Ухвала суду № 137948564, 03.07.2026, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/747/26

Провадження № 1-кп/382/102/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2026 року м. Яготин

Яготинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

обвинувачених:ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - адвоката ОСОБА_13 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_14 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_15 ,

захисника обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 -адвоката ОСОБА_17 ,

в режимі відеоконференції захисників: обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_18 , обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_19 , обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_20 ,

під час розгляду у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінального провадження № 12024110000000348, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 311 КК України, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 307, ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Яготинського районного суду Київської області перебуває на розгляді обвинувальний акт у зазначеному кримінальному провадженні.

У судове засідання обвинувачений ОСОБА_16 не з`явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про зміну місця проживання суд не повідомляв, будь-яких клопотань від нього не надходило. Захисник повідомив, що дружина обвинуваченого повідомила про погане самопочуття ОСОБА_16 та не може прибути в судове засідання.

Судом поставлено на обговорення питання про накладення грошового стягнення на обвинуваченого ОСОБА_16 у зв`язку із невиконанням процесуальних обов`язків.

Прокурор просила накласти на обвинуваченого грошове стягнення.

Захисник заперечив щодо накладення грошового стягнення, зазначив, що докази поважності будуть подані в наступне засідання. Обвинувачені та захисники підтримали думку захисника обвинуваченого ОСОБА_16 - адвоката ОСОБА_17 .

Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження щодо зазначеного питання, дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 314 КПК України підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого (крім випадків, коли здійснювалося спеціальне досудове розслідування), прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими цим Кодексом для судового розгляду. Після виконання вимог, передбачених статтями 342-345 цього Кодексу, головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.

Відповідно до статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є накладення грошового стягнення.

Частинами 1 та 2 статті 144 КПК встановлено, що грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених цим Кодексом, за невиконання процесуальних обов`язків. Під час судового провадження грошове стягнення накладається ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Обвинувачений зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк заздалегідь повідомити про це зазначених осіб (п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 134 КПК України суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою.

Частиною 1 ст. 139 КПК України передбачено, що якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Відповідно до статі 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік", установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 р. у розмірі 3328 грн.

У відповідності до ч. 2, 3 ст. 146 КПК України під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання. Суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.

У ч. 1 ст. 138 КПК України наведено вичерпний перелік поважних причин неприбуття особи на виклик, а саме: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Із системного аналізу наведених норм убачається, що беззаперечним обов`язком обвинуваченого є його явка за викликом до суду для судового розгляду, а в разі наявності передбачених ст. 138 КПК України поважних причин неможливості прибути за викликом до суду, саме обвинувачений зобов`язаний заздалегідь про це повідомити суд.

Виконання обвинуваченим покладеного на нього КПК України обов`язку прибувати за викликом до суду для судового розгляду сприяє дотриманню такої засади кримінального провадження, як розумність строків (п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 28 КПК України кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите.

Також ч. 1 ст. 318 КПК України визначено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Слід зазначити, що для уникнення зловживань з боку учасників процесу з метою затягування судового розгляду суд повинен активно сприяти забезпеченню пришвидшення судового розгляду, додержуючись при цьому неупередженості та процесуальних прав сторін. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, у тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом встановлено, що судове засідання було призначено на 03.07.2026 року на 12 год. 00 хв. Обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з`явився, будь-яких доказів поважних причин неприбуття в судове засідання, передбачених ст. 138 КПК України, суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, застосувати захід забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення грошового стягнення у розмірі, що дорівнює одному розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Накладення грошового стягнення буде спонукати обвинуваченого до виконання вимог закону та сприяти належній процесуальній поведінці.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 139, 144, 146, 369-372 КПК України,

УХВАЛИВ:

Накласти на обвинуваченого ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , грошове стягнення у виді одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3328 (три тисячі триста двадцять вісім) гривень, за невиконання ним процесуальних обов`язків.

Копію ухвали для відому і виконання в частині сплати грошового стягнення направити обвинуваченому не пізніше наступного робочого дня після її постановлення. Грошове стягнення (як засіб процесуального примусу) має бути сплачене в дохід держави. У випадку невиконання, копія ухвали направляється для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання особи, на яку накладено грошове стягнення.

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, згідно ч 1 ст. 147 КПК України, має право подати до суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення, клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення. Клопотання повинно відповідати вимогам ст. 145 КПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1