Рішення № 137943174, 23.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

Іменем України

23.06.2026 Справа №607/7100/26 Провадження №2-о/607/272/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючої судді Марциновської І.В.,

за участю: секретаря судового засідання Кійко С.Д.,

заявниці в режимі відеоконференцзв`язку ОСОБА_1 ,

представника заявниці адвоката Бабія Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Тернопільська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем,

УСТАНОВИВ:

І. Описова частина

1. Стислий виклад позиції заявниці

ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з заявою про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем.

В обґрунтування заявлених вимог заявниця зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 . Заявниця має намір оформити спадщину після смерті матері.

29.07.2003 ОСОБА_2 склала заповіт, яким заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , своєму сину ОСОБА_3 , який є рідним братом заявниці.

Після смерті матері ОСОБА_3 не звертався до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, у зв`язку з чим спадкова справа не була заведена, а належне ОСОБА_2 майно не було успадковано.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_3 є заявниця.

На момент своєї смерті матір заявниці проживала разом із останньою за адресою: АДРЕСА_2 . Однак документи, які б підтверджували факт їхнього спільного проживання, у заявниці відсутні, оскільки ОСОБА_2 за цією адресою зареєстрована не була.

За таких підстав з метою реалізації спадкових прав заявниця просить встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 02.05.2004 постійно проживала із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

2. Стислий виклад позиції заінтересованої особи

23.04.2026 представник Тернопільської міської ради подав письмові пояснення, у яких заперечував проти задоволення заяви ОСОБА_1 з підстав відсутності доказів її спільного проживання разом із матір`ю.

3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

02.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі.

11.05.2026 усною ухвалою без оформлення окремого процесуального документа задоволено клопотання представника заявниці про виклик свідків.

4. Процедура та позиції учасників справи у судовому засіданні

23.06.2026 у судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 та її представник адвокат Бабій Н.І. заяву про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем підтримали з підстав, викладених у заяві, та просили заяву задовольнити повністю.

Заявниця додатково зазначила, що приблизно за рік до своєї смерті матір переїхала проживати до неї. Вони жили однією сім`єю. Вели спільний побут та вона доглядала за матір`ю, яка хворіла. Поховання матері та поминальні обряди також здійснювались за місцем проживання заявниці.

23.06.2026 у судове засідання уповноважений представник Тернопільської міської ради, належним чином повідомлений про дату, час та місце цього засідання, не з`явився. У поданих письмових поясненнях просив здійснювати розгляд справи без його участі.

08.06.2026 у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що є колишньою сусідкою заявниці. Свідок показала, що дійсно ОСОБА_2 переїхала проживати до заявниці після продажу своєї квартири та вони спільно проживали приблизно один рік, після чого ОСОБА_2 померла. Вказала, що обряд поховання ОСОБА_2 відбувався за адресою: АДРЕСА_2 .

08.06.2026 у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що є сусідом заявниці. Свідок показав, що проживає на АДРЕСА_2 з 1975 року. Заявниця народилась і проживала усе своє життя по сусідству. Вказав, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно проживали тривалий період однією сім`єю, після чого ОСОБА_2 померла. Обряд поховання ОСОБА_2 відбувався за місцем проживання заявниці.

ІІ. Мотивувальна частина

1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 та її батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 ОСОБА_8 та ОСОБА_6 26.09.1996 одружилися та після одруження дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 та його батьками зазначені ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно із свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як встановлено з витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 84450715 від 10.03.2026, відомості про відкриття спадкової справи після смерті ОСОБА_2 у реєстрі відсутні.

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади № 2025/017464218 від 22.11.2025 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Зі змісту листа приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Катрук О.В. № 38/01-16 від 27.03.2026 вбачається, що із поданих ОСОБА_1 документів не можливо встановити факт постійного проживання із ОСОБА_2 та для реалізації спадкових прав рекомендовано ОСОБА_1 звернутися до суду.

Згідно із листом відділу реєстрації місця проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради № 394/2803 від 24.03.2026 ОСОБА_1 була зареєстрована у АДРЕСА_3 , з 12.03.1993 до 26.11.2013; 2) АДРЕСА_2 , з 26.11.2013 по теперішній час.

Згідно із листом відділу реєстрації місця проживання особи Управління державної реєстрації Тернопільської міської ради № 402/2803 від 25.03.2026 інформація щодо місця проживання ОСОБА_2 в картотеці відділу та реєстрі територіальної громади ОТГ м. Тернопіль відсутня.

Відповідно до заповіту, посвідченого державним нотаріусом Першої тернопільської державної нотаріальної контори Шморгай Т.В. 29.07.2003 та зареєстрованого за № 3644, ОСОБА_2 заповіла належну їй на праві приватної власності квартиру АДРЕСА_1 , ОСОБА_3 .

Згідно із довідкою ПП «Наш дім» № 37 від 27.03.2026 ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , з 22.12.2000 по день смерті. Разом із ним ніхто не був зареєстрований.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.07.2003, винесеним у справі № 2-5657, визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно із реєстраційним посвідченням Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за ОСОБА_2 .

Згідно із довідкою Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації № 130/07-2 від 24.03.2026 квартира АДРЕСА_5 та яка належала по 1/2 частці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 продана ОСОБА_10 .

2. Норми права, які застосував суд

Частина 1 ст. 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 зробила висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов, а саме якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 є дочкою померлої ОСОБА_2 .

З наданих у судовому засіданні пояснень заявниці, а також з показань свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суд встановив, що ОСОБА_2 на час своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 проживала разом із заявницею за адресою: АДРЕСА_2 .

Суд враховує, що відсутність відомостей про реєстрацію місця проживання ОСОБА_2 станом на день її смерті сама по собі не спростовує факту її постійного проживання разом із заявницею. Реєстрація місця проживання має обліковий характер і не є єдиним доказом проживання особи за певною адресою. Тому факт постійного проживання може підтверджуватися будь-якими належними та допустимими доказами, оціненими судом у їх сукупності.

Відсутність реєстрації місця проживання не має преюдиційного значення для встановлення факту постійного проживання, оскільки реєстрація лише фіксує адміністративний облік особи та не визначає її фактичне місце проживання.

Суд також бере до уваги, що показання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є послідовними, взаємоузгодженими між собою, відповідають поясненням заявниці та не суперечать письмовим доказам, які містяться в матеріалах справи. Свідки безпосередньо знали заявницю та спадкодавця, тривалий час проживали по сусідству, повідомили суду обставини, які сприймали особисто, а тому їхні показання суд визнає достовірними та такими, що заслуговують на довіру.

Суд приймає до уваги, що після відчуження квартири, яка належала ОСОБА_2 , у матеріалах справи відсутні будь-які відомості про набуття нею іншого житла або реєстрацію за іншою адресою. Ця обставина узгоджується з поясненнями заявниці та показаннями свідків про переїзд спадкодавця до будинку заявниці.

Суд враховує, що показання свідків стосуються не окремих епізодів перебування спадкодавця у будинку заявниці, а характеризують саме постійний характер її проживання однією сім`єю та ведення спільного побуту. Свідки повідомили про переїзд спадкодавця після відчуження належного їй житла, спільне проживання із заявницею протягом приблизно року до смерті, а також про проведення поховання за місцем такого проживання. Такі показання узгоджуються між собою, відповідають поясненням заявниці та не спростовані іншими доказами.

При цьому з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру № 84450715 від 10.03.2026 вбачається, що жодна особа з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 до нотаріуса не зверталась, свідоцтва про право на спадщину після її смерті також не видавались.

Незважаючи на відсутність документів про реєстрацію місця проживання спадкодавця, сукупність досліджених доказів, насамперед узгоджені між собою показання двох свідків, які підтверджуються письмовими доказами та не суперечать поясненням заявниці, а також обставини проведення поховання за місцем проживання заявниці, дають суду підстави дійти висновку про постійне проживання спадкодавця разом із заявницею.

Наведені докази свідчать не про тимчасове перебування спадкодавця у будинку заявниці, а саме про перенесення її повсякденного життя до місця проживання заявниці, ведення спільного побуту та проживання до дня смерті, що відповідає ознакам постійного проживання у розумінні ст. 1268 ЦК України.

Суд відхиляє доводи заінтересованої особи про недоведеність факту проживання, оскільки вони ґрунтуються виключно на відсутності реєстрації місця проживання спадкодавця, тоді як така обставина сама по собі не виключає фактичного постійного проживання особи за іншою адресою та спростовується іншими дослідженими судом доказами.

Таким чином, досліджені судом докази є належними, допустимими, достовірними та достатніми у своїй сукупності для висновку про те, що заявниця на час відкриття спадщини постійно проживала разом зі спадкодавцем. Доказів, які б спростовували зазначені обставини, матеріали справи не містять.

ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що факт того, що заявниця постійно проживала із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , знайшов своє підтвердження наданими доказами, даний факт має для заявниці юридичне значення, оскільки від його встановлення залежить реалізація права заявниці на отримання спадщини, та іншого порядку встановлення даного факту немає.

За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що заява

ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. 76-82, 89, 258, 259, 263-265, 273, 293, 294, 315-319, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Тернопільська міська рада, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем задовольнити повністю.

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , станом на 02.05.2004 постійно проживала із ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Заявниця: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 .

Представник заявниці: адвокат Бабій Назарій Іванович, місцезнаходження: вул. І.Котляревського, буд. 69, офіс 169, м. Тернопіль.

Заінтересована особа: Тернопільська міська рада, місцезнаходження: вул. Листопадова, буд. 5, м. Тернопіль; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 34334305.

Суддя І. В. Марциновська

Повне судове рішення складено 03.07.2026.