Постанова № 137946017, 03.07.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/3001/26

Провадження № 3/210/792/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

03 липня 2026 року

Суддя Металургійного районного суду міста Кривого Рогу Чайкіна О.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

учасники судового розгляду, які приймали участь у судовому засіданні: захисник - адвокат Лісовський Є.О. (в режимі відеоконференції), -

ВСТАНОВИЛА:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 08 травня 2026 року надійшов протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до обставин, викладених у протоколі, дії які полягали в порушенні вимоги п. 2.1.а ПДР України, кваліфіковані за частиною 5 статті 126 КУпАП, за ознаками керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Позиція особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не надав.

Представник ОСОБА_1 адвокат Лісовський Є.О. зазначив, що відповідно до відеозаписів які містяться в матеріалах справи із нагрудних (Боді) камер 5221, 477427 та 477969 можливо побачити з усіх трьох відео, що ОСОБА_2 даний протокол не складала. Більше того, важливим є те, що ОСОБА_1 зупинив лейтенант поліції Лещенко Владислав Дмитрович, Протокл складав старший лейтенант поліції Жбанов Євгеній Олегович, а ОСОБА_2 лише тримала у руках спеціальний носій для друку Протоколу, та зачитала його зміст ОСОБА_1 . 26 квітня 2026 року о 09:59:00, м. Кривий Ріг, проспект Металургів Е/О 130 в Дніпропетровській області, Металургійний район, Громадянин ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 керував ТЗ SKODA OCTAVIA р.н. НОМЕР_1 будучи особою яка не маючи права керування таким ТЗ. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Зафіксовано на БК 475221, 477427, 477969 чим порушим п.2.1.а.ПДР Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ. У той же час, аналізуючи постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6023629, яка долучена до матеріалів даної справи, вартує уваги пункт 6, в якому написана наступне формулювання: водій керуючи ТЗ не мав при собі посвідчення водія на право керування ТЗ відповідної категорії, так як ніколи не отримував його. У матеріалах справи відсутня довідка, у якій містититься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте у справі рішення. Просив суд повернути адміністративний матеріал про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності передбаченого частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення до полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг управління патрульної поліції в Дніпропетровській області департаменту патрульної поліції на доопрацювання.

Норми права, що підлягають застосуванню

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління, і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (далі ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 2.1.а ПДР України визначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР України передбачена ст.126 КУпАП.

Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті. Тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом; керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами; керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п. 1 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 р. за № 28/32999, застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення; 2) охорони громадської безпеки та власності; 3) забезпечення безпеки осіб; 4) забезпечення публічної безпеки і порядку.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про Національну Поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853, а саме в пункті 3 розділу І Загальних положень визначені терміни, що вживаються в цій Інструкції та мають такі значення, зокрема: повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).

Відповідно до пунктів п.1 розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності; інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

У рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.

Фактичні обставини, встановлені судом при розгляді справи про адміністративне правопорушення та висновки суду:

Постанова судді про притягнення до адміністративної відповідальності згідно з статтею 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Судом встановлено, 26.04.2026 року о 09:59:00, м. Кривий Ріг, проспект Металургів Е/О 130 в Дніпропетровській області, Металургійний район, громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , керував ТЗ SKODA OCTAVIA р.н. НОМЕР_1 , будучи особою, яка не маючи права керування таким ТЗ. Правопорушення вчинено повторно протягом року. Зафіксовано на БК 475221, 477427, 477969. Чим порушив п.2.1.а.ПДР Керування ТЗ особою, яка не має права керування таким ТЗ.

Дії ОСОБА_1 , які полягали в порушенні вимоги п. 2.1.а ПДР України, кваліфіковані за частиною 5 статті 126 КУпАП, за ознаками керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

Протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності з вимогами ст. 256 КУпАП та уповноваженими на їх складання особами.

Вина особи, що притягається до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, у розумінні ст. 251 КУпАП, окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650320 від 26.04.2026 року, підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема:

- рапортом інспектора полку ПП в м. Кривий Ріг, з якого встановлено, що під час вимірювання швидкості руху було зафіксовано авто марки Scoda н.з. НОМЕР_1 , котре рухалося зі швидкістю 110 км/год у населеному пункті, під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час встановлення особи, було виявлено, що останній керував транспортним засобом, не маючи такого права та вчинив правопорушення повторно протягом року. Громадянина ОСОБА_1 було відсторонено від подальшого керування транспортним засобом;

- довідкою ст.інспектора відділення адміністративної практики полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП капітана поліції Агєєвої Т., з якої вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами взагалі. Крім того, наявна повторність вчинення адміністративного правопорушення;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6023629 від 26.10.2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн.;

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7089354 від 26.04.2026 року, відповідно до якої 26.04.2026 року водій рухався зі швидкістю 110 км/год в населеному пункті, при дозволеній швидкості руху 50 км/год, чим перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 60 км/год. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 1700 грн. Копія постанови завірена ст.інспектором відділення адміністративної практики полку ПП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області ДПП лейтенантом поліції Лященко В.Д.;

- відеозаписом з нагрудних-камер, на яких зафіксовано, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом SKODA OCTAVIA р.н. НОМЕР_1 , роз`яснення причини зупинки транспортного засобу, факт складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ; оголошення суті протоколу, часу та місця його розгляду, так само й те, що він ознайомлений зі змістом протоколу та правами й обов`язками.

Згідно з положеннями ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

З матеріалів справи та відеозаписів вбачається що 26.04.2026 року о 09:59:00 год. ОСОБА_1 керував ТЗ SKODA OCTAVIA р.н. НОМЕР_1 . З відеозапису також вбачається факт руху транспортного засобу, факт зупинки транспортного засобу, а також факт встановлення особи правопорушника. ОСОБА_1 роз`яснено причини зупинки, попереджено про кримінальну відповідальність. ОСОБА_1 жодного разуне заперечував факту керування транспортним засобом, не маючи відповідного посвідчення водія, погоджувався з доводами працівників поліції, підтверджував, що на нього був накладений штраф за керування транспортним засобом без відповідного права.

Беручи до уваги позицію особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов таких висновків.

Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи зазначені докази, суд бере до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин справи та правильне її вирішення. Однак, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, і являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винуватим у його вчиненні.

З протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 ознайомлено в повному обсязі, що свідчить його підпис.

Вказаний протокол складений уповноваженою на те особою, його зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, містить виклад суті адміністративного правопорушення та відповідає характеру вчинених дій ОСОБА_1 .

Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.

Доводи представника про те, що на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зокрема в частині повторності, працівниками поліції не доданого належних доказів, що він раніше притягувався до відповідальності за ст. 126 КУпАП, суд вважає безпідставними з огляду на таке.

Відповідно до п. 5 розділу VII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 року зазначається, що у разі встановлення повторності правопорушення до протоколу (якщо протокол складається) долучається довідка, у якій міститься інформація про дату вчинення попереднього адміністративного правопорушення і прийняте в справі рішення. П.4 - Поліцейський, який подає матеріали до розгляду, готує довідку про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, отримання (неотримання) особою за місцем її проживання посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Такі вимоги працівниками поліції при складанні протоколу за ч.5 ст. 126 КУпАП були дотримані, зокрема, згідно наданого працівниками поліції витягу з адмінпрактики вбачається, що ОСОБА_1 26.10.2025 року притягнуто до відповідальності за частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено штраф у розмірі 3400 грн.

Крім того, сам факт присутності інших поліцейських під час оформлення матеріалів не свідчить про порушення вимог закону, не впливає на дійсність складеного протоколу та не є самостійною підставою для визнання його недопустимим доказом. Вирішальне значення має дотримання уповноваженою особою вимог закону щодо оформлення матеріалів, а також підтвердження викладених у них обставин належними та допустимими доказами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.1.а ПДР України, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.

Згідно наявних довідок, гр. ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами взагалі.

Суд враховує підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості призначення покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету покарання.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду викладеним в постанові від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20.

Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України, затвердженої Постановою КМУ № 1306 від 10.10.2001 року, водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, обставини, що пом`якшують і обтяжують його відповідальність.

Судом не встановлені обставини, які пом`якшують відповідальність правопорушника.

Суддя приходить до висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в межах санкції, встановленої ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керуванням транспортними засобами строком на п`ять років та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб належить ОСОБА_3 , а не правопорушнику .

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, якою встановлено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно із ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде складати 665,50 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 126, 251, 252, 256, 283-285 КУпАП, -

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката Лісовського Є.О. про направлення справи для дооформлення - залишити без задоволення.

Визнати винуватим ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотириста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 (п`ять) років та без конфіскації транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 к. (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок).

Строк пред`явлення до виконання - три місяці.

Платіжні реквізити для добровільної сплати боржниками судового збору за рішенням про стягнення судового збору на користь держави в гривнях:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Платіжні реквізити для добровільної сплати адміністративного штрафу у сфері забезпечення дорожнього руху:

Отримувач коштів ГУК у Днiпр-кiй обл/Дн-ка об/21081300; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача UA758999980313020149000004001; Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Відповідно до ч.1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а вразі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Повний текст постанови складено 03 липня 2026 року.

Суддя: О. В. Чайкіна