Ухвала суду № 137943428, 03.07.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/4837/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.07.2026 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання Заяць А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно з якою просило стягнути із ОСОБА_1 , на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму заборгованості за договором кредиту №45742379 в розмірі 17805,70 грн., з яких: 10230 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 1101,10 грн сума заборгованості за процентами; 1155 грн сума заборгованості за комісією, а також стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.04.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

15.06.2026 від представника позивача через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у якій повідомлено, що у відповідача відсутня заборгованість за кредитним договором №45742379 від 27.10.2025, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості за кредитним договором №45742379 від 27.10.2025. Отже, з урахуванням викладеного, у даній цивільній справі відсутній предмет спору з підстав виконання відповідачем позовних вимог позивача, що, своєю чергою, унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Представник позивача просить суд закрити провадження в цивільній справі №308/4837/26 за позовом ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з підстав відсутності предмету спору та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, при цьому подав заяву, згідно з якою просить розглядати цивільну справу без його участі.

Відповідач у дане судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомився належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Розглянувши вказану заяву та дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі, коли на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Наведений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20.

Довідкою від 09.06.2026 №б/н, наданою позивачем, підтверджується, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 09.06.2026 перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за договором позики №45742379 від 27.10.2025, укладеним між позичальником та позикодавцем, відсутня. Позичальник виконав свої зобов`язання за договором позики №45742379 від 27.10.2025 перед позикодавцем в повному обсязі.

З урахуванням викладеного, оскільки станом на 09.06.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором позики №45742379 від 27.10.2025 перед позивачем відсутня, виходячи з основного принципу цивільного судочинства диспозитивності, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд дійшов висновку про відсутність предмета спору, а відтак, вважає за необхідне закрити провадження у даній справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем при зверненні з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 26.03.2026 №d81acc.

Відтак, сплачений судовий збір у зазначеній сумі підлягає поверненню платнику (позивачеві) із Державного бюджету України на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

З приводу стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем за професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак, якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Таким чином, згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України позивач має право на присудження з відповідача на свою користь судових витрат (судового збору та витрат на професійну правничу допомогу) за сукупності таких обставин: 1) після звернення позивача з позовом відповідач самостійно задовольнив пред`явлені до нього позовні вимоги, 2) позивач не підтримує свої позовні вимоги у зв`язку з їх задоволенням відповідачем, 3) суд закрив провадження у справі.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, відповідно до якої витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та адвокатом Ткаченко Ю.О. укладено договір про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025.

Відповідно до п. 1.1 договору адвокат бере на себе зобов`язання по наданню клієнту за його зверненням на довгостроковій основі правової допомоги у відповідності з умовами цього договору, а клієнт зобов`язується прийняти надану йому правову допомогу та здійснити її оплату у відповідності до умов Договору.

Пунктом 4.1 договору визначено, що клієнт сплачує на користь адвоката винагороду, зокрема у розмірі 4500 грн, за вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів по малозначній справі для формування позовної заяви (500 грн.) та підготовку/складання позовної заяви до боржника за договором кредиту у малозначній справі (4000 грн.), що разом складає 4500 грн.

Відповідно до витягу з акту №3-МК від 23.01.2026 про приймання-передачі наданої правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 адвокатом надано позивачу професійну правничу допомогу, зокрема за збір документації та складання позовної зави до відповідача вартість зазначених послуг складає 4500 грн, яка була сплачена ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті від 24.02.2026 №8b8b2e.

Суд враховує, що при визначенні суми відшкодування витрат за надання правничої допомоги суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний характер.

У постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц (провадження №61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі №760/11145/18 (провадження №61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд враховує, що категорія справ про стягнення заборгованості за кредитним договором не є складною, справа була призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні. Крім того, послуги надані адвокатом є типовими для позивача, оскільки стягнення заборгованості також є предметом його діяльності, відповідно не потребують витрати значного часу на складання документів та визначення правових позицій.

Враховуючи викладене, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, виходячи з конкретних обставин справи, заявленої у справі ціни позову та значення справи для сторін, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 1000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 13, 49, 133, 255, 256, 260, 261, 354, 355 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у цивільній справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Роз`яснити, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Судовий збір у сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок, сплачений згідно з платіжною інструкцією в національній валюті від 26.03.2026 №d81acc, повернути із Державного бюджету України платнику товариству з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924).

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик