Рішення № 137946621, 26.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27275/25 2-а/760/436/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі судді Майстренка О.М., при секретарі судового засідання Ситніку Н.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

встановив:

У жовтні 2025 року представник позивача, адвокат Горобівський І.Г. звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з позовом Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 5647372 від 04.09.2025, якою ОСОБА_1 (далі - позивач) притягнуто до адміністративної відповідальності за

ч. 4 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 грн., а саме за те, що 04.09.2025 о 18:16:00 год. дорога М01 98 км, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування постановою Дружківського міського суду Донецької області від 22.11.2024 строком на 1 рік, чим порушив п. 2.1.а Правил дорожнього руху (далі - ПДР України) - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Свої вимоги обґрунтував тим, що відсутні будь-які докази зупинення поліцейськими транспортного засобу під керуванням позивача. Перебування особи біля автомобіля, або ж знаходження особи в автомобілі в якості пасажира, не дає співробітникам поліції підстав вважати, що особа керувала транспортним засобом.

Зазначив, що позивач транспортним засобом не керував.

Протоколом автоматизованого розподілу справи головуючим у справі визначено суддю Майстренка О.М.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Надано сторонам строк на подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

27 березня 2026 року ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва здійснено перехід розгляду справи з порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено дату судового засідання на 13.05.2026.

04 травня 2026 року Департаментом патрульної поліції подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Долучено до відзиву відеозапис бодікамери та копію постанови Дружківського міського суду Донецької області від 22.11.2024, копії постанов Козелецького районного суду Чернігівської області від 02.12.2025 та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14.01.2026. Крім того у відзиві представник відповідача просив провести судове засідання за його відсутності.

В судове засідання призначене на 13.05.2026 учасники справи не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з чим судове засідання було перенесено на 15.06.2026.

В судове засідання призначене на 15.06.2026 учасники справи не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з чим судове засідання було перенесено на 26.06.2026.

В судове засідання призначене на 26.06.2026 учасники справи не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. Заяв чи клопотань до суду не надходило.

За загальним правилом частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін справи.

Судом на підставі ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 04.09.2025 відносно позивача працівником поліції було винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, а саме за те, що 04.09.2025 о 18:16:00 год. дорога М01 98 км, керував транспортним засобом будучи позбавленим права керування Дружківським міським судом Донецької області від 22.11.2024 строком на 1 рік, чим порушив п. 2.1.а ПДР України - керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відносно позивача було складено постанову серії ЕНА № 5647372 від 04.09.2025 про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.

Частина 10 ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» визначає, що забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За п. 1.1 ПДР України ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

Відповідно до п.п.а, б п. 2.1 ПДР передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частина 4 ст. 126 КУпАП передбачає керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом правопорушення є встановлений порядок отримання права на керування транспортним засобом, а також суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у керуванні транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами

Суб`єктивною стороною правопорушення є вина у формі умислу.

Суб`єктом правопорушення може бути лише водій.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч.6 ст.78 КАС України).

Суддею встановлено, що на позивача було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 443647 від 04.09.2025 та скеровано вказаний протокол до суду.

Постановою Козелецього районного суду Чернігівської області позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Не погодившись з вказаною вище постановою суду позивач подав апеляційну скаргу.

Постановою Чернігівського апеляційного суду постанову Козелецього районного суду Чернігівської області залишено без змін.

Судом досліджено відеозапис бодікамер, долучений до відзиву з якого вбачається, що транспортний засіб рухався до зупинки працівниками поліції, особа позивача на місці вчинення адміністративного правопорушення була встановлена на підставі посвідчення водія яке від надав працівникам поліції для огляду. ОСОБА_1 під час розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу не заперечував факт керування транспортним засобом. Неодноразово запитував у працівників патрульної поліції «яка причина зупинки?». Що свідчить про те, що позивач керував транспортним засобом, хоча був позбавлений права керування таким транспортним засобом.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

У розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відтак, судом встановлено, що позивач керував транспортним засобом 04.09.2026, будучи позбавленим права такого керування за постановою суду.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини в справі «O'Halloran and Francis v. The United Kingdom» будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалося, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов`язки.

Отже водій, при керуванні автомобілем, зобов`язаний, в першу чергу, дотримуватись вимог ПДР України.

Доказів, які б спростовували факт наявності складу адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність у межах розгляду даної справи позивачем надано не було.

З огляду на викладене, враховуючи наявні у справі докази, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення винесена відносно позивача уповноваженою посадовою особою та відповідає вимогам закону, а відтак позовні вимоги є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягають.

Пунктом 3 ч.3 ст.286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задоволенню не підлягає.

З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 126, 251, 283, 288 КУпАП, ст.ст. 2, 8, 9, 72-77, 78, 205, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, місцезнаходження: 14037, м. Чернігів, вул. Громадська, 66;

відповідач: Департамент патрульної поліції, ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3.

Суддя О. Майстренко