Рішення № 137948839, 06.07.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/1782/26

Провадження №2/932/526/26

РІШЕННЯ

Іменем України

заочне

06.07.2026 Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого судді Салькової В.С.,

за участю секретаря судового засідання Щербаченко А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради як органу опіки та піклування до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції та вимоги позивача

Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача, і в обґрунтування позовних вимог вказав, що дитина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , є таким, що залишився без батьківського піклування.

Так, матір`ю дитини є ОСОБА_4 , яка померла, а батьком ОСОБА_2 . Батьки дитини почали мешкати окремо з 2,5-місячного віку хлопчика, батько перестав займатися вихованням та утриманням сина, та коли останньому виповнився 1 рік, поїхав працювати до Республіки Польща, де перебуває і дотепер.

Наказом управління-служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району ДМР №50 від 17.07.2024 дитина взята на облік як така, що опинилася у складних життєвих обставинах. На той час він мешкав з матір`ю та вітчимом, мати вихованням та утриманням сина займалася не в повну міру, не зважаючи на те, що дитина має інвалідність. За весь час у всіх повідомленнях від лікарень, ювенальної превенції та інших причетних установ не було жодної інформації про батька дитини.

03.12.2025 питання доцільності позбавлення його батьківських прав розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини. ОСОБА_2 вийшов на зв`язок за допомогою застосунку Вайбер та повідомив комісії, що не заперечує проти позбавлення його батьківських прав, направив фото заяви про згоду на це. Членами комісії ухвалене рішення про доцільність позбавлення його батьківських прав щодо сина. На підставі наведеного просить суд позбавити відповідача батьківських прав щодо дитини ОСОБА_3 .

ІІ. Позиції, пояснення, заяви (клопотання) учасників справи

В судовому засіданні представником позивача ОСОБА_1 підтримані позовні вимоги з наведених у позові підстав та надана суду згода на ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся у порядку, передбаченому ЦПК України, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Відзиву на позовну заяву він суду не надсилав, про свою позицію у справі не повідомив.

ІІІ. Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 25.02.2026 відкрите провадження у справі за правилами загального позовного провадження, у справі розпочате підготовче провадження.

30.04.2026 ухвалою суду закрите підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті в судовому засіданні 26.05.2026.

Розгляд справи відкладався через неявку відповідача на 26.06.2026.

26.06.2026 у зв`язку із повторною неявкою до суду відповідача, що повідомлялася у встановлений законом спосіб про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання нею відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-282 ЦПК України за наявними у справі матеріалами. Суд перейшов до стадії ухвалення рішення з його проголошенням у судовому засіданні 06.07.2026.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Дитина ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську від матері ОСОБА_5 та батька ОСОБА_2 , відомості про батька дитини внесені відповідно до ст.126 СК України (а.с.7,9).

Дитина страждає на помірну розумову відсталість з порушенням поведінки (F71.1) (а.с.21-26).

08.07.2022 внаслідок реєстрації шлюбу з ОСОБА_6 матір`ю дитини ОСОБА_5 змінено прізвище на ОСОБА_7 (а.с.11).

17.05.2024 дитину було доставлено до КНП «Міська дитяча клінічна лікарня №6» бригадою екстреної медичної допомоги в супроводі співробітника ювенальної превенції ДРУП ГУНП. Мати знаходилася в стані алкогольного сп`яніння і наполягала, щоб від неї забрали дитину, бо не знаходить з ним спільної мови, бабуся відмовилася його забирати, відомості про батька відсутні (а.с.27,28).

З 23.05.2024 по 10.06.2024 ОСОБА_8 з дитиною перебувала у КЗСЗ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Мамине щастя» Дніпровської міської ради як жінка, що потерпала від домашнього насильства від чоловіка ОСОБА_6 , але 10.06.2024 на підставі особистої заяви достроково покинула центр (а.с.29).

Наказом №50 від 17.07.2024 управління у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради ОСОБА_3 взятий на облік дітей, які виховуються у сім`ї, у якій батьки ухиляються від виконання батьківських обов`язків (а.с.15).

За відомостями КНП «Дніпровський центр первинної медико-санітарної допомоги №2» Дніпровської міської ради станом на 31.07.2024 дитина ОСОБА_3 проживає з матір`ю, бабусею та дядьком, під диспансерним наглядом не знаходиться, соматично здорова та щеплена за віком (а.с.30).

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати дитини ОСОБА_8 померла (а.с.10).

Позивачем надано суду фото заяви від 19.10.2025, складеної від імені ОСОБА_2 , адресованої судді Шевченківського районного суду міста Дніпра, за змістом якої він не заперечує проти позбавлення його батьківських прав відносно дитини ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.14).

Наказом управління-служби у справах дітей адміністрації Шевченківського району Дніпровської ради №28 від 19.11.2025 дитину ОСОБА_3 тимчасово з 19.11.2025 влаштовано в сім`ю бабусі ОСОБА_10 не більше як на шість місяців до вирішення питання про надання йому правового статусу та прийняття рішення про подальше влаштування дитини (а.а.16).

Актом від 01.10.2025 обстежені умови проживання за адресою ОСОБА_10 , встановлене створення необхідних умов для проживання дитини (а.с.17).

Відповідач ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності не притягувався, відомостями про його судимості СЮП ВП ДРУП №1 ВП №4 ГУНП в Дніпропетровській області не володіє (а.с.18).

За висновком адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради як органу опіки та піклування від 20.01.2026 №4/3-6 позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо дитини є доцільним (а.с.5-6).

З показань допитаної судом в якості свідка ОСОБА_10 встановлено, що її донька ОСОБА_8 загинула ІНФОРМАЦІЯ_2 , тому онук ОСОБА_11 зараз мешкає з нею, вона повною мірою опікується ним. З батьком дитини донька розійшлась, коли ОСОБА_11 було 2,5 місяці, він ніколи не допомагав дитині, не телефонував, його давно немає в країні. Востаннє вона бачила ОСОБА_2 10 років тому, і тоді він казав, що поява дитини є помилкою молодості.

V. Оцінка суду

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 18 та частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-XII та набула чинності для України 27.09.1991, держава докладає всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ці положення міжнародного законодавства знайшли своє визначення у законодавстві національному, і відповідно до вимог статті 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, поважати дитину. За змістом статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У випадку виникнення підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України, батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, зокрема, у разі ухилення від своїх обов`язків по вихованню дитини, жорстокого поводження з дитиною.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

При цьому наведені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Судом встановлено, що відповідач майже з народження дитини, тобто більше 10 років систематично та безперервно ухиляється від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дитини, яка наразі втратила ще й матір. Батько не вживав жодних спроб контактувати з сином, бачитися з ним, брати хоча б якусь участь в його житті, допомагати з його утриманням, не цікавиться станом здоров`я, потребами, набутими навичками тощо. Доказів на підтвердження поважності ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем суду не надано. Відповідач ОСОБА_2 перебуває в працездатному 40-річному віці, відомості про його неможливість опікуватися дитиною за станом здоров`я у суду відсутні. За твердженнями позивача, не спростованими відповідачем, він надав органу опіки та піклування згоду на позбавлення його батьківських прав, що свідчить про його незацікавленість у формуванні контакту з дитиною і в майбутньому.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Пунктами 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Діючи виключно в інтересах дитини з метою захисту його прав, суд, визнаючи, що законодавство України і усталена практика Європейського Суду з прав людини визначає позбавлення батьківських прав крайньою мірою при вирішенні подібних справ, не вбачає підстав для відмови у задоволенні позовних вимог у цій справі.

Враховуючи всі обставини справи, з метою захисту інтересів малолітнього ОСОБА_3 , суд вважає за доцільне позбавити відповідача ОСОБА_2 батьківських прав стосовно нього.

При цьому суд враховує, що відповідач обізнаний про місце перебування свого сина, контактував з органом опіки та піклування, але не вчинив жодних на виправлення ситуації, що склалася. Отже, обставин, які б об`єктивно могли перешкоджати відповідачеві опікуватися дитиною в міру своїх сил та бажання, судом не встановлено. Його ухилення від виконання батьківських обов`язків триває у найуразливіший період життя дитини, яка є малолітньою та має особливості розвитку та стану здоров`я, що потребує особливої уваги, і це чітко свідчить про відсутність у ОСОБА_2 інтересу зберегти та реалізувати свої батьківські права, на час розгляду справи судом він продовжує свідомо уникати виконання батьківських обов`язків, що зміцнює переконання суду про необхідність задоволення позовних вимог та позбавлення його батьківських прав.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір розмірі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,128,258,259,263-265,280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради як органу опіки та піклування (49069, м. Дніпро, вул. М. Грушевського, 70, код за ЄДРПОУ 44017322) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

На рішення суду позивачем та третьою особою може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про його перегляд відповідачем та подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду виготовлене 06.07.2026.

Суддя: В.С. Салькова