Рішення № 137946855, 03.07.2026, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 липня 2026 р. Справа № 120/7468/25

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій відповідача щодо ненарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.02.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, а також щодо не проведення нарахування грошового забезпечення у період з 29.01.2020 року по 31.12.2023 роки, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

Ухвалою від 11.07.2025 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

16.06.2025 року представником відповідача подано клопотання, в якому остання просить суд залучити до участі у справу в якості співвідповідача - 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (далі - ДПРЗ-2 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області). Обґрунтовуючи клопотання представник відповідача зазначив, що ДПРЗ-2 Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області є юридичною особою, з організаційно-правовою формою господарювання - державною організацією (код ЄДРПОУ 38328892). Зазначив, що нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення в період з 01.02.2016 року по 28.02.2018 року здійснювало ДПРЗ-2 Головного управління ДСНС України у Вінницькій області. Вказав, що відповідно до Положення про ДПРЗ-2, останній є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки, має право бути позивачем і відповідачем у суді. З огляду на викладене, представник відповідача зазначив, що належним відповідачем за вимогами щодо періоду з 01.02.2016 року по 28.02.2018 року є саме ДПРЗ-2 Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.

Відповідне клопотання задоволено ухвалою суду від 23.06.2025 року.

04.07.2025 на адресу суду надійшла заява представника відповідача про заміну відповідача - 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області правонаступником.

Ухвалою від 11.07.2025 вирішено допустити заміну відповідача 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, правонаступником - 1 Державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.

25.07.2025 року представником Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що позивач в спірні періоди проходив військову службу в 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, що підтверджується витягами з наказів з кадрових питань (особового складу) начальника відділу персоналу ГУ ДСНС України у Вінницькій області долучених до матеріалів справи.

Позивач, вважаючи, що відповідачем протиправно не було нараховано йому індексацію грошового забезпечення за період з 01.02.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, та проведено нарахування грошового забезпечення у період з 29.01.2020 року по 31.12.2023 роки, без урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується такими мотивами.

Щодо позовної вимоги про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 з урахування базового місяця «січень 2008 року» суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Преамбулою Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Положеннями статті 4 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із абзацом 3 частини 1 статті 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 №2017-III визначено, що Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, що, згідно зі ст.19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).

Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Системний аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.

Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Визначаючись щодо застосування при обрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року, суд враховує наступне.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Верховний Суд у справах № 400/1118/21 (постанова від 26.01.2022) і № 420/3593/20 (постанова від 20.04.2022) розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку N 1078 указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і у цій справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Указана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018.

Після прийняття КМ України постанови № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.

На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова КМ України № 1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 (постанова КМ України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб").

Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.

Тобто з 01.12.2015 по 28.02.2018 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.

З огляду на вказане суд доходить висновку, що 2-ий Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, не здійснивши нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року допустив бездіяльність, яка виходячи з обставин справи є протиправною.

Тому, з метою захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання 1-й Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, яке є правонаступником здійснити нарахування та виплату такої індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.

Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково.

Визначаючись щодо позовних вимог, які стосуються не проведення нарахування позивачу грошового забезпечення у період з 29.01.2020 року по 31.12.2023 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, суд зазначає наступне.

Положеннями статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням додатків 1, 6, 13 до неї та постанови Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 614 "Деякі питання віднесення областей та міст до груп за оплатою праці", з метою визначення посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій, МВС України 06.03.2018 прийнято Наказ №179 "Про затвердження схем тарифних розрядів за посадами осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій".

Вказаними постановами, які набрали чинності 01.03.2018, затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів осіб рядового і начальницького складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, чинній до 24.02.2018) було установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

При цьому додатки 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.

Варто зазначити, що за загальним правилом, примітка застосовується законодавцем для супроводу та зв`язку з нормою права, якої вона стосується. Тобто примітка повинна бути у безпосередньому зв`язку з нормою, в даному випадку пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, і не повинна суперечити змісту основної норми, яку вона супроводжує.

Суд звертає увагу, що застосуванню у спірних правовідносинах підлягають саме положення основної норми Постанови № 704, пункт 4 якої має нормативний характер, тобто містить правила поведінки для невизначеного широкого кола осіб.

Проте постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (яка набрала чинності 24.02.2018) до Постанови № 704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".

Отже, пунктом 4 Постанови № 704 було чітко визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", яким, зокрема, в пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" були внесені зміни. Отже, зміни до пункту 4 постанови № 704, внесені п. 6 постанови № 103, з 01.02.2020 року не підлягають застосуванню.

Таким чином, відповідно до редакції пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до внесення змін, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 01.02.2020 мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

З наведеного суд доходить до висновку, що саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін.

Тобто з 29.01.2020 була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, котра визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01.01.2018.

Таким чином, з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18, виникають підстави для розрахунку грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та премії з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що дії відповідачів щодо обчислення та виплати позивачу починаючи з 29.01.2020 в заниженому розмірі грошового забезпечення та інших одноразових видів грошового забезпечення без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного календарного року, є протиправними.

З огляду на вище викладені обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області здійснити позивачу перерахунок його грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) за період з 29.01.2020 по 10.06.2021, із врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01.01.2020, 01.01.2021, провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Також, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання 1-го Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення) за період з 11.06.2021 по 31.12.2023 із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.

Щодо невиплати позивачу компенсації за невикористані дні відпустки з урахуванням додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168.

Відносини щодо виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту регулюються Кодексом цивільного захисту України, постановами Кабінету Міністрів України та відомчими нормативними актами Міністерства внутрішніх справ України.

Зокрема, статтею 125 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава гарантує особам рядового і начальницького складу достатнє грошове забезпечення, а розміри, порядок та умови його виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 встановлено, що грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Цією ж постановою Міністерству внутрішніх справ України надано повноваження затверджувати порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

На виконання цих повноважень наказом Міністерства внутрішніх справ України № 623 від 20.07.2018 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту.

Пункт 3 розділу I цієї Інструкції визначає структуру грошового забезпечення, розмежовуючи щомісячні виплати постійного характеру та одноразові додаткові види.

Згідно з пунктом 6 розділу XXVII Інструкції № 623, при виплаті грошової компенсації за невикористані дні відпусток до розрахунку береться грошове забезпечення, яке особа отримувала на день звільнення, а одноденний розмір визначається діленням місячного грошового забезпечення на 30 календарних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу ДСНС запроваджено виплату додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим, хто безпосередньо бере участь у бойових діях або забезпечує заходи оборони в районах їх ведення, до 100 000 гривень пропорційно часу участі.

Порядок та умови виплати згаданої винагороди для осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту конкретизовано наказом Міністерства внутрішніх справ України № 35 від 26.01.2023.

Пунктом 2 цього Порядку визначено розміри виплати залежно від характеру та місця виконання завдань, а пунктом 9 встановлено, що розмір винагороди визначається наказами керівників органів (підрозділів) ДСНС.

При цьому, пунктом 14 згаданого Порядку прямо встановлено, що додаткова винагорода та винагорода за навчання є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення.

Суд враховує, що практика Верховного Суду з питання правової природи додаткової винагороди за постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 змінювалася.

Якщо у постановах КАС ВС 2024-2025 років (зокрема, від 23.09.2024 у справі № 240/32125/23, від 30.10.2025 у справі № 240/33499/23) ця виплата кваліфікувалась як щомісячний додатковий вид грошового забезпечення і визнавалась такою, що входить до розрахункової бази компенсації за відпустки, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.05.2026 у зразковій справі № 280/8933/24 сформувала загальнообов`язковий висновок про те, що додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, є різновидом одноразового додаткового грошового забезпечення, тобто доходом, що має разовий характер.

Цей висновок повністю узгоджується з пунктом 14 Порядку № 35, яким Міністерство внутрішніх справ у межах делегованих Кабінетом Міністрів України повноважень прямо закріпило одноразову природу цієї виплати.

Отже, за наведених обставин, суд робить висновок про те, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, за своєю правовою природою належить до одноразових додаткових видів грошового забезпечення, а тому не входить до складу місячного грошового забезпечення, яке відповідно до пункту 6 розділу XXVII Інструкції № 623 є розрахунковою базою для визначення розміру компенсації за невикористані дні відпусток.

У зв`язку з цим, висновок позивача про необхідність включення зазначеної винагороди до розрахунку компенсації ґрунтується на неправильному тлумаченні норм матеріального права, не узгоджується з положеннями пункту 14 Порядку № 35 та суперечить правовому висновку Великої Палати Верховного Суду щодо розмежування щомісячних і одноразових додаткових видів грошового забезпечення, який відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає врахуванню судами під час вирішення аналогічних правовідносин.

З огляду на відсутність правових підстав для включення додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, до складу місячного грошового забезпечення при обчисленні компенсації за невикористані дні відпустки, суд вважає відсутні і підстави для задоволення позовних вимог у цій частині.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін суд вважає заявлений у цій справі адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню частково.

Враховуючи що позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 73 - 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Зобов`язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 включно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.

Визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо не проведення ОСОБА_1 з 29.01.2020 по 31.05.2021 перерахунку грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 29.01.2020 по 31.05.2021, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01 січня 2020 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.06.2021 по 31.12.2023 перерахунку грошового забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", станом на 01.01.2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення) з 01.06.2021 по 31.12.2023, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01 січня 2021 року, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", станом на 01.01.2022, Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44, з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 11, м. Вінниця, Вінницька область, 21021, код ЄДРПОУ: 38635397)

Відповідач: 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області (вул. Славетна, буд. 2, м. Вінниця, 21003, код ЄДРПОУ 38328929)

Суддя Чернюк Алла Юріївна