Ухвала суду № 137947186, 03.07.2026, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/24685/21

УХВАЛА

03 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

I. Зміст заяви та позиції сторін.

15.06.2026 року судом зареєстровано від ОСОБА_1 (далі - заявник) заяву про поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Одеським окружним адміністративним судом у справі № 420/24685/21 про зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів.

Вказану заяву заявник обґрунтовує тим, що виданий на виконання вказаного рішення суду виконавчий лист зі строком пред`явлення до 27.04.2025 року не був пред`явлений ним до примусового виконання у вказаний строк з поважних та об`єктивних причин, а саме через введення в оману листом ГУ ПФУ від 29.12.2022 року №21119-18537/4-02/8-1500/22, яким офіційно було повідомлено, що вказана компенсація повністю нарахована в сумі 34 353,11 грн. та буде виплачена добровільно після виділення відповідних коштів з Державного бюджету України, а також у зв`язку з веденням воєнного стану в Україні.

ГУ ПФУ не скористалось правом на подання пояснень з означеного питання.

II. Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 23.06.2026 р. дану заяву прийнято до розгляду в порядку письмового провадження, зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області протягом 3-х днів з дати отримання даної ухвали надати пояснення щодо вказаної заяви.

ІІI. Обставини, встановлені судом з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

25 березня 2022 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/24685/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів за період з 01.04.2019 року по 31.08.2021 року у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 165250,22 грн.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.04.2019 року по 31.08.2021 року у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 165250,22 грн.

Стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набрало законної сили 26.04.2022 р.

15.06.2022 Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 420/24685/21 зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.04.2019 року по 31.08.2021 року у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 165250,22 грн.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання до "15" квітня 2025 р.

Оскільки виконавчий лист у справі № 420/24685/21 не був звернений до примусового виконання органами ДВС через офіційне визнання боргу державним органом та обіцянку виплати, а також через триваючі обставини введення воєнного стану в Україні, заявник просить поновити строк для пред`явлення його до виконання.

ІV. Норми права, які застосував суд.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст.129 Конституції України обов`язковість судового рішення є однією із основних засад судочинства.

Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Частиною 2 статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами першою-другою статті 12 Закону № 1404-VIII установлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону № 1404-VIII).

V. Оцінка та висновок суду.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить про те, що обов`язковість виконання судового рішення є однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, статтями 14, 370 КАС України.

При цьому, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску.

Як встановлено судом та не заперечується заявником, у зв`язку з набранням законної сили 26.04.2022 р. рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 року у справі №420/24685/21, яким було зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити мені суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.04.2019 по 31.08.2021 у зв`язку з порушенням строків виплати суми недотриманої пенсії в розмірі 165 250,22 грн., Одеським окружним адміністративним судом був виданий виконавчий лист № 420/24685/21 від 15.06.2022 року зі строком пред`явлення до 27.04.2025 року.

Проте, вказаний виконавчий лист не був пред`явлений Заявником до примусового виконання в строк до 27.04.2025 року.

Як зазначалось вище, правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску.

Так, усталеною є позиція Верховного Суду, що за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Також, Верховний Суд неодноразово висловлював позицію про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2023 року у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19 липня 2023 року у справі № 620/5941/22, від 23 березня 2023 року у справі № 761/28821/20, від 07 січня 2025 року у справі № 460/7502/23.

Відтак, посилання Заявника на обставини введення в Україні воєнного стану наведені в загальному без конкретизації того, яким саме чином ці обставини вплинули на неможливість виконання процесуальних обов`язків, та без надання належних і допустимих доказів на підтвердження таких обставин.

Крім того, суд зауважує, що доводи Заявника про введення його в оману з боку ГУ ПФУ стосовно добровільного виконання судового рішення, як поважність причин пропуску пред`явлення виконавчого документа до виконання, не можна вважати об`єктивною причиною, яка унеможливила або перешкоджала позивачу пред`явити виконавчий лист до примусового його виконання у визначений ним строк.

Разом з тим, вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд враховує, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, запроваджено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан, який запроваджено в Україні 24 лютого 2022 року, наразі не припинено та не скасовано.

Законом України "Про внесення зміни до розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 2129-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022 р, було доповнено розділ XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" пунктом 10-2, в якому, зокрема, містилась норма про те, що визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

У постанові від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив таке: "Особливості примусового виконання рішень у період воєнного стану визначено пунктом 10.2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до якого тимчасово на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, з поміж іншого визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Оскільки порядок та строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються саме Законом України "Про виконавче провадження" як спеціальним нормативно-правовим актом, у цьому випадку підлягає застосуванню норма, якою на період воєнного стану на території України встановлено переривання строків, визначених вказаним законом, до яких, зокрема, належать строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання".

Аналогічні висновки містяться і в постановах Верховного Суду від 3 серпня 2023 року у справі № 420/10415/22, від 9 листопада 2023 року в справі №0440/5997/18, від 19 червня 2024 року в справі № 278/6265/13 від 18 липня 2024 року в справі № 796/198/2018.

З огляду на вказане, якщо закінчення строку пред`явлення вищевказаного виконавчого листа до примусового виконання, припав в період дії воєнного стану в Україні, то визначений Законом України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення виконавчого документа до виконання перервався у зв`язку із початком воєнного стану.

Відтак, беручи до уваги встановлені за результатами дослідження наявних у справі доказів обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа в справі № 420/24685/21 до виконання.

Керуючись ст. ст. 14, 243, 248, 370, 376 КАС України, суд

ухвалив:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 про поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчий лист № 420/24685/21, виданий 15.06.2022 Одеським окружним адміністративним судом, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації втрати частини доходів за період з 01.04.2019 року по 31.08.2021 року у зв`язку з порушенням строків виплати суми недоотриманої пенсії в розмірі 165250,22 грн.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її підписання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.А. Дубровна