контексті забезпечення реалізації права на звернення до суду та вирішення питання поновлення строків на таке звернення поновлення строків може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об`єктивно незалежний від волі та поведінки особи.

Як убачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про оскарження постанови №1021 від 06.06.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 30.06.2026, тобто з пропуском визначеного законом строку більше року. Посилання позивача на поважність причин пропуску зазначеного строку винесення постанови у його відсутності, та потребування часу на збір інформації щодо обставин справи, не обґрунтовано непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежали від його волі та унеможливили б своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк, звернення до суду.

Також не надано суду доказів на підтвердження вказаних обставин та поважності пропуску процесуального строку звернення до суду більше, ніж через рік, і його поновлення, позивачем не надано.

Крім того, відповідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у разі подання позовної заяви з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Постанови Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №543/775/17 за системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статтей 287, 288 КУПАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України "Про судовий збір", які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року у розмірі 3328,00 гривні.

Тобто, у разі подання до суду адміністративного позову немайнового характеру, який поданий фізичною особою, сума судового збору на 01.01.2026 складає 665,60 грн.

Як убачається з матеріалів справи, позивач просить визнати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 протиправними щодо ухвалення постанови, скасувати постанову №1021 від 06.06.2025, скасувати звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 до поліції від 02.09.2025, визнати протиправним і таким, що не підлягає виконанню, виконавче провадження №79588694 від 13.11.2025, тобто позовна заява містить чотири вимоги немайнового характеру.

Натомість позивачем до матеріалів справи додано квитанцію від 28.06.2026 про сплату судового збору за одну позову вимогу у розмірі 665,60 грн.

Отже позивачу, з урахування кількості позовних вимог (4) та суми сплаченого судового збору, необхідно доплатити та надати суду документи на підтвердження сплати судового збору ще за три вимоги немайнового характеру, що у сумі складає 1996,80 грн.

Сплату судового збору слід здійснити за наступними реквізитами:

Отримувач коштів Чернівецьке ГУК/ Путильська ТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37836095

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA828999980313161206000024375

Призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Путильський районний суд Чернівецької області (назва суду, де розглядається справа).

Окрім цього, за приписами частини першої статті 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Однак в порушення вимог закону, позивам подано позовну заяву з додатками у одному екземплярі та не додано до матеріалів справи копії позовної заяви з додатками відповідно до кількості учасників справи.

Враховуючи вищезазначене, вважаю, що позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, які слід усунути шляхом обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з даним адміністративним позовом до суду та наданням відповідних доказів; сплати судового збору відповідно до кількості позовних вимог; надання примірників копії позовної заяви з додатками, відповідно до кількості учасників справи.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями160 і 161 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первинного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 4 ст. 169 КАС України).

Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169, 248, 256, 294 КАС України, суддя

П О С Т А Н О В И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном п`ять днів з дня отримання останнім копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, така позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Уляна СТЕФАНКО