Ухвала суду № 137946527, 03.07.2026, Вільшанський районний суд Кіровоградської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 384/259/26

№пр. 2/384/305/2026

03 липня 2026 року с-ще Вільшанка

Суддя Вільшанського районного суду Кіровоградської області Сорокіна О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМЛІМАКС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, -

в с т а н о в и в:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМЛІМАКС» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про відшкодування збитків.

Відповідно до інформації Вільшанської селищної ради Кіровоградської області від 01.07.2026 року №01-24/279/1, відповідно до адресної картотеки відділу «ЦНАП» ВК Вільшанської селищної ради, яка ведеться з 04.04.2016 та даних з реєстру територіальної громади, який ведеться з березня місяця 2021 року, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом ч.1 ст.23 ЦПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та четвертою цієї статті.

Відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, який уповноважений розглядати конкретну справу. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що суд буде вважатися встановленим законом лише за умови, що він утворений безпосередньо на підставі закону, діє в межах своєї предметної, функціональної та територіальної юрисдикції й у законному складі суду. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України). Статтями 27, 28, 30 ЦПК України врегульовано питання загальної територіальної підсудності за місцем проживання (місцезнаходженням) відповідача, підсудності справ за вибором позивача та виключної підсудності. За загальним правилом територіальної підсудності, яке закріплене в ч.ч. 1, 2 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Виняток з вказаного правила становить альтернативна підсудність (ст. 28 ЦПК України) та виключна підсудність (ст. 30 ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою. Так, у постанові Верховного Суду від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц зазначено, що «виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна. Згідно з положеннями статті 181 ЦК України до нерухомого майна належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Якщо пред`явлено позов про право власності на кілька приміщень, розташованих у різних районах міста чи в різних містах, або позов про поділ спадкового майна, яке складається з кількох об`єктів нерухомості у різних місцевостях, тобто вимоги, для кожної з яких встановлено виключну підсудність, то позов пред`являється до одного із судів за вибором позивача, але за місцезнаходженням основної частини нерухомого майна, яка за своєю вартістю перевищує ті, що знаходяться в інших районах чи місцевостях. Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення». Виходячи з аналізу зазначених правових норм, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема, щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно, тощо. Віднесення позовів до виключної підсудності здійснюється, виходячи із критерію їх виникнення з приводу нерухомого майна, навіть коли вимоги не заявлені безпосередньо відносно самого нерухомого майна. Позивачем заявлені вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, пов`язаних з придбанням земельних ділянок сільськогосподарського призначення за кадастровими номерами 3521786000:02:002:1140 площею 1,4588 га та 3521786000:02:002:1143 площею 1,4758 га, що знаходяться за адресою: Кіровоградська область, Добровеличківський район, Тишківська сільська рада. З огляду на викладене, враховуючи, що спір у справі нерозривно пов`язаний із нерухомим майном, а тому справа повинна розглядатися за правилами виключної підсудності, що узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 30 ЦПК України та правовими висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 02.02.2022 у справі № 185/8191/16-ц. За правилом ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана. Зазначене узгоджується із ст. 378 ЦПК України, за якою судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності). З огляду на викладене, враховуючи, що спір стосується нерухомого майна, вважаю, що дана справа не підсудна Вільшанському районному суду Кіровоградської області, а тому дану цивільну справу слід розглядати за правилами виключної підсудності, передавши справу до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області, як до суду, до територіальної юрисдикції (підсудності) якого належить вказаний позов, оскільки саме Добровеличківський районний суд Кіровоградської області є судом, встановленим законом, для розгляду цієї справи. На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст. 31, 32, 187, 353 ЦПК України, -

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОМЛІМАКС» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, передати за підсудністю до Добровеличківського районного суду Кіровоградської області (27000, вулиця Центральна, 119, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя О.О.Сорокіна