Рішення № 137949343, 02.07.2026, Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа № 399/295/26

Провадження № 2/401/1628/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2026 р. м. Світловодськ

Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючий суддя Макарова Ю.І.,

секретар судового засідання Горбатюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Світловодську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2026 року представник позивача звернувся до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 27 квітня 2026 року справу передано за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. (а.с. 58-59)

20 травня 2026 року вказана цивільна справа надійшла за підсудністю до Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області. (а.с. 62)

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 грудня 2022 року між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір (оферта) № 08.12.2022-100000290. Відповідно до умов договору, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 7 500,00 грн., строком на 42 дні з дня його надання. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". Також встановлено, що 03 січня 2023 року кредитний договір № 08.12.2022-100000290 переоформлено шляхом укладення між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 03.01.2023-020000024 шляхом підписання відповідачем заявки, що є невід`ємною частиною договору. Свої зобов`язання за договором позивач виконав у повному обсязі, перерахувавши 08 грудня 2022 року, на рахунок відповідача кредитні кошти. У свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим, станом на дату звернення до суду, утворилася заборгованість у розмірі 10 772,25 грн., яка складається з: 9 937,50 грн. - тіло кредиту; 834,75 грн. - нараховані проценти.

З урахуванням наведеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 08.12.2022-100000290 від 08 грудня 2022 року в розмірі 10 772,25 грн. та судові витрати у виді сплаченого при зверненні до суду з даним позовом, судового збору в сумі 2 662,40 грн. (а.с. 1-7)

Ухвалою суду від 21 травня 2026 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін по справі, розгляд справи призначено на 02 липня 2026 року. (а.с. 64-65)

25 травня 2026 року відповідач подав до суду письмову заяву про застосування наслідків спливу позовної давності та захисту прав військовослужбовця. Зазначає, що позивач пропустив встановлений законом трирічний строк позовної давності, у зв`язку з чим просить застосувати наслідки його спливу та відмовити у задоволенні позову. Крім того, вказує, що є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу під час дії воєнного стану, тому відповідно до п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" проценти за користування кредитом, пеня та штрафні санкції не підлягають нарахуванню. Враховуючи викладене, просить у разі незастосування позовної давності здійснити перерахунок заборгованості, виключивши із суми стягнення проценти, пеню та штрафні санкції. (а.с. 69-70)

Представник позивача, повноваження якого належним чином підтверджені, у судове засідання не з`явився, у своїх позовних вимогах просить суд проводити розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с. 7)

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. (а.с. 69-70)

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Судом встановлено, що 08 грудня 2022 року між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 укладено електронний кредитний договір № 08.12.2022-100000290 шляхом підписання відповідачем заявки та пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) від 08 грудня 2022 року, відповіді позичальника про прийняття пропозиції, які підписані за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації на сайті. Відповідно до заявки кредитного договору, відповідач отримав кредит у сумі 7 500,00 грн., строком на 42 дні з дати його надання. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Процентна ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3,00 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". (а.с. 35-40)

Згідно із паспортом споживчого кредиту, процентна ставка за кредитом становить 730,00 % річних, загальні витрати за кредитом складають 6 300,00 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 13 800,00 грн. (а.с. 31-34)

Також встановлено, що 03 січня 2023 року кредитний договір № 08.12.2022-100000290 переоформлено шляхом укладення між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та ОСОБА_1 кредитного договору (оферти) № 03.01.2023-020000024 шляхом підписання відповідачем заявки, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до заявки кредитного договору, відповідач отримав кредит у сумі 11 925,00 грн., строком на 84 календарні дні з дати його надання. Проценти складають 1 001,70 грн., що становить 8,4 % в процентному значенні за 84 календарних днів користування кредитом. Дата повернення кредиту - 28 березня 2023 року. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. (а.с. 23 зворотний бік - 30)

Згідно із паспортом споживчого кредиту, реальна річна процентна ставка за кредитом становить 36,50 % річних, загальні витрати за кредитом складають 1 001,70 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом становить 12 926,70 грн. (а.с. 20-22)

01 листопада 2020 року між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та АТ КБ "ПриватБанк" укладено Договір № 4507 про надання послуг в системі LiqPay. (а.с. 11-16)

Згідно із квитанцією LiqPay - 08 грудня 2022 року здійснено видачу кредитних коштів за кредитним договором № 08.12.2022-100000290 від 08 грудня 2022 року в сумі 7 500,00 грн., ідентифікатор еквайра - АТ КБ "ПриватБанк", номер платіжного інструменту - 516887*15. (а.с. 19)

Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 08.12.2022-100000290 від 08 грудня 2022 року, заборгованість складає 10 772,25 грн., яка складається з: 9 937,50 грн. - тіло кредиту; 834,75 грн. - нараховані проценти. (а.с. 10)

Згідно із копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 05 жовтня 2023 року, ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ЄДРПОУ 37356833, здійснює економічну діяльність з інших видів кредитування (основний) (код 64.92). (а.с. 47)

Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 , 23 травня 2024 року наказом № 142 ОСОБА_1 зарахований до військової частини НОМЕР_2 . 05 листопада 2025 року наказом № 91-РС ОСОБА_1 зарахований до військової частини НОМЕР_3 на посаду водія. (а.с. 71)

Згідно із довідкою № 2496/1/16/2240 від 27 листопада 2025 року, виданою ТВО начальником штабу - заступником командира військової частини НОМЕР_3 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 . (а.с. 72)

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Згідно із положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

За змістом ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, з-поміж іншого, договори та інші правочини.

Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У свою чергу системний аналіз статей 524-526, 533-535 ЦК України дає підстави стверджувати про те, що грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.

Згідно із ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 2 ст. 639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України "Про споживче кредитування" та Законом України "Про електронну комерцію".

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію").

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Частиною 7 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" - електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис" за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 08.12.2022-100000290 від 08 грудня 2022 року підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами договору про надання грошових коштів у позику.

Порушенням зобов`язання, як встановлено у ч. 1 ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У пункті 34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 910/1238/17 зроблено висновок, що термін "користування чужими грошовими коштами" може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Застосовуючи правові висновки Великої Палати Верховного Суду, висловлені у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17, суд дійшов висновку, що відповідач зобов`язаний повернути позивачу фактично отриману суму кредитних коштів у розмірі 9 937,50 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору своєчасно в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернув.

ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, у тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитний договір, таким чином погодивши умови сплати відсотків за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" щодо стягнення відсотків у сумі 834,75 грн. підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд не погоджується з посиланням відповідача на норми п. 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", як на підставу звільнення відповідача, який є військовослужбовцем, тобто призваний на військову службу до ЗСУ, від нарахування процентів за користування кредитом, виходячи з наступного.

Пунктом 15 ст. 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Частиною 9 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу" визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Особливий період в Україні діє з 18 березня 2014 року по теперішній час.

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року № 18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Статтею 3 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022 "Про загальну мобілізацію", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, вирішено, зокрема оголосити та провести загальну мобілізацію.

При цьому, за наявності позову банку про стягнення боргу за кредитним договором суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).

Аналогічний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі № 642/548/21.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22, документи, що підтверджують проходження особою військової служби, зокрема довідка з місця служби, військовий квиток, витяги з наказів командування, а також інші офіційні документи, видані уповноваженими органами, можуть визнаватися належними та допустимими доказами перебування особи у складі Збройних Сил України в період дії воєнного стану.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній справі наголосила, що сам факт перебування особи на військовій службі під час воєнного стану є юридично значущою обставиною, яка підлягає врахуванню судом при вирішенні процесуальних та матеріально-правових питань. Разом із тим Суд підкреслив, що жоден окремий доказ не має наперед встановленої сили, а тому довідка з військової частини чи військовий квиток не можуть оцінюватися ізольовано або формально.

Суд зобов`язаний здійснювати всебічну, повну та об`єктивну оцінку таких доказів у їх сукупності з іншими матеріалами справи, з урахуванням часу їх видачі, змісту, обсягу відомостей, що в них містяться, їх узгодженості між собою, а також з урахуванням конкретних обставин справи та принципів змагальності, справедливості й розумності. Такий підхід, за висновком Великої Палати, забезпечує баланс між процесуальною економією, правом особи на доступ до правосуддя та необхідністю належного захисту прав і законних інтересів військовослужбовців у період виконання ними конституційного обов`язку щодо захисту держави.

Як встановлено із наданих відповідачем документів, а саме копією військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 перебуває на військовій службі з 23 травня 2024 року.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що на відповідача не поширюються пільги, встановлені Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", оскільки зобов`язання виникло до його призову на військову службу.

Стосовно посилання відповідача на пропуск строку позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Суд звертає увагу на те, що перебіг таких строків було зупинено у зв`язку з введенням карантину, а в подальшому воєнного стану. Відповідно до п. 12 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) 12 березня 2020 року на території України був встановлений карантин, дію якого неодноразово продовжено. Дію карантину скасовано 01 липня 2023 року.

Крім того, відповідно до п. 19 Перехідних та прикінцевих положень до ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

04 вересня 2025 року набув чинності Закон України "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" яким п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України виключено.

Таким чином, з 12.03.2020 по 01.07.2023 перебіг строків позовної давності продовжено, а з 24.02.2022 по 04.09.2025 перебіг строків позовної давності зупинено.

Отже, строки позовної давності не пропущені позивачем. Підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності, за даних обставин справи, відсутні.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 527, 530, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором № 08.12.2022-100000290 від 08 грудня 2022 року в розмірі 10 772 (десять тисяч сімсот сімдесят дві) гривні 25 коп., з яких:

- 9 937 (дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять сім) гривень 50 коп. - тіло кредиту;

- 834 (вісімсот тридцять чотири) гривні 75 коп. - нараховані проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 коп.

Відомості про сторін:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження за адресою: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий 15 серпня 2002 року Онуфріївським РВ УМВС України в Кіровоградській області, РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 355 ЦПК України, безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Світловодського міськрайонного суду

Кіровоградської області Ю.І. Макарова