Рішення № 137941405, 24.06.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/689/22

2/760/8115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 червня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання батьківства, стягнення аліментів на утриманні малолітньої дитини,

в с т а н о в и в и в:

ОСОБА_1 звернулась в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_2 , третя особа Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про визнання батьківства, стягнення аліментів на утриманні малолітньої дитини.

Свої вимоги мотивує тим, що з 2015 року по 2016 рік вона проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 .

У них народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На момент народження дитини вони проживали окремо, дитина була зареєстрована в органах РАЦС на підставі ч. 1 ст. 135 СК України.

Відповідач обіцяв добровільно звернутися до органів РАЦС щодо внесення змін про народження доньки, проте не зробив цього.

Дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні. На даний момент вона не працює та отримує лише допомогу як малозабезпечена.

Відповідач участі в утриманні дитини не бере, її вихованням не займається, матеріальну допомогу не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто.

Просить суд ухвалити рішення, яким:

- визнати батьківство відповідача відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати третю особу внести зміни до актового запису № 836 від 18 жовтня 2016 року про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо батька дитини;

- стягувати з відповідача на користь позивача на утримання доньки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 24 січня 2022 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року вирішено питання про витребування доказів у справі, провадження в справі зупинено до розшуку відповідача.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 23 червня 2025 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 30 червня 2025 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 13 серпня 2025 року закрито підготовче провадження та справу призначеного до судового розгляду по суті.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року у справі призначена судово-медична молекулярно-генетична експертиза.

Позивач у судове засідання не з`явилась, її представник направив до суду клопотання, в якому просить розглядати справу у його відсутність та задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі. Зазначено, що відповідач двічі не з`явився до Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, проте був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив. Просить застосувати наслідки ухилення від проведення експертизи, визначені ч. 1 ст. 109 ЦПК України. Позивач на даний час проживає разом з дитиною у Німеччині, проте приїжджала з дитиною до м. Києва у призначені експертом дня для здачі біологічного матеріалу.

Відповідач у судове засідання не з`явився без повідомлення причин, про час та місце розгляду справи повідомлявся.

Суд ухвалив постановити заочне рішення згідно положень ч. 1 ст. 280 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа у судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином (т. 2, а.с. 78).

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач народила доньку ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 18 жовтня 2016 року, виданим Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (т. 1, а.с. 10).

18 жовтня 2016 року Тернівським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області був складений актовий запис № 836 відповідно до ст. 135 СК України, тобто за заявою матері, яка не перебуває в шлюбі (т. 1, а.с. 198).

З позову вбачається, що ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_2 , який є батьком дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за рішенням суду.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 128 СК України позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов пред`явлений до суду матір`ю дитини.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2025 року у справі призначена судово-медична молекулярно-генетична експертиза.

Експертами ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» неодноразового направлялись клопотання про необхідність явки ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з дитиною для відбору зразків крові (т. 2, а.с. 44, 52).

10 лютого 2026 року в.о. завідувач відділення ДСУ «Київське міське бюро судово-медичної експертизи» повернула до суду справу з повідомленням про неможливість надання висновку судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи у зв`язку з неодноразовою неявкою ОСОБА_2 на відбір зразків крові (т. 2, а.с. 59).

Крім того, з листів з експертної установи вбачається, що ОСОБА_1 разом з дитиною для відбору зразків крові на всі виклики експерта з`являлась.

Вбачається, що відповідачем не виконано вимогу експертів щодо явки в експертну установу для відбору зразків крові.

Відповідно до ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Враховуючи невиконання стороною відповідача вимог експертів та положення ст. 109 ЦПК України, суд вважає за необхідне визнати факт того, що ОСОБА_2 є біологічним батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до частин 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ст. 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За нормами ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК України).

Стороною відповідача будь-яких належних доказів на спростування доводів позивача суду не надано.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання батьківства ґрунтуються на законі та підтверджені в порядку, визначеним Цивільним процесуальним кодексом України.

Позивач також просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь на утримання доньки аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

З позову вбачається, що дитина проживає з позивачем.

Позивач зазначає, що відповідач участі в утриманні дитини не бере, її вихованням не займається, матеріальну допомогу не надає. Угоди про добровільну сплату аліментів з відповідачем не досягнуто.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1)стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2)стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

4)інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач зобов`язаний утримувати дитину до досягнення нею повноліття, створювати необхідні умови для її розвитку та життя нарівні з позивачем, тобто витрати на утримання дитини мають нести спільно обоє батьків.

Позивач просить суд стягнути з відповідача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача.

У такому випадку, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів - ОСОБА_2 , щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31 грудня 2021 року, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись статтями 3, 19, 125-128, 135, 145, 180-182, 191 СК України, статтями 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 280-284, 430 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), третя особа Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Петлякова, 1) про визнання батьківства, стягнення аліментів на утриманні малолітньої дитини задовольнити.

Визнати батьківство ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язати Тернівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Петлякова, 1) внести зміни до актового запису про народження дитини № 836 від 18 жовтня 2016 року та видати нове свідоцтво про народження дитини, де у графі «батько» вказати - прізвище « ОСОБА_4 », ім`я « ОСОБА_5 », по-батькові « ОСОБА_6 », ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, уродженець м. Києва.

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 31 грудня 2021 року, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Рішення в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) 908 гривень судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) на користь держави 908 гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 03 липня 2026 року.

Суддя: