Ухвала суду № 137946669, 29.06.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29 червня 2026 р. м. Житомир Справа № 906/1634/25

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

під час розгляду за правилами загального позовного провадження справи

за позовом Звягельської міської ради

до Стриївської сільської ради

про визнання протиправним та скасування рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025, зобов`язання вчинити дії

без участі представників сторін

УСТАНОВИВ:

12.12.2025 року Звягельська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Житомирської області (далі - Суд) з позовом до Стриївської сільської ради (далі - відповідач), у якому просить:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025 №VIII/2025/31-22 про відмову у погодженні меж території Звягельської міської територіальної громади Звягельського району Житомирської області;

2) визнати погодженими, встановленими та такими, що відповідають Постанові Верховної Ради України від 17.06.2014 року №1503-VІІ "Про зміну і встановлення меж міста Новоград-Волинський і Новоград-Волинського району Житомирської області", розпорядженню Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 р. №711-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області" межі Звягельської міської територіальної громади з межами Стріївської сільської територіальної громади.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі рішення Новоград-Волинської міської ради від 22.12.2022 №732 розроблено проєкт землеустрою щодо встановлення меж території Звягельської міської територіальної громади. Позивач неодноразово звертався до Стриївської сільської ради як суміжної територіальної громади з метою погодження опису та плану меж, однак рішенням від 21.01.2025 №VІІІ/2025/31-22 відповідач відмовив у такому погодженні та рекомендував відкоригувати межі адміністративної території м. Звягель. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки, на його думку, межі Звягельської міської територіальної громади визначені з урахуванням постанови Верховної Ради України від 17.06.2014 №1503-VІІ, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №711-р та відповідної документації із землеустрою, а відмова відповідача у їх погодженні порушує права та охоронювані законом інтереси Звягельської міської територіальної громади.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.12.2025 для розгляду справи №906/1634/25 визначено суддю Машевську О. П.

Господарський суд Житомирської області ухвалою від 01.01.2026 року відкрив провадження у справі №906/1634/25 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року закрито провадження у справі №906/1634/25, оскільки спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 21.05.2026 року апеляційну скаргу Звягельської міської ради на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року у справі №906/1634/25 задоволено; ухвалу Господарського суду Житомирської області від 10.03.2026 року скасовано; справу №906/1634/25 повернуто до Господарського суду Житомирської області для продовження розгляду.

15.06.2026 справа повернулась до Господарського суду Житомирської області та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.06.2026 для розгляду справи №906/1634/25 визначено суддю Нестерчук С. С.

Суд ухвалою від 18.06.2026 прийняв справу №906/1634/25 до свого провадження та призначив підготовче засідання у справі на 29.06.2026.

У підготовче засідання 29.06.2026 позивач та його представник не з`явилися, про причини неявки не повідомили, жодних заяв чи клопотань до суду не подано.

Позивач та його представник Грибинюк Т. М. були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання шляхом надсилання ухвали в електронній формі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету в системі "Електронний суд" 18.06.2026 о 19:33 та 19:38 відповідно.

Крім того, як убачається з виписки з ЄДР, самопредставництво Міської ради мають право здійснювати Грабовська Н. М., Грибинюк Т. М., Кулик О. Б., Саган А. А. та Кирєєва Л. В. Наявність кількох осіб, уповноважених діяти від імені позивача в порядку самопредставництва, свідчить про об`єктивну можливість позивача забезпечити участь у підготовчому засіданні 29.06.2026 або своєчасно подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Однак позивач таким правом не скористався.

В ухвалі від 18.06.2026 Суд роз`яснив, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином було повідомлено про дату, час і місце цього засідання не перешкоджає розгляду справи по суті,крім випадків, визначених статтею 202 ГПК України.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи у разі першої неявки в судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, сама по собі перша неявка учасника справи не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Відкладення розгляду справи з цієї підстави можливе лише за наявності сукупності таких умов: учасник справи повідомив суд про причини неявки, а суд визнав ці причини поважними.

При цьому згідно з частиною першою статті 183 ГПК України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196 205 цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених главою 3 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Водночас учасники зобов`язані з`являтися у судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою (пункт 3 частини другої статті 42 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Частиною першою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до положень ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, за якими учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, і кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники справи, незалежно від їх статусу (сторона у справі чи її представник/представники), повинні не лише користуватися наданими їм процесуальними правами, але й чітко виконувати передбачені процесуальним законом обов`язки, що у свою чергу повинно забезпечити справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спору судом.

Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85). Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001).

Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/11/19).

Як ініціатор судового провадження, позивач повинен проявляти належну процесуальну активність та добросовісно користуватися наданими йому процесуальними правами. Обов`язок повідомляти суд про поважні причини неявки та належним чином організовувати свою участь у процесі покладається саме на учасника справи.

Підготовче провадження є самостійною та обов`язковою стадією судового процесу, головним завданням якої є створення умов для правильного, своєчасного та справедливого вирішення спору.

Оскільки позивач та його представник у підготовче засідання 29.06.2026 не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили та заяви про розгляд справи за їх відсутності не подали, підстави для відкладення підготовчого засідання за пунктом 2 частини другої статті 202 ГПК України відсутні.

За таких обставин до правових наслідків неявки позивача підлягають застосуванню приписи частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Частина четверта статті 202 ГПК України встановлює, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).

Суд враховує висновок об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладений у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з обов`язком такої особи подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за її відсутності.

У цій постанові наголошено на праві позивача самостійно визначати характер своєї участі в судовому засіданні, зокрема й через неявку до нього, повинне бути здійснене у належний, тобто визначений процесуальним законом спосіб: шляхом подання позивачем до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Лише, якщо позивач чітко висловив своє волевиявлення через клопотання про розгляд справи за його відсутності та за умови можливості розгляду справи за відсутності позивача в судовому засіданні, можливий судовий розгляд справи за відсутності позивача в судовому засіданні.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, здійснюючи аналіз частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, також виснувала, що виключенням для обов`язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто суд розглядає справу по суті за умов, якщо: позивач подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з`ясувати, чи не перешкоджає нез`явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача).

Положення цих норм не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судом у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 підтвердив свою правову позицію, викладену у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 та зазначив, що правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, має одночасна наявність таких обставин:

1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;

2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;

3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

У цій справі Суд установив наявність усіх умов для залишення позову без розгляду: позивач був належним чином повідомлений про підготовче засідання 29.06.2026, у засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав.

З огляду на викладене Суд дійшов висновку про наявність усіх передбачених частиною четвертою статті 202 та пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України підстав для залишення позову без розгляду.

Зазначені норми мають імперативний характер і не надають Суду дискреційних повноважень щодо обрання іншого процесуального рішення.

Разом із тим Суд враховує, що відповідно до частини четвертої статті 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, не позбавляється права на судовий захист, оскільки після усунення обставин, що стали підставою для залишення позову без розгляду, має право повторно звернутися до суду з таким самим позовом.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд за умови, що такі обмеження є передбачуваними та пропорційними поставленій меті (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12 липня 2007 року).

Отже, залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з неявкою позивача у судове засідання та неподанням ним заяви про розгляд справи за його відсутності є передбачуваним і пропорційним процесуальним наслідком, прямо встановленим нормами Господарського процесуального кодексу України, та не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд, оскільки не позбавляє позивача можливості повторного звернення до суду.

Керуючись ч.4 ст.202, п.4 ч.1 ст.226, ст.234,235 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Звягельської міської ради до Стриївської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення Стриївської сільської ради від 21.01.2025, зобов`язання вчинити дії залишити без розгляду.

2. Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст ухвали складено 03.07.2026

Суддя С. НЕСТЕРЧУК