Ухвала суду № 137946779, 04.07.2026, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/1126/26

провадження №1-кс/457/332/26

УХВАЛА

про обрання запобіжного заходу

04 липня 2026 року м. Трускавець

Слідчий суддя Трускавецького міського суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисниці ОСОБА_6

розглянув клопотання слідчої СВ ВП №2 Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_7 , яке погоджено погоджено прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобича, Львівської області, громадянина України, українця, із середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, у кримінальному провадженні №62025140120000242 від 29.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та яке надійшло до суду 23.06.2026.

Перевіривши надані матеріали, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, щодо кримінального провадження, в межах якого було подано дане клопотання, дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисниці ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62025140120000242 від 29.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407КК України відповідає вимогам ст. 184 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судове засідання доставлений працівниками поліції.

Підозрюваний ОСОБА_5 отримав копію даного клопотання та доданих до нього матеріалів 04.07.2026, що підтверджується підписом останнього у клопотанні.

Клопотання слідчої мотивовано тим, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 14.11.2024 №327 солдата ОСОБА_5 призваного на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 «Про загальну мобілізацію» призначено на посаду механіка відділення телекомунікації систем взводу зв`язку та інформатизації роти зв`язку та радіотехнічного забезпечення батальйону зв`язку та радіотехнічного забезпечення ВОС-403256А, присвоєно звання солдат, поставлено на всі види забезпечення та зараховано до списків особового складу.

Солдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, в умовах воєнного стану 16.01.2025 не прибув вчасно на службу до місця дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), після чого перебував поза межами вказаної військової частини, проводив час на власний розсуд та обов`язки військової служби не виконував, а отже останній у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності.

Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обставинами, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення є докази, зібрані у ході досудового розслідування.

ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за яке законом передбачене максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Повідомлення про підозру ОСОБА_5 у зв`язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного невідоме, здійснено, шляхом направлення повідомлення про підозру способом для вручення повідомлень - поштовим зв`язком до зареєстрованого місця проживання, проте вказане повідомлення не вручено у зв`язку із відсутністю ОСОБА_5 за місцем реєстрації.

Крім цього, 29.10.2025 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_5 вручено матері - ОСОБА_8 .

В ході досудового розслідування вживалися заходи, щодо встановлення місця знаходження ОСОБА_5 для вручення йому повістки про виклик та доставки його для проведення з ним слідчих дій. Однак встановлено, що підозрюваний відсутній за останнім відомим місцем проживання та на даний час місце його знаходження не відоме.

У зв`язку із тим, що місцезнаходження підозрюваного невідоме 26.11.2025 слідчим оголошено підозрюваного ОСОБА_5 у розшук.

Слідча зазначає, що ОСОБА_5 під страхом покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто обґрунтовано наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також, встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 знає місце роботи свідків у кримінальному провадженні, а тому є всі підстави вважати, що у випадку не застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є ризик, що ОСОБА_5 , шляхом умовляння, погроз, чи будь-яким іншим чином буде вчиняти незаконний вплив на свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності чи пом`якшення його вини у вчиненому, тобто наявний ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також існує ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України щодо можливості вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки відповідно по п. 36 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Москаленко проти України», Європейський суд зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання, навів наявність обгрунтовної підозри у вчиненні кримінального правопорушення, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідча ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримала клопотання, просила його задовольнити.

Захисниця ОСОБА_6 в судовому засіданні просила застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Підозрюваний ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав думку захисниці.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, слідчої, підозрюваного, захисниці, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Однією з загальних засад кримінального провадження є верховенство права. Відповідно до ст. 8 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України. Санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.

Слідчою у клопотанні було зазначено ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, який знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

16.01.2025 ОСОБА_5 самовільно залишив місце служби - місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , тому з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинення злочину, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, санкцією статті якого передбачено позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років, під страхом покарання може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, тобто обґрунтовано наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

В судовому засіданні також знайшло своє підтвердження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України - підозрюваний може продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, оскільки ОСОБА_5 інкримінується вчинення тяжкого злочину проти встановленого порядку несення військової служби - за ч. 5 ст. 407 КК України, що саме по собі вказує на наявність ризику продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.

В судовому засіданні не знайшло свого підтвердження існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України - вчинення підозрюваним незаконного впливу на свідків з метою ухилення від кримінальної відповідальності чи пом`якшення його вини у вчиненому.

23.06.2026, слідчим суддею Трускавецького міського суду Львівської області дано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до ОСОБА_5 , оскільки він підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вивченні особи підозрюваного ОСОБА_5 , слідчий суддя приймає до уваги тяжкість кримінального правопорушення, його особу, вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, а саме:

- повідомлення про обставини, що свідчать про ознаки вчинення кримінального правопорушення;

- матеріали службового розслідування з військової частини НОМЕР_1 від 31.08.2023;

- Наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №327 від 14.11.2024, згідно якого солдата ОСОБА_5 прийнято на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період;

- Наказ командира військової частини НОМЕР_1 №17 від 17.01.2025, згідно якого солдата ОСОБА_5 вважати таким, що відсутній на службі без поважних причин;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 25.10.2025;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.10.2025

- інші матеріали зібрані в ході досудового розслідуванняв їх сукупності та взаємозв`язку.

Частиною 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

На думку слідчого судді, при обрані підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із альтернативою визначення розміру застави, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, перебування на утриманні підозрюваного двох дітей, однак розлучений, раніше не судимий, наявності ризиків - переховування від органів досудового розслідування та/або суду та продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що необхідно застосувати розмір застави, передбачений ч. 5 ст. 182 КПК України - у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 гривень, що буде достатнім для виконання процесуальних обов`язків підозрюваним і досягнення завдань кримінального провадження.

Крім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст.183 КПК України, у разі внесення застави на підозрюваного необхідно покласти обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Слід визначити строк дії ухвали - шістдесят діб.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з моменту затримання, тобто з 9.00 год. 04.07.2026 по 9.00 год. 02.09.2026 року із альтернативою визначення розміру застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 199680,00 гривень.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 його право внести або забезпечити внесення іншою фізичною чи юридичною особою (заставодавцем) застави у будь-який момент з часу винесення ухвали на депозитний рахунок суду №UA598201720355219002000000757, ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, код отримувача 26306742.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі внесення застави у встановленому в цій ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, підозрюваний ОСОБА_5 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення підозрюваного з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, строком на 2 місяці, до 02.09.2026:

1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися з села Уличне, Дрогобицького району, Львівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1