Рішення № 137948214, 30.06.2026, Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/8725/24

Провадження №2/367/5242/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

30 червня 2026 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:

головуючого - судді Кравчук Ю.В.,

за участю:

секретаря судових засідань Опанасенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ірпені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гостомелької селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом,-

в с т а н о в и в :

До Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Гостомельської селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_2 .

Вказує, що на момент смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 проживала за адресою: АДРЕСА_1 разом із синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Після її смерті відкрилася спадщина на:

- житловий будинок АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,0949 га, кадастровий номер 3210945900:01:080:4131, цільове призначення - для ведення садівництва в смт. Гостомель, Київської області;

- земельну ділянку площею 0,7531 га, кадастровий номер 3210945900:01:090:4353, цільове призначення - для ведення садівництва в смт. Гостомель, Київської області;

- земельну ділянку площею 0,1818 га, кадастровий номер 3210945900:01:079:4287, цільове призначення - для ведення садівництва в смт. Гостомель, Київської області;

- земельну ділянку площею 0,3389 га, кадастровий номер 3210945900:01:048:4409, цільове призначення - для ведення садівництва в смт. Гостомель, Київської області;

- земельну ділянку площею 0,2684 га, кадастровий номер 3210945900:01:088:4415, цільове призначення - для ведення садівництва в смт. Гостомель, Київської області;

- земельну ділянку площею 0,5006 га, кадастровий номер 3210945900:01:079:5301, цільове призначення - для ведення садівництва в смт. Гостомель, Київської області.

Зазначає, що свідоцтва про право на спадщину по спадковій справі №251/2017 до майна померлої ОСОБА_2 ніхто із спадкоємців не отримував.

В подальшому син ОСОБА_2 та рідний батько позивачки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 . Позивач, як спадкоємиця першої черги подала в шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини заяву до Ірпінської міської державної нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Вказує, що до майна померлого ОСОБА_4 була заведена спадкова справа № 162/2021.

Іншим спадкоємцем згідно статті 1261 (перша черга спадкування) Цивільного кодексу України є - син померлого ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який подав заяву до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області про відмову від спадкових прав на користь позивача.

Вказує, що фактично свідоцтва про право на спадщину по справі №162/2021 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 спадкоємцям не видавалися.

Позивач також вказує, що ОСОБА_3 , який доводиться позивачу рідним дядьком, спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняв, але свої спадкові права не оформив.

Зазначає, що в березні 2022 року під час тимчасової окупації селища Гостомель внаслідок збройної агресії російської федерації ОСОБА_2 помер. Заяв, щодо прийняття спадщини після померлого ОСОБА_3 до Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області не надходило.

Позивач зазначає, що вона звернулася до Ірпінської державної нотаріальної контори Київської області із заявою щодо роз`яснення її спадкових прав після смерті свого дядька ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач отримала роз`яснення, з якого вбачається, що на день смерті ОСОБА_3 позивач проживала та була зареєстрована за іншою адресою, відмінною від адреси проживання та реєстрації померлого, що не дає їй можливості скористатись нормою пункту 3 статті 1268 Цивільного кодексу України та, враховуючи ситуацію що склалася, рекомендовано звернутись до суду для вирішення питання надання додаткового строку для прийняття спадщини та можливого спадкування в судовому порядку.

Позивач наголошує на тому, що спадщину після смерті свого рідного дядька хоче прийняти та повідомляє суд, що інших спадкоємців, передбачених законом, які могли б претендувати на спадщину немає.

Щодо причин пропуску строку на звернення із заявою про прийняття спадщини позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_7 почалося повномасштабне вторгнення російських військ на території України та оголошено військовий стан.

Вказує, що довготривалий час Державні реєстри речових прав на нерухоме майно не функціонували, нотаріуси вимушено були позбавлені доступів до них. Через війну позивач була вимушена з сином переміститися із окупованого Гостомеля до Турецької Республіки.

Вказані обставини позивач вважає поважними причинами для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 02 вересня 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 січня 2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

14 липня 2025 року ухвалою Ірпінського міського суду Київської області позовну заяву було залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, які позивач усунув у строк встановлений судом.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 14 серпня 2025 року продовжено розгляд справи.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Майко Марина Валентинівна в судове засідання не з`явилася, направила на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача повідомлений належним чином, про час та місце судового розгляду у судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив, відзив на позов не подав, будь-яких доказів, які б спростовували вимоги позивача не надав.

Представник третьої особи Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області завідувач державної нотаріальної контори Журавель А.М. в судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без участі нотаріуса.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з цього, на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , згідно відомостей Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актовий запис № 107 складений 28 травня 2022 року виконавчим комітетом Гостомельської селищної ради Бучанського району Київської області.

Відкритої спадкової справи після померлого ОСОБА_3 , а також складеного останнім заповіту не виявлено.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , що стверджується свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_1 від 22 грудня 2010 року, актовий запис № 201, спадщину після смерті якої він прийняв (в Ірпінській міській державній нотаріальній конторі Київської області відкрито спадкову справу №№251/2017), проте спадкові права в установленому законом порядку не оформив.

До складу спадщини увійшли права на житловий будинок АДРЕСА_1 , а також на такі земельні ділянки:

-земельна ділянка площею 0,3389 га, розташована за адресою: Гостомельська селищна рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №925074, виданого 01 квітня 2008 року відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області.

-земельна ділянка площею 0,7531 га, розташована за адресою: Гостомельська селищна рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №925190, виданого 01 квітня 2008 року відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області.

-земельна ділянка площею 0,1818 га, розташована за адресою: Гостомельська селищна рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №925171, виданого 01 квітня 2008 року відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області.

-земельна ділянка площею 0,2684 га, розташована за адресою: Гостомельська селищна рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №925107, виданого 01 квітня 2008 року відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області.

-земельна ділянка площею 0,0949 га, розташована за адресою: Гостомельська селищна рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №004911, виданого 01 квітня 2008 року відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області.

-земельна ділянка площею 0,5006 га, розташована за адресою: Гостомельська селищна рада, цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, яка належить померлій ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯД №925013, виданого 01 квітня 2008 року відділом земельних ресурсів у м. Ірпені Київської області.

Відповідно до довідки № 1243 від 12 липня 2017 року, виданої КП «Урпавління житлово- комунального господарства «Гостомель» Гостомельської селищної ради», ОСОБА_2 проживала і була зареєстрована на момент смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із синами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії спадкової справи №251/2017 свідоцтва про право на спадщину до майна померлої ніхто не отримував.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , є племіннецею ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження, які знаходяться в матеріалах справи, а також копією рішення Бородянського районного суду від 01 листопада 2017 року, де знаначено, що дошлюбне прізвище позивача є « ОСОБА_6 ».

З матеріалів спадкової справи №162/2021 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , встановлено, що 20.07.2024 року ОСОБА_1 звернулась до Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про надання роз`яснення з приводу оформлення своїх спадкових прав після померлого в березні 2022 року ОСОБА_3 .

Згідно з ч.3 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Батько позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується актовим записом № 40 від 15.01.2021, свідоцтвом про смерть Серія НОМЕР_2 .

Крім того, як вбачається з матеріалів спадкової справи №162/2021 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 відмовився від отримання спадщини за законом після смерті свого батька, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

З роз`яснення завідувача Ірпінської міської державної нотаріальної контори Київської області Журавель А.М. від 05.08.2024 р. за № 1030/02-14, наданого на звернення ОСОБА_1 щодо заведення спадкової справи та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , вбачається, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не відкривалася та нотаріус рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду із позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_10 .

Статтями 1216-1218 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно статей 1220-1223 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до п. п. 1.1-1.4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 за № 296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. Факт смерті фізичної особи і час відкриття спадщини нотаріус перевіряє шляхом витребовування від спадкоємця свідоцтва про смерть, виданого органом державної реєстрації актів цивільного стану або за безпосереднім доступом до реєстру актів цивільного стану. У разі неможливості пред`явлення спадкоємцями свідоцтва про смерть спадкодавця або відсутності інформації в реєстрі нотаріус повинен витребувати від органу державної реєстрації актів цивільного стану копію актового запису про смерть спадкодавця або повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть.

У статті 67 Закону України «Про нотаріат» від 02 вересня 1993 року № 3425-12 встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину. Письмова заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Особливості спадкування під час воєнного стану регулюється постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» від 28.02.2022 № 164.

Згідно частини другої ст. 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (постанова Верховного Суду від 18 вересня 2019 року по справі № 234/859/16-ц).

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 25січня 2023 року у справі № 676/47/21 (провадження № 61-8014св22), де зазначено, що правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України); законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини; пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» суперечить статтям 1270,1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 01квітня 2019 року у справі №643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18), від 11листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20), від 03березня 2020 року у справі № 145/148/20 (провадження № 61-16153св20).

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і діє наразі.

Оцінивши надані позивачем докази та наведені доводи в обґрунтування заявлених вимог, зокрема щодо вимушеного виїзду позивача разом з сином за межі України у зв`язку зі збройною агресією рф проти України, беручи до уваги дії позивача, спрямовані на подання заяви про прийняття спадщини, відсутність інших спадкоємців після смерті дядька позивача - ОСОБА_2 , суд вважає, що стороною позивача доведено існування об`єктивних, непереборних, істотних труднощів для своєчасного прийняття спадщини і такі причини пропуску строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 є обґрунтованими та достатніми.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними.

Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування, тому суд приходить до висновку, що позов обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

За таких обставин, суд визнає поважними причини пропуску строку прийняття спадщини, оскільки зазначені обставини ніким не спростовані, інших спадкоємців судом не встановлено, позивачем не було заявлено відмови від спадщини та надає додатковий строк для подання заяви в нотаріальну контору.

Керуючись ст. ст. 12,81, 263-265ЦПК України та на підставі ст. ст.1270,1272 ЦК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Гостомелької селищної військової адміністрації Бучанського району Київської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Ірпінська міська державна нотаріальна контора Київської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за законом задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , терміном три місяці.

Початок перебігу додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заява про перегляд заочного рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду до Київського апеляційного суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.В. Кравчук