Ухвала суду № 137947849, 29.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

757/35319/26-к

1-кс-36228/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2026 року м.Київ

Печерський районний суд м. Києва у складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №62026100130004628 від 19.06.2026, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Романківці Сокирянського району Чернівецької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, -

Учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_5 , захисник: ОСОБА_6 , підозрюваний: ОСОБА_4 ,

В С Т А Н О В И В:

До Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Києві, ОСОБА_3 , погоджене прокурором Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_5 , у якому сторона обвинувачення клопоче про застосування у кримінальному провадженні №62026100130004628 від 19.06.2026 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, посилаючись на його обґрунтованість.

Сторона захисту в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, посилаючись на необґрунтованість та недоведеність ризиків.

Вислухавши прокурора на підтримку поданого клопотання, пояснення учасників судового провадження, вивчивши клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, якими воно обґрунтовується, слідчий суддя дійшов висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню з огляду на таке.

Слідчими Третього слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62026100130004628 від 19.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 10.05.2026 ОСОБА_4 , точний час під час досудового розслідування не встановлено, однак не пізніше 08.10 год., будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 11, 16, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 2, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з особистих мотивів та з метою тимчасово ухилитись від проходження військової служби, в умовах воєнного стану, без поважних причин, самовільно залишив пункт тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що розташована в АДРЕСА_2 , після чого проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з проходженням військової служби.

28.06.2026 о 00.33 год. ОСОБА_4 затримано слідчим Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, за адресою: м. Київ, вул. Олени Теліги, 8, чим було завершено злочин.

28.06.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчим суддею має бути встановлено доведеність прокурором обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, розглядаючи питання обґрунтованості підозри як підставу для доцільності застосування запобіжного заходу, слідчий суддя зважаючи, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у слідчого судді наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення винуватості чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності події та складу кримінального правопорушення в діянні, винуватості особи в його вчиненні, у тому числі наявності або відсутності умислу в діях особи, належності та допустимості зібраних у справі доказів, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, у тому числі правильність кваліфікації його дій, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, а дослідження та оцінка доказів, встановлення наявності або відсутності події та складу кримінального правопорушення, та достатності доказів для доведеності винуватості особи, відноситься до стадії судового розгляду по суті, та не вирішується на стадії досудового розслідування.

Аналізуючи долучені до клопотання та досліджені судом письмові докази, вбачається, що наявні достатні підстави, які поза розумним сумнівом свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги п. 175 рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011 року, згідно якого термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

Метою застосування запобіжного заходу до ОСОБА_4 є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ст.177 КПК України.

Ризиком того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та в подальшому суду є те, що він, усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України - позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років та усвідомлюючи міру покарання, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне ним діяння.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного/обвинуваченого наслідків переховування у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Наявний ризик того, що підозрюваним може незаконно впливати на свідків.

При встановленні наявності цього ризику необхідно врахувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України.

Ризик впливу на свідків також обумовлюється можливим використанням підозрюваним знайомств, зв`язків, обізнаності про осіб, які є свідками у даному кримінальному провадженні, з метою підбурювання їх до зміни наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі.

Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, що вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

Оскільки свідки сторони обвинувачення відповідно не допитувались судом безпосередньо, існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу підозрюваного, такі особи можуть змінити свої показання або відмовитися від дачі показань у суді.

Судом необхідно враховати й те, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, після ознайомлення з матеріалами справи стануть відомі анкетні дані свідків, і з метою уникнення покарання, можуть вчинятися дії, покликані на примушення свідків до зміни показань або до відмови від їх надання.

Ризиком того, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, необхідно виходити з встановлених вище ризиків впливу підозрюваного на свідків, що може бути вчинений шляхом примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом вмовлянь, описаний вище вплив містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.

Також, необхідно врахувати обставини, за яких ОСОБА_4 був затриманий слідчим.

27.06.2026 о 18.00 год. до чергової частини Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Києві, надійшло повідомлення з ВП №3 Бучанського РУП ГУНП в Київській області про виїзд працівниками поліції в с. Гореничі Бучанського району Київської області та встановлено, що 27.06.2026 о 17.05 год. до поліції надійшло повідомлення від місцевого жителя про те, що брат його дружини, яким виявився військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ ОСОБА_4 , скоїв підпал господарчої будівлі на території його приватного домоволодіння, пожежу було ліквідовано, травмованих осіб не має. За вказаним фактом зареєстроване кримінальне провадження № 12026111350000539 від 27.06.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, досудове розслідування у якому триває.

Крім того, ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби та у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній будучи військовослужбовцем та перебуваючи за місцем несення військової служби, може вчинити нові кримінальні правопорушення проти встановленого порядку несення служби. Окрім цього підозрюваний може вчинити кримінальне правопорушення проти життя та здоров`я особи, зокрема, стосовно свідків, задля надання ними показань про обставини правопорушення на свою користь, у тому числі шляхом погроз із застосуванням ввіреної йому вогнепальної зброї, а також з метою переховування від правоохоронних органів, суду вчинити кримінальне правопорушення проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення), зокрема, самовільно залишити військову частину та/або місце служби.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_4 в судовому засіданні встановлено не було, інші запобіжні заходи з огляду на м`якість, а також встановлені у судовому засіданні ризики не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

З огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування відносно ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

За вимогами ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків.

Розмір застави підозрюваному визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, за якими підозрюється ОСОБА_4 . Також слідчим суддею враховується майновий та сімейний стан підозрюваного та вагомість ризиків, передбачених ст. 177 КПК, які встановлені слідчим суддею щодо підозрюваного.

Крім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, яку може бути ним внесено у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 :

- не відлучатись за межі м.Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Покладення даних обов`язків в разі внесення застави є застереженням від настання наслідків, що супроводжуються вище встановленими слідчим суддею ризиками, передбаченими ч. 1 ст. 177 КПК.

Підозрюваний у відповідності до ч. 4 ст. 202 КПК України звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Виходячи з наведеного вище, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із правом внесення застави.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, до 26.08.2026, включно, із утриманням на гауптвахті ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 181 680 гривень, у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент до закінчення строку дії ухвали внести заставу у визначеному розмірі на відповідний рахунок суду та надати документ, що це підтверджує, слідчому, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні.

Отримувач ТУ ДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ банку: 26268059;

МФО 820172;

Банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Києва.

р/р UA128201720355259002001012089.

У разі внесення застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою, а також виконувати строком до 26.08.2026 наступні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- не відлучатись за межі Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

З моменту внесення застави підозрюваний ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Строк дії ухвали визначити до 26.08.2026.

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде складений і оголошений о 08:10 год. 03.07.2026.

Слідчий суддя ОСОБА_1