Ухвала суду № 137946003, 30.06.2026, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/4025/26

Провадження № 1-кп/210/633/26

30 червня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючої - судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

сторони кримінального провадження, які приймали участь у підготовчому судовому засіданні: прокурор третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в режимі дистанційного судового провадження обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026000000001095 від 14.05.2026 року, -

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Металургійного районного суду міста Кривого Рогу перебуває обвинувальний акт відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026000000001095 від 14.05.2026 року.

Захисник ОСОБА_7 , звернулася до суду з клопотанням про скасування запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою та застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 ..

В обґрунтування клопотання захисник покликався на те, що обвинувачений не може утримуватися в слідчому ізоляторі за станом здоров`я. Оскільки, відповідно до офіційної відповіді Київської міської медичної частини Філії ДУ «Центр охорони здоров`я ДКВС України» в м. Києві та Київській області від 18.05.2026 № 555 КММЧ/КИ-26, наданої на адвокатський запит захисника, ОСОБА_5 у період з 25.04.2026 по 29.04.2026 перебував на стаціонарному лікуванні в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7» з надзвичайно тяжким діагнозом: «ВІЛ-інфекція, IV клінічна стадія. Позагоспітальна двобічна полісегментарна пневмоцистна пневмонія. ДН І ст.». Фактично мова йде про тяжке системне захворювання, яке супроводжується серйозним ураженням легень, постійною слабкістю, виснаженням організму, порушенням дихальної функції та необхідністю безперервного медичного нагляду і лікування. Сам факт госпіталізації підозрюваного до цивільної лікарні та подальшого продовження стаціонарного лікування вже свідчить про критичність його стану. Утримання особи з таким діагнозом в умовах слідчого ізолятора створює реальну загрозу подальшого стрімкого погіршення здоров`я, розвитку ускладнень та фактично ставить під ризик саме життя ОСОБА_5 , який у даний час потребує не ізоляції, а повноцінної медичної допомоги, лікування та людського ставлення. Крім того, у відповіді прямо зазначено, що після виписки з лікарні ОСОБА_5 не був визнаний таким, що одужав, а навпаки з 29.04.2026 по теперішній час продовжує перебувати на стаціонарному лікуванні в умовах Київської міської медичної частини. Також 04.05.2026 ОСОБА_5 був додатково вивезений до КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8» для проведення мультиспіральної комп`ютерної томографії органів грудної порожнини, що само по собі свідчить про тяжкість його стану здоров`я та необхідність постійного медичного контролю.

Враховуючи зазначене, захисник вважає, що до ОСОБА_5 необхідно змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м`який для здійснення лікування.

Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання з підстав його необґрунтованості.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, доводи захисника та обвинуваченого, прийшов до наступних висновків.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України, які відповідно до статті 12 КК України належать до особливо тяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного судум. Києва від 26.05.2026 року, було продовжено відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24.07.2026 року, включно, одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлено станом на 01.01.2026 року та становить 998 400,00 гривень.

Відповідно ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Вимогами ч. 1 ст. 201 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Виходячи зі змісту ст. 201 КПК України, підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника є, в тому числі, наявність нових обставин, які не були предметом судового розгляду, або зміна обставин підозри, зменшення встановлених у провадженні ризиків.

Згідно з ч. 1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Приписами ч.1 ст. 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 цього Кодексу підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, в тому числі його продовження, ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому.

Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. Під час встановлення ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачений може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи таку поведінку обвинуваченого, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі "Харченко проти України"- згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу лише наявність обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші аргументи для продовження тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані національними судами (справа "Єлоєв проти України", п. 60).

При розгляді питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя, суд має виходити з того, чи доводить особа, яка подала відповідне клопотання, наявність обставин, які безпосередньо можуть вплинути на висновок про наявність обґрунтованої підозри або свідчать про зміну, зменшення чи збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Захисник ОСОБА_7 посилається на те, що обвинувачений ОСОБА_5 має тяжке системне захворювання, яке супроводжується ураженням дихальної системи, стаціонарним лікуванням та потребує безперервного медичного нагляду. У зв`язку з чим, необхідно змінити запобіжний захід для проходження лікування.

Крім того, захисником надано документи щодо стану здоров`я обвинуваченого. З доданих документів, а саме відповіді Київської медичної установи судом встановлено, що ОСОБА_5 знаходився на стаціонарному лікуванні в умовах КНП «Київська міська клінічна лікарня № 7», КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8», а також перебував на стаціонарному лікуванні в умовах Київської медичної установи. Крім того, був консультований лікарем-інфікціоністом. Також, зазначено, що стан здоров`я ОСОБА_5 розцінюється як стабільний, задовільний та відповідає перебігу наявного захворювання.

Отже, дослідивши надані стороною захисту медичні документи, суд дійшов висновку, що вони підтверджують факт наявності у ОСОБА_5 відповідного захворювання, а також те, що йому систематично надається необхідна медична допомога. Зокрема, обвинувачений проходив стаціонарне лікування у закладах охорони здоров`я, перебував на лікуванні в умовах Київської медичної установи, був оглянутий та консультований лікарями відповідного профілю, що свідчить про забезпечення йому належного медичного спостереження та лікування.

Разом із тим, із наданих медичних документів вбачається, що стан здоров`я ОСОБА_5 оцінюється лікарями як стабільний та задовільний, відповідає перебігу наявного захворювання, а будь-яких висновків щодо неможливості його подальшого утримання в умовах слідчого ізолятора або про несумісність стану його здоров`я із застосованим запобіжним заходом у вигляді тримання під вартою, зазначені документи не містять.

Крім того, стороною захисту не надано належних і допустимих доказів того, що в умовах слідчого ізолятора обвинувачений позбавлений можливості отримувати необхідну медичну допомогу або що адміністрацією установи не забезпечується належне медичне обслуговування відповідно до стану його здоров`я. Так само відсутні будь-які медичні висновки, які б свідчили про необхідність зміни запобіжного заходу саме з огляду на стан здоров`я обвинуваченого.

За таких обставин сам по собі факт наявності у ОСОБА_5 захворювання та проходження ним лікування не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу, оскільки подані суду документи не підтверджують неможливість його подальшого утримання в умовах слідчого ізолятора та не свідчать про неможливість надання йому необхідної медичної допомоги під час перебування під вартою.

Суд враховує, що під час досудового розслідування до обвинуваченого ОСОБА_5 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки були встановлені ризики, передбачені ст. 177 КПК України. На даний час судом не встановлено обставин, які б свідчили про їх істотне зменшення, усунення чи втрату ними своєї актуальності.

Стороною захисту не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що ризики, покладені в основу застосування запобіжного заходу, припинили існувати або можуть бути ефективно нейтралізовані шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Крім того, суд враховує, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, мають прогностичний характер, а тому їх наявність оцінюється не лише з огляду на факти їх реалізації, а й з урахуванням імовірності вчинення обвинуваченим дій, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України. З огляду на стадію кримінального провадження, тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень та відсутність нових обставин, які б свідчили про зміну процесуальних ризиків, суд доходить висновку, що вони продовжують існувати.

За таких обставин підстав для зміни запобіжного заходу на більш м`який суд не вбачає, а отже, клопотання захисника підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 199, 314-316, 291, 370, ч. 2 ст. 376 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_5 - залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для відома та вручення обвинуваченому ОСОБА_5 , скерувати прокурору, захиснику.

Ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу апеляційному оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками судового розгляду.

Повний текст ухвали складено 02 липня 2026 року.

Суддя: ОСОБА_1